ћ≥кроеконом≥ка > ≤нфл¤ц≥¤, суть, види, джерела, насл≥дки, звС¤зок з безроб≥тт¤м
≤нфл¤ц≥¤ знец≥нюЇ заощадженн¤. ƒл¤ тих, хто збер≥гаЇ грош≥ в гот≥вков≥й форм≥ або в банку чи вкладаЇ њх в обл≥гац≥њ, кожне п≥двищенн¤ ц≥н зменшуЇ куп≥вельну спроможн≥сть грошей. Ѕанки захист¤ть кл≥Їнт≥в в≥д втрат, повТ¤заних з ≥нфл¤ц≥Їю, лише в тому раз≥, коли встановлений ними процент по вкладах перевищуватиме р≥вень ≥нфл¤ц≥њ. ≤нфл¤ц≥¤ зменшуЇ поточне споживанн¤. Ќав≥ть ¤кщо ≥з п≥двищенн¤м ц≥н в≥дбуваЇтьс¤ перегл¤д ставок зарплати, то поточне споживанн¤ зменшуЇтьс¤, тому що, по-перше, н≥коли не буваЇ 100-процентних ≥ндексац≥й доход≥в; по-друге, перегл¤д ставок потребуЇ часу, прот¤гом ¤кого ц≥ни можуть зрости ще б≥льше. ¬насл≥док ≥нфл¤ц≥њ поглиблюЇтьс¤ майнова нер≥вн≥сть. ” структур≥ споживанн¤ Ї товари нееластичного попиту, обс¤г споживанн¤ ¤ких не може зменшитись ≥з п≥двищенн¤м ц≥н. якщо багатш≥ прошарки сусп≥льства переключають частину своњх заощаджень на збереженн¤ староњ структури споживанн¤, то б≥дн≥ш≥ зм≥нюють цю структуру, скорочуючи споживанн¤ товар≥в еластичного попиту. ѕрикладом такоњ ситуац≥њ Ї зменшенн¤ споживанн¤ овоч≥в ≥ мТ¤са ≥ зб≥льшенн¤ Ц хл≥ба та картопл≥ у пер≥од масового п≥двищенн¤ ц≥н на продовольч≥ товари. ≤нфл¤ц≥¤ зменшуЇ зац≥кавлен≥сть у продуктивн≥й прац≥. ѕ≥д час ≥нфл¤ц≥њ втрачаЇтьс¤ сенс кращоњ роботи, бо додатков≥ доходи поглинаютьс¤ зростаючими ц≥нами. ≤нфл¤ц≥¤ гальмуЇ техн≥чний прогрес. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що п≥дприЇмцев≥ виг≥дн≥ше купувати дешеву робочу силу н≥ж дорожч≥ ≥ техн≥чно досконал≥ш≥ засоби виробництва. Ќестаб≥льн≥ ц≥ни зменшують п≥дприЇмц≥в в≥дмовл¤тис¤ в≥д ≥нвестиц≥й у нов≥ технолог≥њ. ѕ≥д час ≥нфл¤ц≥њ перестають виконувати роль ринкових ор≥Їнтир≥в. ” нормальних (не ≥нфл¤ц≥йних) умовах п≥двищенн¤ ц≥н Ї ор≥Їнтиром дл¤ руху ресурс≥в. “отальне п≥двищенн¤ ц≥н п≥д час ≥нфл¤ц≥њ не даЇ правильних ор≥Їнтир≥в щодо доц≥льних напр¤мк≥в кап≥таловкладень. Ќав≥ть у крањнах з ринковою економ≥кою ≥нфл¤ц≥¤ знец≥нюЇ так≥ ≥нструменти ринкового регулюванн¤, ¤к ц≥ни, грош≥, предмети, податки, ≥ п≥дштовхуЇ до пр¤мого втручанн¤ в економ≥ку адм≥н≥стративними методами. « них головним Ї обмеженн¤ ц≥н. ќсновними соц≥ально-економ≥чними насл≥дками ≥нфл¤ц≥њ Ї перерозпод≥л майна ≥ доход≥в м≥ж р≥зними групами населенн¤, пад≥нн¤ р≥вн¤ житт¤ народу та зниженн¤ ефективност≥ функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки. јле фах≥вц≥ нер≥дко говор¤ть ≥ про позитивн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ. ќдн≥ з них указують на те, що пом≥рна ≥нфл¤ц≥¤ даЇ змогу зб≥льшувати обс¤г нац≥онального виробництва у фаз≥ п≥днесенн¤. ≤нш≥ вважають, що проблему в≥дсутност≥ еластичност≥ ном≥нальноњ зарплати у напр¤м≥ зниженн¤ можна розвТ¤зати за допомогою ≥нфл¤ц≥њ, знижуючи, отже, реальну зарплату. ўе одна група економ≥ст≥в стверджують: чим вища ≥нфл¤ц≥¤, тим нижча природна норма безроб≥тт¤, що забезпечуЇ певне п≥двищенн¤ темп≥в економ≥чного зростанн¤. ќднак очевидно те, що ≥нфл¤ц≥¤, ¤ка виходить за грошову межу, завдаЇ сусп≥льству значених утрат, ¤к≥ в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ с¤гають г≥гантських масштаб≥в.
¬исновок. ≤нфл¤ц≥¤ Ц одне з найдошкульних ¤вищ модерноњ ринковоњ економ≥ки. якщо не протид≥¤ти њй, темпи цього ¤вища дедал≥ швидшають. јле боротьба з ≥нфл¤ц≥Їю дуже важка. Ќав≥ть коли вдаЇтьс¤ њњ пом≥тно знизити, то натом≥сть випливають так≥ негативн≥ дл¤ сусп≥льства результати, ¤к зростанн¤ безроб≥тт¤. ќсоби, в≥дпов≥дальн≥ за економ≥чну пол≥тику, весь час мус¤ть робити виб≥р м≥ж цими двома сусп≥льними межами. «г≥дно з оц≥нками фах≥вц≥в, у в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥ закладено сильний ≥нфл¤ц≥йний потенц≥ал. ѕов≥льний вплив економ≥ки ”крањни ≥з трансформац≥йного спаду, њњ неефективна галузева структура. –≥вень монопол≥зац≥њ, величезний державний борг ≥ деф≥цит бюджету загрожують в≥дносн≥й стаб≥льност≥ у сфер≥ ц≥н. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ ≥нфл¤ц≥йного потенц≥алу ур¤д маЇ прискорити проведенн¤ реформ, акцентуючи увагу на структурн≥й перебудов≥ нац≥ональноњ економ≥ки та всеб≥чному стимулюванн≥ ринкових в≥дносин та швидкого економ≥чного зростанн¤. рањни, що р≥шуче п≥шли шл¤хом ринкових перетворень, частково вже мають певн≥ позитивн≥ результати, ¤к≥ в≥дображаютьс¤, передус≥м, у стримуванн≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, зростанн≥ обс¤г≥в виробництва, п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤. Ѕезперечно, що й ”крањна, маючи значний економ≥чний потенц≥ал, не менше стаб≥л≥зуЇ ф≥нансову ситуац≥ю в крањн≥, але й забезпечить умови Укерованост≥Ф ≥нфл¤ц≥йним фактором, що надасть њй змогу зайн¤ти належне м≥сце серед ≥нших економ≥чно та соц≥ально розвинутих крањн ™вропи.
¬икористана л≥тература ¬.√. „ен≥нога Ц ќснови економ≥чноњ теор≥њ Ц .: ёр≥нком ≤нтер, 2003 Ц 346 Ц352ст. ћайкл Ѕурда, „арлд ¬иплом Ц ћакроеконом≥ка. Ц .: ќснови, 1998 Ц 348-350ст. —в≥тлана Ѕудаловська, ≤нна Ћуп≥на, “ет¤на Ћапонова, ќльга рќманюк, јндр≥й —н≥жко, ќксана —н≥жко Ц ћакроеконом≥ка : ћ≥кроеконом≥ка Ц .: ќснови, 2001р Ц 252 Ц 253 ст. —тепан ѕанчишин Ц ћакроеконом≥ка Ц .: Ћиб≥дь, 2002р Ц ст. 329 Ц 365. ѕ. —емюельсон, ¬. Ќордгауз Ц ћакроеконом≥ка Ц .: ќснови 1995. Ц розд 15. ƒондуш –., ‘≥шер —. Ц ћакроеконом≥ка Ц .: ќснови, 1996 Ц розд. 14,15. ‘ишер —., ƒонбуш –., Ўмалензи –. Ц ≈кономика Ц ћ.: ƒело, 1993 Ц гл. 23, 32, 33.
Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤, суть, види, джерела, насл≥дки, звС¤зок з безроб≥тт¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2460 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
