ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний бюджет ”крањни

–оль бюджетного ф≥нансуванн¤ визначаЇтьс¤ передус≥м тим, що Ї основним методом забезпеченн¤ прогресивних зру≠шень в економ≥чн≥й структур≥. “≥льки за допомогою бюджетного ф≥нансуванн¤ створюютьс¤ умови ≥ забезпечуЇтьс¤ роз≠виток нових галузей виробництва.

—истема бюджетного ф≥нансуванн¤ вм≥щуЇ в соб≥ прин≠ципи, форми та методи наданн¤ бюджетних асигнувань суб'Їктам господарюванн¤.

Ќезалежно в≥д джерел покритт¤ ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇть≠с¤ на основ≥ таких принцип≥в: плановост≥; ц≥льового спр¤му≠ванн¤ кошт≥в: безповоротност≥ та безв≥дплатност≥; ефектив≠ного використанн¤ кошт≥в; оптимального поЇднанн¤ власних, кредитних ≥ бюджетних джерел: додержанн¤ режиму економ≥њ та зд≥йсненн¤ пост≥йного контролю за њхн≥м використанн¤м.

ѕринцип плановост≥ означаЇ, що витрати з державного бюд≠жету визначаютьс¤ законом про державний бюджет ”крањ≠ни на кожний р≥к. ќбс¤г витрат та ц≥льове спр¤муванн¤ кош≠т≥в м≥сцевих бюджет≥в ухвалюютьс¤ р≥шенн¤м сес≥й в≥дпо≠в≥дних м≥сцевих рад народних депутат≥в. ¬итрати з децент≠рал≥зованих фонд≥в грошових кошт≥в в≥дображаютьс¤ у ф≥≠нансових планах ≥ кошторисах витрат установ, балансах дохо≠д≥в ≥ витрат п≥дприЇмств, об'Їднань, м≥н≥стерств ≥ в≥домств.

ѕринцип ц≥льового спр¤муванн¤ кошт≥в пол¤гаЇ у тому, що кошти плануютьс¤, в≥дпускаютьс¤ та використовуютьс¤ на суворо визначен≥ ц≥л≥ та заходи в≥дпов≥дно до затверджених ф≥нансових план≥в.

ѕринцип безповоротност≥ та безв≥дплатност≥ ф≥нансуванн¤ державних витрат Ч це наданн¤ кошт≥в без пр¤мого њх в≥дш≠кодуванн¤ (непр¤ме ж в≥дшкодуванн¤ пол¤гаЇ в матер≥ально≠му прирост≥ основних фонд≥в дл¤ виробничоњ та невиробничоњ сфери, перспективна п≥дготовка кадр≥в дл¤ сусп≥льства тощо).

ѕринцип ефективного використанн¤ кошт≥в маЇ на мет≥ одержанн¤ сусп≥льне необх≥дного результату за м≥н≥мальних витрат ф≥нансових ресурс≥в. ѕрактичне зд≥йсненн¤ цього принципу супроводжуЇтьс¤ вдосконаленн¤м форм ≥ метод≥в оперативного управл≥нн¤ виробничою та ф≥нансовою д≥¤ль≠н≥стю, розробкою додаткових важел≥в ≥ стимул≥в, спр¤мованих на скороченн¤ витрат та ≥нтенсиф≥кац≥ю виробництва.

ѕринцип поЇднанн¤ власних, кредитних та бюджетних джерел пол¤гаЇ у тому, що п≥д час визначенн¤ обс¤гу ф≥нан≠суванн¤ ¤к держава, так ≥ вищесто¤щ≥ органи враховують на¤вн≥сть власних кошт≥в, можливост≥ одержанн¤ банк≥всько≠го кредиту ≥ лише тод≥, коли неможливо покрити витрати з зазначених джерел, вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про бюджетне або в≥домче ф≥нансуванн¤. ÷ей принцип зд≥йснюЇтьс¤ ¤к за по≠критт¤ поточних витрат, так ≥ за ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень.

ѕринцип зд≥йсненн¤ пост≥йного контролю на¤вний за ус≥х виробничих, господарських ≥ ф≥нансових операц≥й у ф≥нансу≠ванн≥ державних витрат.  онтроль виконанн¤ даЇ можлив≥сть викрити недол≥ки й помилки у ф≥нансов≥й д≥¤льност≥, вжити заход≥в до њх усуненн¤, а також надаЇ зустр≥чну ≥нформац≥ю дл¤ перспективного й поточного плануванн¤ державних ви≠трат ¤к п≥д час визначенн¤ ц≥льового спр¤муванн¤ кошт≥в, так ≥ п≥д час визначенн¤ њхнього обс¤гу.

”крањна, ¤к незалежна держава, маЇ державний бюджет, завд¤ки ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ ус≥х загальнодер≠жавних видатк≥в, а зг≥дно з бюджетним устроЇм ≥ адм≥н≥ст≠ративно-територ≥альним под≥лом до складу бюджетноњ систе≠ми вход¤ть м≥сцев≥ бюджети, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в м≥сцевого значенн¤. ѕор¤док та умови наданн¤ ≥ використанн¤ кошт≥в затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.

Ѕюджетн≥ кошти витрачаютьс¤ лише за ц≥льовим при≠значенн¤м ≥ в межах, затверджених в≥дпов≥дним правовим актом Ч законом про державний бюджет чи р≥шенн¤м м≥сце≠воњ ради народних депутат≥в. ” правов≥ акти про бюджет не можуть долучатис¤ статт≥ видатк≥в, ¤к≥ не передбачен≥ чинним законодавством.

Ќин≥ використовуютьс¤ наступн≥ форми бюджетного ф≥≠нансуванн¤: кошторисне; державне ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й; позики з бюджету державним п≥дприЇмствам; державн≥ до≠тац≥њ.

 ошторисне ф≥нансуванн¤ Ч забезпеченн¤ державними грошовими коштами установ ≥ орган≥зац≥й соц≥ально-культур≠ноњ сфери, оборони, орган≥в державного управл≥нн¤.

¬они отримують кошти на своЇ утриманн¤ ≥з бюджету на п≥дстав≥ ‘≥нансових документ≥в Ч кошторис≥в. “ак ф≥нан≠суЇтьс¤ майже вс¤ невиробнича так звана бюджетна сфера. ”станови й орган≥зац≥њ, ¤к≥ д≥ють у ц≥й сфер≥, Ї бюджетними установами.

ƒо бюджетноњ сфери належать соц≥ально-культурн≥ заходи й установи, фундаментальн≥ досл≥дженн¤, нац≥ональна оборо≠на, правоохоронна д≥¤льн≥сть ≥ органи безпеки, судова система ≥ органи прокуратури ”крањни, утриманн¤ законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади держави.

ƒержавне ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й. ¬≥дпов≥дно до бюджет≠ноњ класиф≥кац≥њ видатк≥в ф≥нансуванн¤ буд≥вництва об'Їдна≠но в одну групу разом з арх≥тектурою ≥ вм≥щуЇ в соб≥ державн≥ ≥нвестиц≥њ на основн≥ об'Їкти економ≥чного ≥ соц≥ального роз≠витку ”крањни за ринкових умов.

«а на¤вност≥ р≥зних форм власност≥ ≥ р≥зних орган≥зац≥йно-правових структур, об'Їднань п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й правове регулюванн¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й в умовах ринку Ї складним.

‘≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень ≥з бюджету за умов ринку на в≥дм≥ну в≥д плановоњ системи маЇ своњ особливост≥: воно не Ї сталим, держава також втручаЇтьс¤ в процес ф≥нан≠сово-кредитного забезпеченн¤ кап≥тальних вкладень держав≠них п≥дприЇмств.

ѕор¤д з державними, в основному бюджетними коштами, залучаютьс¤ також ≥ноземн≥ джерела ≥нвестиц≥йного ф≥нансу≠ванн¤ ¤к з боку ≥ноземних держав, так ≥ з боку м≥жнародних ≥ приватних в≥тчизн¤них комерц≥йних банк≥в ≥ кредитних ус≠танов.

ѕозики з бюджету державним п≥дприЇмствам Ч це ф≥нан≠сова п≥дтримка державних та ≥нших п≥дприЇмств, у ¤ких по≠над 50% майна Ї державною власн≥стю. «д≥йснюЇтьс¤ вона з бюджетних асигнувань, ¤к правило, на поворотн≥й основ≥ п≥д затверджен≥ проекти використанн¤ кошт≥в, що надаютьс¤ ¤к державна п≥дтримка. ‘≥нансову п≥дтримку ¤к бюджетну по≠зику надаЇ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в на догов≥рних засадах.

”мовами договору мають бути передбачен≥ зобов'¤занн¤ стор≥н щодо обс¤г≥в, строк≥в наданн¤ позики, њњ ц≥льового використанн¤, заходи щодо забезпеченн¤ њњ своЇчасного поверненн¤, в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н за порушенн¤ умов дого≠вору, а також обс¤ги ≥ пор¤док сплати процент≥в за вико≠ристанн¤ бюджетних позик.

ƒержавн≥ дотац≥њ. ÷е форма бюджетного ф≥нансуванн¤, ¤ка застосовуЇтьс¤ при ф≥нансуванн≥ планово-збиткових п≥дпри≠Їмств, орган≥зац≥њ! ≥ установ, ¤к≥ надають послуги або вироб≠л¤ють необх≥дн≥ товари, витрати на виробництво ¤ких пере≠вищуЇ ц≥ну продажу.

‘орми бюджетного ф≥нансуванн¤ визначаютьс¤ економ≥ч≠ними умовами, ≥з зм≥нами ¤ких м≥н¤ютьс¤ ¤к форми бюджет≠ного ф≥нансуванн¤, так ≥ њхнЇ застосуванн¤. Ќин≥, при пере≠ход≥ до ринкових в≥дносин, визр≥ла потреба в удосконаленн≥ форм бюджетного ф≥нансуванн¤.

ѕри цьому до ≥снуючих форм бюджетного ф≥нансуванн¤ не можна застосовувати однаковий п≥дх≥д, а перспективи роз≠витку кожноњ ≥з форм повинн≥ пов'¤зуватись з тими ц≥л¤ми, ¤ким вони слугують.

÷≥л≥ можуть бути под≥лен≥ на загальн≥ та спец≥альн≥. «а≠гальн≥ вт≥люютьс¤ за допомогою тих форм ф≥нансуванн¤, ¤к≥ в≥дпов≥дають систем≥ управл≥нн¤ економ≥кою в ц≥лому.

—пец≥альн≥ пов'¤зан≥ з особливими умовами господарюван≠н¤, зг≥дно ≥з завданн¤ми економ≥чноњ пол≥тики держави на в≥дпов≥дному етап≥ розвитку.

‘орми бюджетного ф≥нансуванн¤, ¤к≥ обумовлен≥ загаль≠ними ц≥л¤ми, у подальшому повинн≥ удосконалюватись, аби повн≥ше в≥дпов≥дати потребам розвитку ринковоњ економ≥ки, њхнЇ удосконаленн¤, з одного боку, повинно провадитись у напр¤мку посиленн¤ стимулюючих фактор≥в певних форм ф≥нансуванн¤, а з ≥ншого Ч у напр¤мку запровадженн¤ нових умов наданн¤ бюджетних кошт≥в.

Ќин≥ застосовуютьс¤ два методи бюджетного ф≥нансу≠ванн¤:

1. ћетод Їдиного казначейського рахунку. ÷ей метод використовуЇтьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в з державного бюджету ”крањни. ÷е система бюджетних рахунк≥в орган≥в ƒержав≠ного казначейства, в≥дкритих в установах банк≥в за в≥дпо≠в≥дними балансовими рахунками, з ¤ких органами ƒержавно≠го казначейства зд≥йснюютьс¤ платеж≥ безпосередньо суб'Їк≠там д≥¤льност≥;

2. ћетод перерахуванн¤ бюджетних кошт≥в з поточних ра≠хунк≥в м≥сцевих бюджет≥в на рахунки головних розпор¤д≠ник≥в бюджетних кошт≥в. —уть його пол¤гаЇ в тому, що в≥д≠пов≥дно до бюджетного розпису ф≥нансов≥ органи перерахо≠вують кошти бюджету головним розпор¤дникам у пор¤дку ф≥нансуванн¤, на њхн≥ рахунки зг≥дно з кошторисом.

¬исновок

–озвиток сусп≥льнеЧеконом≥чних в≥дносин в ”крањн≥ п≥д≠тверджуЇ необх≥дн≥сть ¤комога скор≥шого вир≥шенн¤ проблеми ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ - основи загальнодержавноњ стаб≥л≥зац≥њ ≥ виходу з економ≥чноњ кризи.

ќснову ф≥нансовоњ пол≥тики становить бюджетна пол≥тика, ¤ка пов'¤зана насамперед ≥з формуванн¤м ≥ виконанн¤м бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, ц≥льових загальнодержавних фонд≥в. ƒержавний бюджет ”крањни - це головний ф≥нансовий план крањни, ¤кий в≥ддзеркалюЇ сусп≥льно-економ≥чний стан у держав≥. ≈коном≥чна нестаб≥льн≥сть ≥ спад виробництва негативно вплива≠ють на формуванн¤ доход≥в та ф≥нансуванн¤ видатк≥в бюджету. Ѕюджет, його дох≥дна частина пр¤мо пов'¤зан≥ ≥з ƒержавною програмою соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни на поточний ф≥нансовим р≥к. ≤ навпаки, виконанн¤ зазначеноњ програми за≠лежить в≥д њњ ф≥нансового забезпеченн¤. ” ньому напр¤мку ƒержавний бюджет виступаЇ основою ф≥нансуванн¤ загальнодержавних програм та спри¤Ї њх виконанню. ƒержавна програма соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни ≥ ƒержавний бюджет ”крањни мають своЇ особливе м≥сце, роль ≥ призначенн¤ в систем≥ сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒержавний бюджет ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (9114 прочитано)