ћ≥кроеконом≥ка > ≤нфл¤ц≥¤, економ≥чна природа, форми, типи ≥ насл≥дки
≤нфл¤ц≥¤, економ≥чна природа, форми, типи ≥ насл≥дки—тор≥нка: 1/5
ѕлан ¬ступ ≈коном≥чна природа ≥нфл¤ц≥њ та причини њњ виникненн¤ ‘орми, типи ≥нфл¤ц≥й та њњ насл≥дки ѕроблеми ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в ”крањн≥ ¬исновки «м≥ст ¬ступ ≈коном≥чна природа ≥нфл¤ц≥њ та причини њњ виникненн¤ ≈коном≥чна природа ≥нфл¤ц≥њ ѕричини виникненн¤ ≥нфл¤ц≥њ ‘орми та типи ≥нфл¤ц≥њ та њњ насл≥дки ‘орми ≥нфл¤ц≥њ “ипи ≥нфл¤ц≥њ Ќасл≥дки ≥нфл¤ц≥њ ѕроблеми ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в ”крањн≥ ¬исновки —писок використаноњ л≥тератури
¬ступ ≤нфл¤ц≥¤ Ї одним ≥з найт¤жчих про¤в≥в макроеконом≥чноњ нестаб≥льност≥. ” св≥т≥ немаЇ крањни, ¤ка б у друг≥й половин≥ XX ст. т≥Їю чи ≥ншою м≥рою не зазнала б втрат в≥д ≥нфл¤ц≥њ. ≤нфл¤ц≥¤ ¤к специф≥чна ¤к≥сть паперових грошей в≥дома вже багато стол≥ть. ўе у 18 ст. з'¤вилас¤ велика к≥льк≥сть наукових роб≥т, в ¤ких розгл¤далась залежн≥сть м≥ж к≥льк≥стю золота, ср≥бла в ™вроп≥, ростом ц≥н та розвитком виробництва. Ѕ≥льш≥сть автор≥в стверджували, що ц≥ни не обов'¤зково зростають, коли дл¤ забезпеченн¤ б≥льших обс¤г≥в виробництва використовуютьс¤ додатков≥ обс¤ги ср≥бла та золота. ≤ хоч сама по соб≥ к≥льк≥сть грошей не маЇ абсолютно н≥¤кого економ≥чного значенн¤, процес зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ грошей в об≥гу може значно впливати на виробництво. Ќайб≥льш ¤скравими представниками доктрини "√рош≥ стимулюють торг≥влю" були так зван≥ Дпаперово-грошов≥ меркантил≥стиФ ƒжон Ћоу з його працею "јнал≥з грошей та торг≥вл≥" (1705), якоб ¬андермет - "√рош≥ в≥дпов≥дають вс≥м речам"(1734), Їпископ Ѕеркл≥ - "¬опрошающий" (1737), ¤к≥ робили висновок, що повзуча ≥нфл¤ц≥¤ може спри¤ти економ≥чному зростанню, припускаючи при цьому, на¤вн≥сть пост≥йноњ ринковоњ нер≥вноваги. ѕротилежн≥ погл¤ди на ц≥ реч≥ можна знайти у ант≥льона в "Ќарис≥ про природу торг≥вл≥"(1755), що перевернув грошовий анал≥з з голови на ноги, показавши, що вплив зростанн¤ к≥лькост≥ грошей на ц≥ни та доходи залежить в≥д способу потрапленн¤ гот≥вкових грошей в економ≥ку. ≈коном≥сти XVIII-XIX ст. тлумачили ≥нфл¤ц≥ю, ¤к грошове ¤вище. ќдн≥Їю з найстар≥ших концепц≥й ≥нфл¤ц≥њ Ї к≥льк≥сна теор≥¤ грошей, основним постулатом ¤коњ Ї в≥доме твердженн¤ англ≥йського ф≥лософа ƒ. √'юма про те, що будь-¤ка зм≥на к≥лькост≥ грошей в об≥гу веде до пропорц≥йноњ зм≥ни абсолютного р≥вн¤ ц≥н ≥ товар≥в ≥ послуг. Iсторично склалос¤ так, що одна з нових й, у де¤кому вiдношеннi, найважливiша функцi¤ ур¤ду пол¤гаЇ в тому, щоб стабiлiзувати економiку, тобто допомагати iй забезпечувати повну зайн¤тiсть ресурсiв i стабiльний рiвень цiн. ѕеред вченими-економiстами стоњть завданн¤ глибоко й конкретно вивчати ¤вища i тенденцiњ у розвитку свiтовоњ економiки. ќдне з перших мiсць посiдаЇ аналiз iнфл¤цiњ та факторiв, що iњ обумовлюють. ” процесi розвитку сучасноњ змiшаноњ економiки ступiнь державного втручанн¤, а у рамках останнього - вибiр адекватноњ макроекономiчноњ полiтики, що дозвол¤Ї запобiгти зростанню iнфл¤цiњ та безробiтт¤, маЇ особливе значенн¤. ∆одна з вiдомих нинi ринкових економiчних систем не функцiонуЇ стихiйно. ¬сi вони ¤вл¤ютьс¤ об'Їктами державного регулюванн¤. ѕри цьому напр¤мок й форми державного втручанн¤ змiнюютьс¤ вiдповiдно до ситуацiњ, що склалас¤ у економiчнiй системi. ћанiпулюванн¤ податками й розмiрами видаткiв бюджету, контроль за цiнами - одним з головних iнструментiв, за допомогою ¤ких ур¤д може спри¤ти подоланню безробiтт¤ та iнфл¤цiњ. ” своњй робот≥ ¤ намагавс¤ висв≥тлити економ≥чну природу ≥нфл¤ц≥њ, причини њњ виникненн¤, форми та типи в ¤ких вона ≥снуЇ, та насл≥дки, ¤к≥ вона спричин¤Ї. “акож ¤ звернув увагу на проблему ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в ”крањн≥. 1. ≈коном≥чна природа ≥нфл¤ц≥њ як економ≥чне ¤вище ≥нфл¤ц≥¤ ≥снуЇ вже тривалий час.¬важаЇтьс¤, що при переход≥ до системи паперових грошей, величина фактичноњ грошовоњ маси в об≥гу набуваЇ випереджуючого зростанн¤ у пор≥вн¤нн≥ ≥з обТЇктивно необх≥дною масою, тому порушенн¤ закону грошового об≥гу стаЇ хрон≥чним, а у об≥гу пост≥йно знаход¤тьс¤ зайв≥ грош≥, куп≥вельна сила ¤ких падаЇ. ≤нфл¤ц≥¤ (в≥д лат. Inflatio - надуванн¤) - це знец≥ненн¤ паперових грошей, ¤ке про¤вл¤Їтьс¤ ¤к процес зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н на споживч≥ товари ≥ послуги. “ерм≥н Д≤нфл¤ц≥¤Ф вперше почав вживатис¤ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ в пер≥од громад¤нськоњ в≥йни 1861 - 1865 рр. ≥ означав процес зб≥льшенн¤ паперово - грошового об≥гу. ¬ ’≤’ стол≥тт≥ цей терм≥н вживаЇтьс¤ також в јнгл≥њ ≥ в ‘ранц≥њ. Ўирокого розповсюдженн¤ в економ≥чн≥й л≥тератур≥ пон¤тт¤ ≥нфл¤ц≥њ одержало в ’’ стол≥тт≥ в≥дразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. 1861 - 1865 рр. ≥нфл¤ц≥¤ означала процес зб≥льшенн¤ паперово Ц грошовоњ маси в об≥гу. ¬ ’≤’ стол≥тт≥ цей терм≥н вживавс¤ також в јнгл≥њ ≥ в ‘ранц≥њ. Ќа початок 90-х рок≥в ’’ стор≥чч¤ не було жодноњ постсоц≥ал≥стичноњ крањни, ¤ка б не в≥дчула руйн≥вного впливу ≥нфл¤ц≥њ. ” класичн≥й економ≥чн≥й теор≥њ ≥нфл¤ц≥¤ трактуЇтьс¤ ¤к частина теор≥њ грошей. ¬она Ї процесом п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н та зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошей. ƒж.ћ. ейнс вперше проанал≥зував ≥нфл¤ц≥ю, ¤к елемент макроеконом≥чноњ теор≥њ. ћ≥л≥таризм, ¤кий прийшов на зм≥ну кейнс≥анськ≥й теор≥њ у 80-х роках, вже не просто включаЇ проблеми ≥нфл¤ц≥њ в макроеконом≥чну теор≥ю. ѕроблеми ≥нфл¤ц≥њ стають найважлив≥шою складовою частиною останньоњ. Уѕ≥д ≥нфл¤ц≥Їю, - пише ћ.‘р≥дмен, - ¤ розум≥ю ст≥йке та безперервне зростанн¤ ц≥н, що завжди ≥ всюди виступаЇ ¤к грошовий феномен, викликаний надм≥рною масою грошей по в≥дношенню до випуску продукц≥њФ. ÷е положенн¤ переконуЇ в тому, що причини ≥нфл¤ц≥њ - у сфер≥ об≥гу. ј тому допускаЇтьс¤ обмеженн¤ впливу держави в процеси сусп≥льного в≥дтворенн¤. Ќа противагу цьому в кейнс≥анських теор≥¤х п≥д ≥нфл¤ц≥Їю розум≥Їтьс¤ надм≥рний попит, причини ¤кого - ¤к на сторон≥ пропозиц≥њ, так ≥ попиту: У¬ раз≥ ¤кщо пропозиц≥¤ грошей у пор≥вн¤нн≥ з пропозиц≥Їю товар≥в дл¤ куп≥вл≥ зб≥льшилас¤, маЇ м≥сце ≥нфл¤ц≥¤Ф. ƒе б не розпочалас¤ д≥¤ ≥нфл¤ц≥йних фактор≥в - чи у виробництв≥, чи у сфер≥ державних ф≥нанс≥в, чи у грошово-кредитн≥й сфер≥ - ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н супровожуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м грошовоњ маси. ѕереповненн¤ канал≥в об≥гу грошовою масою знец≥нюЇ грошову одиницю, що Ї найхарактерн≥шою ознакою ≥нфл¤ц≥њ в њњ класичному вигл¤д≥. ≤нфл¤ц≥¤ також може виникнути, ¤кщо суспiльство намагатиметьс¤ витрачати бiльше, нiж дозвол¤ють виробничi потужностi економiки. оли сукупнi витрати перевищують обс¤г продукту при повнiй зайн¤тостi, вiдбуваЇтьс¤ пiдвищенн¤ рiвн¤ цiн. ќтже, надмiрний обс¤г сукупних витрат носить iнфл¤цiйний характер. ” цьому разi ур¤д зобов'¤заний лiквiдувати надлишковi витрати. ¬iн може цього дос¤гнути головним чином через скороченн¤ власних видаткiв, а також пiдвищенн¤м податкiв з метою скороченн¤ доходiв приватного сектору. ≤нфл¤ц≥¤ Ї тонке соц≥ально-економ≥чне ¤вище , породжене диспропорц≥¤ми виробництва в р≥зних сферах ринкового господарства. ќдночасно ≥нфл¤ц≥¤ - одна ≥з найб≥льш гострих проблем сучасного розвитку економ≥ки практично вс≥х крањн св≥ту. Ќайважлив≥шим показником ≥нфл¤ц≥њ Ї динам≥ка ≥ндексу ц≥н. ≤ндекс ц≥н Ц коеф≥ц≥ент, що показуЇ, у ск≥льки раз≥в зм≥нивс¤ загальний р≥вень ц≥н за даний пер≥од. “емп ≥нфл¤ц≥њ = –n Ц –о / –о * 100%, де –n Ц ≥ндекс ц≥н поточного (зв≥тного) пер≥оду –о Ц ≥ндекс ц≥н базисного пер≥оду «ростанн¤ iндексу цiн визначаЇ рiвень iнфл¤цiњ, а зменшенн¤ його- рiвень дефл¤цiњ. “емп iнфл¤цii Ї темпом змiни загального рiвн¤ цiн i показуЇ ступiнь знецiненн¤ грошей. ѕроцес зменшенн¤ темпiв iнфл¤цiњ отримав назву дезiнфл¤цi¤. ѕротилежним до iнфл¤цiњ пон¤тт¤м Ї дефл¤цi¤, ¤ка маЇ мiсце тодi, коли загальний рiвень цiн падаЇ. ƒефл¤цi¤ трапл¤лас¤ вкрай рiдко в кiнцi ’’ ст. ѕiдтримувана дефл¤цi¤, коли цiни постiйно падають прот¤гом декiлькох рокiв, ¤к правило, асоцiюстьс¤ з перiодами глибокоњ депресii.
1.2 ѕричини виникненн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ќезалежно в≥д стану грошовоњ сфери товарн≥ ц≥ни можуть п≥дн≥матис¤ в насл≥док зм≥н в динам≥ц≥ виробничоњ прац≥, цикл≥чних ≥ сезонних коливань, структурних зрушень в динам≥ц≥ виробництва, монопол≥зац≥њ ринку, державного регулюванн¤ економ≥ки, введенн¤ нових податк≥в, зм≥на конюктури ринку, д≥¤ зовн≥шньо- економ≥чних зв'¤зк≥в, стих≥йних лих ≥ т.д. ќдже, р≥ст ц≥н викликаЇтьс¤ р≥зними причинами. јле не вс¤кий р≥ст ц≥н - ≥нфл¤ц≥¤. —еред вище згаданих причин росту ц≥н важливо вид≥лити справд≥ ≥нфл¤ц≥йн≥. “ак р≥ст ц≥н, пов'¤заний з цикл≥чними коливанн¤ми конюктури, не можна назвати ≥нфл¤ц≥йним. ѕо м≥р≥ проходженн¤ р≥зних фаз циклу буде м≥н¤тис¤ ≥ динам≥ка ц≥н. ѓх п≥двищенн¤ в пер≥од буму ≥ зм≥нюЇтьс¤ њх пад≥нн¤м в фазах кризи й депрес≥њ ≥ знову росте в фаз≥ пожвавленн¤. ѕ≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, при ≥нших незм≥нних умовах, повинно привести до зниженн¤ ц≥н. —тих≥йн≥ лиха не можуть бути причиною ≥нфл¤ц≥йного росту ц≥н. “ак, ¤кщо в результат≥ повен≥ в ¤к≥й-небуть м≥сцевост≥ зруйнован≥ буд≥вл≥, то, очевидно зростуть ц≥ни на буд≥вельн≥ матер≥али. ÷е буде стимулювати виробник≥в буд≥вельних матер≥ал≥в розширити пропозиц≥ю своЇњ продукц≥њ ≥ по м≥р≥ насиченн¤ ринку ц≥ни почнуть падати. як≥ ж тод≥ основн≥ причини виникненн¤ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥? ƒо них ми можемо в≥днести р¤д внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х причин. ƒо внутр≥шн≥х належать:
Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤, економ≥чна природа, форми, типи ≥ насл≥дки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2183 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
