ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний бюджет ”крањни

—труктуру державних прибутк≥в можна у¤вити такою у¤вою:

1. ѕодатки (у тому числ≥ акцизн≥ збори ≥ мита).

2. ѕодатков≥ надходженн¤: прибутки в≥д державноњ власност≥, державноњ торг≥вл≥.

3. ¬нески в державн≥ фонди соц≥ального страхуванн¤, пенс≥йний, страхуванн¤ в≥д безроб≥тт¤.

√оловком статтею бюджетних прибутк≥в Ї податки. ѕ≥д податком, збором, митом ≥ ≥ншими платежами розум≥Їтьс¤ обов'¤зковий внесок у бюджет в≥дпов≥дного р≥вн¤ або ж позабюджет≠ний фонд, зд≥йснюван≥ платниками в пор¤дку ≥ на умовах, визначених законодавчими актами.

2.1. ѕодатки та њх види:

1. ѕодатки на прибутки ≥ майно: прибутковий податок ≥з громад¤н; податок ≥з прибутку; податок на соц≥альне страхуванн¤ ≥ фонд зароб≥тноњ плати ≥ робочоњ сили; майнов≥ податки, у тому числ≥ податки на власн≥сть, включаючи землю й ≥ншу нерухом≥сть; податки на переклад прибутку ≥ кап≥талу за руб≥ж ≥ ≥н. ÷≥ податки ст¤гаютьс¤ з конкретноњ ф≥зичноњ особи, њх називають пр¤мими податками.

2. ѕодатки на товари ≥ послуги: податок з обороту, що в даний час зам≥нений податком ≥з додатковоњ вар≠тост≥; акцизи (податки, пр¤мо що включаютьс¤ в ц≥ну товару або послуги); податок на спадщину, на доходи з нерухом≥стю ≥ ц≥нними паперами й ≥н. ÷≥ податки називаютьс¤ непр¤мими. ¬они частково або ц≥лком пе≠ренос¤тьс¤ на ц≥ну товару aбо послуги.

« вище викладеного очевидно, що податки виконують три найважлив≥ш≥ функц≥њ:

1. ‘≥нансуванн¤ державних витрат (ф≥скальна функц≥¤).

2. ѕ≥дтримки соц≥альноњ р≥вноваги шл¤хом зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж прибутками окремих соц≥альних груп з метою згладжуванн¤ нер≥вност≥ м≥ж ними (соц≥альна функц≥¤).

3. ƒержавного регулюванн¤ економ≥ки (регулююча функц≥¤).

” минулому й у даний час податки в основному викону≠вали ф≥скальну функц≥ю. ѕроте в план≥ останн≥х дес¤тил≥ть пом≥тний розвиток одержали соц≥альна ≥ регулююча функц≥њ.

«а допомогою податк≥в держава намагаЇтьс¤ зменшити соц≥альну напружен≥сть у товариств≥, ≥ тим самим запоб≥г≠ти соц≥альному вибуху. ÷е дос¤гаЇтьс¤ гнучкою податковою пол≥≠тикою, наданн¤м ус≥л¤ких податкових п≥льг: п≥льги багатод≥тним с≥м'¤м, переселенц¤м через межу на свою ≥сторичну батьк≥вщину, студентам ≥ особам зб≥льшуючи свою квал≥ф≥кац≥ю. „асто податков≥ п≥льги даютьс¤ др≥бним ≥ середн≥м п≥дприЇмц¤м, осо≠бливо вперше починаюча самост≥йна справа, ферма, але ц≥ подат≠ков≥ п≥льги нос¤ть не т≥льки соц≥альний, але ≥ регулюючий харак≠тер.

–егулююча функц≥¤ податк≥в також широко використовуЇть≠с¤ державою. √лобальне зниженн¤ податк≥в веде до зб≥льшенн¤ чистих прибутк≥в, посиленню стимулу господарськоњ д≥¤льност≥, росту кап≥таловкладень, попиту, зайн¤тост≥ до пожвавленн¤ господарськоњ кон'юнктури, п≥двищенн¤ додатк≥в - звичайний зас≥б боротьби з перегр≥вом кон'юнктури. «м≥нюючи податков≥ ставки на прибуток, держава може п≥дсилити або зменшити додатков≥ сти≠мули дл¤ кап≥таловкладень, а маневруючи р≥внем непр¤мих по≠датк≥в - впливати на фонд споживанн¤ ж ц≥лому, на р≥вень ц≥н.

III. ¬идатки державного бюджету ≥ його види

¬идатки з державного бюджету ”крањни Ч це економ≥чн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають у зв'¤зку з розпод≥лом централ≥зованого фонду грошових кошт≥в держави ≥ його використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м.

«начна к≥льк≥сть певних вид≥в бюджетних видатк≥в обумов≠лена низкою фактор≥в: природою ≥ функц≥¤ми держави, р≥в≠нем соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни, адм≥н≥стратив≠но-територ≥альним устроЇм держави, формами наданн¤ бюд≠жетних кошт≥в тощо. ѕоЇднанн¤ цих фактор≥в породжуЇ сис≠тему видатк≥в державного бюджету ”крањни. ќднак соц≥аль≠но-економ≥чний розвиток ”крањни останн≥ми роками карди≠нально зм≥нив ¤к систему, так ≥ структуру та класиф≥кац≥ю видатк≥в.  омандно-адм≥н≥стративн≥ методи господарюванн¤ засв≥дчили, що бюджет був дуже перевантажений видатками, ¤к≥ пов'¤зан≥ з економ≥чною функц≥Їю держави. Ћевова частка бюджетних кошт≥в, майже 65-70%, спр¤мовувалась у галуз≥ матер≥ального виробництва. —оц≥альна функц≥¤ бюджету, що поширена у розвинених крањнах, ≥ ¤ка зор≥Їнтована безпосе≠редньо на забезпеченн¤ благ людини, не маЇ свого ф≥нансо≠вого вт≥ленн¤. “ому з реформою системи господарюванн¤ в ”крањн≥ акценти в розпод≥л≥ бюджетних кошт≥в повинн≥ зм≥с≠титись, насамперед, у б≥к посиленн¤ соц≥альноњ функц≥њ дер≠жави ≥ зм≥ни напр¤мку та зм≥сту економ≥чноњ функц≥њ.

” зв'¤зку з переходом економ≥ки ”крањни на ринков≥ засади господарюванн¤ у бюджет≥ держави з'¤вились нов≥ на≠пр¤мки спр¤муванн¤ кошт≥в централ≥зованого фонду, ¤ких не було за умов командно - адм≥н≥стративноњ системи. “ак, низку видатк≥в перекладено на позабюджетн≥, соц≥альн≥ та економ≥ч≠н≥ фонди у державному бюджет≥ ”крањни та м≥сцевих бюдже≠тах. «найшли також в≥дображенн¤ нов≥ напр¤мки витрачанн¤ ≥ бюджетних кошт≥в, а саме Ч соц≥альний захист населенн¤, наданн¤ бюджетних позик, зовн≥шньопол≥тична та зовн≥шньо≠економ≥чна д≥¤льн≥сть, нац≥ональна оборона, обслуговуванн¤ державного зовн≥шнього боргу, нац≥ональна косм≥чна програ≠ма тощо.

¬идатки бюджету под≥л¤ютьс¤ на певн≥ види, ¤к≥ можуть характеризуватись ¤к≥сно та к≥льк≥сно.

як≥сна ознака видатк≥в характеризуЇ њхнЇ сусп≥льне призначенн¤, а к≥льк≥сна Ч загальний обс¤г. ÷≥ дв≥ ќзнаки можуть бути у протир≥чч≥. “ак, наприклад, потреби держави, що ви≠значаютьс¤ ¤к≥сною ознакою, часто перевищують к≥льк≥сну, тобто суму видатк≥в, ¤ка потр≥бна дл¤ задоволенн¤ в≥дпо≠в≥дних потреб держави. ÷е призводить до негативних насл≥д≠к≥в, а саме Ч до недоф≥нансуванн¤ видатк≥в, передбачених законом про державний бюджет, зростанн¤ зовн≥шнього та внутр≥шнього боргу, деф≥циту бюджету та ≥нфл¤ц≥њ.

ѕ≥д час кризи ф≥нансов≥ можливост≥ держави обмежен≥, тому потреби сусп≥льства не в≥дпов≥дають обс¤гам наданих кошт≥в. ¬идатки бюджету у повному та всеб≥чному обс¤з≥ характеризуютьс¤ тим, ¤ку вони в≥д≥грають роль ≥ ¤ке м≥сце пос≥дають у процесах сусп≥льного в≥дтворенн¤, ¤ке њхнЇ соц≥≠альне призначенн¤.

«а соц≥альним призначенн¤м видатки державного бюджету ”крањни под≥л¤ютьс¤ на: соц≥альний захист населенн¤; ф≥нан≠суванн¤ соц≥ально-культурних заклад≥в, установ; ф≥нансуван≠н¤ науки, народного господарства ≥ державних кап≥тальних вкладень; ф≥нансуванн¤ нац≥ональноњ оборони; правоохорон≠ноњ д≥¤льност≥ та .забезпеченн¤ безпеки держави; утриманн¤ орган≥в законодавчоњ, виконавчоњ та судовоњ влади; ф≥нансу≠ванн¤ зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥; заход≥в, пов'¤заних ≥з л≥кв≥дац≥Їю насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥аль≠ним захистом населенн¤; видатки з обслуговуванн¤ держав≠ного зовн≥шнього та внутр≥шнього борг≥в та ≥нш≥ видатки.

—п≥вв≥дношенн¤ видатк≥в м≥ж окремими групами визна≠чаЇтьс¤ спр¤мован≥стю бюджетноњ пол≥тики. ќстанн≥ми ро≠ками найб≥льша частка видатк≥в припадаЇ на соц≥ально-куль≠турн≥ заходи та соц≥альний захист населенн¤. ÷е викликано кризою в економ≥ц≥ та необх≥дн≥стю соц≥ального захисту гро≠мад¤н з невеликим р≥внем доход≥в.

 ошти державного бюджету ”крањни витрачаютьс¤ лише на ц≥л≥ ≥ в межах, затверджених законом про державний бюд≠жет.  ошти республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспуб≠л≥ки  рим, м≥сцевих бюджет≥в витрачаютьс¤ лише на ц≥л≥ ≥ в межах, затверджених в≥дпов≥дно ¬ерховною –адою јвтоном≠ноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевими радами народних депутат≥в. ƒо державного бюджету ”крањни не включаютьс¤ видатки, ¤к≥ не передбачен≥ законами ”крањни.

ѕоточн≥ видатки Ч це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ мереж≥ п≥дприЇмству установ, орган≥зац≥й ≥ орган≥в на початок бюджетного року, а також на ф≥нансуванн¤ заход≥в ≥з соц≥аль≠ного захисту населенн¤ та ≥нших, що не належать до видатк≥в

розвитку. ” склад≥ поточних видатк≥в окремо вир≥зн¤ютьс¤ видатки бюджету, зумовлен≥ зростанн¤м мереж≥ перел≥чених вище об'Їкт≥в ≥з зазначенн¤м ус≥х фактор≥в, ¤к≥ вплинули на обс¤г видатк≥в.

¬идатки розвитку Ч це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, зокрема, ф≥нансуванн¤ кап≥≠тальних вкладень виробничого ≥ невиробничого призначенн¤, ф≥нансуванн¤ структурноњ перебудови народного господарст≠ва, субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, пов'¤зан≥ з розширеним в≥дтво≠ренн¤м.

«аборон¤Їтьс¤ використанн¤ бюджетних кошт≥в дл¤ ф≥нан≠суванн¤ позабюджетних фонд≥в. ѕозабюджетн≥ фонди можуть бути утворен≥ за рахунок надходженн¤ в≥д необов'¤зкових платеж≥в, добров≥льних внеск≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, ≥нших позабюджетних джерел.

3.1. ƒержавний бюджет ”крањни передбачаЇ видатки на:

Ч ф≥нансуванн¤ загальнодержавних централ≥зованих програм п≥дтриманн¤ та п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤, захо≠д≥в щодо соц≥ального захисту;

Ч ф≥нансуванн¤ заход≥в у галуз≥ осв≥ти, культури, науки, охорони здоров'¤, ф≥зичноњ культури, молод≥жноњ пол≥тики, соц≥ального забезпеченн¤, що маЇ загальнодержавне значенн¤;

Ч ф≥нансуванн¤ виробничого ≥ невиробничого буд≥вництва, геологорозв≥дувальних, проектно-пошукових та ≥нших роб≥т, що зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до загальнодержавних програм;

Ч нац≥ональну оборону;

Ч охорону навколишнього природного середовища;

Ч утриманн¤ правоохоронних ≥ митних орган≥в;

Ч утриманн¤ орган≥в законодавчоњ, виконавчоњ, судовоњ вла≠ди та прокуратури;

Ч зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ та зовн≥шньопол≥тич≠ноњ д≥¤льност≥;

Ч трансферти, що передаютьс¤ з державного бюджету ”крањни до бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤;

Ч виплату ус≥х вид≥в пенс≥й, видатк≥в, спр¤мованих на захист громад¤н, ¤к≥ постраждали в≥д „орнобильськоњ катас≠трофи, виплату допомог з безроб≥тт¤, витрати на профес≥йне навчанн¤ незайн¤того населенн¤ та заходи дл¤ створенн¤ до≠даткових робочих м≥сць;

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒержавний бюджет ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (9114 прочитано)