ћ≥кроеконом≥ка > ≈коном≥чна суть ринку прац≥

е) виплата безроб≥тним у встановленому пор¤дку допомоги по безроб≥ттю ≥ т.п.

ƒержава спри¤Ї незайн¤тим громад¤нам в поновленн≥ њх трудовоњ д≥¤льност≥ ≥ забезпечуЇ њм так≥ види компенсац≥й:

а) наданн¤ особливих гарант≥й прац≥вникам, вив≥льненим з п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й;

б) виплата стипенд≥й в пер≥од профес≥йноњ п≥дготовки або переп≥дготовки ≥ включенн¤ цього пер≥оду в загальний ≥ безперервний трудовий стаж;

в) наданн¤ додатковоњ матер≥альноњ допомоги безроб≥тним громад¤нам ≥ членам њх с≥мей з урахуванн¤м на¤вност≥ облич немолодого в≥ку ≥ неповнол≥тн≥х д≥тей, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у них на зм≥ст≥.

ѕрац≥вникам, ¤к≥ втратили роботу в зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, надаютьс¤ особлив≥ гарант≥њ, ¤кщо вони зареЇструвалис¤ в служб≥ зайн¤тост≥ в теч≥њ дес¤ти дн≥в п≥сл¤ зв≥льненн¤:

а) збереженн¤ за останн≥м м≥сцем роботи на пер≥од працевлаштуванн¤, але не б≥льш 3 м≥с¤ц≥в, середньоњ зароб≥тноњ плати з урахуванн¤м вих≥дного пос≥бника ≥ безперервного стажу;

б) право на отриманн¤ допомоги по безроб≥ттю в розм≥р≥ 75% середньоњ зароб≥тноњ плати на останньому м≥сц≥ роботи в теч≥њ наступних 3 м≥с¤ц≥в ≥ 50% в теч≥њ наступних 6 м≥с¤ц≥в, але не б≥льш середньоњ зароб≥тноњ плати в держав≥;

в) збереженн¤ на новому м≥сц≥ роботи на пер≥од профес≥йного навчанн¤ з в≥дривом в≥д виробництва середньоњ зароб≥тноњ плати на останньому м≥сц≥ роботи;

г) право на достроковий вих≥д на пенс≥ю за 1,5 роки до встановленого законодавством про пенс≥йне забезпеченн¤ терм≥ну облич предпенс≥йного в≥ку, ¤к≥ мають необх≥дний загальний трудовий стаж.

ƒл¤ ≥нших громад¤н розм≥ри допомоги по безроб≥ттю залежать в≥д того, працювали вони до реЇстрац≥њ в служб≥ зайн¤тост≥ чи н≥. «окрема, громад¤ни, ¤к≥ перед тим, ¤к втратити роботу, мали оплачувану роботу прот¤гом 12 тижн≥в за останн≥ 12 м≥с¤ц≥в, отримують допомогу в розм≥р≥ 50% середньоњ зароб≥тноњ плати на останньому м≥сц≥ роботи. ƒл¤ ≥нших громад¤н, включаючи тих, хто шукаЇ роботу уперше або п≥сл¤ довгого, розм≥р допомоги становить 75% встановлених законодавством м≥н≥мальних зароб≥тних плати. √ромад¤нам, що завершили навчанн¤ в профес≥онально-техн≥чних, середн≥х спец≥альних ≥ вищих учбових закладах (денн≥ форми навчанн¤), а також тим, хто завершив п≥дготовку ≥ переп≥дготовку, зак≥нчив д≥йсну в≥йськову службу, допомога по безроб≥ттю встановлюЇтьс¤ не нижче м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.

ƒопомога по безроб≥ттю в ”крањн≥ виплачуЇтьс¤ починаючи з 11-го дн¤ п≥сл¤ реЇстрац≥њ громад¤нина в державн≥й служб≥ зайн¤тост≥ до розв'¤занн¤ питанн¤ про працевлаштуванн¤, не б≥льш 12 м≥с¤ц≥в прот¤гом трьох рок≥в. ” перший р≥к допомога надаЇтьс¤ не б≥льш 6 м≥с¤ц≥в, у друг≥й не б≥льш 3 м≥с¤ц≥в, в трет≥й р≥к залишок, не використаний в попередн≥ два роки.

” раз≥ неможливост≥ п≥д≥брати в≥дпов≥дну роботу в зв'¤зку з в≥дсутн≥стю у громад¤нина необх≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ; необх≥дност≥ пом≥н¤ти останню в зв'¤зку з в≥дсутн≥стю роботи, що в≥дпов≥даЇ профес≥йному проф≥лю прац≥вника; втрати здатност≥ виконувати роботу по своњй профес≥њ безроб≥тн≥ пр¤мують на профес≥йну п≥дготовку, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ або переп≥дготовку. ѕри цьому виплачуЇтьс¤ стипенд≥¤ дл¤ ос≥б, ¤к≥ втратили роботу ≥ зароб≥ток, в розм≥р≥ 75 або 50% зароб≥тних плати на останньому м≥сц≥ роботи, ¤кщо вони в≥дпов≥дно мають д≥тей або ≥нших ос≥б на зм≥ст≥.

ќдним з важливих пров≥дник≥в державноњ пол≥тики на ринку прац≥ ≥ безпосередн≥м виконавцем економ≥чних, адм≥н≥стративних, законодавчих, орган≥зац≥йних ≥ ≥нших заход≥в Ї б≥ржа прац≥. «г≥дно з «аконом ”крањни Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф цей ≥нститут ≥нфраструктури ринку у нас називаЇтьс¤ державною службою зайн¤тост≥. “ут не в≥дбуваютьс¤ процеси куп≥вл≥-продажу товару Уробоча силаФ. «г≥дно з «аконом послуги, пов'¤зан≥ ≥з забезпеченн¤м зайн¤тост≥ населенн¤, надаютьс¤ державною службою зайн¤тост≥ безкоштовно. ѕри цьому вона не вир≥шуЇ питань про ц≥ну робочоњ сили.

ќсновними задачами служби зайн¤тост≥ в ”крањн≥ Ї:

а) анал≥з ≥ прогнозуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на робочу силу, ≥нформуванн¤ про стан ринку прац≥;

б) консультуванн¤ громад¤н ≥ власник≥в п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й про можлив≥сть отриманн¤ роботи ≥ забезпеченн¤ робочою силою;

в) обл≥к в≥льних робочих м≥сць ≥ громад¤н, ¤к≥ звертаютьс¤ з питань працевлаштуванн¤;

г) допомога громад¤нам в п≥дбор≥ в≥дпов≥дноњ роботи, а роботодавц¤м в п≥дбор≥ необх≥дних прац≥вник≥в;

д) орган≥зац≥¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ переп≥дготовки громад¤н;

е) представленн¤ послуг в≥дносно працевлаштуванн¤ ≥ профор≥Їнтац≥¤ прац≥вник≥в, що вив≥льн¤ютьс¤ ≥ незайн¤того населенн¤;

ж) реЇстрац≥¤ безроб≥тних ≥ наданн¤ або в межах своЇњ компетенц≥њ допомоги, в тому числ≥ матер≥альноњ;

з) участь в п≥дготовц≥ перспективних програм зайн¤тост≥ ≥ заход≥в щодо соц≥ального захисту р≥зних верств населенн¤ в≥д безроб≥ттю.

ѕор¤д з≥ службами зайн¤тост≥ на ринку робочоњ сили велике значенн¤ придбаваЇ державний фонд зайн¤тост≥, ¤кий формуЇтьс¤ за рахунок асигнувань з бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в, внеск≥в п≥дприЇмств. ”станов ≥ орган≥зац≥й, громад¤н, ≥ноземних ф≥рм ≥ ≥нших надходжень.

4.4. —учасн≥ тенденц≥њ та перспективи розвитку ринку прац≥ ”крањни.

—учасний розвиток ринку прац≥ ”крањни проходить п≥д знаком його необх≥дноњ адаптац≥њ до економичноњ ситуац≥њ, ¤ка характеризуетьс¤, насамперед, триваючим спадом виробництва, усе ще значною ф≥нансовою розбалансован≥стю економ≥ки, недостатюю динам≥чнистю заход≥в щодо реформуванн¤ господарського механ≥зму. “ак, за 1992 Ч 1995 р.р. реальний внутришн≥й валовий продукт скоротивс¤ б≥льш ¤к у дв≥ч≥.

“ендец≥њ, що складаютьс¤, в≥дбивають, насамперед, реальн≥ зрушенн¤ в л≥берал≥зац≥њ економ≥ки ”крањни. “ак можна оц≥нювати Уроздержавленн¤Ф сфери зайн¤тост≥, виникненн¤ можливостей альтернативноњ зайн¤тост≥ в ≥ншох секторах економики, самозайн¤тост≥ ≥ п≥дприЇмства. ѕор≥вн¤но з 1993 роком у 1995 роц≥ питома вага працюючих у державному сектор≥ в середньообликов≥й чисельност≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в у народному господарств≥ зменшилас¤ з 80,4 до 70,2%. Ќайб≥льша питома вага недержавних сектор≥в склалас¤ в торг≥вл≥, громадському харчуванн≥, загот≥вл¤х ≥ збут≥, в буд≥вництв≥ у ф≥нансуванн≥ та кредитуванн≥.

–озрахунки та соц≥олог≥чн≥ обстеженн¤ показують, що випереджаючими темпами в≥дбуваЇтьс¤ деформал≥зац≥¤ зайн¤тост≥. –озвиток недержавного сектора йде на ст≥льки шл¤хом створенн¤ цив≥л≥зованноњ системи малого та середнього б≥знесу, приватизац≥њ п≥дприемств,ск≥льк≥ за рахунок перерозпод≥лу населенн¤ у неформальну зайн¤т≥сть, що ¤к правило, не вимагаЇ значних кап≥тал≥в, зд≥йснюЇтьс¤ на св≥й страх ≥ ризик, часто не реЇструЇтьс¤.

¬ерхню, меншу частину цього стр≥мко зростом чого айсберга видно у оф≥ц≥йн≥й: вона нал≥чуЇ близько 2 млн. „олов≥к (1995 р≥к) ≥ складаЇтьс¤ з прац≥вник≥в малих приватних п≥дприЇмств, зайн¤тих ≥нд≥в≥дуально-трудовою д≥¤льн≥стю, та зареЇстрованих п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ працюють у с≥мейних ферм. ј також в особистих п≥дсобних господарствах. јле б≥льша частина перебуваЇ в Ут≥н≥Ф, вона не враховуЇтьс¤ статистикою ≥ може бути знайдена т≥льки соц≥альними обстеженн¤ми. ¬ 1995 роц≥ у неформальн≥й сфер≥ нал≥чувалас¤ близько 10 млн. „олов≥к працездатнього в≥ку, з них 1 млн. Ч в особистомуп≥дсобному господарств≥ ≥ 5,5 млн. чолов≥к Ч мають неформальну зайн¤т≥сть ¤к вторинну, 3,5 млн. Ч оф≥ц≥йно зайн¤т≥, але отримують доходи у неформальному сектор≥. —ьогодн≥ в ”крањн≥, ¤к м≥ж ≥ншим, ≥ в б≥льш≥й частин≥ крањн, де Ї неформальний сектор, зайн¤т≥ там не охоплюютьс¤ доходами соц≥ального захисту. ÷е створюЇ досить серйозну проблему державноњ пол≥тики зайн¤тост≥.

Ќеформальна сфера розвиваЇтьс¤ нин≥ не ¤к сектор економики, а скор≥ше ¤к вимушений ≥ тому безперспективиний вид зайн¤тост≥. јле в≥дх≥д матер≥альних ≥нтерес≥в значноњ частини населенн¤, особливо молод≥, в Ут≥ньФ законом≥рно зм≥нюЇ трудову мотивац≥ю, соц≥альн≥ та профес≥йн≥ ор≥Їнтац≥њ, веде до зм≥ни

системи особистих ц≥нностей. ¬ результат≥ нагромаджений трудовий потенц≥ал ”крањни недовикористовуЇтьс¤. ќчевидно, в≥н не зможе бути реал≥зований ≥ в найближчому майбутньому нав≥ть при позитивн≥й економ≥чн≥й динам≥ц≥ через втрати у профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йн≥й та демограф≥чн≥й структур≥, ¤к≥ сьогодн≥ п≥шли в Ут≥ньФ. “аким чином, з одного боку, робоча сила перерозпод≥л¤Їтьс¤ у неформальний сектор, оск≥льки утруднен≥ спри¤тлив≥ умови дл¤ продуктивноњ зайн¤тост≥ в оф≥ц≥йному сектор≥. јле, з другого боку, деформал≥зац≥¤ економ≥ки, особливо розвиток њњ нелегальних та нерегламентованих вид≥в, ще б≥льше обмежуЇ можливост≥ дл¤ такоњ зайн¤тост≥ в нац≥ональному масштаб≥.

«б≥льшенн¤ фактичного р≥вн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ на фон≥ њњ неухильного зменшенн¤ в оф≥ц≥йн≥й економ≥ц≥ ≥ регресивних зрушень у њњ структур≥. ¬ ц≥лому по народному господарству, за даними балансу трудових ресурс≥в, чисельн≥сть зайн¤тих у народному господарств≥ в 1990-1995 р.р. скоротилас¤ на 4,6 млн. чолов≥к, або приблизно на 18,7%.  р≥м того, у 1995 роц≥ нал≥чувалос¤ близько м≥льйона п≥дприЇмц≥в та ≥нших працездатних ос≥б, зайн¤тих у ≥нших сферах д≥¤льност≥.

¬ окремих галуз¤х промисловост≥ темп пад≥нн¤ чисельност≥ в ц≥лому в≥дпов≥дав зниженню обс¤г≥в виробництва. јле в р¤д≥ галузей через природну монопол≥ю, ц≥нову пол≥тику, незважаючи на пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва, нам≥тивс¤ прир≥ст чисельност≥ працюючих.

“емпи пад≥нн¤ валового внутр≥шноьго продукту в приблизно втрич≥ вмщ≥, н≥ж зменшенн¤ зайн¤тост≥ в оф≥ц≥йн≥й економ≥ц≥. √олосною причиною, ¤ка по¤снюЇ нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж темпами пад≥нн¤ виробництва ≥ скороченн¤ зайн¤тост≥ ≥ тому Ч певну стаб≥льн≥сть сфери прикладанн¤ прац≥, Ї утримуванн¤ на низькому р≥вн≥ зароб≥тноњ плати.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чна суть ринку прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4450 прочитано)