Ќаукознавство > ћетоди ≥ канали збору ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ

ћетоди ≥ канали збору ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ

≤нформац≥¤ граЇ усе б≥льш важливу роль у б≥знес≥ ≥ ¤к ресурс, ≥ ¤к товар. «а останн≥ тридц¤ть рок≥в р≥зко зр≥с обс¤г доступноњ ф≥рмам ≥нформац≥њ, а з упровадженн¤м нових комун≥кац≥йних технолог≥й швидк≥сть доступу до ≥нформац≥њ зб≥льшилас¤ в багато раз≥в. ќднак цей р≥ст не завжди супроводжувавс¤ в≥дпов≥дним пол≥пшенн¤м ¤кост≥ ≥нформац≥њ.

≤снуЇ безл≥ч вид≥в ≥ джерел б≥знесу-≥нформац≥њ. ќсновне розмежуванн¤ пол¤гаЇ в тому, з ¤кого джерела над≥йшла ≥нформац≥¤: первинного (≥нформац≥¤, з≥брана ф≥рмою при безпосередн≥м чи досл≥дженн≥ уз¤та з≥ зв≥т≥в про досл≥дженн¤) чи вторинного (уже кимсь з≥брана ≥нформац≥¤, що маЇ бути проанал≥зувати). ¬≥дпов≥дне, зв'¤зане з цим розходженн¤ пол¤гаЇ в тому, чи Ї ц¤ ≥нформац≥¤ загальнодоступноњ чи доступ до нењ обмежений.

”с≥ б≥знеси-процеси де¤кою м≥рою залежать в≥д ≥нформац≥њ, що необх≥дна дл¤ зниженн¤ ризику при прийн¤тт≥ р≥шень ≥ розробц≥ стратег≥њ.  еруванн¤ ≥нформац≥Їю Ї основною функц≥Їю керуючих у б≥льшост≥ ф≥рм, особливо у великих компан≥¤х ≥ транснац≥ональних корпорац≥¤х.  еруванн¤ ≥нформац≥Їю визначають ¤к одержанн¤ своЇчасноњ, точноњ ≥ необх≥дноњ ≥нформац≥њ ≥ передача њњ прац≥вникам ус≥х р≥вн≥в.  еруванн¤, таким чином, включаЇ зб≥р, ≥нтерпретац≥ю ≥ збереженн¤ ≥нформац≥њ в лог≥чн≥й систем≥. —истеми керуванн¤ ≥нформац≥Їю, побудован≥, ¤к правило, на баз≥ ¤коњ-небудь комп'ютерноњ програми, допомагають привести ≥нформац≥ю в б≥льш струнку систему, прискорити процес доступу до нењ ≥ зб≥льшити швидк≥сть передач≥ даних. Ќезважаючи на це, треба знати, що в≥д цих систем не буде корист≥, ¤кщо компан≥¤ спочатку не визначить, ¤к≥ саме види ≥нформац≥њ вона хоче одержувати, а також не позначить пр≥оритетн≥ напр¤мки њњ використанн¤.

„и (Li, 1995) звернув особливу увагу на те, що У≥нформац≥¤, так само ¤к товари ≥ ресурси, перетворилас¤ в Устратег≥чний ресурсФ, в≥д ¤кого залежить конкурентноздатн≥сть ус≥х ф≥рмФ. ” д≥йсност≥ ≥нформац≥¤ завжди була необх≥дна дл¤ ефективного керуванн¤, але революц≥¤, що в≥дбулас¤ в комун≥кац≥йних системах, зб≥льшила обс¤г доступноњ ≥нформац≥њ ≥ зробила процес керуванн¤ ≥нформац≥Їю б≥льш складним ≥ важливоњ дл¤ ф≥рми.

Ќа сьогодн≥шн≥й день не ≥снуЇ загальноприйн¤того визначенн¤ б≥знесу-≥нформац≥њ. ” тому, що стосуЇтьс¤ ≥нформац≥њ взагал≥, ћарт≥н (Martin, 1983) в≥дзначаЇ на¤вн≥сть загальноњ омани: п≥д ≥нформац≥Їю Урозум≥ють факти, зведенн¤, новини ≥ знанн¤Ф. ѕот≥м, ¤к ≥ багато ≥нших автор≥в, в≥н пропонуЇ ≥Їрарх≥ю, що складаЇтьс¤ з трьох частин: даних, ≥нформац≥њ ≥ знанн¤. ƒан≥ в≥днос¤тьс¤ до почуттЇвих ≥ сприйманих ¤вищ; вони Ї ц≥лком незалежними, а њхн≥й зм≥ст носить безсторонн≥й характер. ≤нформац≥¤ вже б≥льш умогл¤дна, вона також базуЇтьс¤ на почуттЇвих ¤вищах, але ≥нтерпретованих передавальним пристроЇм; ≥нод≥ така ≥нтерпретац≥¤ може спотворювати значенн¤ лежачих в основ≥ даних (¤к, наприклад, упереджен≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ при пов≥домленн≥ новин). «нанн¤ ще б≥льш умогл¤дне. як ≥ ≥нформац≥¤, воно пасивно, але, з огл¤ду на на¤вн≥сть у нас розумових зд≥бностей ≥ (чи) технолог≥њ, ми можемо перетворити його в конкретн≥ д≥њ.

“акий под≥л м≥ж статичною природою ≥нформац≥њ ≥ властив≥стю потенц≥йноњ активност≥ знанн¤ була сформульована ƒ. ’ейдом (Hade): У≤нформац≥¤ п≥длегла думкам людей, а знанн¤ Ч це сила ≥ вол¤ надходити у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњми погл¤дамиФ (цитуЇтьс¤ по Koski, 2000). Ќезважаючи на свою ≥люстративн≥сть, ц¤ точка зору до де¤коњ м≥ри екстремальна. ≤нформац≥¤ Ї необх≥дним структурним елементом знанн¤; знанн¤ можна одержати ≥нтуњтивно, але, принаймн≥ в зах≥дних крањнах, обговорюЇтьс¤ й анал≥зуЇтьс¤ саме те знанн¤, що отримане шл¤хом сприйн¤тт¤ й анал≥зу ≥нформац≥њ.

«адача б≥знесу-≥нформац≥њ, ¤к буде показано нижче, пол¤гаЇ в наданн≥ менеджерам де¤коњ основи знань ¤к про внутр≥шнЇ середовище ф≥рми, зв'¤заноњ з њњ роботою, так ≥ про зовн≥шн≥й, у ¤к≥й функц≥онуЇ ф≥рма. ќсновна мета збору ≥нформац≥њ пол¤гаЇ в тому, щоб на њњ основ≥ ¤к можна точн≥ше, з м≥н≥мальним р≥внем невизначеност≥, формувати знанн¤ ≥ приймати р≥шенн¤. ¬≥дпов≥дно при одержанн≥ б≥знесу-≥нформац≥њ акцент повинний бути зроблений на збор≥ реальних, економ≥чних, детерм≥н≥стських ≥ безумовних факт≥в. ќднак цей акцент може привести до скороченн¤ числа альтернатив (а отже, ≥ потенц≥алу ≥нформац≥њ) за рахунок виключенн¤ з розгл¤ду вс≥Їњ ≥нформац≥њ, що не в≥дпов≥даЇ вимоз≥ строгоњ Урелевантност≥Ф. ќдин з парадокс≥в сучасних погл¤д≥в на ≥нформац≥ю пол¤гаЇ в тому, що чим вище невизначен≥сть, тим б≥льше можливостей дл¤ дивергенц≥њ ≥ напр¤мк≥в подальшого розвитку, що випливають з цих можливостей; фактично тод≥ б≥льший обс¤г ≥нформац≥њ приводить у де¤ких випадках до скороченн¤ числа таких напр¤мк≥в. ÷¤ проблема добре в≥дома, а недавно вона стала предметом досл≥дженн¤ на Упрактичному слуханн≥Ф, що мало на мет≥ вир≥шити проблеми, зв'¤зан≥ з визначенн¤м в≥дпов≥дного акценту ≥ збором ≥нформац≥њ. ќднак питанн¤ про т≥м, У¤ку ≥нформац≥ю використовуватиФ, залишаЇтьс¤ дуже непростим.

≤нша проблема, що виникаЇ при робот≥ з б≥знесом-≥нформац≥Їю, пол¤гаЇ в т≥м, що, хоча сама ≥нформац≥¤ знаходитьс¤ п≥д впливом зазначеноњ вище детерм≥н≥стськоњ економ≥чноњ парадигми, р≥шенн¤ часто приймаютьс¤ на основ≥ вражень ≥ неймов≥рних приклад≥в. ƒосл≥дницька робота з п≥дприЇмц¤ми, менеджерами, фах≥вц¤ми з ≥нвестуванн¤ й ≥ншими сп≥вроб≥тниками ви¤вила велику дов≥ру до У≥нтуњц≥њФ ≥ Увнутр≥шньому почуттюФ. “аким чином, у де¤ких випадках, очевидно, виникаЇ нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж б≥знесом-≥нформац≥Їю (¤ка заснована на фактах) ≥ д≥ловим знанн¤м (¤ке часто засновано на ≥нтуњц≥њ).

ќстанн¤ група питань зв'¤зана з тимчасовими обмеженн¤ми. Ѕ≥знес-≥нформац≥¤ в основному описуЇ те, що в≥дбулос¤ в недавньому ≥ не дуже далекому минулому; нав≥ть новини, що описують Усьогоденн¤Ф, в≥днос¤тьс¤, говор¤чи техн≥чною мовою, до самого недавнього минулого.  орисн≥сть оф≥ц≥йноњ статистики особливо зменшуЇтьс¤ через тимчасовий лаг м≥ж описуваними под≥¤ми ≥ публ≥кац≥Їю ≥нформац≥њ. ” терм≥нах майбутнього це означаЇ, що росте число джерел ≥нформац≥њ, що можуть розпов≥сти нам, що, швидше за все, в≥дбудетьс¤ в майбутньому (≥нша точка зору на розходженн¤ м≥ж ≥нформац≥Їю ≥ знанн¤м: не може ≥снувати знанн¤ про те, що в≥дбудетьс¤ в майбутньому). ѕроте усе ще не вистачаЇ ≥нформац≥њ про т≥м, чому в≥дбулис¤ ¤к≥сь чи под≥њ чому вони повинн≥ в≥дбутис¤. Ќавр¤д чи ц¤ ≥нформац≥¤ може стати самоњ коштовний; швидше за все, вона просто дозволить менеджерам сформувати б≥льш точне знанн¤ про минуле, майбутнЇ ≥ про зв'¤зки м≥ж ними.

¬иди б≥знесу-≥нформац≥њ

Ѕ≥знес-≥нформац≥ю звичайно класиф≥кують одним ≥з двох способ≥в. ѕерший спос≥б Ч по розм≥щенню джерела ≥нформац≥њ, причому найпоширен≥ше розходженн¤ пол¤гаЇ в тому, розташоване джерело ≥нформац≥њ усередин≥ чи ф≥рми ж в≥н зовн≥шн≥й стосовно нењ. ƒругим способом ≥нформац≥ю можна класиф≥кувати по њњ призначенню. ÷е найпоширен≥ша таксоном≥¤, тому що компан≥њ, що мають нам≥р збирати ≥нформац≥ю, робл¤ть це дл¤ дос¤гненн¤ ¤коњсь конкретноњ мети. “аким чином, дл¤ розгл¤нутих нижче загальноприйн¤тих категор≥й в≥дм≥тними ознаками виступають, по-перше, джерело ≥, по-друге, призначенн¤.

«овн≥шн¤ ≥нформац≥¤

–инкова ≥нформац≥¤. ÷е величезна ≥ складна область, ≥ ринкова ≥нформац≥¤ зараз по праву Ї основним товаром дл¤ ф≥рм, починаючи в≥д рекламних агентств ≥ зак≥нчуючи банками (а також дл¤ спец≥ал≥зованих компан≥й, що займаютьс¤ ринковими досл≥дженн¤ми), що конкурують за право надати ≥нформац≥ю ф≥рмам. –инкова ≥нформац≥¤ може бути дуже р≥зноњ Ч в≥д конкретноњ (¤к, наприклад, анал≥з структури магазин≥в у вузькому сегмент≥ роздр≥бного ринку) до самоњ загальноњ (¤к анал≥з тенденц≥й на св≥товому ринку ¤кого-небудь товару). ¬≥д ринковоњ ≥нформац≥њ залежать розробки компан≥¤ми нових продукт≥в, маркетингове плануванн¤, плануванн¤ комун≥кац≥й ≥ реклами, р≥шенн¤ про експорт, а також загальн≥ стратег≥чн≥ р≥шенн¤. ѕрирода ринковоњ ≥нформац≥њ м≥н¤Їтьс¤ в залежност≥ в≥д мети ≥ в≥д того, ¤коњ компан≥њ призначена ц¤ ≥нформац≥¤; категор≥њ, по ¤ких звичайно шукаЇтьс¤ ≥нформац≥¤, включають розм≥р ≥ р≥ст ринку, куп≥вельну спроможн≥сть, звички, попит ≥ поводженн¤ споживач≥в, ринкову частку й ≥нформац≥ю про конкурент≥в.

≤нформац≥¤ про конкурент≥в. ѓњ ≥нод≥ розгл¤дають ¤к частина ринковоњ ≥нформац≥њ, але вона по праву заслуговуЇ окремого розгл¤ду, оск≥льки може впливати на прийн¤тт¤ стратег≥чних р≥шень, нав≥ть ¤кщо ринков≥ умови не враховуютьс¤ безпосередньо.  омпан≥њ можуть, наприклад, зац≥кавитис¤, де конкуренти знаход¤ть джерела сировини ≥ фах≥вц≥в, дл¤ того щоб брати участь у конкурентн≥й боротьб≥ за ц≥ чи джерела зберегти вже на¤вн≥. ¬≥домо, що точну ≥нформац≥ю про конкурент≥в одержати важко, ≥ ц¤ область удостоњлас¤ пильноњ уваги завд¤ки таким неетичним д≥¤м де¤ких компан≥й, ¤к промислове шпигунство.

ћакроеконом≥чна ≥ геопол≥тична ≥нформац≥¤. ’оча ≥нформац≥¤ цього виду р≥дко пр¤мо впливаЇ на компан≥њ, вона може з≥грати вир≥шальну роль при розробц≥ довгостроковоњ стратег≥њ. Ќаприклад, ≥нформац≥¤ про розробки в  итањ допомогла компан≥¤м вир≥шити, виходити на китайський ринок чи н≥; прим≥тний той факт, що перш≥ ≥ноземн≥ компан≥њ, що вийшли на китайський ринок, мали кращими ≥ найб≥льш достов≥рн≥ джерела ≥нформац≥њ про пол≥тичн≥ й економ≥чн≥ зм≥ни в  итањ.

≤нформац≥¤ про постачальник≥в. ÷ю ≥нформац≥ю часто випуст¤ть з уваги, але вона граЇ не останню роль ≥ при розробц≥ нових продукт≥в, ≥ при розрахунку практичних результат≥в. ≤нформац≥¤ про постачальник≥в звичайно концентруЇтьс¤ на таких аспектах, ¤к витрати, над≥йн≥сть, ¤к≥сть ≥ час доставки.

«овн≥шн¤ ф≥нансова ≥нформац≥¤.  омпан≥¤м, особливо великим з≥ складною структурою ≥нвестиц≥й ≥ (чи) з≥ складною ф≥нансовою структурою, потр≥бно р≥зноман≥тна ≥нформац≥¤ з таких питань, ¤к, наприклад, валютн≥ курси, динам≥ка курс≥в акц≥й, рух на ринку кап≥талу ≥ т.д. ¬ останн≥ роки на цих ринках спостер≥гаютьс¤ тенденц≥њ до переходу у в≥ртуальний прост≥р ≥ наданню ≥нформац≥њ в режим≥ реального часу. ќсновна складн≥сть дл¤ компан≥й ≥ менеджер≥в, що займаютьс¤ збором ≥нформац≥њ, Ч структурувати керуванн¤ ≥нформац≥Їю, щоб можна було збирати, асим≥лювати й анал≥зувати дуже велик≥ ≥ надзвичайно швидк≥ ≥нформац≥йн≥ потоки.

1	2	3	4

Ќазва: ћетоди ≥ канали збору ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2457 прочитано)