ћ≥кроеконом≥ка > ÷икли д≥ловоњ активност≥

≈коном≥ка ”крањни маЇ вс≥ ознаки зат¤жноњ економ≥чноњ кризи, ¤ка дос¤гла в останн≥ м≥с¤ц≥ 1993 р. ≥ особливо 1994 р. катастроф≥чного р≥вн¤. ¬их≥д з нењ, зупиненн¤ пад≥нн¤ виробництва й поступове пол≥пшенн¤ ситуац≥њ - проблема, що хвилюЇ сьогодн≥ все населенн¤ крањни.

јнал≥з стану промислового виробництва та сировинноњ бази св≥дчить про продовженн¤ ≥ посиленн¤ пад≥нн¤ виробництва.

Ќайнебезпечн≥шим ¤вищем останнього часу Ї криза неплатеж≥в у результат≥ ¤коњ п≥дприЇмства не мають оборотних засоб≥в дл¤ нормальноњ роботи: виробництво впало до критичноњ позначки ≥ в р¤д≥ випадк≥в вже перевищило њњ.

—ьогодн≥ ц≥лком очевидно, що економ≥чна безпека Ї визначальним компонентом загальноњ безпеки суверенноњ ”крањни. —аме у сфер≥ економ≥ки крањна перебуваЇ за багатьма параметрами б≥л¤ критичноњ меж≥.

ѕ≥сл¤ розвалу —–—– майже у вс≥х постсоц≥ал≥стичних державах розпочалис¤ процеси реформ, спр¤мованих на створенн¤ ринкових в≥дносин.  риза, в ¤к≥й опинилас¤ економ≥ка ”крањни, змушуЇ обернутис¤ на пройдений шл¤х ≥ зробити бодай попередн≥ висновки.

Ќа загальному фон≥ економ≥чноњ ф≥нансовоњ, соц≥альноњ кризи тривало вивезенн¤ кап≥талу за кордон (за р≥зними оц≥нками, 20-25 млрд. дол. щороку); закуп≥вл¤ валюти населенн¤ становить - 15-18 % в≥д загальних грошових доход≥в.

—еред ключових причин ситуац≥њ, що склалас¤, багато ¤к≥ з рос≥йських автор≥в в≥дзначають насамперед низький р≥вень державного регулюванн¤ економ≥ки. Ќа њхню думку, автори курсу невдалих реформ, руйнуючи систему державного регулюванн¤, переоц≥нили роль саморегулюванн¤ у ринков≥й економ≥ц≥, що було величезною помилкою. Ќав≥ть у крањнах з усталеною ринковою економ≥кою роль держави не т≥льки збер≥гаЇтьс¤, а й зростаЇ.

ћ≥с≥¤ будь-¤коњ держави ірунтуЇтьс¤ на виконанн≥ п'¤ти найголовн≥ших завдань, без чого неможливим Ї сталий всеохоплюючий розвиток, ¤кий веде до скороченн¤ б≥дност≥:

- утвердженн¤ основ законност≥;

- п≥дтриманн¤ збалансованого пол≥тичного становища, забезпеченн¤ макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥;

- ф≥нансуванн¤ базових соц≥альних послуг та ≥нфраструктури;

- п≥дтримка незахищених груп населенн¤;

- захист навколишнього середовища.

ќдноб≥чний п≥дх≥д до державного регулюванн¤ призв≥в до спаду виробництва ≥, ¤к насл≥док, зубож≥нн¤ населенн¤, зростанн¤ соц≥альноњ напруженост≥.

ћ≥н≥стерство економ≥ки наводить так≥ показники економ≥чного розвитку у 1998 р.: зниженн¤ ¬¬ѕ - 1.7%, ≥нфл¤ц≥¤ - 20%. “аким чином, за спадом обс¤г≥в ¬¬ѕ та промислового виробництва ситуац≥¤ в ”крањн≥ Ї близькою до рос≥йськоњ ≥ трохи кращою - за показниками ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ [12; 30-33].

ƒл¤ виходу ≥з ≥снуючого становища необх≥дно вжити таких заход≥в:

1. Ќевпинний спад в економ≥ц≥ викликаний в≥дсутн≥стю у виробник≥в оборотних засоб≥в, а також кошт≥в дл¤ ≥нвестуванн¤ структурноњ перебудови економ≥ки ≥ впровадженн¤ передових технолог≥й. яким чином поповнити оборотн≥ засоби п≥дприЇмств, коли бюджету це не п≥д силу н≥ сьогодн≥, н≥ у найближч≥й перспектив≥? ѕарадокс, але на руках у населенн¤ значн≥ ресурси (б≥л¤ 12-15 млрд. дол.). ўоб залучити ц≥ кошти в об≥г, треба подолати недов≥ру населенн¤ до банк≥в. ƒл¤ цього пропонують, наприклад, створити украњнсько-≥ноземн≥ банки ≥з сп≥льними гарант≥¤ми ур¤д≥в, надавши њм право приймати вклади в≥д населенн¤.

2. Ќеобх≥дно перекрити канали вивезенн¤ кап≥талу за кордон (за де¤кими оц≥нками, з ”крањни щороку вивозитьс¤ не менш ¤к 5 млрд. дол.).

3. ƒжерелом оборотних кошт≥в може бути ем≥с≥¤ ЌЅ”, при цьому вона маЇ зд≥йснюватись в≥дпов≥дно до випуску продукц≥њ.

4. ќдна з причин браку кошт≥в дл¤ ≥нвестиц≥й ≥ зб≥льшенн¤ заборгованост≥ з виплат - невиконанн¤ доходноњ частини бюджету. ѕричини такого становища добре в≥дом≥ - спад виробництва, ухиленн¤ в≥д сплат до бюджету тощо.

5. «алученн¤ кап≥тал≥в т≥ньовоњ економ≥ки, ¤к≥ становл¤ть в ”крањн≥

45-50 % ¬¬ѕ.

6. Ѕезперечно, найважлив≥ший фактор економ≥чного зростанн¤ - пр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ у конкретн≥ проекти.

якщо запитати, що спричинило кризу в ”крањн≥? “о в≥дпов≥ддю на це запитанн¤ буде, що найголовн≥шою причиною кризи Ї розрив господарських зв'¤зк≥в м≥ж соц≥ал≥стичними крањнами, на ¤ких зокрема в ”крањн≥, ірунтувалос¤ 25% промислового виробництва. ≤ншою причиною Ї розвал внутр≥шнього ринку, порушенн¤ р≥вноваги м≥ж платоспроможним попитом ≥ товарною пропозиц≥Їю в насл≥док надм≥рноњ ем≥с≥њ грошей та њх знец≥ненн¤, високого р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

ўе одн≥Їю причиною Ї: некомпетентна економ≥чна пол≥тика, невм≥ле ≥ нер≥шуче проведенн¤ ринкових реформ, њх гальмуванн¤ певними силами сусп≥льства. Ќарешт≥ економ≥ка ”крањни вимагаЇ структурноњ перебудови, щоб в≥дпов≥дати вимогам сучасного ринку.

≤≤≤. јнтицикл≥чн≥ методи регулюванн¤ економ≥ки та атникризова пол≥тика

ѕричини, ¤к≥ викликали р≥зноман≥тн≥ види цикл≥в, р≥зн≥, а тому необх≥дно визначити не лише ц≥ причини, але й адекватн≥ способи протид≥њ.

 ороткостроковий цикл в≥дчуваЇтьс¤, насамперед, окремими п≥дприЇмствами, а оск≥льки кожний виробник зв'¤заний з багатьма ≥ншими, то цикл≥чн≥ коливанн¤ у виробництв≥ викликають резонуюч≥ коливанн¤ у ринков≥й кон'юнктур≥ в масштаб≥ вс≥Їњ нац≥ональноњ економ≥ки. Ќайд≥йов≥шим засобом боротьби Ї стратег≥¤ плануванн¤ у межах п≥дприЇмства та маркетинг.

—тратег≥чне плануванн¤ - це визначенн¤ довгострокових ц≥лей завдань п≥дприЇмства, прийн¤тт¤ курсу д≥й та розпод≥лу ресурс≥в необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ цих ц≥лей.

—тратег≥чне плануванн¤ включаЇ 4 етапи:

≤. јнал≥з можливостей п≥дприЇмства, та його навколишнього соц≥ально-економ≥чного середовища;

≤≤. ¬изначенн¤ ц≥лей ≥ основних проблем розвитку;

≤≤≤. –озробка альтернативних вар≥ант≥в розвитку, оц≥нка та виб≥р стратег≥чних д≥й;

≤V. —кладанн¤ програми д≥й та контроль за њњ реал≥зац≥Їю.

ћаркетинг - це система заход≥в щодо виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ за умов функц≥онуванн¤ ринку "покупц≥в".

Ќайд≥Їв≥шими методами антицикл≥чного регулюванн¤ середнього строкового циклу Ї антикризова пол≥тика держави (основною економ≥чною ареною Ї нац≥ональна економ≥ка), ¤ка м≥стить:

≤ - ф≥скальн≥ ≥нструменти та заходи (податки, субсид≥њ, державн≥ покупки...);

≤≤ - кредитно-грошов≥ або монетарн≥ методи (зм≥на р≥вн¤ проценту ÷ентрального банку, державн≥ позики, управл≥нн¤ державним боргом...).

≤≤≤ - заходи та ≥нструменти пр¤мого державного контролю (обмеженн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, контроль над ц≥нами...).

ƒовг≥ хвил≥ охоплюють св≥тову економ≥ку загалом, а тому засобом антицикл≥чного регулюванн¤ Ї розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, кооперац≥њ, рол≥ м≥ждержавних економ≥чних орган≥зац≥й.

јнтицикл≥чне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ також за допомогою податковоњ, ф≥нансово-кредитноњ, грошовоњ пол≥тики тощо.

“ому, економ≥чний цикл у п≥сл¤воЇнний пер≥од стаЇ коротшим, а кризи - не такими глибокими. «ам≥сть надвиробництва товар≥в з'¤вл¤Їтьс¤ надвиробництво основного кап≥талу, коли виробнич≥ потужност≥ нав≥ть у пер≥од в≥дсутност≥ кризи завантажен≥ на 75-80 %, в≥дсутнЇ р≥зке зниженн¤ ц≥н, тощо. “ому п≥д час кризи 1990-1992 рр. пад≥нн¤ промислового виробництва у —Ўј становило 1,9 %, а тривал≥сть кризи - 10 м≥с¤ц≥в. ¬ ”крањн≥ в 1991-1993 рр. внасл≥док розриву господарських зв'¤зк≥в, скороченн¤ платоспроможного попиту населенн¤, галопуючоњ ≥нфл¤ц≥њ, в≥дсутност≥ науково-обгрунтованоњ економ≥чноњ пол≥тики ур¤ду та ≥нших фактор≥в промислове виробництво скоротилось на 42%, к≥льк≥сть оф≥ц≥йно зареЇстрованих безроб≥тних дос¤гла 1 млн., а приховане безроб≥тт¤ охопило близько 40% працездатного населенн¤. ¬се це в≥дбувалось на фон≥ р≥зкого п≥двищенн¤ ц≥н, зростанн¤ масштаб≥в п≥дп≥льноњ (т≥ньовоњ) економ≥ки тощо. «а цих умов ур¤дов≥ необх≥дно перш за все всеб≥чно ≥ глибоко вивчати досв≥д антицикл≥чного регулюванн¤ у розвинутих крањнах заходу ≥ застосовувати його стосовно специф≥чних умов економ≥чноњ кризи в ”крањн≥.

ѕричини виникненн¤ криз у св≥тов≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ под≥л¤ютьс¤ на:

1. ѕоложенн¤ ƒ.–≥кардо, про зумовлен≥сть криз несправедлив≥стю розпод≥лу багатства;

2. “вердженн¤ ∆ана Ѕат≥ста де —≥смонд≥, що причина њх криЇтьс¤ у недоспоживанн≥ народних мас, нев≥дпов≥дност≥ м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м;

3. “еза ћ.≤.“уган-Ѕарановського про диспропорц≥йн≥сть розвитку економ≥ки тощо.

јле назван≥ причини не розкривають головну причину, зумовлену на думку  .ћаркса основною суперечн≥стю кап≥тал≥зму - суперечн≥стю м≥ж сусп≥льним характером виробництва ≥ кап≥тал≥стичним привласненн¤м його результат≥в.

≤снуЇ понад 200 концепц≥й за допомогою ¤ких описуютьс¤ кризи та њх цикл≥чн≥сть, серед ¤ких сл≥д вид≥лити так≥:

1) грошова теор≥¤ (’аунтр≥, “уган-Ѕарановський та ≥н.) по¤снюють цикл розширенн¤м чи звуженн¤ банк≥вського кредиту;

2) ≥нновац≥йна теор≥¤ (’ансен, Ўумпетер) використанн¤ на виробництв≥ важливих нововведень;

3) психолог≥чна теор≥¤ (ѕ≥гу, Ѕеджгард) - настроњ по песим≥зму та оптим≥зму, ¤к≥ охоплюють населенн¤ та впливають на д≥лову активн≥сть;

4) теор≥¤ "неспоживанн¤" ( √апсон, ‘остер та ≥н.) - надм≥рн≥ збереженн¤ пор≥вн¤но з можливост¤ми ≥нвестуванн¤;

5) теор≥¤ "надм≥рного ≥нвестуванн¤" (’айЇн, ћизес), ¤к головну причину цикл≥чного розвитку висуваЇ випереджаючий в≥дрив ≥нвестиц≥й в≥д збережень у результат≥ чого виникаЇ криза надвиробництва;

6) теор≥њ "сон¤чних пл¤м", "погодн≥х умов" тощо. - ѕо¤снюють цикл≥чний розвиток впливом географ≥чних фактор≥в.

јнтикризова (кон'юнктурна) пол≥тика направлена на регулюванн¤ коливань економ≥чноњ активност≥ в сусп≥льств≥ в пер≥оди передкризового стану ≥ запоб≥ганн¤ розвитку економ≥чних криз.

ƒвома основними пер≥одами, ¤к≥ повинн≥ знаходитис¤ п≥д особливим контролем у цьому зв'¤зку, в пер≥оди депрес≥њ ≥ буму.

’арактерн≥ риси депрес≥њ:

- скороченн¤ виробничих ≥нвестиц≥й;

- зб≥льшенн¤ запас≥в;

- скороченн¤ попиту на робочу силу;

- р≥зке пад≥нн¤ норми чистого прибутку;

- пад≥нн¤ обс¤гу продажу;

- скороченн¤ к≥лькост≥ нових заказ≥в;

- скороченн¤ попиту на кредитн≥ ресурси;

’арактерн≥ риси пожвавленн¤:

- перех≥д до ст≥йкого розширенн¤ виробництва;

- зростанн¤ попиту на активн≥ елементи засоб≥в виробництва (устаткуванн¤, машини, механ≥зми тощо);

- зростанн¤ попиту на робочу силу;

- зростанн¤ зароб≥тноњ плати ≥ в≥дпов≥дно попиту на товари особливого споживанн¤.

’арактерн≥ риси економ≥чного буму:

- значний прир≥ст виробничих ≥нвестиц≥й;

- скороченн¤ запас≥в;

- р≥зке зростанн¤ попиту на робочу силу;

- значний прир≥ст загального р≥вн¤ ц≥н.

’арактерн≥ риси кризи:

виробництво ≥ зайн¤т≥сть скорочуютьс¤, проте ц≥ни не завжди мають тенденц≥ю до зниженн¤, вони падають т≥льки в тому випадку, коли спостер≥гаЇтьс¤ депрес≥¤ ( глибокий ≥ тривалий спад ).

Ќайважлив≥ш≥ заходи антикризовоњ пол≥тики:

1	2	3	4

Ќазва: ÷икли д≥ловоњ активност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2657 прочитано)