ћ≥кроеконом≥ка > ÷икли д≥ловоњ активност≥

÷икли д≥ловоњ активност≥

«м≥ст

¬ступ

≤. ћакроеконом≥чна нестаб≥льн≥сть: цикл≥чн≥сть ¤к форма економ≥чного розвитку:

≤.1. ≤стор≥¤ цикл≥чних коливань, основн≥ концепц≥њ виникненн¤ цикл≥в;

≤.2. ‘ази циклу;

≤.3. јльтернативн≥ п≥дходи;

≤.4. ≈коном≥чне моделюванн¤ ≥ прогнозуванн¤;

≤.5. “ривал≥сть економ≥чного циклу.

≤≤. ¬плив цикл≥чност≥ на економ≥ку в ”крањн≥.  риза в ”крањн≥.

≤≤≤. јнтицикл≥чн≥ методи регулюванн¤ економ≥ки та антикризова пол≥тика.

¬исновки та пропозиц≥њ.

—писок л≥тератури.

ƒодатки

¬ступ

≈коном≥ка н≥коли не перебуваЇ у стан≥ спокою. “ому важливою рисою економ≥ки Ї њњ нестаб≥льн≥сть. ѕроцв≥танн¤ зм≥нюЇтьс¤ крахом або пан≥кою. Ќац≥ональний доход, зайн¤т≥сть ≥ виробництво падають. ÷≥ни ≥ прибуток знижуЇтьс¤, а роб≥тник≥в викидають на вулицю (зростаЇ безроб≥тт¤). ¬решт≥-решт дос¤гаЇтьс¤ критична точка ≥ починаЇтьс¤ пожвавленн¤. ¬≥дновленн¤ може бути пов≥льним або швидким. ¬оно може бути неповним ≥ ,навпаки, наст≥льки сильним, що призведе до нового буму. Ќова смуга процв≥танн¤ може означати тривалий, ст≥йкий р≥вень пожвавленого попиту, велику к≥льк≥сть в≥льних робочих м≥сць, п≥двищенн¤ ц≥н ≥ життЇвого р≥вн¤. јбо вона може означати швидке ≥нфл¤ц≥йне роздуванн¤ ц≥н ≥ зростанн¤ спекул¤ц≥њ, за ¤кими настаЇ нова важка криза.

“ака загалом картина "економ≥чного циклу", ¤кий характеризуЇ народне господарство ≥ндустр≥ально розвинутих крањн св≥ту прот¤гом останн≥х п≥втора стол≥ть по крайн≥й м≥р≥ з того часу, коли розвинута грошова економ≥ка, що характеризуЇтьс¤ т≥сним взаЇмозв'¤зком њњ ланок, прийшла на зм≥ну сусп≥льству з в≥дносно натуральним господарством.

’оча жоден цикл не под≥бний до ≥ншого, вс≥ вони мають багато сп≥льного. ¬они не под≥бн≥ м≥ж собою, ¤к близнюки, але в них можна ви¤вити риси приналежност≥ до одн≥Їњ с≥м'њ. «а своњм бурхливим ≥ невр≥вноваженим про¤вом економ≥чн≥ цикли нагадують хвил≥ еп≥дем≥чних захворювань, м≥нливост≥ погоди.

÷е попереднЇ зауваженн¤ повинно показати, що економ≥чний цикл - це лише один з аспект≥в проблеми дос¤гненн¤ ≥ п≥дтримки високого р≥вн¤ зайн¤тост≥ та виробництва, а також прогресуючоњ економ≥ки.

 ожний цикл ¤вл¤Ї собою певну посл≥довн≥сть, ¤ка складаЇтьс¤ з альтернативних фаз, ¤к≥ повторюютьс¤ одна за одною. ÷е означаЇ, що кожна з його попередн≥х фаз повинна мати здатн≥сть до в≥дтворенн¤ наступних. ” п≥дсумку економ≥чний цикл набуваЇ здатност≥ до самов≥дтворенн¤.  р≥м цього, кожному економ≥чному циклу притаманна регул¤рн≥сть його проходженн¤. ¬се це даЇ змогу в≥дзначити принципову сп≥льн≥сть структури економ≥чних цикл≥в у ринков≥й економ≥ц≥, а також б≥льш-менш ч≥тко виражену посл≥довн≥сть фаз.

ќск≥льки такий рух в≥дбуваЇтьс¤ хоча й нер≥вном≥рно, але безперервно (останн≥ фази попереднього циклу накладаютьс¤ на перш≥ фази наступного), то динам≥ка макроеконом≥чних показник≥в маЇ хвилепод≥бний вигл¤д: у к≥нц≥ попереднього ≥ при народженн≥ нового циклу (криза) в≥дбуваЇтьс¤ пог≥ршенн¤ показник≥в; на нижньому р≥вн≥ (депрес≥¤) встановлюЇтьс¤ короткочасна р≥вновага; п≥д час розширенн¤ нового економ≥чного циклу (пожвавленн¤) показники р≥зко зростають; на верхньому р≥вн≥ п≥днесенн¤ (процв≥танн¤, бум) - дос¤гненн¤ р≥вноваги; пот≥м знову спад (криза) ≥ т.д. ѕочатковою фазою економ≥чного циклу Ї криза. ¬она порушуЇ нормальний х≥д економ≥чного розвитку, а вс≥ наступн≥ фази - в≥дновлюють його. ѕри цьому кожна попередн¤ фаза утворюЇ умови дл¤ њњ власного в≥дмиранн¤ та виникненн¤ наступноњ фази.

≈коном≥чн≥ цикли охоплюють не лише сферу безпосереднього виробництва, а й обм≥ну, розпод≥лу ≥ споживанн¤. “ому њх ще називають циклами в≥дтворенн¤. ћатер≥альна основа цикл≥чного виробництва - масове ф≥зичне оновленн¤ кап≥талу ≥, насамперед, засоб≥в прац≥.

≤. ћакроеконом≥чна нестаб≥льн≥сть :

цикл≥чн≥сть ¤к форма економ≥чного розвитку

Ќаше сусп≥льство прагне до економ≥чного росту, а також до повноњ зайн¤тост≥ ≥ ст≥йкого р≥вн¤ ц≥н. ѕрот¤гом вс≥Їњ ≥стор≥њ людства спостер≥гаЇтьс¤ значний р≥ст економ≥ки. “ехн≥чний прогрес, зб≥льшенн¤ виробничих можливостей ≥ життЇвого р≥вн¤, ¤вл¤ютьс¤ стратег≥чними напр¤мками динам≥чного розвитку економ≥ки.

јле довготривалий економ≥чний процес не був р≥вном≥рним, а переривавс¤ пер≥одами економ≥чноњ нестаб≥льност≥.

ѕер≥оди зростанн¤ економ≥ки ≥нод≥ затьмарювала ≥нфл¤ц≥¤, тобто п≥двищенн¤ р≥вн¤ ц≥н. Ѕули ≥ так≥ пер≥оди, коли р≥ст поступавс¤ спаду ≥ депрес≥њ, тобто низькому р≥вню зайн¤тост≥ ≥ виробництва. ¬ де¤ких випадках було й таке, що коли пор¤д з п≥двищенн¤м р≥вн¤ ц≥н р≥зко зросло безроб≥тт¤.  оротко говор¤чи, довготривала тенденц≥¤ до економ≥чного росту перериваЇтьс¤ ≥ ускладнюЇтьс¤ ¤к безроб≥тт¤м, так ≥ ≥нфл¤ц≥Їю.

” минулому при розгл¤д≥ економ≥чного циклу через обмежен≥сть статистичноњ ≥нформац≥њ прид≥л¤ли надто велику увагу пан≥кам або кризам, таким ¤к банкрутство дутих колон≥альних п≥дприЇмств в јнгл≥њ у 1720 р., ≥, звичайно, гранд≥озний б≥ржовий крах у "чорний в≥второк" 29.10.1929 р.

ѕ≥зн≥ше почали говорити вже про дв≥ фази економ≥чнох активност≥: процв≥танн¤ ≥ депрес≥ю, або бум ≥ кризу, з вершинами ≥ низинами, ¤к≥ Ї поворотними точками м≥ж цими фазами.

≤.1. ≤стор≥¤ цикл≥чних коливань, основн≥ концепц≥њ

виникненн¤ цикл≥в

≈коном≥чний цикл - рух кап≥тал≥стичного виробництва в≥д черговоњ до наступноњ кризи.

ѕерша економ≥чна криза в умовах кап≥тал≥зму в≥дбулась у 1825 р. « того часу зд≥йснивс¤ 21 цикл.  ожний цикл складаЇтьс¤ з чотирьох основних фаз: криза, депрес≥¤, пожвавленн¤ ≥ п≥днесенн¤. ќсновною з них Ї криза, тому з'¤суванн¤ причин ≥ виникненн¤ значною м≥рою розкриваЇ ≥ найважлив≥шу причину економ≥чного циклу. ќск≥льки криза носить багатофакторний характер (криза надвиробництва, плат≥жна, ф≥нансова, валютна тощо), то њњ винекненн¤ зумовлене певним комплексом внутр≥шн≥х суперечностей. Ќайб≥льш глибокою з них Ї економ≥чна суперечн≥сть м≥ж сусп≥льним характером виробництва та приватною формою привласненн¤ його результат≥в.

« моменту кап≥тал≥стичного способу виробництва (початок ’V≤ ст.) виробництво привласненн¤ носили приватний характер. ¬продовж приблизно двох стол≥ть приватне виробництво перетворилось у сусп≥льне. ћатер≥альною основою цього процесу був розвиток крупноњ машинноњ ≥ндустр≥њ.

ѕосиленн¤ сусп≥льного характеру виробництва у розвитку ≥ поглибленн≥ сусп≥льного под≥лу прац≥ всередин≥ галузей народного господарства (особлива форма под≥лу прац≥), посиленн≥ зв'¤зк≥в м≥ж п≥дприЇмствами ≥ галуз¤ми промисловост≥ у зростанн≥ масштаб≥в п≥дприЇмств к≥лькост≥ зайн¤тих на них, зб≥льшенн≥ питомоњ ваги крупних п≥дприЇмств у кожн≥й галуз≥ тощо. –озвиток крупноњ машинноњ ≥ндустр≥њ дав можлив≥сть значно зб≥льшити обс¤г виготовлюваноњ продукц≥њ. јле прот¤гом цього пер≥оду в≥д процесу пост≥йно зростаючого сусп≥льного виробництва все б≥льше в≥дставала форма привласненн¤, ¤к ≥ 200 рок≥в тому воно залишалос¤ приватним, тобто привласненн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ створених благ зд≥йснювалась окремими кап≥тал≥стами. ÷е спричинило переростанн¤ суперечностей м≥ж сусп≥льною ≥ приватною формою власност≥, що переросло у конфл≥кт, що вимагав свого вир≥шенн¤. “аке часткове вир≥шенн¤ ≥ в≥дбулось п≥д час першоњ економ≥чноњ кризи.

 ризи виникали кожн≥ 10-11 рок≥в. ћатер≥альною основою такоњ пер≥одичност≥ було масове оновленн¤ основного кап≥талу. ѕерша економ≥чна криза п≥дштовхнула процес еволюц≥њ власност≥. “ому невипадково у 30-т≥ роки ’’ ст. починають виникати акц≥онерн≥ компан≥њ - колективна форма кап≥тал≥стичноњ власност≥.

Ќайглибшою за всю ≥стор≥ю кап≥тал≥зму була криза 1929-1933 рр. (виробництво у —Ўј скоротилось на 53 %, ≥нвестиц≥њ - на 79 %, з'¤вилась величезна арм≥¤ безроб≥тних), ¤ка тривала 37 м≥с¤ц≥в (додаток є 1 "ƒ≥лова активн≥сть п≥сл¤ 1919 р.").

—аме в цей час стало остаточно зрозум≥лим, що ринкова економ≥ка неспроможна н≥ подолати, н≥ зменшити глибину економ≥чних криз, з цього моменту починаЇтьс¤ широкомасштабне втручанн¤ держави в економ≥ку, антицикл≥чне регулюванн¤ њњ. √≥гантськ≥ монопол≥њ починають вивчати ринок, платоспроможний попит населенн¤, прогнозувати його ≥ п≥д час кризи, св≥домо скорочують масштаби виробництва.

¬ наступн≥ дес¤тир≥чч¤ почалос¤ масове виробництво товар≥в тривалого споживанн¤ (автомоб≥л≥в, холодильник≥в, телев≥зор≥в), ¤к≥ через певний пром≥жок часу населенн¤ старалось зам≥нити на кращ≥ модел≥ ≥ таке ≥нше.

“ак виникаЇ нова матер≥альна основа економ≥чного циклу - масове оновленн¤ товар≥в широкого вжитку. ѕор¤д з цим державою активно ведетьс¤ амортизац≥йна пол≥тика, спр¤мована на прискоренн¤ процесу оновленн¤ основного кап≥талу [ 4; 93-94].

≤.2. ‘ази циклу

«агальне у¤вленн¤ про макроеконом≥чну динам≥ку даЇ досл≥дженн¤ економ≥чних (д≥лових) цикл≥в.

≈коном≥чний цикл (цикл д≥ловоњ активност≥) характеризуЇтьс¤ пер≥одичним зростанн¤м та пад≥нн¤м д≥ловоњ активност≥, ¤ке про¤вл¤Їтьс¤ у форм≥ нев≥дпов≥дност≥ попиту ≥ пропозиц≥њ. ” загальному вид≥ цикл представл¤Ї собою результат коливанн¤ р≥зних показник≥в економ≥чноњ активност≥ (темп≥в зростанн¤ ¬Ќѕ, загального обс¤гу продажу, загального р≥вн¤ ц≥н, р≥вн¤ безроб≥тт¤, завантаженн¤ виробничих потужностей та ≥н.).

ќкрем≥ економ≥чн≥ цикли значно в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного по тривалост≥ ≥ ≥нтенсивност≥. јле вс≥ вони мають одн≥ ≥ т≥ ж фази, ¤к≥ по-р≥зному ≥менуютьс¤ р≥зними досл≥дниками. Ќа малюнку ≤.2.-1 "ƒ≥ловий цикл" показаний граф≥чно економ≥чний цикл.

ќтже, цикл под≥л¤Їтьс¤ на 4 фази:

≤ - п≥к або бум;

≤≤ - спад (депрес≥¤);

≤≤≤ - дно або криза (нижн¤ точка спаду);

1	2	3	4

Ќазва: ÷икли д≥ловоњ активност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2657 прочитано)