Ќародознавство > Ќац≥ональна украњнська символ≥ка

Ќац≥ональна украњнська символ≥ка

≤стор≥¤ нац≥онально-визвольних рух≥в св≥дчить, що в моменти њхнього п≥днесенн¤ сусп≥льна увага зосереджуЇтьс¤ на проблем≥ джерел, ≥стор≥њ та семантики нац≥ональноњ символ≥ки. ÷е ц≥лком природно, бо нац≥ональн≥ символи Ч не випадков≥ значки ≥ барви. ¬они постають внасл≥док ≥сторичного та культурного розвитку народу ≥ т≥сно повТ¤зан≥ з його духовн≥сгю, з його прагненн¤м до Їднанн¤, готовн≥стю до зд≥йсненн¤ своњх нац≥ональних завдань та забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в. ™диним над≥йним засобом захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в Ї створенн¤ нац≥ональноњ держави. ѕриродно, що в раз≥ поневоленн¤ нац≥њ насамперед л≥кв≥дуютьс¤ традиц≥йн≥ нац≥ональн≥ символи, а зам≥сть них нашвидкоруч фабрикуЇтьс¤ ≥ навТ¤зуЇтьс¤ нац≥њ ≥нша, ≥мперська символ≥ка. ” тих представник≥в поневоленоњ нац≥њ, ¤к≥ п≥ддаютьс¤ ≥мперськ≥й пропаганд≥, в≥дразу обриваЇтьс¤ звТ¤зок з нац≥ональною культурною традиц≥Їю, слабне ≥ зникаЇ ≥нтерес до ≥стор≥њ та культури свого народу, а завершуЇтьс¤ все це втратою мови ≥ повною денац≥онал≥зац≥Їю. ”крањнська державна символ≥ка,Ч ¤к у скитських цар≥в, у старокн¤ж≥й  ињвськ≥й держав≥ та в ”Ќ–, Ч в≥дображуЇ традиц≥йну украњнську нац≥ональну символ≥ку, що формувалас¤ прот¤гом тис¤чол≥ть ≥ належить до найбагатших та найзм≥стовн≥ших символ≥чних систем людства.  лючем до њњ розум≥нн¤ Ї ч≥льний ≥њ символ, нин≥ в≥домий п≥д назвою Ђ“ризубї. ѕопри дес¤тки досл≥джень, семантика знаку, його сакральне приховане значенн¤ не Ї очевидним. “ому б≥льш≥сть досл≥дник≥в ≥ розпочинаЇ свою роботу з≥ спроб розгадати таЇмницю знаку. ћи теж не порушимо ц≥Їњ традиц≥њ. јле, насамперед, прокоментуЇмо здогадки попередник≥в. Ќа початку нашого стор≥чч¤ баронов≥ ћ. ј. “аубе пощастило систематизувати п≥дходи до розв'¤занн¤ проблеми та започаткувати класиф≥кац≥ю значень “ризуба.

Ќе так уже й важко здогадатись, що в≥ддати перевагу “ризубов≥ перед середньов≥чним традиц≥йним набором державних знак≥в кињвськ≥й кн¤зь ¬олодимир ¬еликий м≥г лише в тому раз≥, ¤кщо за “ризубом сто¤ло ¤кесь глибше значенн¤, н≥ж за попул¤рними тод≥, конкретними зображенн¤ми корони, орла чи лева; ¤кщо цей знак пос≥дав особливе м≥сце у культовому св≥т≥ наших пращур≥в ≥ був пов'¤заний з ус≥м комплексом њхн≥х рел≥г≥йних та етичних у¤влень. який же символ сто¤в за цим знаком? ¬≥дпов≥дь не лежить на поверхн≥ наших знань, оск≥льки знак не символ≥зуЇ щось належне до речей ≥ ¤вищ, а с¤гаЇ значно глибших шар≥в св≥тобудови. Ќа тому, що св≥тобудова маЇ не один, а три основн≥ плани бутт¤, сход¤тьс¤ ус≥ людськ≥ вченн¤ Ч в≥д матер≥ал≥стичних до ≥деал≥стичних. ѕерший план Ч це св≥т речей ≥ ¤вищ, доступний кожному. ƒругий план Ч це св≥т програм ≥ закон≥в, що визначають реч≥ та ¤вища. “рет≥й план Ч це св≥т сил ≥ причин, що Ђпримушуютьї реч≥ ≥ ¤вища реал≥зуватись, а програми ≥ закони Ч керувати ц≥Їю реал≥зац≥Їю. —аме до символ≥ки сил ≥ причин, тобто до третього, найглибшого плану св≥тобудови, ≥ в≥дноситьс¤ знак, названий Ђ“ризубомї. ќтже, не дивно, що нав≥ть ¤кнайстаранн≥ш≥ пошуки значенн¤ “ризуба, ¤к≥ велись у першому план≥ бутт¤ (план≥ речей ≥ ¤вищ), не могли привести до розгадки символу. ўоб потаЇмна ≥ складна символ≥ка “ризуба розкрилась нам, в≥зьмемо до уваги, що наш св≥т маЇ не лише три плани бутт¤, згадан≥ вище, але й трим≥рн≥сть. “ри напр¤мки вим≥ру Ч ширина, довжина ≥ височина, Ч розгортаючись ≥ наростаючи, твор¤ть об'Їм ≥ прост≥р нашого св≥ту. “ак само, розгортаючись ≥ наростаючи, три типи кварк≥в твор¤ть ус≥ елементарн≥ частки, атоми ≥ молекули, зрештою Ч т≥ла нашого св≥ту... “ак само три кольори Ч син≥й, жовтий, червоний Ч твор¤ть всю гаму його найтонших барв... “ак само славнозв≥сна гегел≥вська тр≥ада (теза, антитеза, синтез) творить наш≥ пон¤тт¤, г≥потези ≥ теор≥њ, зрештою Ч наш≥ знанн¤. ќтже, нашому св≥тов≥ притаманна ≥ триЇдина св≥тобудова. ≥ триЇдина формотворча енерг≥¤. 3а найдавн≥шими ≥ за найсучасн≥шими постулатами, в основ≥ св≥тобудови лежить необмежена, невизначена фундаментальна ф≥зична реальн≥сть Ч јбсолют (за сучасною терм≥нолог≥Їю Ч ¬акуум). ÷¤ реальн≥сть сприймаЇтьс¤ нами ¤к порожнеча (санскрит. Ч Ўунь¤), тобто не сприймаЇтьс¤ зовс≥м. “акий феномен сприйманн¤ зумовлений тим, що вс≥ сили ц≥Їњ фундаментальноњ реальност≥ повн≥стю вр≥зноважен≥, отже, н≥¤к не ви¤вл¤ють себе. ќднак це Ђвелике н≥щої (јбсолют, ¬акуум, ƒао ≥ т. п.) Ї найфундаментальн≥-шою абсолютною ф≥зичною реальн≥стю, що ховаЇ у соб≥ вс≥ можлив≥ стани, частки, форми ≥ ви¤ви. “ак в основ≥ ус≥х ф≥зичних ¤вищ лежать квантован≥ пол¤, основою ¤ких Ї вакуумний стан. —аме ¬акуум породжуЇ вторинну ф≥зичну реальн≥сть Ч квантован≥ пол¤ р≥зноњ м≥ри зв'¤зност≥ (санскрит.Ч ћай¤), тобто, наш трим≥рний св≥т. ѕроцес породженн¤ нашого трим≥рного св≥ту з ¬акууму (јбсолюту, ƒао) починаЇтьс¤ внасл≥док порушенн¤ р≥вноваги у ¤к≥йсь часп≥н≥ ¬акууму, що в≥дразу Ђпро¤вл¤Її потенц≥ю ц≥Їњ частини Ч два полюси, що д≥ють ¤к два комплекси протилежних енерг≥й. –≥зн≥ вченн¤ дають р≥зн≥ назви цим полюсам-енерг≥¤м: позитивний ≥ негативний; чолов≥чий ≥ ж≥ночий, батьк≥вський ≥ материнський; мудр≥сть ≥ знанн¤; розум ≥ душа; ян та ≤нь; вогонь ≥ вода тощо. ѕовн≥стю вр≥вноважене поЇднанн¤ протилежних сил знову повертаЇ њх до стану ¬акууму (јбсолюту); невр≥вноважене поЇднанн¤ породжуЇ третю силу, ¤ку звуть син≥вською енерг≥Їю, житт¤м, силою т¤ж≥нн¤ (або ≥накше Ч любов'ю), речовиною, землею. ¬ цьому раз≥ усталюЇтьс¤ три комплексн≥ сили-енерг≥њ, ¤к≥ й твор¤ть р≥зн≥ комб≥нац≥њ енерг≥й ≥ часток Ч квантован≥ пол¤ , або, за рел≥г≥йною терм≥нолог≥Їю, Ђпро¤влений св≥тї. ” давньокитайському св≥тогл¤дному трактаг≥ Ђƒао-де ц≥нї сказано: Ђƒао народжуЇ одного; з одного стаЇ двоЇ; з двох стаЇ троЇ; троЇ народжують все (безл≥ч речей, ≥стот ¤вищ). ¬се народжене сповнене ян та ≤нь ≥ пронизане ÷≥ї . јнатол≥чн≥ тексти про триЇдину природу св≥ту можна знайти у багатьох ≥нших рел≥г≥йних та ф≥лософських вченн¤х. Ќаш≥ далек≥ предки користувалнсь ≥ншою терм≥нолог≥Їю, н≥ж та, що прийн¤та в сучасн≥й ф≥зиц≥, однак визнавали ту ж саму картину триЇдиноњ св≥тобудови ≥ намагалис¤ бути в ладу з триЇдиною св≥тотворчою енерг≥Їю космосу. ѓхн≥ знанн¤ про основн≥ законом≥рност≥ св≥тотворенн¤ ≥ св≥тобудови виражалис¤ в уособленн≥ космотворчих сил в образах бог≥в. “ака форма, на в≥дм≥ну в≥д науковоњ (пасивно-книжноњ) Ї живою формою сп≥лкуванн¤ з п≥знаними силами, отже, й б≥льш спри¤тливою дл¤ використанн¤ њх у регламентац≥≥ свого побуту, прискоренн≥ етногенезу ≥ зм≥цненн≥ своњх позиц≥й у житг≥. “аку активну ролю знань уможливлюЇ рел≥г≥¤, ¤ка, на в≥дм≥ну в≥д науки, Ђне слова ≥ не теор≥¤. ¬она зд≥йсненн¤. —уть ≥њ не в тому, щоб слухати й сприймати. ¬она в тому, щоб бути й поставатиї. ¬иражаючи своњ знанн¤ про могутн≥ космотворч≥ сили у персон≥ф≥кован≥й форм≥, трактуючи ц≥ сили ¤к реальн≥, под≥бн≥ до людей, але невим≥рно могутн≥ш≥ ≥стоти, наш≥ предки полегшували соб≥ можлив≥сгь сп≥лкуванн¤ з цими силами, можлив≥сть прилученн¤ своњх енергетичних систем до вищих енергетичних систем  осмосу, до б≥льш досконалих ≥ витончених енерг≥й, що трансформувало, витоншувало, розвивало людську псих≥ку ≥ т≥ло. јдже групов≥ й ≥ндив≥дуальн≥ молитви, м≥стер≥њ, ритуали й обр¤ди спр¤мовували увагу, думки й почутт¤ (тобто енергетичн≥ компоненти людини) до певних косм≥чних сил, ¤к≥ мали бсзпосередн≥й вплив на житт¤ людей, њхню долю ≥ њхн≥ шанси вижити, стати досконал≥шими. ¬же в палеол≥т≥ наш≥ предки чудово ор≥Їнтувалис¤ в головних ≥ другор¤дних косм≥чних силах. Ќайзагальн≥ш≥ св≥тотворч≥ сили (позитивна й негативна енерг≥њ св≥тобудови) уособлювались ними в образах прабог≥в ¬сесв≥ту, √алактики та св≥тотворчих сил конкретн≥шого плану Ч системних бог≥в, що твор¤ть 3емлю ≥ житт¤ на н≥й.  ульти —онц¤-¬огню ≥ вт≥леноњ косм≥чноњ води Ч ƒани дожили до наших дн≥в у св¤тах –≥здва, ≤вана  упала та ≥нших. 3бер≥гс¤, зокрема, ритуал поЇднанн¤ св¤щенного вогню ≥ св¤щенноњ води (на ¬осв¤тт¤, на  упала тощо). ќтже, триЇдин≥сть св≥тотворчих сил ≥ створеноњ ними св≥тобудови здавна була в≥дома люд¤м. 3наючи про триЇдин≥сть св≥тобудови ≥ намагаючись гармон≥зувати себе з нею дл¤ полегшенн¤ свого жигг¤, люди зображали њњ у своњх ритуальних д≥йствах, предметах культу, св¤щенних текстах та захисних м≥стичних знаках.

ƒо найдавн≥ших знак≥в, що символ≥зують св≥тотвореннх ≥ св≥т≥обудову, належать знаки тр≥йц≥: хрест, тризуб, триквестер, трикутник, шестикутна з≥рка, сварга, триколо, даоська тр≥йц¤, дерево житт¤, жезл  адуце¤ та ≥н ≥ њхн≥ модиф≥кац≥њ. ’рест Ч знак трим≥рного всесв≥ту, житт¤. –азом з тим у ньому п≥дкреслюЇтьс¤ значим≥сть син≥вськоњ енерг≥њ (третьоњ сили Ч Ћюбов≥ (3емл≥)), що дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом поЇднанн¤ чолов≥чоњ енерг≥њ Ч вогню (зображуваноњ у в≥руванн¤х вс≥х народ≥в вертикальним стов≥гом), з вологою ж≥ночою (зображуваною горизонтальким знаком), при ¤кому обидва протилежн≥ символи немовби зникають, зливаючись в один. “≥ ж сили, що зображен≥ у хрест≥, репрезентуЇ шестикутна з≥рка. ѕоеднан≥ в н≥й два р≥вноб≥чн≥ трикутники символ≥зують Їдн≥сть триЇдиноњ позитивноњ чолов≥чоњ енерг≥њ (вогненноњ енерг≥њ Ў≥ви), спр¤мованоњ вгору, з триЇдиною негативною ж≥ночою (вологою енерг≥Їю ¬≥шну), спр¤мованою вниз. ќтже, з≥рка, складаючись ≥з двох р≥вноб≥чних трикутник≥в, накладених один на одного, символ≥зуЇ едн≥сть ус≥х трьох сил. 3ам≥на у з≥рц≥ пр¤мих л≥н≥й хреста на р≥вноб≥чн≥ трикутники додаЇ символов≥ додаткового значенн¤, вказуючи не лише на троњст≥сть св≥тобудови, але й на троњст≥ть кожноњ з сил, що твор¤ть св≥тобудову. “ризуб символ≥зуЇ ту ж саму тр≥йцю життЇтворчих енерг≥й, що й хрест та шестикутна з≥рка, тобто ћудр≥сгь, 3нанн¤ ≥ Ћюбов (або ¬огонь, ¬оду й ∆итт¤ (3емлю), або ян, ≤нь та ÷≥), однак не ¤к початковий процес породженн¤ третьоњ сили двома первинними, а вже ¤к другу стад≥ю цього процесу, тобто ¤к д≥ю трьох р≥вноправних сил, що виход¤ть з Їдиного, сп≥льного дл¤ вс≥х джерела Ч јбсолюту (¬акууму, ƒао). јналог≥чну до тризуба стад≥ю “р≥йц≥ (трьома кругами, вписаними у коло, або в полум'¤), зображено триЇдн≥сгь св≥тобудови ≥ формотворчих життедайних енерг≥й у даос≥в, у т≥бетськ≥й та украњнськ≥й символ≥щ. ÷е не заважаЇ т≥бетц¤м, ¤к ≥ украњнц¤м, використовувати з т≥Їю ж метою ≥ тризуб. —аме даоський символ тр≥йц≥ Ч знак трьох круг≥в, вписаних у коло,Ч обрав ћ.  . –ер≥х ¤к емблему всесв≥тньоњ орган≥защњ захисту культурних ц≥нностей.

1	2	3	4

Ќазва: Ќац≥ональна украњнська символ≥ка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (4717 прочитано)