Ќаукознавство > ћетоди ≥ канали збору ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ
≤нформац≥¤ про регулюванн¤ й оподатковуванн¤. омпан≥¤м потр≥бна ≥нформац≥¤ про умови регулюванн¤, ц≥лком ймов≥рно, т≥льки дл¤ дотриманн¤ правових норм, а не по ¤кихось ≥нших розум≥нн¤х. ќц≥нка умов регулюванн¤ теж потр≥бна задача, що передуЇ прийн¤ттю будь-¤кого р≥шенн¤ про вих≥д на ≥ноземн≥ ринки. ≤нформац≥¤ про податков≥ системи важлива не т≥льки дл¤ дотриманн¤ правових норм, але ≥ дл¤ визначенн¤ ефективного з погл¤ду податкових виплат способу веденн¤ операц≥й. Ќаприклад, можуть бути ¤к≥сь податков≥ стимули до розм≥щенн¤ виробництва в одн≥й крањн≥, а не в ≥нш≥й, де плануЇтьс¤ введенн¤ б≥льш високих податк≥в. ¬нутр≥шн¤ ≥нформац≥¤ ≤нформац≥¤ про виробництво. ÷е приклад ц≥лком внутр≥шнього стосовно ф≥рми виду ≥нформац≥њ. омпан≥¤м-виробникам потр≥бна ≥нформац≥¤ про так≥ реч≥, ¤к ефективн≥сть виробництва ≥ продуктивн≥сть, витрати, в≥дходи виробництва ≥ ¤к≥сть. ≤нформац≥¤ про виробництво важлива дл¤ ф≥нансового плануванн¤, але багато компан≥й також спираютьс¤ на нењ ≥ при маркетинговому плануванн≥; њм важливо знати, чи здатне виробництво поставл¤ти продукц≥ю визначеноњ ¤кост≥ в обс¤з≥, достатньому дл¤ виконанн¤ службами маркетингу ≥ збуту своњх зобов'¤зань перед споживачами. ≤нформац≥¤ про трудов≥ ресурси. Ќа сьогодн≥шн≥й день це Ус≥ра зонаФ у керуванн≥ ≥нформац≥Їю; хоча багато ф≥рм налагодили складну систему одержанн¤ ≥нформац≥њ про ринок, конкурент≥в ≥ виробництво, лише де¤к≥ мають схожу по складност≥ систему дл¤ одержанн¤ ≥нформац≥њ про трудов≥ ресурси. ≤нформац≥¤ про трудов≥ ресурси звичайно сфальцьована на таких моментах, ¤к навчанн¤ персоналу ≥ р≥вень квал≥ф≥кац≥њ, моральний стан персоналу ≥ витрати на забезпеченн¤ кадрами. ” досить досв≥дчених ф≥рмах спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ збирати ≥нформац≥ю про особисте житт¤ прац≥вник≥в. “ака система найб≥льш поширена в —Ўј, але зустр≥чаЇтьс¤ й в ≥нших крањнах; ф≥рми намагаютьс¤ одержати ¤кнайб≥льше ≥нформац≥њ про характери сп≥вроб≥тник≥в, зовн≥шн≥х ≥нтересах, с≥мейному житт≥, дл¤ того щоб краще задовольн¤ти потреби прац≥вник≥в ≥ п≥двищувати њхн≥й моральний стан. ƒе¤к≥ ¤понськ≥ ф≥рми сприймають цей вид ≥нформац≥њ ¤к природну частину корпоративноњ програми соц≥ального забезпеченн¤ дл¤ прац≥вник≥в ≥ њхн≥х родин. ќднак в ≥нших крањнах сп≥вроб≥тники ≥нод≥ сприймають зб≥р такоњ ≥нформац≥њ ¤к вторгненн¤ в њхнЇ приватне житт¤. ¬нутр≥шн¤ ф≥нансова ≥нформац≥¤. ÷¤ категор≥¤ ≥нформац≥њ описуЇ те, що звичайно називають УпоказникамиФ. ¬она включаЇ основну ≥нформац≥ю з бухгалтерського балансу про прибуток ≥ витрати, про майно ≥ зобов'¤занн¤, а також великий спектр ф≥нансових показник≥в, таких ¤к коеф≥ц≥Їнт P/E (в≥дношенн¤ ринковоњ ц≥ни акц≥њ до доходу по н≥й), в≥дношенн¤ зароб≥тноњ плати до валовоњ виручки, показники продуктивност≥ ≥ т.д. “ака ≥нформац≥¤ звичайно даЇ вих≥дну картину ф≥нансового благополучч¤ ≥ рентабельност≥ компан≥њ. ƒжерела б≥знесу-≥нформац≥њ —тосуючись джерел ≥нформац≥њ, Ћавин (Lavin, 1987) запропонував класиф≥кувати всю б≥знес-≥нформац≥ю двома способами. ласиф≥кац≥¤ першим способом припускаЇ, що ≥нформац≥¤ може бути або первинноњ, отриманоњ в результат≥ чи досл≥дженн¤ анал≥зу, ≥н≥ц≥йованого ф≥рмою, або вторинноњ, отриманоњ з ¤кихось уже на¤вних джерел. ƒругий спос≥б п≥дрозд≥л¤Ї ≥нформац≥ю на внутр≥шню ≥ зовн≥шню стосовно ф≥рми. ƒал≥ Ћавин класиф≥куЇ вторинн≥ джерела по характер≥ доступу до них. ÷≥ джерела можуть бути: публ≥чними, доступними дл¤ будь-¤кого досл≥дника; частками, що складають власн≥сть визначеноњ чи компан≥њ ≥нституту (але з можлив≥стю доступу до них за плату); передплатними, що представл¤ють собою г≥брид публ≥чних ≥ приватних джерел, коли ≥нформац≥¤ знаходитьс¤ в чињйсь власност≥, але пост≥йно обновл¤Їтьс¤ ≥ стаЇ доступноњ дл¤ визначеного обмеженого кола передплатник≥в. —тратег≥њ можуть бути або оф≥ц≥йними, що використовують спец≥ал≥зованих постачальник≥в ≥нформац≥њ, або неоф≥ц≥йними, що використовують р≥зн≥ канали; вони також можуть бути активними (коли шукають джерела ≥нформац≥њ) чи пасивними (анал≥з ≥нформац≥њ з уже в≥домих джерел). омб≥нац≥¤ дек≥лькох таких стратег≥й може бути ц≥лком достатньоњ, але це залежить в≥д об'Їкта. ѕри пошуку джерел ≥нформац≥њ особлива увага потр≥бно прид≥л¤ти таким питанн¤м, ¤к варт≥сть ≥ конкретн≥сть одержуваноњ ≥нформац≥њ, над≥йн≥сть ≥ гарант≥њ в≥рог≥дност≥ ≥нформац≥њ. Ќа жаль, маЇтьс¤ пр¤ма залежн≥сть (причому звичайно дуже т≥сна) м≥ж ступенем конкретност≥ ≥нформац≥њ ≥ варт≥стю њњ одержанн¤. Ќеобх≥дна оц≥нка над≥йност≥ ≥нформац≥њ (≥з завданн¤м припустимоњ погр≥шност≥); вона повинна включати джерело, терм≥н, прот¤гом ¤кого ≥нформац≥¤ залишаЇтьс¤ актуальноњ, ≥ њњ анал≥з. –епутац≥¤ джерела Ч це одне, а використанн¤ доказ≥в, що п≥дтверджують њњ, чи Утр≥ангул¤ц≥¤Ф ≥нформац≥њ, Ч зовс≥м ≥нше. ѕриведемо трохи найб≥льш розповсюджених джерел б≥знесу-≥нформац≥њ: ур¤дов≥ заклади; б≥бл≥отеки; торгов≥ асоц≥ац≥њ; компан≥њ, що займаютьс¤ приватними досл≥дженн¤ми й ≥нформац≥Їю; газети ≥ журнали; служби б≥знесу-≥нформац≥њ; бази даних у режим≥ онлайн. ƒе¤к≥ джерела варто прокоментувати. ”р¤дов≥ заклади, ¤к державн≥, так ≥ наддержавн≥, можуть служити гарним джерелом неопрацьованих даних, особливо ринкових ≥ макроеконом≥чних, а також ≥нформац≥њ, що стосуЇтьс¤ регулюванн¤. ќднак часто ц≥ дан≥ потр≥бно чи ≥нтерпретувати анал≥зувати. ƒе¤к≥ ур¤дов≥ заклади намагаютьс¤ сам≥ зробити анал≥з; наприклад, посольства ¬еликобритан≥њ за кордоном надають зв≥ти про досл≥дженн¤ ринк≥в зац≥кавленим компан≥¤м, але ¤к≥сть њхн≥й буваЇ р≥зним, а ≥нод≥ зв≥ти де¤ким в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д простого перерахуванн¤ назв ≥ адрес. ” т≥м, що стосуЇтьс¤ експортних ринк≥в, торгов≥ асоц≥ац≥њ найчаст≥ше Ї б≥льш корисним джерелом. „исло компан≥й, що займаютьс¤ приватними досл≥дженн¤ми й ≥нформац≥Їю, за останн≥ роки виросло в к≥лька раз≥в; вони спец≥ал≥зуютьс¤ на збор≥ ≥нформац≥њ про ринки ≥ конкурент≥в. √азети ≥ журнали ¤вл¤ють собою джерело безкоштовноњ (звичайно), але не ф≥льтрованоњ ≥нформац≥њ ≥з широкого кола питань. —лужби б≥знесу-≥нформац≥њ найчаст≥ше надають послуги по пошуку спец≥альноњ ≥ детал≥зованоњ ≥нформац≥њ на основ≥ чи п≥дписки продажу. «вичайно це комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ, але так≥ послуги надають ≥ академ≥чн≥ установи. ѕрикладом комерц≥йних орган≥зац≥й можуть бути служба кредитноњ ≥нформац≥њ Dun & Bradstreet чи компан≥¤ A.C. Nielsen, що займаЇтьс¤ досл≥дженн¤ми ринку. як приклад академ≥чних установ можна привести Centre for Economic Forecasting при London Business School, що надаЇ макроеконом≥чн≥ анал≥зи ≥ прогнози, ≥ Small Business Foresight, що пропонуЇ послуги по анал≥з≥ ≥ прогнозуванню дл¤ власник≥в акц≥й др≥бних компан≥й. –озвиток ≥нформац≥йних технолог≥й зб≥льшило число ≥ п≥двищило р≥вень баз даних на CD-ROM ≥ в режим≥ онлайн, що надають ¤к к≥льк≥сну, зокрема статистичну ≥ докладну ф≥нансову ≥нформац≥ю (наприклад, Datastream, FAME, Eurostat, NOMIS), так ≥ ¤к≥сну, таку ¤к ≥нформац≥¤ про ринки ≥ конкурент≥в, що надають служби новин (наприклад, Nexis, McCarthy, Reuters Business Briefing). ≤нтернет з≥ своЇю всесв≥тньою павутиною пропонуЇ неймов≥рна к≥льк≥сть ≥нформац≥йних сайтов, а також засоб≥в обм≥ну ≥нформац≥Їю з усього св≥ту (див. ≤Ќ“≈–Ќ≈“; WORLD WIDE WEB). ≥льк≥сть джерел ≥нформац≥њ росте неймов≥рними темпами, а в процес≥ пошуку ≥нформац≥њ ф≥рми спираютьс¤ на використанн¤ засоб≥в пошуку в режим≥ он-лайн, таких ¤к Lycos, створений ун≥верситетом Carnegie Mellon, WebCrawler, чи InfoSeek (див. ѕошуков≥ системи в ≤нтернету). ÷≥ засоби дозвол¤ють шукати ≥нформац≥ю багатьма способами: одн≥ шукають по заголовках ≥ назвам, ≥нш≥ шукають сам≥ документи, трет≥ ще ¤к-небудь. ƒл¤ передплатник≥в к≥льк≥сть послуг в ≤нтернету взагал≥, а також у приватних мережах, таких ¤к Microsoft Network, продовжуЇ рости, забезпечуючи доступ до конкретного, дуже докладноњ ≥нформац≥њ. «авжди маЇтьс¤ великий попит на специф≥чну ≥нформац≥ю ≥з сектор≥в ≥ рег≥он≥в, ≥ в≥н продовжуЇ рости. √рупи визначених ≥нтерес≥в, блоки новин ≥ дошки оголошень в ≤нтернету дозвол¤ють вид≥л¤ти пучки узкоспециализированной ≥нформац≥њ й у такий спос≥б зб≥льшувати корисн≥сть доступноњ ≥нформац≥њ. ќбм≥н ≥нформац≥Їю з усього св≥ту в режим≥ реального часу спри¤Ї встановленню контакт≥в ≥ п≥дтримц≥ взаЇмин. ¬≥н швидко став нев≥д'Їмною частиною веденн¤ б≥знесу, а неминучий прих≥д над≥йно захищених систем електронних торг≥в надал≥ прискорить цей процес. ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ зб≥льшили можливост≥ доступу до первинних джерел ≥нформац≥њ усередин≥ компан≥њ. ћенеджерськ≥ ≥нформац≥йн≥ системи (MIS) ≥ адм≥н≥страторськ≥ ≥нформац≥йн≥ системи (EIS) збирають ≥нформац≥ю з таких джерел, ¤к зв≥ти про продаж≥, виробнич≥ зв≥ти, а також добувають ≥нформац≥ю про ринки, ф≥нанси ≥ виробництво (див. ≥нформац≥йн≥ системи дл¤ кер≥вник≥в). ¬икористанн¤ ускладнених баз даних зробило можливими методи маркетингу взаЇмод≥њ, а нове програмне забезпеченн¤ дозволило розвивати автоматизован≥ ≥ нав≥ть У≥нтелектуальн≥Ф електронн≥ форми (див. √еограф≥чн≥ ≥нформац≥йн≥ системи). ќчевидно, що ¤к≥сть ≥нформац≥њ залежить в≥д ¤кост≥ ≥нформац≥йноњ системи ≥ профес≥онал≥зму людей, що в≥дпов≥дають за вх≥дн≥ дан≥. –оль б≥знесу-≥нформац≥њ ƒибольд (Diebold, 1985) п≥дкреслюЇ, що потреба в ≥нформац≥њ не¤вно присутн¤ в кожн≥й д≥њ менеджера. ¬≥н затверджуЇ, що вс¤ робота в сучасному оф≥с≥ под≥л¤Їтьс¤ на ш≥стьох основних частин: вх≥д, зб≥р неопрацьованих даних; комун≥кац≥њ, перем≥щенн¤ ≥нформац≥њ в≥д одного джерела до ≥ншого; обробка, перетворенн¤ ≥нформац≥њ з одн≥Їњ форми в ≥ншу; збереженн¤, збереженн¤ обробленоњ ≥нформац≥њ;
Ќазва: ћетоди ≥ канали збору ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2457 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
