ћ≥кроеконом≥ка > ≤нфл¤ц≥¤, суть, види, джерела, насл≥дки, звС¤зок з безроб≥тт¤м

” 60-х Ц 70-х роках б≥льш≥сть економ≥ст≥в уважали, що кожна крањна стоњть перед проблемою вибору м≥ж двома нац≥ональноњ економ≥ки Ц ≥нфл¤ц≥Їю та безроб≥тт¤м. ≤накше кажучи, ¤кщо крањна хоче дос¤гти низького р≥вн¤ безроб≥тт¤, вона змушена прийн¤ти вищий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ. ≤ навпаки, щоб знизити темпи ≥нфл¤ц≥њ, нац≥¤ мусить терп≥ти вищий р≥вень безроб≥тт¤. ¬≥дтак крива ‘≥л≥пса стала основою макроеконом≥чноњ пол≥тики ур¤д≥в багатьох крањн. ¬плив ур¤ду на сукупний попит за допомогою ≥нструмент≥в ф≥скальноњ та монетарноњ пол≥тики давав змогу перем≥щувати економ≥ку по крив≥й ‘≥л≥пса ≥ вибирати певну точку на н≥й, тобто певну комб≥нац≥ю р≥вн≥в ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤. Ќаприклад, стимулювальна макроеконом≥чна пол≥тика зб≥льшувала сукупний попит, а отже й р≥вн≥ нац≥онального виробництва та зайн¤тост≥. ѕроте водночас вона не будувала вищий темп ≥нфл¤ц≥њ. Ќавпаки, стримувальна монетарна пол≥тика давала змогу знизити р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, але коштом зростанн¤ безроб≥тт¤, тобто зниженн¤ обс¤гу нац≥онального виробництва.

ќднак на п≥дстав≥ статисничних даних 70-х рок≥в дл¤ одн≥Їњ крањни можна було побудувати аж дек≥лька кривих ‘≥л≥пса. ¬ анал≥тичн≥й економ≥ц≥ заговорили про те, що крива ‘≥л≥пса вже не п≥дтверджуЇтьс¤. ѕроте подальш≥ досл≥дженн¤ показали, що крива ‘≥л≥пса може перем≥щуватис¤.

 рива ‘≥л≥пса стаб≥льна, ¤кщо в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ ≥снуЇ ≥нерц≥йний, тобто з року в р≥к однаковий, темп ≥нфл¤ц≥њ. ÷ей темп п≥дтримуЇтьс¤ доти, доки немаЇ зрушень у сукупному попит≥ чи сукупн≥й пропозиц≥њ. «буренн¤ в сукупному попит≥ настають, наприклад, тод≥, коли р≥вень безроб≥тт¤ пом≥тно нищий за його природну норму. ” цьому раз≥ темп ≥нфл¤ц≥њ зростаЇ, бо тиск до п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати, що ≥ндукують незайн≥т≥ робоч≥ м≥сц¤, перевмищуЇ тиск до зниженн¤ зароб≥тк≥в, що генеруЇ безроб≥тт¤.

«ростанн¤ темпу ≥нфл¤ц≥њ перем≥щуватиме криву ‘≥л≥пса в гору.

якщо р≥вень безроб≥тт¤ перевищуватиме природний, то темп ≥нфл¤ц≥њ знижуватиметьс¤. –≥ч у т≥м, що тиск до зниженн¤ зарплати, ≥ндукований безроб≥тт¤м, перевищуЇ силу тиску до зростанн¤ зароб≥тноњ плати, тому р≥вень зароб≥тноњ плати ≥ витрати знижуютьс¤, а в≥дтак ≥ ц≥ни, що упов≥льнюЇ темпи ≥нфл¤ц≥њ. “ому крива ‘≥л≥пса перем≥щуЇтьс¤ до низу.

«буренн¤ пропозиц≥њ, ¤к нам уже в≥домо, мають м≥сце тод≥, коли умови функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки р≥зко зм≥нюютьс¤, що впливаЇ на витрати виробництва товар≥в та послуг ≥ внасл≥док цього Ц на ц≥ни, ¤к≥ встановлюють ф≥рми. «а неспри¤тливих збурень пропозиц≥њ витрати виробництва зростають, а в≥дтак ≥ ц≥ни. ÷е означаЇ, що темп ≥нфл¤ц≥њ зм≥нюЇтьс¤ ≥ крива ‘≥л≥пса перем≥щуЇтьс¤ вгору. ≤ навпаки, за спри¤тливих збурень сукупноњ продукц≥њ, наприклад унасл≥док зниженн¤ св≥тових ц≥н на нафту, темп ≥нфл¤ц≥њ знижуватиметьс¤ ≥ крива ‘≥л≥пса перем≥щуватиметьс¤ донизу.

—учасне тлумаченн¤ взаЇмозвТ¤зку ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤ .

ўоб глибше зрозум≥ти, ¤к збуренн¤ у сукупних попит≥ ≥ пропозиц≥њ перем≥щують криву ‘≥л≥пса, використовують рис. 4. ѕрипустимо, що нац≥ональна економ≥ка функц≥онуЇ за природноњ норми безроб≥тт¤, тобто продукуЇ природний обс¤г продукц≥њ та перебуваЇ у точц≥ ј. нехай унасл≥док певних обставин, наприклад стимулувальноњ пол≥тики ур¤ду, сукупний попит почав швидко зростати. –≥вень безроб≥тт¤ знижуЇтьс¤, ≥ фактичний ¬¬ѕ перевищуЇ природний. ќск≥льки р≥вень безроб≥тт¤ спадаЇ, ф≥рми активно наймають прац≥вник≥в, а окрем≥ з них енерг≥йн≥ше п≥двищують зароб≥тну плату. ¬ результат≥ зростають витрати, ≥ ц≥ни також починають зростати. ¬ економ≥ц≥ в≥дбуваютьс¤ зм≥ни, ¤к≥ можна зобразити перем≥щенн¤м по крив≥й SRPC.

≤нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ ще не змнюютьс¤, але нижчий р≥вень безроб≥тт¤ пришвидшуЇ темп ≥нфл¤ц≥њ.

≤з п≥двищенн¤м зароб≥тноњ плати та ц≥н на ф≥рми й найман≥ прац≥вники починають оч≥кувати вищоњ ≥нфл¤ц≥њ, що передбачають в угодах щодо зарплати ≥ ц≥ни. ќтже, ≥нфл¤ц≥йний темп ≥нфл¤ц≥њ зростаЇ.  ороткострокова крива ‘≥л≥пса перем≥щуЇтьс¤ вгору. Ќова крива ‘≥л≥пса SRPC, показуючи вищий оч≥куваний темп ≥нфл¤ц≥њ. ” точц≥ — р≥вень безроб≥тт¤ той самий, що й у точц≥ ¬, але темпи ≥нфл¤ц≥њ вищ≥.

–озвиток нац≥ональноњ економ≥ки зрештою упов≥льнюЇтьс¤, ≥ обс¤г виробництва повертаЇтьс¤ до природного, а р≥вень безроб≥тт¤ Ц до його природноњ норми. ¬насл≥док вищого р≥вн¤ безроб≥тт¤ темп ≥нфл¤ц≥њ знижуЇтьс¤ (рух в≥д точки — до точки ≈). ≈коном≥ка повертаЇтьс¤ до точки ≈. “епер за природного р≥вн¤ безроб≥тт¤ ≥нерц≥йний темп ≥нфл¤ц≥њ у точц≥ ≈ вищий, н≥ж у точц≥ ј, ¤ка також в≥дпов≥даЇ природному р≥внев≥ безроб≥тт¤. ”часники ринкового процесу оч≥кують вищого р≥вн¤ ц≥н. ќтже, у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ р≥вень зайн¤тост≥ буде тим самим, що й до п≥днесенн¤, але вс≥ ном≥нальн≥ показники зростатимуть швидше, бо темп ≥нфл¤ц≥¤ буде вищий.

«агалом Ї п≥дстави дл¤ таких тверджень. « в≥дхиленн¤м р≥вн¤ безроб≥тт¤ в≥д його природноњ норми темп ≥нфл¤ц≥њ зм≥нюЇтьс¤. ƒоки р≥вень безроб≥тт¤ нижчий за його природну норму, доти темп ≥нфл¤ц≥њ зростатиме. ≤ навпаки, ≥нфл¤ц≥¤ зменшуватиметьс¤ доти, доки р≥вень безроб≥тт¤ перевищуватиме природну норму безроб≥тт¤.  оли ж у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ р≥вень безроб≥тт¤ дор≥внюЇ його природн≥й норм≥, ≥нфл¤ц≥¤ стаб≥л≥зуЇтьс¤, тобто загальний р≥вень ц≥н зростаЇ певним усталеним темпом.

ƒержавн≥ муж≥ мають можлив≥сть керувати короткостроковою кривою ‘≥л≥пса. ¬они можуть зменшувати р≥вень безроб≥тт¤, ≥ нац≥¤ тимчасово налагоджуватиметьс¤ високим р≥внем зайн¤тост≥, але за рахунок зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ≤ навпаки, ¤кщо ≥нерц≥йний темп ≥нфл¤ц≥њ надто високий, то, викликавши спад ≥ зб≥льшивши безроб≥тт¤, можна зменшити ≥нерц≥йний темп ≥нфл¤ц≥њ. ” довгостроковому пер≥од≥ крива ‘≥л≥пса Ї вертикальною л≥н≥Їю, що п≥дн≥маЇтьс¤ вгору в≥д природноњ норми безроб≥тт¤, ¤к показано вертикальною л≥н≥Їю ≈ј на рис. 4. “ому зникаЇ можлив≥сть вибору м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю та безроб≥тт¤.

—учасна крива ‘≥л≥пса в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д раншоњ трьома особливост¤ми. ѕо-перше, у сучасн≥й крив≥й ‘≥л≥пса темпи приросту нац≥ональноњ зарплати зам≥нено на темпи ≥нфл¤ц≥њ. ”т≥м це не маЇ принципового значенн¤, бо у пер≥оди високих темп≥в зростанн¤ зарплати швидко зростають ≥ ц≥ни. ѕо-друге, сучасна крива ‘≥л≥пса враховуЇ оч≥кувану ≥нфл¤ц≥ю. ѕо-третЇ, вона враховуЇ збуренн¤ сукупноњ пропозиц≥њ.

ќтже, зг≥дно з у¤вленн¤ми економ≥ст≥в основною потоку макроеконом≥ки, у короткостроковому пер≥од≥ ≥снуЇ можлив≥сть вибору м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю та безроб≥тт¤м. «м≥нюючи сукупний попит, державн≥ муж≥ можуть вибирати певну комб≥нац≥ю р≥вн≥в ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤ на короткостроков≥й крив≥й ‘≥л≥пса. ѕри цьому положенн¤ нац≥й крив≥ залежить в≥д оч≥куваного темпу ≥нфл¤ц≥њ. якщо в≥н зростаЇ, крива перем≥щуЇтьс¤ вгору, й виб≥р м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю та безроб≥тт¤м Ї менш спри¤тливий. ” цьому раз≥ за кожного р≥вн¤ безроб≥тт¤ темп ≥нфл¤ц≥њ буде вищий.

¬иб≥р м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю ≥ безроб≥тт¤м ≥снуЇ лише у короткостроковому пер≥од≥. ” довгостроковому пер≥од≥ збер≥гаЇтьс¤ класична дихотом≥¤: крива ‘≥л≥па Ї вертикальною, а можлив≥сть вибору м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю та безроб≥тт¤м зникаЇ.

ѕрихильними теор≥њ рац≥ональних спод≥вань заперечують на¤вн≥сть спадноњ короткостроковоњ кривоњ ‘≥л≥пса, а отже можливост≥ вибору м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю та безроб≥тт¤м. ѓхн¤ лог≥ка така. —поживач≥, п≥дприЇмц≥, найман≥ прац≥вники та ≥нш≥ учасники ринкового процесу розум≥ють, ¤к функц≥онуЇ нац≥ональна економ≥5ка. ¬они використовують усю на¤вну ≥нформац≥ю дл¤ захисту своњх ≥нтерес≥в. «окрема, вони враховують заходи економ≥чноњ пол≥тики при ухваленн≥ власних р≥шень ≥ розум≥ють, ¤к ц≥ заходи впливають на нац≥ональну економ≥ку та њхнЇ становище.

якщо наприклад, ур¤д проводить стимулювальну макроеконом≥чну пол≥тику, то прац≥вники передбачають зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ та в≥дпов≥дне зниженн¤ реальноњ зарплати. ¬они одразу висунуть вимоги про п≥двищенн¤ своЇњ ном≥нальноњ зарплати, щоб нейтрал≥зувати вплив оч≥куваноњ ≥нфл¤ц≥њ на своњ реальн≥ доходи. «а правильного передбаченн¤ ними р≥вн¤ зростанн¤ ц≥н ≥ в≥дпов≥дних вимог щодо п≥двищенн¤ ном≥нальноњ зарплати жодного, нав≥ть тимчасового, п≥двищенн¤ обс¤гу наукового виробництва ≥ р≥вн¤ зайн¤тост≥ у наукональн≥й економ≥ц≥ не в≥дбудетьс¤.

Ќатом≥сть розвинетьс¤ ≥нфл¤ц≥¤, ≥ р≥вень ц≥н зросте з ј до ≈ (рис.5). ќтже, зг≥дно з теор≥Їю рац≥ональних спод≥вань, крива ‘≥л≥пса Ї вертикальною не лише в довгостроковому, а в у короткостроковому пер≥од≥.

якщо ж прац≥вники не правильно оц≥нюють економ≥чн≥ под≥њ, наприклад, уважають, що њхн≥ реальн≥ зароб≥тки зростають унасл≥док макроеконом≥чноњ пол≥тики ур¤ду, то вони пропонуватимуть б≥льше своЇњ прац≥, ≥ безроб≥тт¤ знизитьс¤. ќтже, економ≥ка перем≥ститьс¤ з точки ј у точку ¬. ц≥лком можливо, кажуть прихильники теор≥њ рац≥ональних спод≥вань, що прац≥вникам може здаватис¤, що њхн¤ реальна зароб≥тна плата знижуЇтьс¤. ѕропозиц≥¤ прац≥ зменшитьс¤ ≥ безроб≥тт¤ зросте, а економ≥ка перем≥ститьс¤ у точку D. якщо поЇднати точки B i D, то вони утвор¤ть криву з в≥дТЇмним нахилом, ¤ка нагадуЇ криву ‘≥л≥пса. Ќа думку адепт≥в теор≥¤ рац≥ональних спод≥вань, економ≥сти помилково робл¤ть висновок, що ≥снуЇ стаб≥льна короткострокова крива ‘≥л≥пса.

«г≥дно з названою теор≥Їю, м≥ж безроб≥тт¤м ≥ ≥нфл¤ц≥Їю немаЇ вибору ≥ в короткостроковому пер≥од≥. ”р¤д не може впливати на реальн≥ зм≥нн≥ Ц обс¤г виробництва ≥ р≥вень зайн¤тост≥, намаганн¤ стимулювати розвиток нац≥ональноњ економ≥ки лише п≥двищить загальний р≥вень ц≥н. «азначимо, що б≥льш≥сть економ≥ст≥в п≥ддають с3умн≥ву положенн¤ теор≥њ рац≥ональних спод≥вань щодо кривоњ ‘≥л≥пса.

Ќасл≥дки ≥нфл¤ц≥њ.

≤нфл¤ц≥¤ Ї результатом порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги, водночас вона сама породжуЇ низку соц≥ально-економ≥чних проблем. –озгл¤немо насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ .

1	2	3	4

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤, суть, види, джерела, насл≥дки, звС¤зок з безроб≥тт¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2460 прочитано)