ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний бюджет ”крањни

Ч утворенн¤ державних матер≥альних ≥ ф≥нансових резер≠в≥в;

обслуговуванн¤ внутр≥шнього та зовн≥шнього державних борг≥в та њх поверненн¤;

Ч ≥нш≥ заходи, що ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету ”крањни в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни.

” державному бюджет≥ ”крањни передбачаЇтьс¤ резервний фонд  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в сумою не б≥льше, н≥ж два в≥дсотки в≥д обс¤г≥в видатк≥в державного бюджету ”крањни дл¤ ф≥нан≠суванн¤ нев≥дкладних витрат у народному господарств≥, соц≥≠ально-культурних та ≥нших заход≥в, що не могли бути перед≠бачен≥ п≥д час затвердженн¤ державного бюджету ”крањни.

” державному бюджет≥ ”крањни понад передбачен≥ видатки утворюЇтьс¤ оборотна касова гот≥вка сумою не б≥льше двох в≥дсотк≥в в≥д загального обс¤гу видатк≥в бюджету. ќборотна касова гот≥вка може бути використана прот¤гом року на по≠критт¤ тимчасових касових розрив≥в ≥ повинна бути поновле≠на у тому ж роц≥ до обс¤г≥в, встановлених п≥д час затверджен≠н¤ державного бюджету ”крањни.

« республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюютьс¤ видатки на:

Ч ф≥нансуванн¤ установ та орган≥зац≥й осв≥ти, культури, науки, охорони здоров'¤, ф≥зичноњ культури, молод≥жноњ пол≥≠тики, соц≥ального забезпеченн¤ ≥ соц≥ального захисту населен≠н¤, що п≥дпор¤дкован≥ органам державноњ влади та управл≥н≠н¤ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —е≠вастопол¤, а також соц≥ально-культурних заход≥в зг≥дно з пок≠ладеними на ц≥ органи влади функц≥¤ми;

Ч утриманн¤ орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевих орган≥в державноњ влади ≥ самовр¤дуванн¤;

Ч ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмств ≥ господарських орган≥зац≥й, що вход¤ть до складу м≥сцевого господарства, природоохо≠ронних заход≥в;

Ч ≥нш≥ заходи, що ф≥нансуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодав≠ства ”крањни з республ≥канського бюджету јвтономноњ –ес≠публ≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в.

” республ≥канському бюджет≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних, м≥сцевих, м≥ських, (м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ та м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) ≥ районних бюджетах ут≠ворюютьс¤ резервн≥ фонди ур¤ду јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, виконавчих орган≥в обласних, м≥ських (м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ та м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) районних рад народних депутат≥в сумою не б≥льше одного в≥дсотка в≥д обс¤гу видатк≥в кожного з в≥дпов≥дних бюджет≥в дл¤ ф≥нан≠суванн¤ нев≥дкладних заход≥в, ¤к≥ не могли бути передбачен≥ п≥д час затвердженн¤ зазначених бюджет≥в.

” республ≥канському бюджет≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних, м≥ських, районних, селищних, с≥льських бюд≠жетах утворюЇтьс¤ оборотна касова гот≥вка. ќборотна касова

гот≥вка може бути використана прот¤гом року на покритт¤ тимчасових касових розрив≥в ≥ повинна бути поновлена у тому ж роц≥ до обс¤г≥в, встановлених п≥д час затвердженн¤ в≥дпов≥дного бюджету.

–озмежуванн¤ вид≥в видатк≥в м≥ж бюджетами, що вход¤ть до складу бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно ¬ерхов≠ною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними, м≥ськи≠ми (м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤) радами.

—творенн¤ принципово нового механ≥зму бюджетного ф≥≠нансуванн¤ науки, удосконаленн¤ державноњ системи п≥дго≠товки ≥ переп≥дготовки кадр≥в дл¤ народного господарства, використанн¤ п≥льгового податкового режиму у реал≥зац≥њ но≠вих вид≥в продукц≥њ й ≥нш≥ бюджетн≥ заходи покликан≥ стиму≠лювати науков≥ в≥дкритт¤ ≥ нов≥ техн≥чн≥ дос¤гненн¤, скоро≠чувати строки впровадженн¤ њх у виробництво, а в к≥нцевому п≥дсумку Ч слугувати катал≥затором прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу.

¬идатки у повному ≥ усесторонньому обс¤з≥ характеризу≠ютьс¤ функц≥ональною структурою, до ¤коњ долучаютьс¤: м≥жнародна д≥¤льн≥сть; фундаментальн≥ досл≥дженн¤ та спри≠¤нн¤ науково-техн≥чному прогресов≥; правоохоронна д≥¤ль≠н≥сть та забезпеченн¤ безпеки держави; державне управл≥нн¤; промислов≥сть та енергетика; буд≥вництво; с≥льське господар≠ство, л≥сове господарство, рибальство ≥ мисливство; транс≠порт, дорожнЇ господарство, зв7¤зокг телекомун≥кац≥њ й ≥нфор≠матика; ≥нш≥ послуги, пов'¤зан≥ з економ≥чною д≥¤льн≥стю.

” невиробнич≥й сфер≥ видатки державного бюджету, зг≥дно з бюджетною класиф≥кац≥Їю, под≥л¤ютьс¤ за галуз¤ми ≥ ви≠дами сусп≥льноњ д≥¤льност≥. ÷е видатки на: осв≥ту; охорону здоров'¤; соц≥альний захист ≥ соц≥альне забезпеченн¤; жит≠лово-комунальне господарство; культуру ≥ мистецтво; засоби масовоњ ≥нформац≥њ; ф≥зичну культуру ≥ спорт; державне уп≠равл≥нн¤; судову владу.

‘ункц≥ональний под≥л видатк≥в дозвол¤Ї ви¤вити пропор≠ц≥њ в розпод≥л≥ бюджетних кошт≥в ≤, зм≥нюючи њх, добиватись необх≥дних зрушень у галузев≥й структур≥ сусп≥льного ви≠робництва. “ак, необх≥дн≥сть посиленн¤ соц≥альноњ спр¤мова≠ност≥ усього сусп≥льного розвитку потребуЇ на сьогодн≥ б≥ль≠ше кошт≥в спр¤мовувати у соц≥альну сферу, забезпечуючи тим самим прискорен≥ темпи њњ росту.

ўодо установ ≥ орган≥зац≥й бюджетноњ сфери можна вир≥з≠нити так≥ витрати:

Ч оплата прац≥ прац≥вник≥в бюджетних установ;

Ч придбанн¤ предмет≥в постачанн¤ та матер≥ал≥в:

Ч видатки на в≥др¤дженн¤;

Ч оплата послуг з утриманн¤ бюджетних установ;

Ч оплата комунальних послуг та енергонос≥њв;

Ч ≥нш≥.

ƒо недавнього часу найб≥льше видатк≥в з бюджету спр¤мо≠вувалос¤ до народного господарства. «а умов переходу на ринков≥ умови господарюванн¤ система витрачанн¤ бюджетних кошт≥в на народне господарство повинна зазнати сут≠тЇвих зм≥н. Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ покликан≥ забезпечити вир≥шенн¤ найважлив≥ших ≥ масштабн≥ших державних зав≠дань: ф≥нансуванн¤ пр≥оритетних заход≥в, пов'¤заних з при≠скоренн¤м розвитку основних галузей економ≥ки, створенн¤ ф≥нансових можливостей дл¤ удосконаленн¤ виробничоњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури. ѕравда, ще де¤кий час ц≥льов≥ бюджетн≥ дотац≥њ збережутьс¤. ќднак обс¤г бюджетних видат≠к≥в та њхн¤ структура зазнають суттЇвих зм≥н.

«меншенн¤ обс¤гу бюджетного ф≥нансуванн¤ витрат у на≠родному господарств≥ по¤снюЇтьс¤ тим, що до м≥н≥муму зво≠дитьс¤ участь держави у виробничих ≥нвестиц≥¤х за рахунок скороченн¤ централ≥зованих кап≥тальних вкладень; посл≥дов≠но виконуЇтьс¤ програма приватизац≥њ державноњ власност≥ та скорочуЇтьс¤ сфера державноњ економ≥ки.

“енденц≥¤ до зменшенн¤ бюджетних видатк≥в на народне господарство не може зак≥нчитис¤ повною в≥дмовою в≥д бюд≠жетного ф≥нансуванн¤ цих витрат. ј за умов ринку теж залиша≠тьс¤ так≥ видатки, ¤к≥ потребують обов'¤зкового залученн¤ дер≠жавних кошт≥в, оск≥льки, по-перше, триваЇ функц≥онуванн¤ дер≠жавного сектора економ≥ки, ¤кий потребуЇ розробки державних ≥нвестиц≥йних програм, зг≥дно з ¤кими ≥ зд≥йснюЇтьс¤ бюджетне ф≥нансуванн¤ кап≥тальних витрат. ѕо-друге, дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки та розвитку п≥дприЇмництва потр≥бна ф≥нансова до≠помога держави у вигл¤д≥ бюджетних субсид≥й, субвенц≥й.

«начн≥ бюджетн≥ кошти щороку спр¤мовуютьс¤ на ф≥нан≠суванн¤ соц≥ально-культурних заход≥в. ¬они дозвол¤ють дер≠жав≥ розвивати систему осв≥ти, культури, задовольн¤ти м≥н≥≠мальн≥ потреби населенн¤ в медичному обслуговуванн≥, зд≥й≠снювати соц≥альний захист громад¤н, п≥двищувати р≥вень њхнього соц≥ального забезпеченн¤.

IV. Ѕюджетне ф≥нансуванн¤. ‘орми та методи бюджетного ф≥нансуванн¤

Ѕюджетне ф≥нансуванн¤ Ч це безповоротне, безв≥дплатне вид≥ленн¤ кошт≥в з бюджету. ќсновна суть бюджетного ф≥≠нансуванн¤ пол¤гаЇ у тому, що за допомогою цього механ≥зму налагоджуютьс¤ грошов≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають м≥ж дер≠жавою, з одного боку, ≥ п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми, уста≠новами вс≥х форм власност≥ та ф≥зичними особами, Ч з ≥ншо≠го, з точки зору спр¤муванн¤ та використанн¤ грошових кош≠т≥в централ≥зованого фонду на розширене в≥дтворенн¤, п≥д≠вищенн¤ р≥вн¤ житт¤, задоволенн¤ сусп≥льних потреб ≥ забез≠печенн¤ ≥нших безпосередн≥х державних заход≥в. ќбс¤г, своЇчасн≥сть ≥ повнота ф≥нансуванн¤ значною м≥рою залежать в≥д р≥вн¤ централ≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в ≥ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в до бюджету, а це в свою чергу залежить в≥д дотриманн¤ ф≥нансовоњ дисципл≥ни окремими платниками податк≥в, в≥д р≥вн¤ виконанн¤ доходноњ частини бюджету.

Ќа сьогодн≥ державний бюджет ”крањни характеризуЇтьс¤ високим ступенем централ≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в, що зако≠ном≥рно дл¤ крањн перех≥дного пер≥оду. “ак, бюджетн≥ ресурси ”крањни становл¤ть нин≥ майже 45 в≥дсотк≥в в≥д ¬¬ѕ. “ака централ≥зац≥¤ кошт≥в повинна забезпечити своЇчасне ≥ повне ф≥нансуванн¤ ус≥х загальнодержавних програм, а також до≠датков≥ заходи, пов'¤зан≥ з п≥двищенн¤м зароб≥тноњ плати та ≥нших соц≥альних виплат. ќднак, ¤кщо проанал≥зувати бюд≠жетне ф≥нансуванн¤ останн≥х чотирьох рок≥в, то можна пере≠конатись, що в ц≥лому видатки були недоф≥нансувань в≥д 20 до «ќ в≥дсотк≥в пор≥вн¤но ≥з затвердженими сумами. ќснов≠ними причинами неповного ф≥нансуванн¤ було невиконанн¤ доходноњ частини, розбалансован≥сть економ≥ки, важке ф≥нан≠сове становище п≥дприЇмств. ќтже, можна д≥йти висновку, що механ≥зм бюджетного ф≥нансуванн¤ т≥сно пов'¤заний з дохо≠дами бюджету. ÷ей взаЇмозв'¤зок пол¤гаЇ у к≥льк≥сн≥й в≥дпо≠в≥дност≥, коли при забезпечен≥й доходн≥й баз≥ бюджет маЇ змогу ф≥нансувати своЇчасно ≥ повною м≥рою суми заплано≠ваних видатк≥в.

ќдн≥Їю з проблем, пов'¤заних з функц≥онуванн¤м механ≥з≠му бюджетного ф≥нансуванн¤, Ї необх≥дн≥сть ч≥ткого визна≠ченн¤ ≥ розпод≥лу сфери ф≥нансуванн¤ державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в. Ќа загальнодержавному р≥вн≥ доц≥льно ф≥нансувати видатки, ¤к≥ мають вир≥шальне значенн¤ дл¤ економ≥ки ”крањни. Ќа р≥вн≥ м≥сцевих орган≥в влади сл≥д залишити ви≠датки, спр¤мован≥ на вир≥шенн¤ соц≥альних питань ≥ п≥дтрим≠ку њхнього економ≥чного становища щодо комунальноњ влас≠ност≥. ≤накше кажучи, при зд≥йсненн≥ механ≥зму бюджетного ф≥нансуванн¤ необх≥дно ч≥тко розпод≥лити компетенц≥ю м≥ж центральними органами влади та органами м≥сцевого само≠вр¤дуванн¤ ≥ законодавче закр≥пити њњ за ними. ќск≥льки бюд≠жетне ф≥нансуванн¤ Ї складовою бюджетного механ≥зму, за допомогою ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ реал≥зац≥¤ бюджетних функ≠ц≥й, то можна д≥йти висновку, що саме за допомогою бюджет≠ного ≥нвестуванн¤ та ф≥нансуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ наданн¤ кошт≥в, ¤к≥ завд¤ки розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ спр¤мо≠вуютьс¤ державою на економ≥чн≥ та соц≥альн≥ потреби крањни.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒержавний бюджет ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (9114 прочитано)