ћ≥кроеконом≥ка > ≤нфл¤ц≥¤, суть, види, джерела, насл≥дки, звС¤зок з безроб≥тт¤м

Ќа горизонтальному в≥др≥зков≥ сукупний попит јD1 пор≥вн¤но невеликий, в≥дтак обс¤г нац≥онального продукту значно в≥дстаЇ в≥д його р≥вн¤ за повноњ зайн¤тост≥. «а зростанн¤м сукупного попиту реальний обс¤г продукц≥њ зб≥льшитьс¤, а р≥вень ц≥н зросте на незначну величину або взагал≥ не зм≥нитьс¤.

≤з зростанн¤м сукупного попиту до јD2 економ≥ка переходить на пром≥жний в≥др≥зок сукупноњ пропозиц≥њ, наближаючись до повноњ зайн¤тост≥, а може й перевищувати њњ. ѕроте р≥вень ц≥н почне зростати ще перед тим, ¤к буде дос¤гнуто повноњ зайн¤тост≥.

÷е станетьс¤ внасл≥док того, що де¤к≥ галуз≥ нац≥ональноњ економ≥ки ран≥ше за ≥нш≥ повн≥стю використовуватимуть своњ виробнич≥ потужност≥ й не зможуть реагувати розширенн¤м обс¤гу продукц≥њ на подальше зб≥льшенн¤ попиту на нењ. ƒл¤ них п≥дтверджуЇтьс¤ закон спадковоњ в≥ддач≥, тобто кожна додаткова одиниц¤ прац≥ забезпечуЇ дедал≥ менший обс¤г продукц≥њ. ¬ результат≥ витрати на робочу силу зб≥льшуютьс¤, спричин¤ючи зростанн¤ ц≥н на товари ≥ послуги.

 оли економ≥ка дос¤гаЇ р≥вн¤ повноњ зайн¤тост≥, то додатков≥ видатки ≥ вищ≥ ц≥ни на пром≥жному в≥др≥зков≥ можуть спонукати ф≥рми ви¤вл¤ти попит, а де¤к≥ домогосподарства Ц пропонувати ресурси понад обс¤г продукц≥њ за повноњ зайн¤тост≥.

‘≥рми можуть застосовувати додатков≥ робоч≥ зм≥ни ≥ використовувати надурочий час дл¤ зб≥льшенн¤ виробництва продукц≥њ. ƒомогосподарства пропонують на ринку межи квал≥ф≥кован≥ види прац≥. Ќа ц≥й частин≥ пром≥жного в≥др≥зка кривоњ јS р≥вень безроб≥тт¤ падаЇ нижче природного, а фактичний обс¤г нац≥онального виробництва перевищуЇ його природний р≥вень, ≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ прискорюютьс¤.

Ќа вертикальному в≥др≥зков≥ реальний обс¤г нац≥онального виробництва дос¤гаЇ максимуму, ≥ подальше зб≥льшенн¤ попиту до AD3 лише п≥двищуЇ р≥вень ц≥н. “емпи ≥нфл¤ц≥њ зростають, бо сукупний попит перевищуЇ ф≥зичний потенц≥ал економ≥ки. Ќа цьому в≥др≥зков≥ реальний обс¤г продукц≥њ не зб≥льшуЇтьс¤, ≥ тому в≥н не може поглинати хоч би де¤ку частину зрослих видатк≥в.

≤нфл¤ц≥ю, що виникаЇ внасл≥док зростанн¤ витрат у пер≥оди високого р≥вн¤ безроб≥тт¤ ≥ неповного використанн¤ виробничих ресурс≥в, називають ≥нфл¤ц≥Їю витрат або ≥нфл¤ц≥Їю пропозиц≥њ.

«б≥льшенн¤ витрат виробництва на одиницю продукц≥њ зменшуЇ прибутки та обс¤г виробництва, ¤кий ф≥рми готов≥ запропонувати за на¤вного р≥вн¤ ц≥н. ” результат≥ спадаЇ пропозиц≥¤ товар≥в ≥ послуг, що п≥двищуЇ р≥вень ц≥н. ” цьому випадку ц≥ни роздувають витрати, а не попит, ¤к то в≥дбуваЇтьс¤ за ≥нфл¤ц≥њ попиту.

≤нфл¤ц≥¤ витрат спостер≥гаЇтьс¤ тод≥, коли крива сукупноњ пропозиц≥њ перем≥щуЇтьс¤ вгору, наприклад, ≥з положенн¤ AS1 до AS2 (рис. 1). ¬ажливими джерелами такоњ ≥нфл¤ц≥њ Ї зб≥льшенн¤ ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати ≥ зростанн¤ ц≥н на сировину та енерг≥ю.

¬ економ≥ц≥ немаЇ ¤когось одного виду ≥нфл¤ц≥њ. як ≥ будь-¤ке захворюванн¤, ≥нфл¤ц≥ю спричин¤ють багато фактор≥в. ќдн≥ види ≥нфл¤ц≥њ зумовлюЇ попит, ≥нш≥ Ц пропозиц≥¤. ѕроте ключовий момент сучасноњ ≥нфл¤ц≥њ пол¤гаЇ в тому, що вона розвиваЇтьс¤ ¤к ≥нерц≥йна ≥ зупинити њњ надзвичайно важко. ѕ≥д ≥нерц≥йною ≥нфл¤ц≥Їю розум≥ють зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н ≥з року в р≥к приблизно однаковим темпом.

” середин≥ 80-х рок≥в ц≥ни у —Ўј пост≥йно зростали на 4% щор≥чно, ≥ б≥льш≥сть людей звикли саме до такого р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ÷ей спод≥ваний темп ≥нфл¤ц≥њ було передбачено в економ≥чних угодах. ѕрац≥вники й адм≥н≥страц≥¤ укладали угоди щодо зароб≥тноњ плати, виход¤чи приблизно з 4%-го ≥нфл¤ц≥йного темпу; державн≥ монежарн≥ ≥ ф≥нальн≥ плани також припускали р≥вень ≥нфл¤ц≥њ 4%. ѕрот¤гом цього пер≥оду ≥нерц≥йний темп ≥нфл¤ц≥њ становив 4% щороку.

“емп ≥нфл¤ц≥њ, на ¤кий спод≥ваютьс¤ ≥ ¤кий враховують у контрактах ≥ юридичних угодах, Ї ≥нерц≥йний, або стрижньовим, темпом ≥нфл¤ц≥њ.

≤нерц≥йна ≥нфл¤ц≥¤ може тривати досить довго, поки б≥льш≥сть людей спод≥ваютьс¤ саме на такий њњ темп. «а ц≥Їњ умови ≥нфл¤ц≥¤ Ї нев≥дТЇмною частиною економ≥чноњ системи. ѕовн≥стю врахована ≥нфл¤ц≥¤ становить нейтральну р≥вновагу ≥ здатна п≥дтримуватис¤ на певному р≥вн≥ прот¤гом певного часу.

ќднак ≥стор≥¤ св≥дчить, що ≥нфл¤ц≥¤ не може залишатис¤ стаб≥льною досить довго. „аст≥ потр¤с≥нн¤ через зм≥ни у сукупному попит≥, р≥зн≥ стрибки ц≥н на нафту, неврожањ, зм≥ни у валютних курсах, зм≥ни у продуктивност≥ прац≥ та ≥нш≥ численн≥ економ≥чн≥ под≥њ прискорюють чи упов≥льнюють темп ≥нфл¤ц≥њ. ќсновн≥ види потр¤с≥нь залежать в≥д попиту ≥ в≥д затрат.

ѕевний час економ≥ка маЇ темп ≥нфл¤ц≥њ, до ¤кого пристосовуютьс¤ спод≥ванн¤ населенн¤, цей врахований ≥нерц≥йний темп ≥нфл¤ц≥њ маЇ властив≥сть утримуватис¤ доти, доки ¤кесь потр¤с≥нн¤ не змусить його п≥двищитис¤ або впасти.

–≥вень ц≥н та ≥нфл¤ц≥¤. –озгл¤даючи рис.2, ми можемо побачити р≥зницю м≥ж зм≥ною р≥вн¤ ц≥н та ≥нфл¤ц≥Їю. ¬ ц≥лому зб≥льшенн¤ сукупного попиту Ц перем≥щенн¤ праворуч кривоњ AD Ц п≥двищить ц≥ни за ≥нших умов. “ак само перем≥щенн¤ угору кривоњ AS, що Ї насл≥дком зб≥льшенн¤ сукупноњ пропозиц≥њ, п≥двищить ц≥ни за ≥нших незм≥нних умов.

” ц≥лому треба памТ¤тати, що ≥нш≥ умови зм≥нюютьс¤. «окрема крив≥ AD ≥ AS майже завжди перем≥щуютьс¤ у час≥. √раф≥к на рис. 2 св≥дчить, наприклад, що крив≥ AS ≥ AD крокують угору разом.

ўо, ¤кби неспод≥ване перем≥щенн¤ кривоњ AS або AD в≥дбувалос¤ в третьому пер≥од≥? ѕрипуст≥мо, наприклад, що в третьому пер≥од≥ крива AD перем≥стилас¤ л≥воруч внасл≥док пол≥тики скороченн¤ грошовоњ маси. ÷е могло б спричинити спад з новою точкою р≥вноваги ≈III на крив≥й ASII. ¬ ц≥й точц≥ обс¤г виробництва впав би нижче потенц≥йного, а ц≥ни ≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ були б нижчими, н≥ж у ≈II. ѕроте в економ≥ц≥ все ще б в≥дчувалас¤ ≥нфл¤ц≥¤, бо р≥вень ц≥н у точц≥ ≈III ще вищий н≥ж за р≥вноваги в точц≥ ≈I в попередньому пер≥од≥ з ц≥нами –I.

≈коном≥чн≥ сили можуть опустити р≥вень ц≥н нижче того р≥вн¤, ¤кий ≥накше б встановивс¤. ј проте внасл≥док ≥нтерц≥йност≥ витрат ≥ ц≥н економ≥ка в≥дчуватиме ≥нфл¤ц≥ю нав≥ть в супереч вс≥м дез≥нформац≥йним заходам, що вживаютьс¤.

÷е м≥сце Ц центральне дл¤ розум≥нн¤ ¤вища стагорл¤ц≥њ, тобто високоњ ≥нфл¤ц≥њ в пер≥од високого безроб≥тт¤. ѕоки ≥нфл¤ц≥йн≥ елементи, що п≥днос¤ть угору витрати, ще могутн≥, спад може в≥дбутис¤ водночас з високою ≥нфл¤ц≥Їю (однак з такою, що нижча за попередн≥й ≥нфл¤ц≥йний темп). ¬ точц≥ ≈III, ¤ку показано на граф≥ку обс¤г виробництва далеко нижчий за потенц≥йний. ѕроте ц≥ни все ще зростають, оск≥льки р≥вень ц≥н, що в≥дпов≥даЇ ≈III, можливо, на 3% вищий за р≥вень ц≥н –I у попередньому пер≥од≥.

“аким чином, ≥нфл¤ц≥¤ витрат повТ¤зана ≥з скороченн¤м сукупноњ пропозиц≥њ внасл≥док д≥њ неспри¤тливих зовн≥шн≥х шок≥в Ц п≥двищенн¤м ц≥н на сировину, матер≥али, п≥двищенн¤ ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати тощо, ¤к≥ спри¤ють зростанню безроб≥тт¤. ÷ей тип ≥нфл¤ц≥њ призводить до старгфл¤ц≥њ Ц ситуац≥њ в економ≥ц≥, коли одночасно в≥дбуваютьс¤ р≥вн≥ ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤ на фон≥ загального спаду виробництва.

–анн¤ крива ‘≥л≥пса.

” 1958р. новозеландський економ≥ст ј. ‘≥л≥пе опубл≥кував статтю про взаЇмозвТ¤зок м≥ж величиною зарплати та р≥внем безроб≥тт¤. ¬≥н ви¤вив, що зароб≥тна плата завжди зростала, коли безроб≥тт¤ було малим. «≥ зростанн¤м р≥вн¤ безроб≥тт¤ темпи приросту зарплати упов≥льнювалис¤.

Ќа п≥дстав≥ статистичних даних ‘≥л≥пе побудував криву, що в≥дображала неспод≥вано ст≥йку обернену залежн≥сть м≥ж темпами зростанн¤ зарплати та р≥внем безроб≥тт¤ у ¬еликий Ѕритан≥њ упродовж 1861-1957 (рис.3). п≥зн≥ше цю залежн≥сть почали називати кривою ‘≥л≥пса. ѕо вертикальн≥й ос≥ ‘≥л≥пс в≥дклав темп зростанн¤ ном≥нальноњ зарплати, а по горизонтальн≥й Ц р≥вень безроб≥тт¤. “очц≥ в ¤к≥й крива перетинаЇ в≥сь абсцис, в≥дпов≥даЇ р≥вень безроб≥тт¤, за ¤кого р≥вень ц≥н на ринку прац≥ незм≥нний. «г≥дно з оц≥нкою ‘≥л≥пса, такий р≥вень безроб≥тт¤ у ¬елик≥й Ѕритан≥њ становить 5,5%. ÷¤ крива не дос¤гаЇ перетину з в≥ссю ординат, бо дос¤гти абсолютного р≥вн¤ зайн¤тост≥, тобто в≥дсутност≥ безроб≥тт¤, практично не можливо.

” 1960р. американськ≥ економ≥сти —емюелсон ≥ —олоу дещо видозм≥нили криву ‘≥л≥пса. ѓм удалос¤ повТ¤зати р≥вень безроб≥тт¤ з р≥внем ≥нфл¤ц≥њ (а не з темпами зростанн¤ зарплати, ¤к то було ран≥ше). “аким досл≥дженн¤м кривоњ ‘≥л≥пса дало змогу застосувати њњ до досл≥дженн¤ нац≥ональноњ економ≥ки та використати в макроеконом≥чн≥й пол≥тиц≥. ѕочаткову стаб≥льну криву, побудовану на п≥дстав≥ емп≥ричних даних називають ранньою кривою ‘≥л≥пса.

ўо спричин¤Ї обернений звТ¤зок м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю та безроб≥тт¤м, ¤кий виражаЇ крива ‘≥л≥пса? „инники, що лежать в основ≥ зазначеного звТ¤зку, аналог≥чн≥ тим, ¤к≥ зумовлюють додатний нахил пром≥жного в≥др≥зка кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ. ≤з наближенн¤м нац≥ональноњ економ≥ки до р≥вн¤ повноњ зайн¤тост≥ на ринку прац≥ виникають слабини та структурн≥ проблеми. –≥ч у т≥м, що нац≥ональний ринок прац≥ м≥стить велику к≥льк≥сть недив≥дуальний ринк≥в прац≥, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного ≥ за структурою зайн¤тост≥, ≥ за географ≥чним розташуванн¤м.

” фаз≥ п≥днесенн¤ повна зайн¤т≥сть не дос¤гаЇтьс¤ одночасно на кожному з ринк≥в прац≥. ѕредставники одних профес≥й зайн¤т≥ повн≥стю, а серед представник≥в ≥нших профес≥й ще багато безроб≥тних. ¬ одних рег≥онах крањни р≥вень безроб≥тт¤ у фаз≥ п≥дсиленн¤ перевищуЇ природний, тод≥ ¤к в ≥нших попит на окрем≥ види прац≥ не задовольн¤Їтьс¤.

÷е спричин¤Ї тут п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати, що генеруЇ зростанн¤ витрат ще до того, ¤к нац≥ональна економ≥ка дос¤гаЇ певноњ зайн¤тост≥.

–инок прац≥ пов≥льно усуваЇ цю розбалансован≥сть. ¬ одних випадках безроб≥тн≥ просто можуть не знати, що десь Ї потреба в представниках ≥ншоњ профес≥њ, в ≥нших Ц переквал≥ф≥кац≥¤ може потребувати значних затрат часу ≥ кошт≥в або ж зм≥ни м≥сц¤ проживанн¤. ќтже, ринок прац≥ недостатньо пристосовуЇтьс¤ до зм≥н у попит≥ й пропозиц≥њ робочоњ сили ≥ не може в≥двернути зростанн¤ витрат ≥ ц≥н, ¤ке починаЇтьс¤ ще перед тим, ¤к дос¤гнуто повноњ зайн¤тост≥. ќсь чому ≥снуЇ обернена залежн≥сть м≥ж р≥вн¤ми безроб≥тт¤ та ≥нфл¤ц≥њ на пром≥жному в≥др≥зков≥ AS.

1	2	3	4

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤, суть, види, джерела, насл≥дки, звС¤зок з безроб≥тт¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2460 прочитано)