Ќаукознавство > ¬плив техн≥ки на розвиток економ≥чноњ д≥¤льност≥, ф≥лософський аспект

¬плив техн≥ки на розвиток економ≥чноњ д≥¤льност≥, ф≥лософський аспект

ѕлан

¬ступ

2. ћатер≥альн≥ засоби та люди Ц ¤к пров≥дн≥ руш≥њ економ≥чноњ д≥¤льност≥

3. —утн≥сть науково-техн≥чноњ революц≥њ та розвиток впливу техн≥ки на економ≥чну д≥¤льн≥сть сусп≥льства

—оц≥альн≥ насл≥дки розвитку техн≥ки та Ќ“–

5. ¬исновок

6. —писок використаноњ л≥тератури

¬ступ

–озвиваючись, людство з стол≥тт¤ в стол≥тт¤ вдосконалювало техн≥ку, техн≥чн≥ засоби, ¤к≥ на початку служили людин≥ дл¤ полегшенн¤ прац≥. “ехн≥ка Ц це в першу чергу ефективне знар¤дд¤ прац≥, тобто це матер≥альн≥ засоби, ¤к≥ людина використовуЇ у процес≥ взаЇмод≥њ м≥ж собою та природою, що слугуЇ њй дл¤ передач≥ своњх д≥й на предмет прац≥, дл¤ полегшенн¤ та прискоренн¤ цих д≥й.

ƒл¤ перв≥сноњ людини такими техн≥чними знар¤дд¤ми прац≥ служили палиц¤, кам≥нн¤, сокира, п≥зн≥ше Ч лук, стр≥ли. ¬ сучасних людей знар¤дд¤ми прац≥ Ї р≥зн≥ ≥нструменти: верстати, машини, науком≥стк≥ технолог≥њ, м≥кропроцесорна техн≥ка, б≥отехнолог≥¤, ¤дерна енергетика тощо. «а допомогою цих знар¤дь прац≥ люди ведуть обм≥н речовин м≥ж собою ≥ природою, контролюючи та регулюючи цей обм≥н. «нар¤дд¤ прац≥ в≥д≥грають найважлив≥шу роль в ≥стор≥њ розвитку виробництва. —туп≥нь досконалост≥ знар¤дь прац≥ виступаЇ показником розвитку людськоњ робочоњ сили, показником влади людини над природою. —аме за останками знар¤дь прац≥ вивчаютьс¤ зникл≥ соц≥ально-економ≥чн≥ формац≥њ; економ≥чн≥ епохи в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ не тим, що виробл¤Їтьс¤, а тим, ¤кими знар¤дд¤ми прац≥ воно виробл¤Їтьс¤.

ќкр≥м знар¤дь прац≥, дл¤ усп≥шного зд≥йсненн¤ процесу виробництва необх≥дн≥ певн≥ умови прац≥, виробнич≥ прим≥щенн¤, дороги, канали, сховища, джерела енерг≥њ та ≥н. Ќаприклад, дл¤ дорогих, комп'ютерних систем потр≥бн≥ пристойн≥ прим≥щенн¤, сучасний великоваговий вантажний чи легковий автомоб≥ль потребуЇ добрих автошл¤х≥в, велик≥ скупченн¤ зерна, овоч≥в вимагають автоматизованих систем контролю за станом ≥ т.д.

ѕредмети прац≥ та засоби прац≥ в сукупност≥ виступають ¤к матер≥альн≥ умови дл¤ виробництва ≥ утворюють засоби виробництва.

Ћюди та знар¤дд¤ прац≥ в≥д≥грають активну ≥ вир≥шальну роль у сусп≥льному виробництв≥. јле це не означаЇ, що з процесу виробництва усуваЇтьс¤ предмет прац≥. ќстанн≥й входить у сусп≥льне виробництво ¤к його пост≥йна ≥ необх≥дна умова. ѕредмет прац≥ входить у виробництво по-р≥зному, залежно в≥д ступен¤ розвитку робочоњ сили та знар¤дь прац≥.

¬ дан≥й робот≥ ставлю перед собою мету досл≥дити з точки зору ф≥лософ≥њ, ¤к техн≥ка впливала ≥ продовжуЇ впливати на економ≥чну д≥¤льн≥сть сусп≥льства, ¤к≥ проблеми виникають у звТ¤зку з розвитком техн≥ки, науково-техн≥чноњ революц≥њ тощо. √адаю, що написанн¤ даноњ роботи спри¤тиме б≥льш глибшому розум≥нню впливу техн≥ки на економ≥чне та соц≥альне житт¤ людини.

2. ћатер≥альн≥ засоби та люди Ц

¤к пров≥дн≥ руш≥њ економ≥чноњ д≥¤льност≥

” трудов≥й д≥¤льност≥ розр≥зн¤ють, по-перше, ц≥леспр¤мовану д≥¤льн≥сть людини, тобто саму працю, по-друге, знар¤дд¤ прац≥ та, по-третЇ, предмети прац≥.

ѕредмети прац≥ Ч це те, на що спр¤мована д≥¤льн≥сть людини, що добуваЇтьс¤ працею з природи. –еч≥, ¤к≥ людина споживаЇ, виготовл¤ютьс¤ з певних матер≥ал≥в. ÷е л≥с, нафта, вуг≥лл¤, руди, глина та ≥нш≥ матер≥али.

«нар¤дд¤ прац≥ Ч це все те, що людина використовуЇ у процес≥ взаЇмод≥њ м≥ж собою та природою, що слугуЇ њй дл¤ передач≥ своњх д≥й на предмет прац≥, дл¤ полегшенн¤ та прискоренн¤ цих д≥й. ƒл¤ перв≥сноњ людини такими знар¤дд¤ми прац≥ служили палиц¤, кам≥нн¤, сокира, п≥зн≥ше Ч лук, стр≥ли. ¬ сучасних людей знар¤дд¤ми прац≥ Ї р≥зн≥ ≥нструменти: верстати, машини, науком≥стк≥ технолог≥њ, м≥кропроцесорна техн≥ка, б≥отехнолог≥¤, ¤дерна енергетика тощо. «а допомогою цих знар¤дь прац≥ люди ведуть обм≥н речовин м≥ж собою ≥ природою, контролюючи та регулюючи цей обм≥н.

«нар¤дд¤ прац≥ в≥д≥грають найважлив≥шу роль в ≥стор≥њ розвитку виробництва. —туп≥нь досконалост≥ знар¤дь прац≥ виступаЇ показником розвитку людськоњ робочоњ сили, показником влади людини над природою. —аме за останками знар¤дь прац≥ вивчаютьс¤ зникл≥ соц≥ально-економ≥чн≥ формац≥њ; економ≥чн≥ епохи в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ не тим, що виробл¤Їтьс¤, а тим, ¤кими знар¤дд¤ми прац≥ воно виробл¤Їтьс¤.

ќкр≥м знар¤дь прац≥, дл¤ усп≥шного зд≥йсненн¤ процесу виробництва необх≥дн≥ певн≥ умови прац≥, виробнич≥ прим≥щенн¤, дороги, канали, сховища, джерела енерг≥њ та ≥н. Ќаприклад, дл¤ дорогих, комп'ютерних систем потр≥бн≥ пристойн≥ прим≥щенн¤, сучасний великоваговий вантажний чи легковий автомоб≥ль потребуЇ добрих автошл¤х≥в, велик≥ скупченн¤ зерна, овоч≥в вимагають автоматизованих систем контролю за станом ≥ т.д.

”мови прац≥ разом ≥з знар¤дд¤м прац≥ становл¤ть засоби прац≥.

ѕредмети прац≥ та засоби прац≥ в сукупност≥ виступають ¤к матер≥альн≥ умови дл¤ виробництва ≥ утворюють засоби виробництва.

ћатер≥альн≥ блага, що створюютьс¤ людською працею, служать дл¤ людини засобами њњ ≥снуванн¤ ≥ одночасно Ї основою дл¤ подальшого розвитку самого виробництва. « цього видно, що засоби виробництва Ч це лише матер≥альна передумова, можлив≥сть виробництва. ќсновним, найважлив≥шим ≥ вир≥шальним елементом виробництва виступаЇ сама людина, ¤ка, використовуючи в процес≥ виробництва своњ знанн¤, виробнич≥ навички та досв≥д, приводить у д≥ю знар¤дд¤ прац≥.

∆ива прац¤ людини шл¤хом приведенн¤ в рух знар¤дь прац≥ перетворюЇ можлив≥сть у д≥йсн≥сть. —аме прац¤ продукуЇ матер≥альн≥ блага, необх≥дн≥ дл¤ житт¤ сусп≥льства. ¬≥дносини м≥ж людиною, знар¤дд¤ми та предметами прац≥ в процес≥ виробництва можна влучно охарактеризувати словами ћаркса з " ап≥талу": машина, ¤ка не служить у процес≥ прац≥, не корисна.  р≥м того, вона п≥ддаЇтьс¤ руйн≥вн≥й д≥њ природного обм≥ну речей. «ал≥зо ржав≥Ї, дерево гниЇ. ѕр¤жа, ¤ка не буде використана дл¤ тканн¤ або в'¤занн¤, стаЇ сировиною. ∆ива прац¤ маЇ охопити ц≥ реч≥, воскресити њх з мертвих, перетворити њх з можливих у д≥йсн≥ та д≥юч≥ споживн≥ вартост≥.

Ћюди та знар¤дд¤ прац≥ в≥д≥грають активну ≥ вир≥шальну роль у сусп≥льному виробництв≥. јле це не означаЇ, що з процесу виробництва усуваЇтьс¤ предмет прац≥. ќстанн≥й входить у сусп≥льне виробництво ¤к його пост≥йна ≥ необх≥дна умова. ѕредмет прац≥ входить у виробництво по-р≥зному, залежно в≥д ступен¤ розвитку робочоњ сили та знар¤дь прац≥.

ѕри на¤вност≥ названих структурних елемент≥в, необх≥дних дл¤ виробництва, останнЇ можливе лише за вм≥лих, квал≥ф≥кованих д≥й людей. ≈фективне використанн¤ знань, досв≥ду, навичок може бути зд≥йснене при в≥дпов≥дних оптимальних формах та методах орган≥зац≥њ виробництва.

“аким чином, засоби виробництва, що створюютьс¤ сусп≥льством, разом з людьми, що волод≥ють знанн¤ми та навичками до прац≥, методи та форми орган≥зац≥њ виробництва становл¤ть у сукупност≥ продуктивн≥ сили сусп≥льства.

ѕродуктивн≥ сили сусп≥льства пост≥йно зм≥нювалис¤ ≥ вдосконалювалис¤ прот¤гом вс≥Їњ ≥стор≥њ людства. –азом з тим полегшувалас¤ боротьба людей з природою, зростала продуктивн≥сть прац≥, зб≥льшувалос¤ виробництво матер≥альних благ.

≤стор≥¤ розвитку знар¤дь виробництва в≥д кам'¤них та дерев'¤них знар¤дь до сучасних машин та нов≥тн≥х технолог≥й Ч це ≥стор≥¤ п≥дкоренн¤ людиною сил природи, пост≥йно зростаючоњ могутност≥ людини у боротьб≥ з природою, створенн¤ величезних матер≥альних можливостей дл¤ розвитку культури сусп≥льства. ќднак, ≥сторичний досв≥д св≥дчить: житт¤ труд¤щих не пол≥пшувалос¤ пропорц≥йно зростанню продуктивних сил та продуктивност≥ прац≥. Ќавпаки, часто становище широких народних мас нав≥ть пог≥ршувалос¤ пор¤д з дос¤гненн¤ми науки та техн≥ки, зростанн¤м продуктивност≥ прац≥, що св≥дчить про вплив на р≥вень житт¤ народних мас ще й ≥нших фактор≥в. “акими факторами виступають сусп≥льно-економ≥чн≥ умови, за ¤ких д≥ють ≥ розвиваютьс¤ продуктивн≥ сили, живе та продукуЇ матер≥альн≥ блага людина.

—ловом, продуктивн≥ сили завжди розвиваютьс¤ в умовах певного сусп≥льного устрою. Ћюди виробл¤ють матер≥альн≥ блага не поодинц≥, не ≥зольовано один в≥д одного, а об'Їднуючись певним способом, щоб сп≥льно впливати на природу, добувати засоби до ≥снуванн¤.

ћатер≥альна виробнича д≥¤льн≥сть людей стала основою виникненн¤ ≥ розвитку сусп≥льних зв'¤зк≥в та в≥дносин, тобто людського сусп≥льства.

—п≥льна прац¤ згуртовувала людей, робила њх пост≥йне сп≥лкуванн¤ життЇво необх≥дним. “ому виробництво завжди, за будь-¤ких умов маЇ сусп≥льний характер, Ї сусп≥льним виробництвом.

ѕродуктивн≥ сили становл¤ть лише одну сторону сусп≥льного виробництва. јдже в процес≥ виробництва люди вступають у певн≥ в≥дносини не т≥льки з природою, а й один з одним.

÷≥ взаЇмов≥дносини людей у процес≥ виробництва д≥стали назву "виробнич≥ в≥дносини" ≥ представл¤ють другу складову способу виробництва.

” виробнич≥ в≥дносини вход¤ть насамперед виробничо-техн≥чн≥ в≥дносини, тобто взаЇмини м≥ж виробниками безпосередньо на конкретному п≥дприЇмств≥. јле дд¤ усп≥шного функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства необх≥дн≥ зв'¤зки його з ≥ншими п≥дприЇмствами ≥ нав≥ть галуз¤ми виробництва. ќтже, у виробнич≥ в≥дносини вход¤ть також в≥дносини м≥ж людьми р≥зних п≥дприЇмств чи галузей виробництва, а також в≥дносини в процес≥ розпод≥лу, обм≥ну та споживанн¤ сусп≥льного продукту.

¬ основ≥ виробничих в≥дносин лежить власн≥сть на засоби виробництва. “обто в≥д того, в чињй власност≥ перебувають основн≥ засоби виробництва, залежить сутн≥сть, характер ус≥Їњ системи виробничих в≥дносин. ’арактер власност≥ визначаЇ форми в≥дносин м≥ж людьми у сусп≥льств≥: пануванн¤ ≥ п≥дкоренн¤ чи сп≥вроб≥тництво та взаЇмодопомога.

1	2	3	4

Ќазва: ¬плив техн≥ки на розвиток економ≥чноњ д≥¤льност≥, ф≥лософський аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (4750 прочитано)