ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥нансова система держави

 онтролююча функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, що за допомогою ф≥нанс≥в можна перев≥рити стан розвитку народного господарства, ефек≠тивн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, використанн¤ грошових ресурс≥в.

 онтролююча функц≥¤ ф≥нанс≥в даЇ можлив≥сть забезпечувати гос≠подарську д≥¤льн≥сть в межах економ≥чноњ доц≥льност≥ та ≥снуючих вимог правового законодавства.

—тимулююча функц≥¤ ф≥нанс≥в сьогодн≥ ще не д≥стала визнан≠н¤ серед певноњ частини економ≥ст≥в. —утн≥сть ц≥Їњ функц≥њ пол¤гаЇ в тому, що надходженн¤ ф≥нансових ресурс≥в рег≥онам маЇ певною м≥рою залежати в≥д р≥вн¤ господарюванн¤ рег≥ону. Ќадм≥рна цент≠рал≥зац≥¤ вилученн¤ грошових ресурс≥в нашою державою з рег≥он≥в призвела до того, що рег≥он майже втратив економ≥чну ≥н≥ц≥ативу в розвитку господарства. ЌемаЇ стимул≥в до створенн¤ власних доход≥в. ћ≥ж тим стимулююча функц≥¤ ф≥нанс≥в маЇ спри¤ти п≥двищенню економ≥чноњ ефективност≥ господарюванн¤, рац≥ональному викори≠станню резерв≥в виробництва.

2. ѕќЌя““я ѕ–ќ ‘≤ЌјЌ—ќ¬” —»—“≈ћ” ” –јѓЌ»,

ѓѓ — Ћјƒќ¬≤

≈коном≥ка, складовими частинами ¤коњ Ї трудовою, науковий ≥ техн≥ко-виробничий ≥ природно-ресурсний потенц≥ал, формуЇтьс¤ ¤к Їдиний господарський механ≥зм здеб≥льшого ф≥нансовою системою.

Ѕез пост≥йного ф≥нансового живленн¤ складових частин економ≥чноњ системи наступаЇ њх нед≥Їздатн≥сть з в≥дпов≥дними негативними насл≥дками. “ому ф≥нансова система виступаЇ чинником ≥нтеграц≥њ вс≥х чинник≥в економ≥чноњ системи њх високоефективного функц≥онуванн¤ ≥ акумул¤тором грошових ресурс≥в дл¤ зд≥йсненн¤ повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому р≥вн≥. ƒл¤ зд≥йсненн¤ своњх функц≥й ≥нтегруванн¤ економ≥чноњ системи ф≥нансова система повинна задовольн¤ти ≥нтереси вс≥х суб'Їкт≥в виробництва, п≥дтримуючи на належному р≥вн≥ д≥Їздатност≥ вс≥ своњ структурн≥ ≥ динам≥чн≥ параметри.

«а формами орган≥зац≥њ ф≥нанси мають три р≥вн≥:

Х ф≥нанси загальнодержавн≥;

Х ф≥нанси п≥дприЇмств ≥ њх галузей;

Х ф≥нанси населенн¤.

‘≥нанси держави ≥ п≥дприЇмств забезпечують виконанн¤ функц≥й державою ≥ п≥дприЇмством або кер≥вництвом галуз≥.

«агальнодержавн≥ ф≥нанси:

державний бюджет;

бюджет державного соц≥ального страхуванн¤;

фонд кошт≥в державного майнового, приватного майнового ≥ особистого страхуванн¤;

фонд кошт≥в державного кредиту;

‘≥нанси п≥дприЇмств ≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки:

ф≥нанси державних п≥дприЇмств ≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки;

ф≥нанси кооперативних п≥дприЇмств;

ф≥нанси приватних п≥дприЇмств;

ф≥нанси громадських орган≥зац≥й.

 ожна ланка нац≥ональноњ ф≥нансовоњ системи маЇ своњ специф≥чн≥ завданн¤ ≥ свою сферу функц≥онуванн¤. ћатер≥альною основою ф≥нанс≥в Ї нац≥ональне виробництво.

ќсновою загальнодержавних ф≥нанс≥в Ї бюджет, тобто виражений в грошових сумах розклад майбутн≥х прибутк≥в ≥ витрат держави, ¤кий складають щор≥чно. —оц≥ально-економ≥чну природу бюджету держави, його роль в економ≥чному ≥ пол≥тичному житт≥ крањни структуру прибутк≥в ≥ витрат визначаЇ характер державного сусп≥льного устр≥й.

—истема ф≥нанс≥в в ”крањн≥ т≥льки з 90-х рр. почала формуватис¤ ¤к нац≥ональна. ƒо того часу вона була складовою частиною централ≥зованоњ ф≥нансовоњ системи колишньоњ рад¤нськоњ держави ≥ залежала в≥д його ф≥нансовоњ пол≥тики.

’арактер ф≥нансовоњ системи в той час в≥дображав характер самоњ системи господарюванн¤ ≥ був витратним ≥ неефективним. ≈кстенсивн≥ методи господарюванн¤, в≥дсутн≥сть стимул≥в до високоефективного труда приводили до збитковост≥ п≥дприЇмств в промисловост≥ ≥ господарств в агропромисловому комплекс≥. “ак≥ п≥дприЇмства пост≥йно субсидувалис¤ з бюджету за рахунок б≥льш ефективних п≥дприЇмств, що п≥дривало будь-¤кий ≥нтерес до добросов≥сного в≥дношенн¤ ≥ продуктивного труда. –ег≥ональн≥ бюджети ≥ фонди розвитку п≥дприЇмств формували по нормативах, певними центральними в≥домствами. Ќими ж регламентували ≥ використанн¤ цих ф≥нансових ресурс≥в. ‘≥нансова система формувала споживчу психолог≥ю виробник≥в, в≥дчужувала в≥д п≥дприЇмницькоњ ≥н≥ц≥ативи, в≥д ум≥нн¤ ризикувати п≥д час створенн¤ нових виробництв, в≥д потреби ц≥нити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво.

Ќезалежн≥й ”крањн≥ доводитьс¤ створювати ¤к≥сно нову ф≥нансову систему, ¤ка б була позбавлена вс≥х негативних меж попередньоњ, ¤ка б стимулювала високоефективний труд, л≥кв≥дувала будь-¤ку форму експлуатац≥њ людини, ¤ка стала б знар¤дд¤м перебудови демократичного соц≥ально справедливого сусп≥льства, п≥дйому життЇвого р≥вн¤ народу. Ќеобх≥дн≥сть нац≥ональноњ ф≥нансовоњ системи обумовлюЇ державна самост≥йн≥сть ”крањни ≥ переклад економ≥ки на ринков≥ в≥дносини. ”крањнська нац≥ональна ф≥нансова система повинна створити таку сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, за допомогою ¤ких можна зд≥йснювати планом≥рний розпод≥л сукупного сусп≥льного продукту ≥ нац≥онального прибутку дл¤ утворенн¤ ≥ використанн¤ грошових фонд≥в на ≥нвестуванн¤ розширеного ≥ високоефективного виробництва, сфери послуг ≥ задоволенн¤ соц≥альних потреб народу

ѕерех≥д економ≥ки ”крањни до ринкового типу ≥ перш≥ кроки до створенн¤ нац≥ональноњ ф≥нансовоњ системи показують, що держава ор≥ЇнтуЇтьс¤ на посиленн¤ економ≥чноњ незалежност≥, п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ на активну участь в м≥жнародних ф≥нансово-торгових розрахунках.

Ѕюджетна система складаЇтьс¤ з двох частин:

Х прибутковоњ;

Х витратноњ

ѕерша частина забезпечуЇ акумул¤ц≥ю кошт≥в через систему податк≥в, ≥нша - розпод≥л акумульованих кошт≥в на виробнич≥, соц≥альн≥ ≥ державн≥ потреби.

≤нструментом формуванн¤ прибутковоњ частини бюджету Ї система податк≥в. ѕодатки це обов'¤зков≥ платеж≥, що нормуютьс¤ до державного або м≥сцевого бюджету, ¤к≥ внос¤ть окремих ос≥б, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ ≥ установу. ѕодатки розд≥л¤ють на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥. ƒо пр¤мих податк≥в належать податки з прибутку (прибутковий податок), спадщини, земл≥, буд≥вель ≥ тому под≥бне. ƒо непр¤мих - мито, податок на додану варт≥сть, акцизи ≥ ≥нш≥.

ѕодаткова система Ї основою формуванн¤ державного бюджету ≥ податковоњ пол≥тики. —аме ради формуванн¤ державного бюджету держава зд≥йснюЇ пол≥тику оподаткуванн¤ ≥ використанн¤ накопичених кошт≥в на р≥зноман≥тн≥ сусп≥льн≥ потреби.

ѕодаткова пол≥тика маЇ велике значенн¤ дл¤ ф≥нансовоњ системи загалом, оск≥льки в≥д њњ гнучкост≥ залежить вплив ф≥нансовоњ системи на виробництво, зокрема на стимулюванн¤ виробництва. ƒл¤ збалансуванн¤ економ≥чноњ системи найкращоњ Ї така система оподаткуванн¤, в ¤к≥й в≥дносно зростаЇ частка пр¤мих податк≥в ≥ меншаЇ частка непр¤мих.

” наш час прибуткова частина бюджету ”крањни сформована такою системою податк≥в (пр¤м≥ податки):

Х платеж≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й з прибутку (прибутку),

Х прибутки в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥, податки з населенн¤, прибутковий податок, на прибутки

в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ ≥нш≥ види прибуткового податку;

Ќепр¤м≥ податки:

Х податок на додану варт≥сть (Ќƒ—);

Х акцизний зб≥р;

Х державне мито, м≥сцев≥ податки ≥ прибутки;

Х в≥драхуванн¤ на геологорозв≥дувальн≥ роботи;

Х надходженн¤ в ‘онд л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в чорнобильськоњ катастрофи,

Х надходженн¤ в≥д реал≥зац≥њ державних позик

ќсновн≥ надходженн¤ до бюджету ”крањни забезпечили непр¤м≥ податки - 61,3 %, а пр¤м≥ становили 38,7 %. —ама велика маса податкових надходжень доводитьс¤ на ѕƒ¬ - 43,8 % вс≥х суми пр¤мих ≥ непр¤мих податк≥в, менша на платеж≥ п≥дприЇмств 25,1 % ≥ на податки з населенн¤ 12,8 %. ќск≥льки платниками ѕƒ¬ ≥ акциз≥в через ц≥ни на споживчому ринку Ї населенн¤, то по сум≥ пр¤мих ≥ непр¤мих податк≥в населенн¤ оплачуЇ майже 60 % прибутки до бюджету держави.

÷ей податковий т¤гар на населенн¤ викликаний хрон≥чним спадом виробництва ≥ малоефективною податковою пол≥тикою держави в≥дносно зупинки спаду ≥ нарощуванн¤ темп≥в виробництва.

¬итратну частину бюджету визначають, ¤к вже було в≥дм≥чено, сусп≥льн≥ ≥ державн≥ потреби можуть формувати в р≥зних сп≥вв≥дношенн¤х таку структуру витрат:

Х на народне господарство;

Х на соц≥ально-культурн≥ заходи ≥ науку,

на управл≥нн¤;

Х на оборону,

Х ≥нш≥.

ѕров≥дне м≥сце у ф≥нансов≥й систем≥ належить державно≠му бюджету.

Ѕюджет Ї головним ф≥нансовим планом створенн¤ ≥ викори≠станн¤ фонду грошових кошт≥в держави.

” державному бюджет≥ зосереджуЇтьс¤ значна частина нац≥ональ≠ного доходу крањни.

Ѕюджетна система ”крањни складаЇтьс¤ з державного бюджету ”крањни, бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇ≠ва ≥ —евастопол¤.

« переходом до ринковоњ економ≥ки докор≥нно зм≥нилас¤ структура доходноњ частини бюджету ”крањни. –ан≥ше вона складалась з таких платеж≥в, ¤к податок з обороту, плата за фонди, в≥драхуванн¤ в≥д при≠бутк≥в, частка податк≥в у бюджет≥ була незначною (8-9 в≥дсотк≥в), —ьо≠годн≥ б≥льшу частину доход≥в бюджету становл¤ть податки з юридич≠них ≥ ф≥зичних суб'Їкт≥в, тобто з п≥дприЇмств та окремих громад¤н.

¬идатки державного бюджету спр¤мовуютьс¤ на розвиток народ≠ного господарства, ф≥нансуванн¤ соц≥ально-культурноњ сфери, забез≠печенн¤ обороноздатност≥ держави, утриманн¤ орган≥в державного управл≥нн¤, у

ƒеф≥цит бюджетуЧ це та сума, на ¤ку в цьому роц≥ видат≠ки бюджету перевищують його доходи

ѕричин бюджетного деф≥циту багато. —еред них: пад≥нн¤ сусп≥ль≠ного виробництва; зростанн¤ його граничних витрат, масовий випуск Ђпорожн≥хї грошей; невиправдано роздут≥ соц≥альн≥ програми, ¤к≥ не забезпечен≥ ф≥нансовими ресурсами; зростанн¤ витрат на ф≥нан≠суванн¤ воЇнно-промислового комплексу; значн≥ витрати на оборот Ђт≥ньовогої кап≥талу; величезн≥ непродуктивн≥ видатки, приписки, крад≥жки, втрати виробничоњ продукц≥њ тощо.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова система держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2816 прочитано)