ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний бюджет ”крањни, доходи та видатки
_______________________ в≥д дотац≥й з бюджету нерентабельних п≥дприЇмств, њхнЇ за≠критт¤ або перепроф≥люванн¤. —творенн¤ принципово нового механ≥зму бюджетного ф≥≠нансуванн¤ науки, удосконаленн¤ державноњ системи п≥дго≠товки ≥ переп≥дготовки кадр≥в дл¤ народного господарства, використанн¤ п≥льгового податкового режиму у реал≥зац≥њ но≠вих вид≥в продукц≥њ й ≥нш≥ бюджетн≥ заходи покликан≥ стиму≠лювати науков≥ в≥дкритт¤ ≥ нов≥ техн≥чн≥ дос¤гненн¤, скоро≠чувати строки впровадженн¤ њх у виробництво, а в к≥нцевому п≥дсумку Ч слугувати катал≥затором прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу. ¬идатки у повному ≥ всесторонньому обс¤з≥ характеризу≠ютьс¤ функц≥ональною структурою, до ¤коњ долучаютьс¤: м≥жнародна д≥¤льн≥сть; фундаментальн≥ досл≥дженн¤ та спри≠¤нн¤ науково-техн≥чному прогресов≥; правоохоронна д≥¤ль≠н≥сть та забезпеченн¤ безпеки держави; державне управл≥нн¤; промислов≥сть та енергетика; буд≥вництво; с≥льське господар≠ство, л≥сове господарство, рибальство ≥ мисливство; транс≠порт, дорожнЇ господарство, зв7¤зокг телекомун≥кац≥њ й ≥нфор≠матика; ≥нш≥ послуги, пов'¤зан≥ з економ≥чною д≥¤льн≥стю. ” невиробнич≥й сфер≥ видатки державного бюджету, зг≥дно з бюджетною класиф≥кац≥Їю, под≥л¤ютьс¤ за галуз¤ми ≥ ви≠дами сусп≥льноњ д≥¤льност≥. ÷е видатки на: осв≥ту; охорону здоров'¤; соц≥альний захист ≥ соц≥альне забезпеченн¤; жит≠лово-комунальне господарство; культуру ≥ мистецтво; засоби масовоњ ≥нформац≥њ; ф≥зичну культуру ≥ спорт; державне уп≠равл≥нн¤; судову владу. ‘ункц≥ональний под≥л видатк≥в дозвол¤Ї ви¤вити пропор≠ц≥њ в розпод≥л≥ бюджетних кошт≥в ≤, зм≥нюючи њх, добиватись необх≥дних зрушень у галузев≥й структур≥ сусп≥льного ви≠робництва. “ак, необх≥дн≥сть посиленн¤ соц≥альноњ спр¤мова≠ност≥ усього сусп≥льного розвитку потребуЇ на сьогодн≥ б≥ль≠ше кошт≥в спр¤мовувати у соц≥альну сферу, забезпечуючи тим самим прискорен≥ темпи њњ росту. ўодо установ ≥ орган≥зац≥й бюджетноњ сфери можна вир≥з≠нити так≥ витрати: Ч оплата прац≥ прац≥вник≥в бюджетних установ; Ч придбанн¤ предмет≥в постачанн¤ та матер≥ал≥в: Ч видатки на в≥др¤дженн¤; Ч оплата послуг з утриманн¤ бюджетних установ; Ч оплата комунальних послуг та енергонос≥њв; Ч ≥нш≥. ƒо недавнього часу найб≥льше видатк≥в з бюджету спр¤мо≠вувалос¤ до народного господарства. «а умов переходу на ринков≥ умови господарюванн¤ система витрачанн¤ бюджетних кошт≥в на народне господарство повинна зазнати сут≠тЇвих зм≥н. Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ покликан≥ забезпечити вир≥шенн¤ найважлив≥ших ≥ масштабн≥ших державних зав≠дань: ф≥нансуванн¤ пр≥оритетних заход≥в, пов'¤заних з при≠скоренн¤м розвитку основних галузей економ≥ки, створенн¤ ф≥нансових можливостей дл¤ удосконаленн¤ виробничоњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури. ѕравда, ще де¤кий час ц≥льов≥ бюджетн≥ дотац≥њ збережутьс¤. ќднак обс¤г бюджетних видат≠к≥в та њхн¤ структура зазнають суттЇвих зм≥н. «меншенн¤ обс¤гу бюджетного ф≥нансуванн¤ витрат у на≠родному господарств≥ по¤снюЇтьс¤ тим, що до м≥н≥муму зво≠дитьс¤ участь держави у виробничих ≥нвестиц≥¤х за рахунок скороченн¤ централ≥зованих кап≥тальних вкладень; посл≥дов≠но виконуЇтьс¤ програма приватизац≥њ державноњ власност≥ та скорочуЇтьс¤ сфера державноњ економ≥ки. “енденц≥¤ до зменшенн¤ бюджетних видатк≥в на народне господарство не може зак≥нчитис¤ повною в≥дмовою в≥д бюд≠жетного ф≥нансуванн¤ цих витрат. ј за умов ринку теж залиша≠тьс¤ так≥ видатки, ¤к≥ потребують обов'¤зкового залученн¤ дер≠жавних кошт≥в, оск≥льки, по-перше, триваЇ функц≥онуванн¤ дер≠жавного сектора економ≥ки, ¤кий потребуЇ розробки державних ≥нвестиц≥йних програм, зг≥дно з ¤кими ≥ зд≥йснюЇтьс¤ бюджетне ф≥нансуванн¤ кап≥тальних витрат. ѕо-друге, дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки та розвитку п≥дприЇмництва потр≥бна ф≥нансова до≠помога держави у вигл¤д≥ бюджетних субсид≥й, субвенц≥й. «начн≥ бюджетн≥ кошти щороку спр¤мовуютьс¤ на ф≥нан≠суванн¤ соц≥ально-культурних заход≥в. ¬они дозвол¤ють дер≠жав≥ розвивати систему осв≥ти, культури, задовольн¤ти м≥н≥≠мальн≥ потреби населенн¤ в медичному обслуговуванн≥, зд≥й≠снювати соц≥альний захист громад¤н, п≥двищувати р≥вень њхнього соц≥ального забезпеченн¤. 2. Ѕюджетне ф≥нансуванн¤. ‘орми та методи бюджетного ф≥нансуванн¤ Ѕюджетне ф≥нансуванн¤ Ч це безповоротне, безв≥дплатне вид≥ленн¤ кошт≥в з бюджету. ќсновна суть бюджетного ф≥≠нансуванн¤ пол¤гаЇ у тому, що за допомогою цього механ≥зму налагоджуютьс¤ грошов≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають м≥ж дер≠жавою, з одного боку, ≥ п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми, уста≠новами вс≥х форм власност≥ та ф≥зичними особами, Ч з ≥ншо≠го, з точки зору спр¤муванн¤ та використанн¤ грошових кош≠т≥в централ≥зованого фонду на розширене в≥дтворенн¤, п≥д≠вищенн¤ р≥вн¤ житт¤, задоволенн¤ сусп≥льних потреб ≥ забез≠печенн¤ ≥нших безпосередн≥х державних заход≥в. ќбс¤г, своЇчасн≥сть ≥ повнота ф≥нансуванн¤ значною м≥рою залежать в≥д р≥вн¤ централ≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в ≥ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в до бюджету, а це в свою чергу залежить в≥д дотриманн¤ ф≥нансовоњ дисципл≥ни окремими платниками податк≥в, в≥д р≥вн¤ виконанн¤ доходноњ частини бюджету. Ќа сьогодн≥ державний бюджет ”крањни характеризуЇтьс¤ високим ступенем централ≥зац≥њ ф≥насових ресурс≥в, що зако≠ном≥рно дл¤ крањн перех≥дного пер≥оду. “ак, бюджетн≥ ресурси ”крањни становл¤ть нин≥ майже 45 в≥дсотк≥в в≥д ¬¬ѕ. “ака централ≥зац≥¤ кошт≥в повинна забезпечити своЇчасне ≥ повне ф≥нансуванн¤ ус≥х загальнодержавних програм, а також до≠датков≥ заходи, пов'¤зан≥ з п≥двищенн¤м зароб≥тноњ плати та ≥нших соц≥альних виплат. ќднак, ¤кщо проанал≥зувати бюд≠жетне ф≥нансуванн¤ останн≥х чотирьох рок≥в, то можна пере≠конатись, що в ц≥лому видатки були недоф≥нансован≥ в≥д 20 до «ќ в≥дсотк≥в пор≥вн¤но ≥з затвердженими сумами. ќснов≠ними причинами неповного ф≥нансуванн¤ було невиконанн¤ доходноњ частини, розбалансован≥сть економ≥ки, важке ф≥нан≠сове становище п≥дприЇмств. ќтже, можна д≥йти висновку, що механ≥зм бюджетного ф≥нансуванн¤ т≥сно пов'¤заний з дохо≠дами бюджету. ÷ей взаЇмозв'¤зок пол¤гаЇ у к≥льк≥сн≥й в≥дпо≠в≥дност≥, коли при забезпечен≥й доходн≥й баз≥ бюджет маЇ змогу ф≥нансувати своЇчасно ≥ повною м≥рою суми заплано≠ваних видатк≥в. ќдн≥Їю з проблем, пов'¤заних з функц≥онуванн¤м механ≥з≠му бюджетного ф≥нансуванн¤, Ї необх≥дн≥сть ч≥ткого визна≠ченн¤ ≥ розпод≥лу сфери ф≥нансуванн¤ державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в. Ќа загальнодержавному р≥вн≥ доц≥льно ф≥нансувати видатки, ¤к≥ мають вир≥шальне значенн¤ дл¤ економ≥ки ”крањни. Ќа р≥вн≥ м≥сцевих орган≥в влади сл≥д залишити ви≠датки, спр¤мован≥ на вир≥шенн¤ соц≥альних питань ≥ п≥дтрим≠ку њхнього економ≥чного становища щодо комунальноњ влас≠ност≥. ≤накше кажучи, при зд≥йсненн≥ механ≥зму бюджетного ф≥нансуванн¤ необх≥дно ч≥тко розпод≥лити компетенц≥ю м≥ж центральними органами влади та органами м≥сцевого само≠вр¤дуванн¤ ≥ законодавче закр≥пити њњ за ними. ќск≥льки бюд≠жетне ф≥нансуванн¤ Ї складовою бюджетного механ≥зму, за допомогою ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ реал≥зац≥¤ бюджетних функ≠ц≥й, то можна д≥йти висновку, що саме за допомогою бюджет≠ного ≥нвестуванн¤ та ф≥нансуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ наданн¤ кошт≥в, ¤к≥ завд¤ки розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ спр¤мо≠вуютьс¤ державою на економ≥чн≥ та соц≥альн≥ потреби крањни. –оль бюджетного ф≥нансуванн¤ визначаЇтьс¤ передус≥м тим, що Ї основним методом забезпеченн¤ прогресивних зру≠шень в економ≥чн≥й структур≥. “≥льки за допомогою бюджет- ного ф≥нансуванн¤ створюютьс¤ умови ≥ забезпечуЇтьс¤ роз≠виток нових галузей виробництва. —истема бюджетного ф≥нансуванн¤ вм≥щуЇ в соб≥ прин≠ципи, форми та методи наданн¤ бюджетних асигнувань суб'Їктам господарюванн¤. Ќезалежно в≥д джерел покритт¤ ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇть≠с¤ на основ≥ таких принцип≥в: плановост≥; ц≥льового спр¤му≠ванн¤ кошт≥в: безповоротност≥ та безв≥дплатност≥; ефектив≠ного використанн¤ кошт≥в; оптимального поЇднанн¤ власних, кредитних ≥ бюджетних джерел: додержанн¤ режиму економ≥њ та зд≥йсненн¤ пост≥йного контролю за њхн≥м використанн¤м. ѕринцип плановост≥ означаЇ, що витрати з державного бюд≠жету визначаютьс¤ законом про державний бюджет ”крањ≠ни на кожний р≥к. ќбс¤г витрат та ц≥льове спр¤муванн¤ кош≠т≥в м≥сцевих бюджет≥в ухвалюютьс¤ р≥шенн¤м сес≥й в≥дпо≠в≥дних м≥сцевих рад народних депутат≥в. ¬итрати з децент≠рал≥зованих фонд≥в грошових кошт≥в в≥дображаютьс¤ у ф≥≠нансових планах ≥ кошторисах витрат установ, балансах дохо≠д≥в ≥ витрат п≥дприЇмств, об'Їднань, м≥н≥стерств ≥ в≥домств. ѕринцип ц≥льового спр¤муванн¤ кошт≥в пол¤гаЇ у тому, що кошти плануютьс¤, в≥дпускаютьс¤ та використовуютьс¤ на суворо визначен≥ ц≥л≥ та заходи в≥дпов≥дно до затверджених ф≥нансових план≥в. ѕринцип безповоротност≥ та безв≥дплатност≥ ф≥нансуванн¤ державних витрат Ч це наданн¤ кошт≥в без пр¤мого њх в≥дш≠кодуванн¤ (непр¤ме ж в≥дшкодуванн¤ пол¤гаЇ в матер≥ально≠му прирост≥ основних фонд≥в дл¤ виробничоњ та невиробничоњ сфери, перспективна п≥дготовка кадр≥в дл¤ сусп≥льства тощо). ѕринцип ефективного використанн¤ кошт≥в маЇ на мет≥ одержанн¤ сусп≥льне необх≥дного результату за м≥н≥мальних витрат ф≥нансових ресурс≥в. ѕрактичне зд≥йсненн¤ цього принципу супроводжуЇтьс¤ вдосконаленн¤м форм ≥ метод≥в оперативного управл≥нн¤ виробничою та ф≥нансовою д≥¤ль≠н≥стю, розробкою додаткових важел≥в ≥ стимул≥в, спр¤мованих на скороченн¤ витрат та ≥нтенсиф≥кац≥ю виробництва. ѕринцип поЇднанн¤ власних, кредитних та бюджетних джерел пол¤гаЇ у тому, що п≥д час визначенн¤ обс¤гу ф≥нан≠суванн¤ ¤к держава, так ≥ вищесто¤щ≥ органи враховують на¤вн≥сть власних кошт≥в, можливост≥ одержанн¤ банк≥всько≠го кредиту ≥ лише тод≥, коли неможливо покрити витрати з зазначених джерел, вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про бюджетне або в≥домче ф≥нансуванн¤. ÷ей принцип зд≥йснюЇтьс¤ ¤к за по≠критт¤ поточних витрат, так ≥ за ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень.
Ќазва: ƒержавний бюджет ”крањни, доходи та видатки ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2674 прочитано) |