ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥нансова система держави

Ќамагаючись приборкувати ≥нфл¤ц≥ю, що вийшла з-п≥д контролю, ур¤ди багатьох крањн, починаючи з 60-х рок≥в, проводили так звану пол≥тику ц≥н ≥ прибутк≥в, головна задача ¤коњ по сут≥ зводитьс¤ до обмеженн¤ зароб≥тноњ плати - трет≥й метод. ќск≥льки ц¤ пол≥тика означаЇ адм≥н≥стративну, а не ринкову стратег≥ю боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю, вона не завжди дос¤гаЇ оголошеноњ мети.

Ќеобх≥дно зазначити, що комб≥нац≥¤ р≥зних способ≥в придушенн¤ ≥нфл¤ц≥њ залежить в≥д конкретних економ≥чних умов т≥Їњ або ≥ншоњ крањни. —тановленн¤ ринку в ”крањн≥, зокрема, в значн≥й м≥р≥, залежить в≥д ≥нтенсивност≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в. Ѕоротьба ж з цим був методами тотального або значного адм≥н≥стративного контролю над ц≥нами ≥ прибутками, ¤к це практикувалос¤ ран≥ше, без усуненн¤ њх причин, негативно позначаЇтьс¤ на розвитку ринкових в≥дносин ≥ стаб≥льност≥ економ≥ки.

¬веденн¤ державного замовленн¤, ≥нвестуванн¤ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства (за рахунок бюджетного деф≥циту), встановленню жорсткого курсу валюти ≥ взагал≥ твердих ц≥н на вс≥ товари - под≥бн≥ заходи практикуютьс¤ ≥ зараз в ”крањн≥. ” будь-¤кому випадку, це наочний приклад неефективного державного регулюванн¤.

Ќеобх≥дн≥ серйозн≥ ≥ комплексн≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи. —кладн≥сть ситуац≥њ пол¤гаЇ в тому, що анти≥нфл¤ц≥йну пол≥тику в ”крањн≥ зараз не можна все-таки звести до т≥льки непр¤мих економ≥чних важел≥в. —права в тому, що в ”крањн≥, нар≥вн≥ ≥з загальними законом≥рност¤ми, найважлив≥шою причиною ≥нфл¤ц≥њ можна вважати ун≥кальну диспропорц≥ональн≥сть в економ≥ц≥, що виникла ¤к насл≥док командно-адм≥н≥стративноњ системи. –ад¤нськ≥й економ≥ц≥ були властив≥ тривалий розвиток в режим≥ в≥йськового часу, ≥, ¤к насл≥док, надм≥рна частка в≥йськових витрат в ¬Ќѕ, найвища м≥ра монопол≥зац≥њ виробництва, розпод≥лу ≥ грошово-кредитноњ системи ≥ ≥нш≥ особливост≥.

ќчевидно, що порушенн¤ народногосподарських пропорц≥й неможливо усунути без певноњ структурноњ пол≥тики держави, зд≥йснюваноњ нав≥ть пр¤мими адм≥н≥стративними заходами, зокрема, скороченн¤м в≥йськового виробництва ≥ витрат, а також рац≥онал≥зац≥Їю виробничих кап≥таловкладень, р¤сним ф≥нансуванн¤м за рахунок акц≥онерних ≥ приватних кап≥тал≥в, широким залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ скороченн¤м бюджетного ф≥нансуванн¤. Ќеобх≥дно зламати монопол≥стичну структуру економ≥ки. ¬се це важливо доповнювати заходами, ¤к≥ обмежать грошову масу, усунуть деф≥цит державного бюджету, стаб≥л≥зують сп≥вв≥дношенн¤ валют, а також створенн¤м умов дл¤ здоровоњ конкуренц≥њ. ” такому випадку усп≥х буде дос¤гнутий.

¬»—Ќќ¬ќ 

Ѕуд≥вництво незалежноњ держави неможливе без створенн¤ власноњ ф≥нансово-грошовоњ системи. ѕри ведуч≥й рол≥ Ќац≥онального банку ”крањни в напр¤м≥ демонопол≥зац≥њ виробництва з метою пол≥пшенн¤ ≥снуючих економ≥чних в≥дносин сформована широка мережа банк≥вських установ. ¬ведена нац≥ональна грошова одиниц¤. ќднак демонопол≥зац≥¤ ф≥нансовоњ системи, небачено швидке розширенн¤ мереж≥ комерц≥йних банк≥в в≥дбувалос¤ стих≥йно, без належноњ законодавчоњ бази ≥ над≥йного контролю з боку держави. ” результат≥ сфера банк≥вськоњ д≥¤льност≥ створила умови дл¤ численних зловживань. ѕост≥йний випуск не п≥дкр≥плених реальними товарами грошей (ем≥с≥¤) прот¤гом останн≥х рок≥в набував некерованого характеру ≥ призводив до г≥пер≥нфл¤ц≥њ. —илов≥ методи монетарноњ пол≥тики 1996-99 рр. в умовах пост≥йного спаду виробництва призводив до кризи неплатеж≥в, хрон≥чних невиплат зароб≥тних плат ≥ пенс≥й.

ѕоказником кризи системи державних ф≥нанс≥в стала деформац≥¤ податковоњ системи.  олосальна к≥льк≥сть ≥ розм≥ри платеж≥в в к≥нцевому результат≥ приводили, з одного боку, до штучного згортанн¤ виробничоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, а з ≥ншоњ до т≥н≥в≥зац≥њ економ≥ки. ¬елика к≥льк≥сть комерц≥йних структур вс≥л¤ко ухил¤лис¤ в≥д сплати податк≥в, приховували прибутки. Ќе допомагало ≥ формуванн¤ багатотис¤чноњ арм≥њ податкових ≥нспектор≥в, обов'¤зкове введенн¤ касових апарат≥в.

‘≥нансова сфера держави продовжуЇ знаходитис¤ в кризовому стан≥. …ого подоланн¤ можливе т≥льки при умов≥ ц≥лого комплексу ринкових реформ, покликаних забезпечити входженн¤ ”крањни до складу розвинених держав св≥ту.

—ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–»:

¬асилик ќ.ƒ ¬-“еор≥¤ ф≥нанс≥в:ѕ≥дручник:- .:Ќ≤ќ—.-2001.-416с.

ѕанчишин —тепан.Ћиб≥дь,2002.-616с Цћакроеконом≥ка:Ќавч.пос≥бник. ¬ид. 2-ге,- 

ћочерний —.¬.Фѕол≥теконом≥¤ У Ќавч.пос≥бник.¬ид.1-ше,2002.-532с.

¬≥сник ЌЅ”є2 .2002.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова система держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2816 прочитано)