Sort-ref - ≤нфл¤ц≥¤, економ≥чна природа, форми, типи ≥ насл≥дки


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ћ≥кроеконом≥ка > ≤нфл¤ц≥¤, економ≥чна природа, форми, типи ≥ насл≥дки

диспропорц≥њ м≥ж основними сферами народного господарства( м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю, доходами ≥ витратами держави тощо) ≥ насамперед глибока деформац≥¤ м≥ж групою ДјФ ≥ групою ДЅФ. якщо у розвинутих крањнах «аходу група ДјФ(виробництво засоб≥в виробництва) становить у середньому 30%, то в ”крањн≥ в 1993 роц≥ Ц 73%, а група ДЅФ( виробництво предмет≥в споживанн¤) Ц всього 27%;

монопол≥стичн≥ тенденц≥њ в економ≥ц≥, ¤к≥ через механ≥зм ц≥ноутворенн¤ призводить до необірунтованого п≥двищенн¤ ц≥н на товари ≥ послуги;

надм≥рн≥ воЇнн≥ витрати;

зростанн¤ деф≥циту державного бюджету, одн≥Їю з головних причин ¤кого Ї непропорц≥йний р≥ст соц≥альних витрат (на виплату пенс≥й, стипенд≥й, допомогам безроб≥тним тощо)

необірунтоване п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати, при ¤кому темпи зростанн¤ перевищили темпи росту продуктивност≥ прац≥;

дотац≥њ держави нерентабельним галуз¤м ≥ п≥дприЇмствам, великий обс¤х незавершеного виробництва;

надм≥рна кредитна ем≥с≥¤. ” цьому випадку ЌЅ” надаЇ державним п≥дприЇмствам та ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в кредити, ¤к≥ матер≥ал≥зуютьс¤ у вигл¤д≥ безгот≥вкових грошей на рахунках п≥дприЇмств ≥ бюджетних орган≥зац≥й. «годом безгот≥вков≥ грош≥ через виплату зароб≥тноњ плати, певних вид≥в соц≥альноњ допомоги, прем≥й тощо перетворюЇтьс¤ на гот≥вков≥;

на¤вн≥сть маси посередник≥в м≥ж виробниками ≥ споживачами, кожен з ¤ких п≥двищуЇ ц≥ни на товари ≥ послуги.

ƒо зовн≥шн≥х причин належать: необірунтоване встановленн¤ валютного курсу при конвертац≥њ валют; швидкий р≥ст ц≥н на ≥мпортн≥ товари та послуги.

“ак, прот¤гом лише 1992 року ц≥ни на нафтопродукти ¤к≥ закуповуЇ ”крањна, зросли у 300 раз≥в

2.1 ‘орми ≥нфл¤ц≥њ

¬ економiчнiй науцi розр≥зн¤ють так≥ форми ≥нфл¤ц≥њ: iнфл¤цi¤ попиту, iнфл¤цi¤ витрат та структурна ≥нфл¤ц≥¤

≤нфл¤ц≥¤ попиту виникаЇ внасл≥док надм≥рного зростанн¤ грошових доход≥в населенн¤, п≥дприЇмств ≥ держави, ≥ зростанн¤ на ц≥й основ≥ сукупного попиту. ¬насл≥док цього покупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростанн¤ цiн.

ƒл¤ зТ¤суванн¤ процесу нарощуванн¤ iнфл¤цii попиту розгл¤немо криву сукупноi пропозицii, що маЇ три вiдрiзки (мал.1.):

P јS

AD1

0 Q

мал.1

Ќа першому вiдрiзку сукупнi витрати недостатнi i обс¤г валового нацiонального продукту (сукупноi пропозицii) значно вiдстас вiд свого потенцiйного рiвн¤ за умови повноi зайн¤тостi. ” разi збiльшенн¤ сукупного попиту рiвень цiн не змiнитьс¤, бо буде вiдповiдно зростати й обс¤г виробництва, тобто iнфл¤цi¤ поки що буде вiдсутн¤. ÷е по¤снюстьс¤ тим, що iснус велика кiлькiсть незалучених у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, ¤кi ще можна залучити за iснуючих на них цiн.

ѕоступово зростанн¤ попиту пiдштовхус розвиток сукупноi пропозицii до другого вiдрiзку, зображенного на мал.1. ƒл¤ цього стану економiки притаманне повнiше використанн¤ ресурсiв, а тому iх запаси поступово скорочуютьс¤ i вони стають дорожчими. ѕочинастьс¤

зростанн¤ цiн, тобто iнфл¤цi¤. Iнфл¤цiю, що виникас на другому вiдрiзку кривоi сукупноi пропозицii, називають передчасною, тому що вона починастьс¤ до по¤ви повноi зайн¤тостi i повного використанн¤ виробничих потужностей у краiнi.

ѕодальше зростанн¤ сукупного попиту пiдштовхус сукупну пропозицiю до потенцiйно можливого обс¤гу виробництва, зображеного на мал.1 третiм вiдрiзком. Ќа цьому вiдрiзку реальний валовий нацiональний продукт дос¤гас свого максимуму, i тому подальше збiльшенн¤ сукупного попиту зумовлюс iнфл¤цiю, ¤ку називають вже УчистоюФ, на вiдмiну вiд передчасноi.

—лiд зазначити, що покритт¤ дефiциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошовоi емiсii Ї одним з найважливiших чинникiв iнфл¤цii попиту, оскiльки зростанн¤ пропозицii грошей збiльшуЇ сукупний попит на товари та послуги, ¤кий, у свою чергу, пiдвищус рiвень цiн.

Iнфл¤цi¤ витрат, або iнфл¤цi¤ пропозицii, викликаЇтьс¤ зростанн¤м вартост≥ виробничих фактор≥в, тобто зростанн¤м витрат виробництва, завд¤ки п≥двищенню ц≥н њх елемент≥в.

«ростанн¤ витрат п≥двищуЇ ц≥ни товар≥в ≥ послуг. ¬ироблений товар може стати ресурсом дл¤ виробництва ≥нших товар≥в, на ¤к≥ накопичуЇтьс¤ хвил¤ зростаючих витрат. ¬ результат≥ витрати у взаЇмоповТ¤заних виробництвах зростають разом ≥з ц≥нами товар≥в, що випускаютьс¤.

≤нфл¤ц≥¤ витрат викликаЇ зростанн¤ ц≥н будь Ц ¤кого ≥з виробничих фактор≥в Ц земл≥, кап≥талу чи прац≥. «ростаюч≥ витрати виробництва перенос¤тьс¤ на ц≥ну продукц≥њ, ¤ка оплачуЇтьс¤ споживачем. якщо й дл¤ нього цей товар Ї ресурсом виробництва, то витрати зростуть ≥ тут, що змушуЇ п≥дприЇмц¤ компенсувати втрати п≥двищенн¤м ц≥н. ¬иникаЇ своЇр≥дний механ≥зм передач≥ ≥нфл¤ц≥њ, ¤ка розповсюджуЇтьс¤ у економ≥ц≥ ¤к еп≥дем≥¤.

Ќайважлив≥шими джерелами, що живл¤ть ≥нфл¤ц≥ю витрат, Ї, по-перше, зростанн¤ ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати, по Ц друге, п≥двищенн¤ ц≥н на сировину, паливо ≥ енерг≥ю. “обто йдетьс¤, насамперед про зм≥нн≥ витрати виробництва.

«окрема, надм≥рне зростанн¤ зароб≥тноњ плати породжуЇ ≥нфл¤ц≥ю. ДЌакручуванн¤Ф ц≥н веде до раптового, непередбачуваного зростанн¤ вартост≥ сировинних ресурс≥в ≥ енергонос≥њв.

Ќайстрашн≥ше у ≥нфл¤ц≥њ витрат Ї те, що вона породжуЇ ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤, а згодом Ц ≥ ≥нфл¤ц≥йну психолог≥ю. ÷е ¤вище виникаЇ тод≥, коли у масов≥й св≥домост≥ людей ≥снуЇ впевнен≥сть, що ≥нфл¤ц≥¤ буде зростати й надал≥. “ому прац≥вники вимагають п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати Дп≥д майбутнЇ зростанн¤ ц≥нФ, а п≥дприЇмц≥ завчасно ДзакладаютьФ у ц≥ну своњх товар≥в оч≥куване зростанн¤ витрат на сировину, енерг≥ю, працю й кредит.

√рафiчно процес iнфл¤цii витрат представлено на мал.2: