ћ≥кроеконом≥ка > ÷икли д≥ловоњ активност≥

≤V - п≥днесенн¤ (п≥дйом).

ћалюнок ≤.2. - 1. ƒ≥ловий цикл.

ƒ≥лов≥ цикли Ї нер≥вном≥рними п≥днесенн¤ми

≥ спадами економ≥чноњ активност≥

ѕочнемо розгл¤дати "п≥к" циклу, це коли в економ≥ц≥ спостер≥гаЇтьс¤ повна зайн¤т≥сть ≥ виробництво працюЇ на повну або майже повну потужн≥сть. ¬ ц≥й фаз≥ цикла р≥вень ц≥н маЇ тенденц≥ю до п≥двищенн¤, а р≥ст д≥ловоњ активност≥ зупин¤Їтьс¤.

¬ наступн≥й п≥сл¤ п≥ку фаз≥ - "спаду" - виробництво ≥ зайн¤т≥сть скорочуютьс¤, але ц≥ни не п≥ддаютьс¤ тенденц≥њ до зниженн¤. ÷≥ни падають т≥льки у тому випадку, коли спад серйозний ≥ тривалий, тобто коли виникаЇ депрес≥¤. “ут доречно буде згадати приказку: " оли сус≥д втрачаЇ роботу, то це Ї спад, а ¤кщо ви втрачаЇте роботу, то це депрес≥¤!" Ќижн¤ точка спаду або депрес≥њ - "дно" - характеризуЇтьс¤ тим, що виробництво ≥ зайн¤т≥сть, дос¤гнувши самого низького р≥вн¤, починають знову "вибиратись" з дна.

Ќарешт≥, в фаз≥ "пожвавленн¤" р≥вень виробництва п≥двищуЇтьс¤, а зайн¤т≥сть зростаЇ, можливо аж до повноњ зайн¤тост≥. ѕо м≥р≥ того, ¤к пожвавленн¤ в економ≥ц≥ набираЇ силу, р≥вень ц≥н може почати п≥двищуватись до того часу, доки не виникне повна зайн¤т≥сть ≥ виробництво не почне робити на повну потужн≥сть.

Ќе дивл¤чись на сп≥льн≥ дл¤ вс≥х цикл≥в фази, окрем≥ економ≥чн≥ цикли ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного по тривалост≥ ≥ ≥нтенсивност≥. “ому де¤к≥ економ≥сти в≥ддають перевагу говорити про економ≥чн≥ коливанн¤, а не про цикли, тому що цикли на в≥дм≥ну в≥д коливань припускають регул¤рн≥сть [3; 154].

—л≥д також доповнити, що спад у д≥ловому цикл≥ називають рецес≥Їю, ¤ка визначаЇтьс¤ ¤к пер≥од, в ¤кому реальний ¬Ќѕ скорочуЇтьс¤ не менш ¤к прот¤гом шести м≥с¤ц≥в. –ецес≥¤ починаЇтьс¤ в≥д п≥ку, ≥ зак≥нчуЇтьс¤ найнижчою точкою спаду - дном.

’оча д≥лов≥ цикли досить р≥зн≥, вони мають багато сп≥льного. якщо над≥йний прогнозист у сфер≥ економ≥ки твердить, що насуваЇтьс¤ рецес≥¤, то чи ≥снують характерн≥ риси, ¤ких необх≥дно спод≥ватис¤ п≥д час рецес≥њ?

‘актори, що характеризують рецес≥ю:

- ѕокупки споживач≥в часто р≥зко зменшуютьс¤, а запаси автомоб≥л≥в та ≥нших товар≥в тривалого користуванн¤ неспод≥вано зб≥льшуютьс¤. ‘≥рми реагують на таку ситуац≥ю скороченн¤м виробництва ≥ реальний ¬Ќѕ падаЇ. Ќевдовз≥ ≥нвестиц≥њ ф≥рм у заводи, устаткуванн¤ також р≥зко скорочуютьс¤.

- ѕопит на працю звужуЇтьс¤, спочатку маЇ м≥сце скороченн¤ середньоњ тривалост≥ робочого тижн¤, а дал≥ - зв≥льненн¤ з роботи ≥ зростанн¤ безроб≥тт¤.

- ќск≥льки обс¤г виробництва зменшуЇтьс¤, то попит ≥ поставки сировини також зменшуютьс¤, а ц≥ни на сировину падають. «арплата ≥ ц≥ни на промислов≥ товари коливаютьс¤ менше, н≥ж на сировину, але ц≥ ц≥ни зростають пов≥льн≥ше у роки пад≥нн¤ д≥ловоњ активност≥.

- ѕрибутки ф≥рм р≥зко падають у роки рецес≥њ. —под≥ваючись цього пад≥нн¤, курси акц≥й, звичайно, повзуть униз, бо ≥нвестори в≥дчувають запах спаду. ќск≥льки попит на кредитн≥ ресурси звужуЇтьс¤, процентн≥ ставки, звичайно, також зменшуютьс¤ п≥д час рецес≥њ.

ћи говорили про спад. ѕ≥днесенн¤ Ї дзеркальним в≥дображенн¤м спаду ≥ кожний з розгл¤нутих фактор≥в д≥Ї у протилежному напр¤мку.

ўо спричин¤Ї д≥лов≥ цикли? ’оча у даному випадку немаЇ однозначноњ в≥дпов≥д≥, д≥лов≥ цикли, звичайно, Ї результатом зм≥н у сукупному попит≥. “иповий цикл по¤снюЇтьс¤ на малюнку ≤.2.-2, де зображено, ¤к звуженн¤ сукупного попиту зменшуЇ обс¤г виробництва.

Ќехай економ≥ка перебуваЇ у короткостроков≥й р≥вноваз≥ у точц≥ ¬. ƒал≥ внасл≥док зм≥н у споживчих видатках, видатках держави або ф≥рм крива сукупного попиту перем≥стилас¤ л≥воруч у положенн¤ јD'. якщо немаЇ зм≥н у сукупн≥й пропозиц≥њ, то економ≥ка дос¤гаЇ новоњ р≥вноваги у точц≥ —. «ауважте, що обс¤г виробництва зменшуЇтьс¤ з Q до Q' ≥ ц≥ни падають (або, що нин≥ реальн≥ше, зменшуЇтьс¤ темп ≥нфл¤ц≥њ).

ћалюнок ≤.2. - 2.

«меншенн¤ сукупного попиту призводить до зниженн¤ економ≥чноњ активност≥.

ѕерем≥щенн¤ униз кривоњ јD щодо в≥дносно горизонтальноњ ≥ незм≥нноњ кривоњ јS призводить до зменшенн¤ обс¤гу нац≥онального виробництва або до зниженн¤ ц≥н чи темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. «ауважте, що внасл≥док перем≥щенн¤ кривоњ AD л≥воруч розрив м≥ж фактичним ≥ потенц≥йним ¬Ќѕ п≥д час рецес≥њ стаЇ б≥льшим.

” раз≥ п≥днесенн¤ ситуац≥¤ протилежна.  рива јD перем≥щуЇтьс¤ праворуч, обс¤г виробництва наближаЇтьс¤ до потенц≥йного ¬Ќѕ або нав≥ть виходить за його межу, а ц≥ни (темп ≥нфл¤ц≥њ) зростають [ 8; 323-325].

ќсновними ознаками, ¤к≥ характеризують економ≥чн≥ цикли Ї тривал≥сть циклу, а також його руш≥йн≥ сили, ¤к≥ зумовлюють генезис ≥ механ≥зм його проходженн¤.

« цього погл¤ду вс≥ економ≥чн≥ цикли под≥л¤ютьс¤:

- цикли  ондратьЇва (довгохвильов≥: 40-60 рок≥в); руш≥йною силою тут Ї: радикальн≥ зм≥ни в технолог≥чн≥й баз≥ сусп≥льного виробництва, його структурна перебудова;

- цикл  узнЇцова (20 рок≥в); руш≥йна сила - зрушенн¤ у в≥дтворювальн≥й структур≥ виробництва;

- цикл ƒжаглера (7-11 рок≥в); руш≥йна сила - п≥дсумок взаЇмод≥њ багатьох грошово-кредитних фактор≥в;

- цикли  итчина (3-5 рок≥в) - обумовлюютьс¤ динам≥кою в≥дносноњ величини запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей на п≥дприЇмств≥;

- приватн≥ господарськ≥ цикли, що охоплюють пер≥од в≥д 1 до 12 рок≥в; ≥снують у зв'¤зку з коливанн¤м ≥нвестиц≥йноњ активност≥.

ќсновними ≥ндикаторами фаз циклу служать: р≥вень зайн¤тост≥, р≥вень безроб≥тт¤, обс¤г випуску продукц≥њ, оск≥льки динам≥ка р≥вн≥в ≥нфл¤ц≥њ ≥ процентноњ ставки може бути р≥зною в залежност≥ в≥д фактор≥в , ¤к≥ спричинили спад.

≤.3. јльтернативн≥ п≥дходи

’оча основний пот≥к походить з≥ зм≥н у сукупному попит≥, при тлумаченн≥ д≥лового циклу варто знати дещо б≥льше про те, ¤к цикл зароджуЇтьс¤. ћожна звести р≥зн≥ теор≥њ д≥лових цикл≥в до п≥дход≥в - теор≥й, що пов'¤зують цикли ≥з зовн≥шн≥ми або з внутр≥шн≥ми факторами. ѕрихильники першого п≥дходу, що в≥ддають перевагу зовн≥шн≥м факторам, вбачають кор≥нь д≥лового циклу у коливанн¤х, зм≥нах. як≥ в≥дбуваютьс¤ поза економ≥чною системою. - у в≥йнах, революц≥¤х або у виборах; у в≥дкритт≥ нових родовищ золота, темпах зростанн¤ або м≥грац≥њ населенн¤; у в≥дкритт≥ нових земель ≥ ресурс≥в; у науково-техн≥чн≥й революц≥њ ≥ технолог≥чних ≥нновац≥¤х; погод≥ або нав≥ть у пл¤мах на —онц≥.

ѕрихильники другого п≥дходу вважають, що механ≥зм циклу закладено всередин≥ самоњ економ≥чноњ системи. ÷е означаЇ, що д≥ловий цикл самоп≥дтримуЇтьс¤ ≥ самопороджуЇтьс¤. «а цим п≥дходом кожне п≥днесенн¤ породжуЇ зменшенн¤ д≥ловоњ активност≥ ≥ рецес≥ю , а кожне пад≥нн¤ д≥ловоњ активност≥ - пожвавленн¤ ≥ п≥днесенн¤ у майже регул¤рному, повторюваному ланцюз≥.

ќсь дек≥лька найважлив≥ших теор≥й д≥лового циклу.

1. ћонетаристська теор≥¤ пов'¤зуЇ д≥ловий цикл ≥з зб≥льшенн¤м або ≥з зменшенн¤м грошовоњ маси та кредиту (‘р≥дман, √отр≥).

2. ≤нновац≥йн≥ теор≥њ пов'¤зують цикл з р¤дом важливих в≥дкритт≥в ≥ винаход≥в, таких, наприклад, ¤к зал≥зниц¤ чи автомоб≥ль (Ўумпетер, ’ансен).

3. «г≥дно з моделлю мультипл≥катора-акселератора вважаЇтьс¤, що зовн≥шн≥ потр¤с≥нн¤ передаютьс¤ через мультипл≥катор або акселератор (≥нвестиц≥йна теор≥¤) ≥ внутр≥шн≥ сили породжують, таким чином, регул¤рн≥ цикл≥чн≥ коливанн¤ в обс¤з≥ виробництва (—амуельсон).

4. ѕол≥тичн≥ теор≥њ д≥лових цикл≥в приписують цикл≥чн≥ коливанн¤ д≥¤м пол≥тик≥в, ¤к≥ ман≥пулюють ф≥скальною ≥ монетарною пол≥тикою, щоб бути переобраними ( алецк≥, Ќордгауз, √афт).

5. “еор≥њ р≥вноважного д≥лового циклу проголошують, що помилкове сприйн¤тт¤ динам≥ки ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати спонукаЇ людей пропонувати забагато або недостатньо робочих рук, що спричин¤Ї цикли в обс¤з≥ виробництва або в зайн¤тост≥ (Ћукас, Ѕарро, —арджент).

6. ѕрихильники концепц≥њ реального д≥лового циклу тверд¤ть, що потр¤с≥нн¤ у продуктивност≥ прац≥ поширюютьс¤ по вс≥й економ≥ц≥ ≥ спричин¤ють цикл≥чн≥ коливанн¤ (ѕрескот, Ћонг, ѕлосер).

÷ей перел≥к просто даЇ р≥зн≥ п≥дходи до по¤сненн¤ динам≥ки обс¤гу виробництва, безроб≥тт¤ та ц≥н. –озгл¤даючи р≥зн≥ теор≥њ д≥лового циклу, потр≥бно з'¤сувати, чи в≥дпов≥дають вони характерним рисам циклу. ќдн≥Їю ≥з важливих рис циклу Ї р≥зке зростанн¤ покупок товар≥в тривалого користуванн¤ та ≥нвестиц≥й у фаз≥ п≥днесенн¤ та њх пад≥нн¤ у фаз≥ спаду; ≥ншою рисою Ї цикл≥чний рух прибутк≥в. ѕор≥внюючи теор≥њ з фактами д≥лового циклу, можна побачити, що вс≥ теор≥њ м≥ст¤ть елементи ≥стини, але жодна з них не Ї ун≥версальною ≥ не п≥дходить дл¤ вс≥х час≥в ≥ м≥сць.

≤.4. ≈конометричне моделюванн¤ ≥ прогнозуванн¤

ѕочатково економ≥сти прогнозували д≥ловий цикл, розгл¤даючи широкий наб≥р таких даних, ¤к грош≥, перевезенн¤ вантаж≥в чи виробництво стал≥. ≤нколи показники активност≥ додавалис¤, щоб встановити "≥ндекс випереджаючих ≥ндикатор≥в", ¤кий, ¤к спод≥валис¤, стане барометром майбутн≥х економ≥чних умов.

«авд¤ки використанню статистичних метод≥в й електронно-обчислювальноњ техн≥ки макроеконом≥чне прогнозуванн¤ зробило значний крок уперед. ƒосл≥дженн¤ лауреата Ќобел≥вськоњ прем≥њ яна “≥нбергена, спри¤ли по¤в≥ дес¤тк≥в макроеконом≥чних моделей. Ћоуренс  лейн з≥ школи ¬артона, ¤кий у 1980 р. отримав Ќобел≥вську прем≥ю за внесок в економ≥чне моделюванн¤, також розробив р¤д моделей прогнозуванн¤.  онсалт≥нгов≥ ф≥рми, так≥ ¤к ƒейта –≥сорс≥з (ƒ–≤), розвинули модел≥, що широко використовуютьс¤ ф≥рмами ≥ анал≥тиками пол≥тики.

як створюютьс¤ комп'ютерн≥ модел≥ економ≥ки? ¬загал≥ творц≥ моделей починають з анал≥тичноњ с≥тки, що м≥стить р≥вн¤нн¤, ¤к≥ репрезентують ≥ сукупний попит, ≥ сукупну пропозиц≥ю. «астосовуючи техн≥ку сучасноњ економетрики, кожне р≥вн¤нн¤ "припасовують" до даних, щоб одержати параметричн≥ оц≥нки (так≥ ¤к √——, зростанн¤ потенц≥йного ¬Ќѕ, р≥вн¤ попиту на грош≥ тощо). «вичайно, на кожн≥й стад≥њ творц≥ модел≥ використовують св≥й власний досв≥д ≥ розсудлив≥сть, щоб оц≥нити, чи прийн¤тн≥ результати.

Ќарешт≥, "модель" збираЇтьс¤ докупи ≥ виступаЇ ¤к система р≥вн¤нь. ” малих модел¤х Ї один або два дес¤тки р≥вн¤нь. —ьогодн≥ велик≥ системи м≥ст¤ть в≥д к≥лькох сотень до 10 000 зм≥нних. ќск≥льки зовн≥шн≥ ≥ пол≥тичн≥ зм≥нн≥ точно визначен≥ (неселенн¤, ур¤дов≥ видатки ≥ ставки оподаткуванн¤, монетарна пол≥тика та ≥н.), то система р≥вн¤нь моделюЇ важлив≥ економ≥чн≥ зм≥нн≥ на майбутнЇ.

„асто прогнози бувають досить точними. Ќаприклад, рецес≥¤ 1990-1991 рр. була передбачена багатьма економ≥чними прогнозистами. ѕравда ≥нколи, особливо коли мають м≥сце важлив≥ зм≥ни в пол≥тиц≥, прогнози не справджуютьс¤.

ѕор¤д з основними зм≥нами у ф≥скальн≥й та монетарн≥й пол≥тиц≥, ≥з драматичними зм≥нами в обм≥нному курс≥ долара ≥ назр≥ванн¤м кризи зовн≥шньоњ заборогованост≥, ƒ–≤ та ≥нш≥ прогнозисти не пом≥тили глибокоњ рецес≥њ ≥ зростаючого деф≥циту федерального бюджету. ÷ей досв≥д п≥дкреслюЇ, що прогнозуванн¤ наст≥льки мистецтво, наск≥льки ≥ наука у нашому м≥нливому св≥т≥. ѕроте економ≥чне прогнозуванн¤ все ж ≥снуЇ. « року в р≥к п≥двищуЇтьс¤ процент справджуваних науково обгрунтованих прогноз≥в.

≤.5. “ривал≥сть економ≥чного циклу

«агальну тривал≥сть циклу вим≥рюють часом (м≥с¤ць, р≥к ≥ т.д.) м≥ж двома сус≥дн≥ми вищими або двома сус≥дн≥ми нижчими точками економ≥чноњ активност≥.

«а тривал≥стю економ≥чн≥ цикли под≥л¤ють на коротк≥ (мал≥) - коливанн¤ д≥ловоњ активност≥ 3-4 роки; середн≥ - коливанн¤ д≥ловоњ активност≥ 7-11 рок≥в та велик≥ (довг≥ хвил≥) - з пер≥одичн≥стю 40-60 рр.

 оротк≥ цикли.

 оротк≥ (мал≥) цикли пов'¤зан≥ з в≥дновленн¤м р≥вноваги на споживчому ринку. ћатер≥альною основою малих цикл≥в Ї процеси, що в≥дбуваютьс¤ у сфер≥ грошових в≥дносин.

ћал≥ цикли розмежовуютьс¤ грошовими кризами.

«а зм≥стом грошов≥ кризи виступають ¤к кризи сфери грошового об≥гу ≥ кризи сфери кредиту.

—ередн≥ цикли.

—ередн≥ цикли (промислов≥ цикли) пов'¤зан≥ з≥ зм≥ною попиту на засоби виробництва.

ћатер≥альною основою пер≥одичност≥ середн≥х цикл≥в Ї необх≥дн≥сть оновленн¤ основного кап≥талу.

ќсновною властив≥стю промислового циклу Ї коливанн¤ темп≥в зростанн¤ ¬Ќѕ за пер≥од часу, коли економ≥чна система проходить чотири фази: пожвавленн¤, п≥дйом, бум, пад≥нн¤ (див. мал. ≤.2. - 1).

“ривал≥сть пад≥нн¤ вим≥рюЇтьс¤ часом м≥ж вищою ≥ наступною нижчою точками д≥ловоњ активност≥, а п≥дйом - м≥ж нижчою ≥ наступною вищою точками д≥ловоњ активност≥.

—еред найважлив≥ших причин цикл≥чност≥ в економ≥ц≥ б≥льш≥сть економ≥ст≥в називають коливанн¤ сп≥вв≥дношенн¤ми м≥ж споживанн¤м ≥ ≥нвестиц≥¤ми.

–ецес≥¤ - пад≥нн¤ обс¤гу нац≥онального виробництва прот¤гом 6 м≥с¤ц≥в ≥ до року.

ƒепрес≥¤ - пад≥нн¤ обс¤гу нац≥онального виробництва, ¤ке супроводжуЇтьс¤ високим р≥внем безроб≥тт¤ ≥ триваЇ дек≥лька рок≥в.

≈коном≥чна криза характеризуЇтьс¤:

- перевиробництвом товар≥в пор≥вн¤но з платоспроможним попитом;

- пад≥нн¤м р≥вн¤ ц≥н внасл≥док перевищенн¤ пропозиц≥њ товар≥в над платоспроможним попитом;

- скороченн¤м обс¤г≥в виробництва;

- масовим банкрутством промислових банк≥вських, торгових ф≥рм;

- зростанн¤м безроб≥тт¤ ≥ скороченн¤м ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати;

- потр¤с≥нн¤м кредитноњ системи та ≥н.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ц≥Їњ класичноњ схеми кризи, в ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших крањнах —Ќƒ, маЇ м≥сце не криза надвиробництва, а криза недовиробництва. “ривал≥сть фази пад≥нн¤ у зах≥дних крањнах становить в≥д 0,5 до 1,5 року, в ”крањн≥ вона тривала 5 рок≥в. √либина пад≥нн¤ ¬Ќѕ ≥ промислового виробництва у крањнах «аходу нав≥ть у повоЇнн≥ роки не перевищувала 10%, в ”крањн≥ вона становила понад 25%.

¬елик≥ хвил≥.

ћатер≥альною основою великого циклу Ї зм≥на базових технолог≥й ≥ покол≥нь машин (стрибок у л≥н≥њ техн≥чного прогресу), оновленн¤ об'Їкт≥в ≥нфраструктури.

¬елик≥ цикли (хвил≥) мають дв≥ фази:

≤ фаза - висх≥дна (25-30 рр.).

* ÷е довготривале п≥днесенн¤, що виникаЇ на баз≥ революц≥йних стрибк≥в технолог≥њ ≥ масового њњ розповсюдженн¤.

≤≤ фаза - низх≥дна (20-25 рр.) ( њњ ще називають "великою кризою").

*  риза виникаЇ тод≥, коли стара структура економ≥ки приходить у конфл≥кт з потребами новоњ технолог≥њ, але ще не готова до зм≥н. ” цей пер≥од гостро про¤вл¤ють себе кризи середн≥х та малих цикл≥в.

≤≤. ¬плив цикл≥чност≥ на економ≥ку в ”крањн≥

ћи живемо в нелегк≥ часи. Ѕагато хто з нас не розум≥Ї ≥ важко сприймаЇ все, що в≥дбуваЇтьс¤. ≤ це не дивно. —истема координат, до ¤коњ вс≥ звикли, втрачена , а нова народжуЇтьс¤ в муках, часто методом спроб ≥ помилок, намаганн¤ повернутис¤ до берега, в≥д ¤кого вже далеко в≥дпливли й д≥статис¤ до ¤кого вже неможливо.

 риза, ¤ка пересл≥дуЇ украњнську економ≥ку не була ≥ не Ї неминучою. Ѕагато крањн перебували в под≥бн≥й , нав≥ть г≥рш≥й ситуац≥њ. ≤ давно вже забули про нењ, н≥чого особливого, надзвичайного не робл¤чи. –обили ц≥лком прагматичн≥ реч≥, звичайно, з певними нюансами, особливост¤ми.

Ќаше житт¤ за останн≥ роки радикально зм≥нилос¤, до того ж в г≥рший б≥к. “е, що було в ”крањн≥ колись, сприймаЇтьс¤ сьогодн≥ ¤к недос¤жний рай. –≥зко скоротилос¤ виробництво. ¬аловий внутр≥шн≥й продукт, - головний ≥ндикатор економ≥чного стану держави, зменшивс¤ б≥льш н≥ж на половину. ¬ таких же обс¤гах скоротилос¤ промислове виробництво ≥ на 40 % - валова продукц≥¤ с≥льського господарства.

–≥зко пог≥ршивс¤ життЇвий р≥вень абсолютноњ б≥льшост≥ населенн¤. ≤ так невисок≥ доходи нин≥ стали взагал≥ жалюг≥дними. —ередн¤ зарплата становить лише п'¤ту частину зарплати 1991 року.

ќчевидн≥ негативн≥ насл≥дки впливу кризового стану на бюджет. …ого доходи р≥зко зменшилис¤. ¬ цих умовах на критичному р≥вн≥ ф≥нансуютьс¤ потреби осв≥ти, науки, культури, охорони здоров'¤, оборони, забезпечуютьс¤ виплати пенс≥й, стипенд≥й, допомог.

ќкрем≥ показники економ≥чного стану ”крањни в 1992-1997 рр., (%)

1	2	3	4

Ќазва: ÷икли д≥ловоњ активност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2657 прочитано)