ћ≥кроеконом≥ка > ≤нфл¤ц≥¤, економ≥чна природа, форми, типи ≥ насл≥дки

0 Q1 Q Q

мал.2

¬наслiдок вищеназваних обставин крива сукупноi пропозицii зсунетьс¤ вгору-лiворуч до AS1. Ќаслiдком цього буде пiдвищенн¤ цiн (вiд P до P1).

—труктурна ≥нфл¤ц≥¤ викликаЇтьс¤ макроеконом≥чною м≥жгалузевою незбалансован≥стю, що веде до хрон≥чного незадоволеного попиту на продукц≥ю певних галузей ≥ зумовлюЇ зростанн¤ ц≥н.

2.2 “ипи ≥нфл¤ц≥њ

ѕор¤д з формами, необх≥дно вид≥лити ≥ типи ≥нфл¤ц≥њ:

- в≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤, розгортаЇтьс¤ на ринках, де в≥дбуваЇтьс¤ в≥льне ц≥ноутворенн¤. —аме в≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ у формах ≥нфл¤ц≥њ попиту ≥ ≥нфл¤ц≥њ витрат. ¬она, хоча й деформуЇ ринок нер≥вном≥рн≥стю п≥двищенн¤ ц≥н, але не знищуЇ повн≥стю ринковий механ≥зм ц≥ноутворенн¤.

- затамована (прихована) ≥нфл¤ц≥¤ розгортаЇтьс¤ ≥накше. ¬она виникаЇ завд¤ки державному регулюванню р≥вн¤ ц≥н шл¤хом њх блокуванн¤.

«атамована ≥нфл¤ц≥¤ зумовлюЇтьс¤ неправильними д≥¤ми державних орган≥в, ¤к≥ борютьс¤ не з деформац≥Їю ринку, а з його насл≥дками Ц зростанн¤м ц≥н. “ому причини ≥нфл¤ц≥њ збер≥гаютьс¤, вона стаЇ затамованою.

«атамована ≥нфл¤ц≥¤ руйнуЇ ринковий механ≥зм. –инок не виконуЇ регулюючу функц≥ю, адже не одержуЇ ц≥нових сигнал≥в (зм≥на ц≥н Ц основний важ≥ль д≥њ ринкового механ≥зму). «аморожен≥ ц≥ни робл¤ть невиг≥дними прикладенн¤ кап≥талу та ≥нших ресурс≥в в галуз¤х, де висок≥ витрати виробництва. ≤з тих галузей в≥дбуваЇтьс¤ ДвтечаФ кап≥тал≥в, що породжуЇ деф≥цит певних товар≥в. ” саморегульован≥й економ≥ц≥ деф≥цит швидко л≥кв≥довуЇтьс¤ б≥льш високими ц≥нами, а пот≥м ≥ розширенн¤м виробництва. “ут же деф≥цит стаЇ хрон≥чним, затамована ≥нфл¤ц≥¤ породжуЇ аж≥отажний попит ≥ товарний деф≥цит дедал≥ зб≥льшуЇтьс¤. “отальний товарний деф≥цит Ц ознака затамованоњ ≥нфл¤ц≥њ. ѓњ неминучим супутником стаЇ чорний (нелегальний) ринок. ¬иробництво не працюЇ, або працюЇ пов≥льно, зменшуютьс¤ доходи, б≥дн≥Ї населенн¤ ≥ держава.

“ака ≥нфл¤ц≥¤ Ї незм≥нною супутницею плановоњ економ≥ки (в колишньому —–—– в к≥нц≥ 80-х роках товарне забезпеченн¤ кожного карбованц¤ отриманоњ зарплати коливалос¤ в межах 40-60 коп., а в 1991 роц≥ товарна конвертован≥сть знизилас¤ до 28 коп.)

ќдн≥Їю з форм затамованоњ ≥нфл¤ц≥њ Ї приховане п≥двищенн¤ ц≥н, що ви¤вл¤Їтьс¤ в пог≥ршенн≥ ¤кост≥ товару при незм≥нн≥й ц≥н≥, "вимиванн≥" товар≥в дешевого асотрименту, продаж≥ старих товар≥в п≥д новою маркировкою ≥, в≥дпов≥дно, за б≥льш високими ц≥нами.

Iнфл¤цi¤ маЇ рiзнi ступенi т¤жкостi. «гiдно з цим економiчна наука видiл¤Ї такi три ii види: помiрна iнфл¤цi¤, галопуюча iнфл¤цi¤ i гiперiнфл¤цi¤.

ѕомiрна ≥нфл¤ц≥¤ (до 10% на р≥к) у зах≥дн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ не розгл¤даЇтьс¤ ¤к соц≥альне зло. Ќавпаки, вважаЇтьс¤, що вона певною м≥рою Дп≥дхльостуЇФ економ≥ку, надаЇ њй необх≥дного динам≥зму.

ƒ≥йсно, при зростанн≥ ц≥н населенн¤ б≥льше купуЇ, адже передбачаЇ, що у майбутньому куп≥вл≥ об≥йдутьс¤ ще дороще. ÷е стимулюЇ виробник≥в зб≥льшити пропозиц≥ю товар≥в ≥ послуг ≥ ринок швидше насичуЇтьс¤. ¬арто врахувати, що при ≥нфл¤ц≥њ ц≥ни зростають у р≥зних галуз¤х р≥зними темпами. —тан р≥зновиг≥дност≥ виробництва збер≥гаЇтьс¤, що дозвол¤Ї вир≥внювати економ≥чн≥ диспропорц≥њ ≥ оздоровити ринкове господарство.

√алопуюча iнфл¤цi¤ вимiрюЇтьс¤ двозначними чи тризначними числами Ц 20, 100 чи 200% за рiк.

√iперiнфл¤цi¤. ÷ей рiзновид iнфл¤цii мас мiсце, коли цiни зростають на тис¤чу, мiльйон чи мiль¤рд процентiв за рiк. јналiз ви¤вл¤Ї декiлька харакерних рис гiперiнфл¤цii.

ѕоЦперше, реальний попит на грошi, вимiрюваний ¤к вiдношенн¤ запасу грошей до рiвн¤ цiн, падаЇ дуже рiзко.

ѕо-друге, вiдноснi цiни стають дуже нестабiльними. «а нормальних умов зарплата робiтника майже не змiнюстьс¤ (менш нiж на 1% в мiс¤ць). ¬ умовах гiперiнфл¤цii реальна заробiтна плата може знижуватись в середньому на третину прот¤гом одного мiс¤ц¤. ƒуже вiдчутним Ї вплив гiперiнфл¤цii на розподiл багатства. «нецiненн¤ грошей руйнуЇ заощадженн¤ населенн¤, пiдриваючи економiчну свободу суспiльства. ÷i iнтенсивнi коливанн¤ у вiдносних цiнах i реальнiй зарплатi, збiдненн¤ населенн¤, iлюструють головну втрату вiд iнфл¤цii. Ќа щаст¤, гiперiнфл¤цi¤ трапл¤стьс¤ досить рiдко. ¬она мас мiсце переважно пiд час вiйн чи в перiоди, що йдуть за вiйнами i революцi¤ми. √iперiнфл¤цi¤ сучасного перiоду характерна дл¤ крањн, що здiйснювали революцiйний перехiд вiд соцiалiзму до ринковоњ економiки. ѕрикладом може бути ѕольща, коли цiни в н≥й зростали бiльш ¤к на 1000% щороку в 1989-1990 рр.

“акож ≥нфл¤ц≥¤ може бути збалансованою ≥ незбалансованою.

ѕри збалансован≥й ≥нфл¤ц≥њ ц≥ни п≥дн≥маютьс¤ в≥дносно пом≥рно ≥ одночасно на б≥льш≥сть товар≥в ≥ послуг. ¬ цьому випадку по результатах середньор≥чного росту ц≥н п≥дн≥маЇтьс¤ процентна ставка державного банку ≥ таким чином ситуац≥¤ стаЇ р≥вносильна стаб≥льним ц≥нам. ” випадку незбалансованоњ ≥нфл¤ц≥њ ц≥ни на р≥зн≥ товари ≥ послуги п≥дн≥маютьс¤ неодночасно ≥ по-р≥зному на кожний тип товару.

≤снуЇ також оч≥кувана ≥ неоч≥кувана ≥нфл¤ц≥¤. ќч≥кувану ≥нфл¤ц≥ю можна спрогнозувати на ¤кий небудь - пер≥од часу ≥ вона, ¤к правило, Ї пр¤мим результатом д≥¤нь влади. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести л≥берал≥зац≥ю ц≥н в –ос≥њ в 1992 роц≥ ≥ в≥дпов≥дний прогноз росту ц≥н напередодн≥ - в грудн≥ 1991р.

Ќеоч≥кувана ≥нфл¤ц≥¤ характеризуЇтьс¤ неоч≥куваним скачком ц≥н, що негативно в≥дбиваЇтьс¤ на податков≥й систем≥ ≥ грошовому об≥гу. ” випадку присутност≥ у населенн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань така ситуац≥¤ викличе р≥зке зб≥льшенн¤ попиту, що само по соб≥ створюЇ труднощ≥ в економ≥ц≥ ≥ зм≥нюЇ реальну картину сусп≥льного попиту. ÷е веде до збою в прогностичних тенденц≥¤х в економ≥ц≥ ≥ при де¤к≥й нер≥шучост≥ ур¤ду ще сильн≥ше зб≥льшуЇ ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤, ¤к≥ будуть зб≥льшувати р≥ст ц≥н. јле у випадку, коли раптовий скачок ц≥н в≥дбуваЇтьс¤ в економ≥ц≥ не Узаражен≥йФ ≥нфл¤ц≥йними оч≥куванн¤ми, то виникаЇ так званий Ђефект ѕ≥гуї- р≥зке пад≥нн¤ попиту у населенн¤ в над≥њ на швидке зниженн¤ ц≥н. ¬ насл≥док зниженн¤ попиту виробник змушений знизити ц≥ну, все повертаЇтьс¤ в становище р≥вноваги.

2.3 Ќасл≥дки ≥нфл¤ц≥њ.

√оловними наслiдками iнфл¤цiњ Ї: перерозподiл доходiв, прихована державна конфiскацi¤ грошей у населенн¤ через податки, прискорена матерiалiзацi¤ грошей, падiнн¤ реальноњ процентноњ ставки на капiтал, пад≥нн¤ р≥вн¤ житт¤ народу.

ќсновний розподiльчий вплив iнфл¤цiњ виникаЇ через вiдмiнностi у активах (все, що маЇ грошову варт≥сть) i пасивах (борги), ¤кими володiють люди. ƒл¤ iндивiда, що отримав позику i маЇ вносити по нiй щорiчний (або щомiс¤чний) платiж згiдно зi ставкою проценту, iнфл¤цi¤ фактично Ї моментом позитивним. Ќаприклад, позичено 100 000 грн. дл¤ купiвлi будинку, i щорiчнi платежi по закладнiй становл¤ть 10 000 грн. ” разi пiдвищенн¤ цiн у 2 рази, тобто на¤вностi iнфл¤цiњ, платежi по закладнiй нi¤к не змiн¤тьс¤ i будуть становити тi ж самi 10 000 грн. за рiк, хоча кiлькiсть благ, що можна придбати на цю суму зменшитьс¤ вдвiчi. Ѕоржник при цьому тiльки виграЇ, оскiльки реальний процент за використанн¤ капiталу зменшивс¤ наполовину.

¬ цiлому непередбачена iнфл¤цi¤ перерозподiл¤Ї багатство вiд кредиторiв до боржникiв, а непередбачене зниженн¤ темпiв iнфл¤цiњ даЇ протилежний ефект.

Iнфл¤цi¤ Ї головним чинником, що впливаЇ на вiдсотковi ставки, оскiльки пiд iњ дiЇю змiнюЇтьс¤ купiвельна спроможнiсть грошових одиниць i зменшустьс¤ реальна прибутковiсть iнвестицiй.

ќкрiм перерозподiлу доходiв, iнфл¤цi¤ впливаЇ на економiку через загальний обс¤г виробництва. “акий вплив справл¤Їтьс¤ на рiвень обс¤гу виробництва в цiлому. “ут слiд зауважити, що безпосереднього зв'¤зку мiж цiнами i обс¤гом виробництва немаЇ. «бiльшенн¤ сукупного попиту збiльшуЇ i цiни, ≥ обс¤г виробництва.

«агальн≥ негативн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥йних процес≥в Ї:

1. ѕосиленн¤ диспропорц≥й в економ≥ц≥, дезорган≥зац≥¤ господарських звТ¤зк≥в, виникненн¤ кризи ф≥нанс≥в, значна актив≥зац≥¤ спекул¤ц≥й, посиленн¤ злочинност≥;

2. «ниженн¤ життЇвого р≥вн¤ труд¤щих, знец≥ненн¤ трудових заощаджень, поглибленн¤ майновоњ нер≥вност≥. ” —Ўј, наприклад, монопол≥сти внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ щор≥чно привласнюють до 70 млрд. долл., а в ”крањн≥ лише в 1992-1993рр. ц≥ни зросли в 2569 раз≥в, а грошов≥ доходи населенн¤ - т≥льки в 559 раз≥в. ” 610 раз≥в знец≥нилис¤ вклади громад¤н в ощадбанку;

3. «ниженн¤ стимул≥в до продуктивноњ д≥¤льност≥, гальмуванн¤ науково- техн≥чного процессу;

4. ¬≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤ призводить до зростанн¤ витрат на одиницю продукц≥њ; скороченн¤ прибутк≥в; зменшенн¤ випуску товар≥в, що к≥нець-к≥нцем спричин¤Ї зростанн¤ ц≥н.

5. ѕритамована ≥нфл¤ц≥¤ супроводжуЇтьс¤ розривом м≥ж адм≥н≥стративно встановленими ц≥нами ≥ ринковими (¤к правило, вищими); в≥дпливом товар≥в у т≥ньову економ≥ку, посиленн¤м њњ; зростанн¤м деф≥циту, зб≥льшенн¤м черг; збагаченн¤м д≥лк≥в т≥ньовоњ економ≥ки.

—ерйознi загрози дл¤ нацiональноњ економiки, що створюЇ iнфл¤цi¤, мають ¤к внутрiшнiй, так i зовнiшнiй про¤в. ” разi iнфл¤цiњ витрат, крањни, економiка ¤ких залежить в основному вiд зовнiшньоi торгiвлi промисловими, легкозамiнюваними товарами, можуть втратити експортнi ринки, ¤кщо цiни та витрати в цих крањнах зростають швидше, нiж в iнших краiнах. “аким чином, проблема стабiлiзацiњ цiн тiсно пов'¤зана з питанн¤ми збереженн¤ конкурентноспроможностi держави на зовнiшних ринках.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤, економ≥чна природа, форми, типи ≥ насл≥дки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2183 прочитано)