Ќаукознавство > Ќац≥ональна система стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ

Ќац≥ональна система стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ

1. —учасний стан науково-техн≥чного прогресу характеризуЇтьс¤ прискореним темпом розвитку науки ≥ техн≥ки, б≥льш т≥сною взаЇ≠мод≥Їю та впливом њх на виробництво. –озвиток техн≥ки пов'¤заний з≥ значним ускладненн¤м обладнанн¤, використанн¤м р≥зних систем машин ≥ прилад≥в, ¤к≥ взаЇмопов'¤зан≥ м≥ж собою б≥льш жорстким режимом њх експлуатац≥њ, використанн¤м широкоњ номенклатури речовин ≥ матер≥ал≥в. ¬≥дбуваЇтьс¤ процес поширенн¤ кооперац≥њ ≥ значне ускладненн¤ зв'¤зк≥в м≥ж галуз¤ми народного господарства, п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми. –≥зко зростають вимоги до сировини, матер≥ал≥в, комплектуючих вироб≥в ≥ готовоњ продукц≥њ. ѕершор¤дне значенн¤ набувають питанн¤ над≥йност≥ та безпеки товар≥в виробничого призначенн¤ та товар≥в народного споживанн¤.

” виконанн≥ народногосподарських завдань, п≥двищенн≥ ефек≠тивност≥ сусп≥льного виробництва ≥ пол≥пшенн≥ ¤кост≥ продукц≥њ стан≠дартизац≥¤ в≥д≥граЇ суттЇву роль, адже вона акумулюЇ найнов≥ш≥ дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, орган≥чно з'ЇднуЇ фундаментальн≥ та прикладн≥ галуз≥ науки, спри¤Ї швидкому впровадженню наукових дос¤гнень в практику, допомагаЇ визначити найб≥льш економ≥чн≥ та перспективн≥ напр¤мки розвитку науково-техн≥чного прогресу ≥ народного господарства крањни.

—ьогодн≥ р≥зко зростаЇ роль стандартизац≥њ ¤к важливоњ ланки у систем≥ управл≥нн¤ техн≥чним р≥внем ¤кост≥ продукц≥њ - в≥д наукових розробок ≥ до експлуатац≥њ та утил≥зац≥њ вироб≥в. —тандартизац≥¤ поЇднуЇ науку, техн≥ку ≥ виробництво, спри¤Ї забезпеченню Їдиноњ техн≥ч≠ноњ пол≥тики в р≥зних галуз¤х народного господарства, техн≥чному переозброЇнню виробництва, широкому впровадженню сучасноњ тех≠н≥ки ≥ технолог≥й, ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва, механ≥зац≥њ ≥ автома≠тизац≥њ виробничих процес≥в, п≥двищенню ¤кост≥ товар≥в. ”се це спри¤Ї розвитку економ≥ки крањни.

’арактерною особлив≥стю стандартизац≥њ Ї те, що сфера њњ д≥њ та застосуванн¤, р≥вень розвитку знаход¤тьс¤ у широкому д≥апазон≥. ЌемаЇ такоњ сфери д≥¤льност≥ людини, до ¤коњ б не була причетна стандартизац≥¤. јдже з поширенн¤м ≥ поглибленн¤м п≥знанн¤, розвитком науки ≥ техн≥ки, удосконаленн¤м виробництва масштаби роб≥т значно зростають ≥ поширюЇтьс¤ сфера використанн¤ принцип≥в стандартизац≥њ.

ќсновна мета стандартизац≥њ - це оптимальне впор¤дкуванн¤ об'Їкт≥в стандартизац≥њ дл¤ прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу, п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ управл≥нн¤ народним господарством, розвиток м≥жнародного економ≥чного, наукового ≥ техн≥чного сп≥вроб≥тництва.

—тандартизац≥¤ в≥дпов≥дно до основноњ мети маЇ р≥зн≥ завданн¤. √оловне завданн¤ - створенн¤ системи нормативноњ документац≥њ, ¤ка визначаЇ прогресивн≥ вимоги де продукц≥њ, то виготовл¤Їтьс¤ дл¤ потреб народного господарства, населенн¤, оборони держави та експорту, до њњ розробки, виробленн¤ та застосуванн¤, а також забезпеченн¤ контролю за правильн≥стю використанн¤ ц≥Їњ документац≥њ.

—тандартизац≥¤ Ї орган≥зац≥йно-техн≥чною основою економ≥ч≠ного ≥ науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва м≥ж крањнами, ефективним засобом поширенн¤ зв'¤зк≥в м≥ж крањнами ≥ л≥кв≥дуванн¤ техн≥чних бар'Їр≥в у м≥жнародн≥й торг≥вл≥. «м≥цненн¤ науково-техн≥чних та економ≥чних зв'¤зк≥в привертаЇ увагу до стандартизац≥њ ус≥х розвинених крањн св≥ту та крањн, що розвиваютьс¤, а також техн≥чних, економ≥чних, м≥жнародних, рег≥ональних ≥ нац≥ональних орган≥зац≥й, ф≥рм ≥ п≥дприЇмств. ÷е Ї насл≥дком об'Їктивноњ необх≥дност≥ стандартизац≥њ з управл≥нн≥ економ≥чними ≥ виробничими процесами.

ќстанн≥м часом одн≥Їю з ключових проблем науково-техн≥чного та економ≥чного розвитку крањн Ї проблема ¤кост≥ продукц≥њ. ѕол≥п≠шенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ (процес≥в, роб≥т послуг) - це проблема не т≥льки споживча чи техн≥чна, але й економ≥чна, соц≥альна й пол≥тична проблеми сусп≥льства.

—учасний р≥вень розвитку економ≥ки ”крањни, потреба у кор≥нних зм≥нах матер≥альних ≥ соц≥альних умов житт¤ народу вису≠вають на перший план проблему ¤кост≥. ѕол≥пшенн¤ ¤кост≥ товар≥в (процес≥в, роб≥т, послуг) можливе т≥льки на основ≥ стандартизац≥њ. ”правл¤ти та п≥двищувати ¤к≥сть можливо т≥льки на основ≥ стан≠дарт≥в та ≥ншоњ нормативно-законодавчоњ документац≥њ. —тандарти встановлюють вимоги до ¤кост≥ та над≥йност≥ метод≥в контролю ≥ випробовувань продукц≥њ, створюють необх≥дну Їдн≥сть, без ¤коњ неможливий подальший розвиток техн≥чного р≥зн¤.

—тандарти та ≥нш≥ нормативн≥ документи складають значку ≥ важливу частину нормативноњ бази економ≥ки крањни. –озробку стандарт≥в зд≥йснюють вчен≥ та спец≥ал≥сти головних ≥ базових орган≥зац≥й з≥ стандартизац≥њ ус≥х галузей народного господарства. Ќа основ≥ результат≥в науково-досл≥дних, проектно-конструкторських ≥ досл≥дницько-технолог≥чних роб≥т у стандартах встановлюютьс¤ перспективн≥ вимоги, тобто закладаютьс¤ не т≥льки показники, що визначають ¤к≥сть продукц≥њ на даному етап≥, але й перспективн≥ показники техн≥чного р≥зн¤, ¤кост≥ та економ≥чност≥, в≥дпов≥дно до ¤ких повинна проектуватис¤ ≥ освоюватис¤ нова продукц≥¤.

—тандарти з випереджаючими вимогами Ї своЇр≥дним прогно≠зом техн≥чного прогресу продукц≥њ, що розробл¤Їтьс¤. ѕри цьому повинн≥ використовуватис¤ найсучасн≥ш≥ методи прогнозуванн¤ ≥ оптим≥зац≥њ. ћатематичн≥ методи оптим≥зац≥њ к≥льк≥сних вимог стан≠дарт≥в дають можлив≥сть отримувати найвищий ефект в≥д стан≠дартизац≥њ.

—тандарти та ≥нша нормативна документац≥¤ в≥д≥грають важливу роль при вир≥шенн≥ техн≥чних, економ≥чних ≥ соц≥альних проблем крањни, тому належить пост≥йно п≥двищувати науково-техн≥чний р≥вень чинних стандарт≥в, оновлювати њх з метою зам≥ни застар≥лих показник≥в ≥ своЇчасного в≥дображенн¤ вимог народного господар≠ства.

“ехн≥чними ком≥тетами ”крањни з≥ стандартизац≥њ розроблено понад 500 терм≥нолог≥чних стандарт≥в в ус≥х галуз¤х д≥¤льност≥, що дозволило сформувати основи украњнськоњ науково-техн≥чноњ терм≥но≠лог≥њ. ¬ ”крањн≥ станом на 01.01.99 р. надано чинност≥ 2160 держав≠ним (нац≥ональним) стандартам, близько 60% з ¤ких гармон≥зован≥ з м≥жнародними. ѕроблема м≥жнародноњ гармон≥зац≥њ стандарт≥в ¤к важливого засобу л≥кв≥дуванн¤ перешкод у торг≥вл≥ та промисловому сп≥вроб≥тництв≥ знайшла в≥дбитт¤ в «авершальному јкт≥, ¤кий п≥дписали ус≥ Ївропейськ≥ держави,  анада й —Ўј в серпн≥ 1975 р. у √ельс≥нк≥.

Ќа територ≥њ ”крањни прот¤гом 1993 р. затверджено та впровад≠жено в р≥зних галуз¤х народного господарства 102 державних стан≠дарти ”крањни, з ¤ких 28 - пр¤ме впровадженн¤ стандарт≥в м≥жна≠родних орган≥зац≥й з≥ стандартизац≥њ 150 та ≤≈—. ¬провадженн¤ м≥ж≠народних стандарт≥в даЇ змогу виробников≥ не т≥льки п≥днести ¤к≥сть в≥тчизн¤них товар≥в до р≥зн¤ м≥жнародних вимог, але й забезпечити перебудову виробництва, його орган≥зац≥ю, технолог≥ю, систему управл≥нн¤ ¤к≥стю в≥дпов≥дно до р≥зн¤ розвинених крањн св≥ту. Ќа¤вн≥сть сертиф≥ката в≥дпов≥дност≥ м≥жнародному стандарту забезпечить дл¤ украњнського виробника доступ на м≥жнародний ринок.

« метою забезпеченн¤ ефективного доступу украњнських вироб≠ник≥в (експортер≥в) до м≥жнародних, м≥ждержавних (крањн —Ќƒ) ≥ нац≥ональних нормативних документ≥в створено √оловний ≥нфор≠мац≥йний фонд стандарт≥в. Ќормативн≥ документи цього фонду вико≠ристовуютьс¤ в ус≥х галуз¤х сусп≥льного виробництва та споживанн¤ продукц≥њ (наданн¤ послуг). «а станом на 01.10.98 р. у √оловному ≥нформац≥йному фонд≥ стандарт≥в ƒержстандарту ”крањни збер≥га≠Їтьс¤ понад 104 тис. нормативних документ≥в, у тому числ≥ 20 тис. стандарт≥в, що мають статус нац≥ональних, понад 13 тис. м≥жна≠родних стандарт≥в ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ з≥ стандартизац≥њ (ISќ) та ћ≥жнародноњ електротехн≥чноњ ком≥с≥њ (≤≈—), понад 17 тис. м≥ж≠державних стандарт≥в крањн —Ќƒ, близько 6,6 тис. Ївропейських стандарт≥в. ‘онд м≥стить нац≥ональн≥ стандарти розвинених крањн та крањн, ¤к≥ Ї партнерами ”крањни.

‘онд галузевих стандарт≥в складаЇ понад 43 тис. нормативних документ≥в. ќновленн¤ ‘онду галузевих стандарт≥в зд≥йснюЇтьс¤ дуже пов≥льно ≥ складаЇ 0,4% за 5 рок≥в (1994 - 1998 рр.). «а роки незалежност≥ в ”крањн≥ зареЇстровано 314 галузевих стандарт≥в.

” Ќац≥ональному автоматизованому ≥нформац≥йному фонд≥ стандарт≥в збер≥гаЇтьс¤ понад 100 тис. нормативних документ≥в, ¤к≥ пост≥йно поновлюютьс¤. ѕрацюЇ м≥жнародна б≥бл≥ограф≥чна елект≠ронна база даних –≈RINORM.

ѕрот¤гом 1993-1998 рр. затверджено 18 державних класи≠ф≥катор≥в ”крањни.

√оловний ≥нформац≥йний фонд взаЇмод≥Ї з м≥жнародними ≥ ≥ноземними орган≥зац≥¤ми з≥ стандартизац≥њ на п≥дстав≥ договор≥в, укладених ƒержстандартом ”крањни. ѕрот¤гом року до √оловного ≥нформац≥йного фонду надходить понад 10000 одиниць нормативних документ≥в. ¬проваджено повнотекстову автоматизовану базу даних стандарт≥в ™вропейського —оюзу, що даЇ змогу будь-¤к≥й ур¤дов≥й установ≥, п≥дприЇмству чи орган≥зац≥њ, незалежно в≥д форми власност≥ та виду д≥¤льност≥, громадському об'Їднанню або приватн≥й особ≥ ознайомитис¤ з необх≥дними ≥нформац≥йними матер≥алами.

¬ ”крањн≥ стандартизац≥¤, що маЇ державний характер, спр¤мована на забезпеченн¤:

Х Їдиноњ техн≥чноњ пол≥тики;

Х захисту ≥нтерес≥в в≥тчизн¤них виробник≥в та споживач≥в продукц≥њ (процес≥в, роб≥т, послуг);

Х економ≥њ вс≥х вид≥в ресурс≥в;

Х в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ (процес≥в, роб≥т, послуг) св≥товому р≥вню ¤кост≥ та над≥йност≥;

Х гармон≥зац≥њ нац≥ональних нормативних документ≥в з≥ св≥товими аналогами;

Х в≥дпов≥дност≥ вимог нормативних документ≥в законодавчим актам;

Х спри¤нн¤ виходу украњнськоњ продукц≥њ на св≥товий ринок.

ѕор¤д з державною широко використовуЇтьс¤ галузева стан≠дартизац≥¤. “ак, набуваЇ подальшого розвитку стандартизац≥¤ на р≥вн≥ п≥дприЇмств. ¬≥дд≥ли з≥ стандартизац≥њ Ї-у кожному м≥н≥стерств≥ (в≥домств≥), об'Їднанн¤х, науково-досл≥дних ≥нститутах конструктор≠ських бюро. –оботи по п≥двищенню ефективност≥ виробництва, техн≥чного р≥вн¤ ≥ ¤кост≥ продукц≥њ провод¤тьс¤ з використанн¤м стандартизац≥њ.

1	2	3

Ќазва: Ќац≥ональна система стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2956 прочитано)