ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥нансова система держави

ќднак позитивний потенц≥ал купоно-карбованц¤ себе практично вичерпав.  р≥м того, тимчасова грошова одиниц¤ не може виконувати одну з найважлив≥ших функц≥й ринкового господарства функц≥ю накопиченн¤. ј без реал≥зац≥њ ц≥Їњ функц≥њ не можна подолати кризу виробництва, зупинити ≥нфл¤ц≥ю, вир≥шити складн≥ питанн¤ приватизац≥њ, проблеми плат≥жного балансу.

„ерез затримку з введенн¤м в об≥г власноњ грошовоњ одиниц≥ знижувавс¤ ≥ м≥жнародний престиж ”крањни.

25 серпн¤ 1996 року ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз Ђѕро грошову реформу в ”крањн≥ї, по ¤кому:

1) з 2 вересн¤ 1996 року в об≥г вводитьс¤ нац≥ональна валюта ”крањни гривн¤ ≥ њњ сота частина - коп≥йка;

2) в об≥г були випущен≥ банкноти варт≥стю 1, 2, 5, 10, 20, 50 ≥ 100 гривень ≥ розм≥нна монета ном≥нальною варт≥стю 1, 2, 5, 10, 25 ≥ 50 коп≥йок. ≈м≥с≥¤ украњнських карбованц≥в була припинена;

3) украњнськ≥ карбованц≥ п≥дл¤гали обм≥ну на гривн≥ (банкноти ≥ розм≥нну монету) по курсу 100 000 карбованц≥в за 1 гривню, суми до 100 млн. украњнських карбованц≥в обм≥нювалис¤ на гривн≥ гот≥вкою, а б≥льше за 100 млн. крб. зараховувалис¤ на внески в банках з правом њх в≥льного використанн¤ в гривн¤х;

4) з 2 по 16 вересн¤ 1996 року на територ≥њ в гот≥вковому звертанн≥ функц≥онували гривн¤ ≥ украњнський карбованець, ¤кий поступово вилучавс¤ ≥з звертанн¤;

5) з 24.00 16 вересн¤ 1996 року функц≥онуванн¤ украњнського карбованц¤ в гот≥вковому звертанн≥ припинилос¤.

™диним законним засобом платежу на територ≥њ ”крањни стала гривн¤, таким чином, починаЇтьс¤ формуванн¤ сучасноњ грошовоњ системи ”крањни.

« введенн¤м в ”крањн≥ в об≥г нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ гривн≥ починаЇтьс¤ пер≥од формуванн¤ власноњ грошовоњ системи. √рошова система це форма орган≥зац≥њ грошового об≥гу, встановлена державним законодавством. ¬она передбачаЇ рушенн¤ гот≥вки ≥ зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в в процес≥ звертанн¤ товар≥в, виробництва ≥ наданн¤ послуг, зд≥йсненн¤ р≥зних платеж≥в ≥ тому под≥бне. ”крањн≥ доводилос¤ нац≥ональну грошову систему створювати з самого початку, оск≥льки та, що до цього ≥снувала, не була нац≥ональною. Ќац≥ональна грошова система включаЇ:

назва грошовоњ одиниц≥;

м≥ру ц≥н;

види державних грошових знак≥в;

пор¤док ем≥с≥њ грошей;

регламентац≥ю безгот≥вкового звертанн¤;

державн≥ органи по регулюванню грошового об≥гу.

ќсобливе м≥сце в грошов≥й систем≥ займаЇ Ќац≥ональний банк ”крањни (ЌЅ”). ¬≥н виконуЇ р¤д специф≥чних функц≥й:

Ї ем≥с≥йним центром крањни, тобто в його обов'¤зку вход¤ть п≥дготовка заход≥в ≥ випуск державних банкнот;

служить оф≥ц≥йним сховищем (скарбницею) золотовалютних ресурс≥в ≥ ≥нших скарб≥в крањни;

виступаЇ Ђбанком банк≥вї, тобто зд≥йснюЇ операц≥њ т≥льки з банками, ¤к≥ вход¤ть в нац≥ональну кредитну систему;

представл¤Ї ≥нтереси ”крањни в м≥жнародних валютно-ф≥нансових орган≥зац≥¤х;

Ї центром регулюванн¤ кредитногрошовоњ сфери;

виконуЇ обов'¤зки Ђбанку ур¤дуї.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших банк≥вських ≥нститут≥в ЌЅ” не ставить прибутков≥сть метою своЇњ д≥¤льност≥, в≥н прагне до стаб≥льност≥ кредитногрошовоњ сфери. ЌЅ” Ї автономним державним ≥нститутом, юридичною особою, в≥н п≥длеглий законодавчому органу ”крањни ≥ працюЇ зг≥дно з власним статутом.

 ожна грошова система починаЇтьс¤ з назви грошовоњ одиниц≥. ” ”крањн≥ карбованець став грошовою одиницею перех≥дного пер≥оду ≥ знаходивс¤ в сп≥вв≥дношенн≥ 1:1 до рос≥йського рубл¤. Ќа той час золото ≥ ср≥бло в практиц≥ св≥тового господарюванн¤ було зн¤те ¤к основу забезпеченн¤ маси паперових грошей ≥ гарант≥њ њх ¤к стаб≥льноњ м≥ри ц≥н. ¬арт≥сть грошей ≥ ст≥йк≥сть њх курсу визначали вже чинники ринкового механ≥зму, ¤к нац≥ональноњ економ≥ки, так ≥ св≥товий. ” умовах ринку найкращим показником ст≥йкост≥ ≥ д≥Ївост≥ грошовоњ одиниц≥ Ї високоефективний ≥ ¤к≥сний труд, вт≥лений в форму маси товар≥в р≥зного асортименту ≥ високоњ ¤кост≥. ”крањна на той час не мала не т≥льки сформованого ринкового механ≥зму, але ≥ високоефективного виробництва. Ѕ≥льш того виробництво знаходилос¤ в стан≥ хрон≥чного спаду, криза його заглиблювалас¤ недостатн≥стю власних енергетичних ресурс≥в, ¤к≥ ”крањна вимушена була купувати в –ос≥њ. –ос≥¤, в свою чергу, переводила продаж енергонос≥њв на р≥вень св≥тових ц≥н, що ускладнювало введенн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, оск≥льки курс њњ до рос≥йського рубл¤ пост≥йно падав.

¬насл≥док економ≥чноњ кризи, в≥дсутност≥ стимул≥в до високоефективного виробництва дос¤гнути високоњ ¤кост≥ труда було практично неможливо, а значить ≥ неможливо створювати м≥цну нац≥ональну грошову одиницю ≥ грошову систему загалом.

ѕ≥сл¤ виходу з рублевий зони на карбованець, ¤к тимчасову грошову одиницю, покладали вс≥ функц≥њ грошей, кр≥м св≥тових. ÷им актом долалис¤ труднощ≥, ¤к≥ виникли п≥сл¤ розриву купонного ≥ рублевого звертанн¤. ”крањнський карбованець почали використати ≥ в безгот≥вкових розрахунках ≥ в≥льно обм≥нювати в банках на грош≥ крањн —Ќƒ.  р≥м того, введенн¤ украњнського карбованц¤ передбачало поновленн¤ на торгово-економ≥чн≥й основ≥ вже роз≥рваних технолог≥чних зв'¤зк≥в п≥дприЇмств ”крањни з п≥дприЇмствами ≥нших республ≥к, встановивши його паритет в≥дносно ≥нших грошей. ¬становленн¤м курсу украњнського карбованц¤ в≥дпов≥дно до його куп≥вельноњ спроможност≥ в≥дс≥кавс¤ багатом≥л≥ардний оборот спекул¤тивних кап≥тал≥в, ¤к≥ паразитували на використанн≥ з р≥зною метою Їдиноњ грошовоњ одиниц≥ рубл¤ в ”крањн≥ ≥ ≥нших державах —Ќƒ.

¬веденн¤ гривн≥ повинне було початис¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤ необх≥дних заход≥в в≥дносно стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ≥ поглибленн¤ економ≥чних реформ, коли украњнський карбованець прийн¤в на себе вс≥ перш≥ удари грошовоњ реформи.

—ьогодн≥ одн≥Їњ з головних напр¤м≥в д≥¤льност≥ ЌЅ ”крањни ≥ вс≥Їњ банк≥вськоњ системи Ї робота з гот≥вкою. √оловними задачами њњ Ї проведенн¤ Їдиноњ пол≥тики держави в галуз≥ касових ≥ ем≥с≥йних операц≥й в установах ЌЅ ”крањни, комерц≥йних банк≥в, методолог≥чний напр¤м ≥ анал≥з орган≥зац≥њ касовоњ роботи в банках, забезпеченн¤ гот≥вкою потреб грошового об≥гу, орган≥зац≥¤ ≥нкасац≥¤, збереженн¤ ≥ перевезенн¤ ц≥нностей. ЌЅ” займаЇтьс¤ дизайном грошових знак≥в, њх виготовленн¤м, використанн¤м грошей в звертанн≥, а також вилученн¤м зношених паперових грошей дл¤ подальшоњ њх утил≥зац≥њ.

« метою регулюванн¤ гот≥вкових операц≥й створен≥ законодавча ≥ нормативна бази. ” 1994-1995 роках розроблен≥ ≥ затверджен≥ ѕравл≥нн¤м ЌЅ” так≥ нормативн≥ документи: ≤нструкц≥¤ Ђѕо орган≥зац≥њ ем≥с≥йно-касовоњ роботи в установах банк≥в ”крањниї, Ђќб орган≥зац≥њ роботи по гот≥вковому звертанню установами банк≥в ”крањниї, Ђѕор¤док веденн¤ касових операц≥й в народному господарств≥ ”крањниї. –азом з ћ≥нф≥ном, ћ≥неконом≥ки ≥ ћ≥нюстиц≥Їю ”крањни були розроблен≥ проекти ”каз≥в ѕрезидента ”крањни, направлен≥ на скороченн¤ гот≥вкового звертанн¤, встановленн¤ ф≥нансових санкц≥й за порушенн¤ д≥ючих правил веденн¤ операц≥й з гот≥вкою. ѕравл≥нн¤ ЌЅ ”крањни затвердило ѕрограму комплексноњ автоматизац≥њ грошового об≥гу в ”крањн≥, ¤ка направлена на введенн¤ сучасних банк≥вських технолог≥й.

22 березн¤ 1994 року в≥дбулос¤ в≥дкритт¤ Ѕанкнотноњ фабрики ЌЅ ”крањни. ” св≥т≥ з'¤вилос¤ 68-ое п≥дприЇмство по виготовленню паперових грошей. Ќайб≥льш сучасне обладнанн¤ ≥ нов≥тн≥ технолог≥њ, ¤к≥ маЇ Ѕанкнотна фабрика, створен≥ за допомогою 77 ≥ноземних ф≥рм з 11 крањн св≥ту. ¬≥дтепер вс≥ украњнськ≥ банкноти друкуютьс¤ т≥льки на Ѕанкнотн≥й фабриц≥, що зекономило наш≥й держав≥ б≥льше за 10 млрд. долар≥в.

ƒругий етап грошовоњ реформи, тобто введенн¤ в об≥г нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ гривн≥, що почавс¤ 2 вересн¤ 1996 р., св≥дчив про створенн¤ повноц≥нноњ нац≥ональноњ ф≥нансово-грошовоњ системи.

5. ѕ–ќЅЋ≈ћ» ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ —“јЅ≤Ћ≤«ј÷≤ѓ ¬ ” –јѓЌ≤

÷ентральною проблемою тепер≥шнього часу ≥ майбутнього ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в ”крањн≥ залишаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥¤. Ќегативн≥ соц≥альн≥ ≥ економ≥чн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ змушують ур¤ди р≥зних крањн провести пол≥тику, направлену на зм≥цненн¤ нац≥ональноњ валюти. «начна увага завжди прид≥л¤лас¤ державою регулюванню грошовоњ маси. јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика нараховуЇ багатий асортимент самих р≥зних грошово-кредитних, бюджетних заход≥в, податкових заход≥в, програм стаб≥л≥зац≥њ ≥ д≥й по регулюванню ≥ розпод≥лу прибутк≥в.

ќц≥нюючи характер анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, можна вид≥лити в н≥й три загальних п≥дходи. ” рамках першого (що пропонуЇтьс¤ прихильниками сучасного  ейнс≥анства) передбачаЇтьс¤ активна бюджетна пол≥тика - маневруванн¤ державними витратами ≥ податками з метою впливу на платоспроможний попит: держава обмежуЇ своњ витрати ≥ п≥двищуЇ податки. ” результат≥ скорочуЇтьс¤ попит, знижуютьс¤ темпи ≥нфл¤ц≥њ. ќднак одночасно може статис¤ спад ≥нвестиц≥й ≥ виробництва, що може привести до застою ≥ нав≥ть до ¤вищ, зворотних спочатку поставлених ц≥лей, розвинутис¤ безроб≥тт¤.

Ѕюджетна пол≥тика проводитьс¤ ≥ дл¤ розширенн¤ попиту в умовах спаду. ѕри недостатньому попит≥ зд≥йснюютьс¤ програми державних кап≥таловкладень ≥ ≥нших витрат (нав≥ть в умовах значного бюджетного деф≥циту), знижуютьс¤ податки. ¬важаЇтьс¤, що таким чином розшир¤Їтьс¤ попит на споживч≥ товари ≥ послуги.

ќднак стимулюванн¤ попиту бюджетними коштами, ¤к показав досв≥д багатьох крањн в 60-70е роки, може посилювати ≥нфл¤ц≥ю. ƒо того ж великий бюджетний деф≥цит обмежуЇ ур¤дов≥ можливост≥ маневрувати податками ≥ витратами.

ƒругий п≥дх≥д рекомендуЇтьс¤ авторами-прихильниками монетаризму в економ≥чн≥й теор≥њ. Ќа перший план висуваЇтьс¤ грошово-кредитне регулюванн¤, непр¤мо ≥ гнучко що впливаЇ на економ≥чну ситуац≥ю. ÷ей вигл¤д регулюванн¤ проводитьс¤ неп≥дконтрольним ур¤ду центральним банком, ¤кий визначаЇ ем≥с≥ю, зм≥нюЇ к≥льк≥сть грошей в звертанн≥ ≥ ставки позикового процента. ѕрихильники цього п≥дходу вважають, що державу повинно провести дефл¤ц≥онн≥ заходи дл¤ обмеженн¤ платоспроможного попиту, оск≥льки стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤ ≥ штучна п≥дтримка зайн¤тост≥ шл¤хом зниженн¤ природного р≥вн¤ безроб≥тт¤ веде до втрати контролю над ≥нфл¤ц≥Їю.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова система держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2816 прочитано)