ћ≥кроеконом≥ка > ≈коном≥чна суть ринку прац≥

Ѕезумовно, регулюванн¤ попиту на робочу силу та њњ пропозиц≥њ через вплив та господарськ≥ ≥нтереси Ч це найперспективн≥ший шл¤х. јле виникають ситуац≥њ, повТ¤зан≥ переважено з ≥стотною зм≥ною р≥вн¤ пропозиц≥њ робочоњ сили внасл≥док њњ територ≥ального перем≥щенн¤, що потребують розробки в≥дносин самост≥йного механ≥зму реал≥зац≥њ.

ѕершоосновою економ≥чного регулюванн¤ ринку прац≥ повинн≥ стати реальна варт≥сть робочоњ сили ≥ ефективна зайн¤т≥сть населенн¤, ¤ка в наших умовах передбачаЇ актив≥зац≥ю процесу вив≥льненн¤ надлишковоњ робочоњ сили, формуванн¤ моб≥льного резерву робочоњ сили, легал≥зац≥ю прихованого безроб≥тт¤.

—л≥д враховувати ≥ ту обставину, що порушенн¤ так званоњ Уабсолютноњ економ≥чноњФ меж≥ п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ нам не загрожуЇ, бо система партнерства ≥ насичен≥сть ринку товарами в≥тчизн¤ного виробництва не дос¤гли того р≥вн¤, ¤кий би м≥г спричинити зростанн¤ саме на цьому ірунт≥ р≥вн¤ безроб≥тт¤ ≥ загостренн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем.

ƒоводитьс¤ визнати, що регулюванн¤ на територ≥альних ринках прац≥ таких процес≥в, ¤к трансформуванн¤ прихованоњ форми безроб≥тт¤ в ¤вну, формуванн¤ моб≥льного резерву робочоњ сили, Ч це пошук компром≥сних р≥шень м≥ж шл¤хами розвТ¤занн¤ соц≥альних проблем зайн¤тост≥ та необх≥дн≥стю реал≥зац≥њ вимог ефективност≥. «важаючи на те, що т≥льки високоефективна економ≥ка здатна забезпечити несуперечливе ≥ усталене вир≥шенн¤ соц≥альних питань, сл≥д визначити њњ пр≥оритетн≥сть на етап≥ переходу до ринкових в≥дносин. Ќеобх≥дно п≥дкреслити ≥ цей висновок ≥ практичн≥ д≥њ, що повинн≥ випливати з нього, не означають ≥гноруванн¤ таких проблем соц≥ального захисту населенн¤, ¤к, наприклад, гарантоване працевлаштуванн¤ ос≥б з обмеженою працездатн≥стю та ≥нших, найуразлив≥ших на ринку прац≥, його категор≥й. «агальне зниженн¤ навантаженн¤ ≥ тиску, ¤к≥ справл¤Ї на економ≥чну систему надлишкова чисельн≥сть зайн¤тих прац≥вник≥в, дозволить через п≥днесенн¤ продуктивност≥ прац≥ значно розширити ф≥нансов≥ можливост≥ соц≥альноњ п≥дтримки населенн¤.

ќтже, ≥нтенсивне вив≥льненн¤ робочоњ сили, з њњ наступним територ≥ально-галузевим перерозпод≥лом на користь науком≥стних виробництв, соц≥ально ор≥Їнтованих вид≥в д≥¤льност≥, галузей, ¤к≥ працюють на споживчий ринок, Ї обТЇктивною необх≥дн≥стю, що вимагаЇ синхрон≥зац≥њ сучасних метод≥в ≥ форм макро- та м≥кроеконом≥чного впливу на рег≥ональн≥ та локальн≥ ринки прац≥ з метою формуванн¤ високомоб≥льного ≥ конкурентоспроможного контингенту робочоњ сили. як≥сно новий р≥вень територ≥ально-галузевоњ моб≥льност≥ робочоњ сили може бути дос¤гнутий шл¤хом узгодженн¤ таких процес≥в, ¤к створенн¤ необх≥дних технолог≥чних умов виробництва на р≥вн≥ низових економ≥чних структур ≥ формуванн¤ в≥дпов≥дного соц≥ально-економ≥чного механ≥зму швидкого пристосуванн¤ параметр≥в робочоњ сили до вимог попиту на нењ на р≥вн≥ галузей, рег≥он≥ в ц≥лому.

¬исновки

” дан≥й робот≥ в загальному план≥ ≥ досить ¤сно проводитьс¤ економ≥чний анал≥з повед≥нки роботодавц≥в ≥ взаЇмов≥дносин м≥ж ними ≥ прац≥вниками викладаютьс¤ загальноеконом≥чн≥ пон¤тт¤, даЇтьс¤ короткий огл¤д проблем попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку прац≥, що дозвол¤Ї побачити взаЇмов≥дносини головних сил, д≥ючих на ринку прац≥, ¤к працюють механ≥зми формуванн¤ повед≥нки на ринку прац≥, а також визначити насл≥дки ц≥Їњ повед≥нки дл¤ державноњ пол≥тики.

«м≥ни в економ≥ц≥ ”крањни за останн≥ роки вимагають критичного анал≥зу стану господарського механ≥зму, особливо найб≥льш гострих момент≥в ¤к соц≥альний захист незайн¤того населенн¤, критичний стан р≥вн¤ зайн¤тост≥, особливо серед молод≥.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок зазначимо, що саморозвиток ≥ пристосуванн¤ ринка прац≥ до сучасноњ економ≥чноњ ситуац≥њ створили в ”крањн≥ досить суперечливий клубок соц≥ально-трудових в≥дносин. ” ньому сполучен≥ масштабна нерегламентована зайн¤т≥сть ≥ телевизаци¤ прибутк≥в, низька мотивац≥¤ до прац≥ ≥ зароб≥тна плата, перетворена в соц≥альну виплату, регрес в структур≥ зайн¤тост≥ ≥ пог≥ршенн¤ ¤кост≥ робочоњ сили, текуч≥сть кадр≥в ≥ приховане безроб≥тт¤. ј ¤к результат сучасн≥ ≥ майбутн≥ втрати у використанн≥ трудового потенц≥алу за рахунок розриву, що зб≥льшуЇтьс¤, м≥ж соц≥ально ор≥Їнтованою моделлю повною, в≥льно виробленою ≥ продуктивноњ зайн¤тост≥, р≥вних стартових умов ≥ життЇвих шанс≥в ≥ фактичним станом ринку прац≥. ” св≥т≥ накопичений достатн≥й досв≥д ¤к подолати безроб≥тт¤, ¤кий ми завжди можемо використати. јле деформуванн¤ розвитку ринку прац≥ не нормал≥зуЇтьс¤ без створенн¤ ефективних механ≥зм≥в його регулюванн¤, без справжнього державного пр≥оритету пол≥тики зайн¤тост≥.

–озв'¤занн¤ питань зайн¤тост≥, п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ ≥ соц≥ального захисту людей можливо т≥льки при умов≥ виходу держави з економ≥чноњ кризи. ¬оно пов'¤зане з ф≥нансовою, кредитною, податковою пол≥тикою держави, ц≥нами ≥ ≥ншими чинниками ≥ вимагаЇ негайного р≥шенн¤.

—писок л≥тератури

ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 1.02.96 м. є150 Уѕро  онцепц≥ю профес≥йноњ п≥дготовки, переп≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ незайн¤того населенн¤Ф.

ƒоценко ј.ѕ., ќсокина ¬.¬. У≈коном≥чний анал≥з ринкових в≥дносинФ,  ињв.  ƒ”, 1992 р.

™ременко ¬. У–обоче м≥сце ≥ ринок прац≥Ф// ≈коном≥ка ”крањни, 1996 р., є6.

Ќ≥кифорова ј.ј. –инок прац≥: зайн¤т≥сть ≥ безроб≥тт¤, ћ.: Ућ≥жнародн≥ в≥дносиниФ, 1991 р.

ѕоль —амуЇльсон У≈коном≥каФ, Ћьв≥в, У—в≥тФ, 1993 р.

–ональд ƒж.Ёренберг, –оберт —.—м≥т У—учасна економ≥ка прац≥Ф, ¬идавництво ћосковського ун≥верситету, 1996 р.

“руб≥ч «. ќсобливост≥ сучасного етапу використанн¤ трудового потенц≥алу//≈коном≥ки ”крањни, 1996 р., є11.

Ўаленко ћ., —учасна тенденц≥њ розвитку ринку прац≥ ”крањни//≈коном≥ки ”крањни, 1996 р., є9.

Ўаленко ћ.  онцепц≥¤ територ≥альноњ сегментац≥њ ринку прац≥ ”крањни ≥ њњ практичне використанн¤//≈коном≥ка ”крањни, 1994 р., є7.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чна суть ринку прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4450 прочитано)