Ќаукознавство > Ќац≥ональна система стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ

¬ забезпеченн≥ ¤кост≥ значну роль в≥д≥граЇ людина з њњ про≠фес≥йною п≥дготовкою, ф≥з≥олог≥чними ≥ емоц≥ональними особ≠ливост¤ми, тобто мова йде про суб'Їктивн≥ фактори, ¤к≥ по-р≥з≠ному впливають на розгл¤нут≥ вище фактори. ¬≥д профес≥йноњ п≥дготовки людей, ¤к≥ зайн¤т≥ проектуванн¤м, виготовленн¤м ≥ експлуатац≥Їю вироб≥в, залежить р≥вень використанн¤ техн≥ч≠них фактор≥в. јле ¤кщо в процес≥ функц≥онуванн¤ техн≥чних фактор≥в роль суб'Їктивних слабшаЇ, тому що на ц≥й стад≥њ процес проходить з використанн¤м сучасноњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, ¤ка максимально зв≥льн¤Ї технолог≥чний процес в≥д участ≥ лю≠дини, то в орган≥зац≥йних факторах суб'Їктивний елемент в≥д≥≠граЇ вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи ≥ форми експлуатац≥њ ≥ споживанн¤ вироб≥в.

Ќаск≥льки важлив≥ суб'Їктивн≥ фактори, св≥дчить поширена серед виробник≥в думка про економ≥чну виг≥дн≥сть п≥двищенн¤ ¤кост≥. як≥сть розгл¤даЇтьс¤ при цьому ¤к соц≥альне бажана ме≠та, але њњ вплив на п≥двищенн¤ рентабельност≥ вважаЇтьс¤ м≥н≥≠мальним. ѕо¤снюЇтьс¤ це недостатньою об≥знан≥стю вироб≠ник≥в, ¤к≥ допускаютьс¤ таких помилок.

1. Ѕ≥льш висока ¤к≥сть обходитьс¤ дорожче. ÷е найпошире≠н≥ша думка щодо ¤кост≥. јле новий погл¤д на механ≥зми ство≠ренн¤ ¤кост≥ ≥ процеси виробництва показав, що висока ¤к≥сть не завжди коштуЇ дорожче. ¬ажливо зрозум≥ти, ¤к створюЇтьс¤ ¤к≥сть виробу при сучасному масовому виробництв≥. Ќа основ≥ потреб ринку ¤к≥сть спочатку визначаЇтьс¤ на папер≥ у вигл¤д≥ проекту. ѕот≥м все це вт≥люЇтьс¤ в реальний вир≥б за допомогою в≥дпов≥дних виробничих процес≥в. ¬кладанн¤, б≥льших кошт≥в в науков≥ досл≥дженн¤ ≥ досл≥дн≥ розробки може дати в результат≥ пом≥тне п≥двищенн¤ ¤кост≥ виробу. ќдночасне вдосконаленн¤ виробничих процес≥в може привести до значного зниженн¤ соб≥вартост≥ виробу. ÷е широко продемонстровано в япон≥њ ≥ на «аход≥ на всьому д≥апазон≥ промислових товар≥в масового вироб≠ництва: комп'ютери, побутова електротехн≥ка ≥ побутов≥ при≠лади. «а останн≥ два дес¤тил≥тт¤ ¤к≥сть цих вироб≥в пом≥тно по≠л≥пшилась, а варт≥сть впала.

2. јкцент на ¤к≥сть веде до зменшенн¤ продуктивност≥. ƒумка, що ¤к≥сть може бути отримана т≥льки за рахунок к≥лькост≥ Ч широко розповсюджена серед кер≥вник≥в виробництва помилка. ÷¤ точка зору Ї останньою з того пер≥оду, коли управл≥нн¤ ¤к≥стю пол¤гало у ф≥зичному огл¤д≥ к≥нцевого виробу. ” ц≥й си≠туац≥њ б≥льш жорстк≥ вимоги контролю призводили до в≥дбраковки б≥льшоњ к≥лькост≥ готовоњ продукц≥њ. јле з того часу контроль ¤кост≥ став б≥льш скрупульозним. ¬ сучасн≥й структур≥ управл≥нн¤ ¤к≥стю акцент зм≥нивс¤ на попередженн¤ недол≥к≥в на стад≥¤х розробленн¤ ≥ виготовленн¤. “ому дефектн≥ вироби, перш за все, не виробл¤ютьс¤. «усилл¤, потрачен≥ на те, щоб по≠л≥пшити ¤к≥сть ≥ зберегти к≥льк≥сть, спри¤ли тому, що пол≥пшен≠н¤ ¤кост≥ призводить, ¤к правило, до б≥льш високоњ продук≠тивност≥.

3. Ќа ¤к≥сть впливаЇ культура прац≥ робочоњ сили. ¬иробники звертають вину за низьку ¤к≥сть своњх вироб≥в на в≥дсутн≥сть ро≠зум≥нн¤ ¤кост≥ ≥ низьку культуру прац≥ своњх прац≥вник≥в. Ѕ≥льш глибокий анал≥з цього питанн¤ показуЇ, що прац≥вники можуть нести в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки в тому випадку, ¤кщо кер≥вництво забезпечило:

Ч всеб≥чне навчанн¤ оператор≥в обладнанн¤;

Ч прац≥вник≥в детальними ≥нструкц≥¤ми щодо роботи;

Ч засобами дл¤ перев≥рки або оц≥нюванн¤ результат≥в д≥й цих прац≥вник≥в;

Ч засобами дл¤ регулюванн¤ обладнанн¤ або процесу у ви≠падку, ¤кщо результат ви¤вл¤Їтьс¤ незадов≥льним.

ѕравдива оц≥нка виробник≥в скор≥ше всього покаже, що њх кер≥вництво нездатне забезпечити ц≥ дуже важлив≥ вих≥дн≥ умови на б≥льшост≥ робочих м≥сць. ≤ зам≥сть того, щоб шукати винних прац≥вник≥в, компан≥¤м необх≥дно вивчити слабк≥ м≥сц¤ своњх систем управл≥нн¤.

4. як≥сть може бути забезпечена суворою перев≥ркою.  онт≠роль був першим оф≥ц≥йним механ≥змом управл≥нн¤ ¤к≥стю на початку цього стол≥тт¤, ≥ б≥льш≥сть виробник≥в дос≥ впевнен≥, що ¤к≥сть може бути пол≥пшена за допомогою суворого контролю. —л≥д в≥дм≥тити, що перев≥рка може привести т≥льки до в≥д≠окремленн¤ ¤к≥сних вироб≥в в≥д не¤к≥сних. —ама по соб≥ вона не може пол≥пшити ¤к≥сть виготовленоњ продукц≥њ. Ѕ≥льш того, тод≥ ¤к останн≥ досл≥дженн¤ показали, що в≥д 60 до 70% вс≥х дефект≥в, ви¤влених на виробництв≥, пр¤мо або посередньо в≥днос¤тьс¤ до помилок, допущених на таких д≥л¤нках, ¤к проектуванн¤, техно≠лог≥чна п≥дготовка виробництва ≥ закуп≥вл¤ матер≥ал≥в, майже вс≥ перев≥рки ≥ д≥њ з управл≥нн¤ ¤к≥стю все-таки спр¤мован≥ на ви≠робничу д≥л¤нку.

Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що управл≥нн¤ ¤к≥стю Ч це не ≥зольо≠ваний вид д≥¤льност≥ в≥дд≥лу техн≥чного контролю. ўоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операц≥њ вс≥х в≥дд≥л≥в, включаючи т≥, ¤к≥ займаютьс¤ маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технолог≥Їю, виробництвом, пакуванн¤м, диспетчеризац≥Їю ≥ транспортуванн¤м. ‘актично, управл≥нн¤ ¤к≥стю повинно охоплювати д≥апазон в≥д постачаль≠ник≥в вих≥дного матер≥алу до замовник≥в. ¬ажливо зрозум≥ти вимоги споживач≥в ≥ мати точний зворотний зв'¤зок, ¤кий даЇ ≥нформац≥ю про њхнЇ сприйн¤тт¤ вироб≥в, ¤к≥ вони отримують.

1	2	3

Ќазва: Ќац≥ональна система стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2956 прочитано)