Ќаукознавство > ѕроблеми захисту науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ

ѕроблеми захисту науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ

¬ умовах глобальноњ ≥нформатизац≥њ сусп≥льства реальна безпека держави багато в чому залежить в≥д безпеки њњ ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ технолог≥й. ” загальн≥й проблем≥ њњ забезпеченн¤ одним з найважлив≥ших Ї питанн¤ захисту конф≥денц≥йноњ, або, ¤к њњ ≥нод≥ називають, Ђ≥нформац≥њ з обмеженим доступомї, зокрема такоњ, що стосуЇтьс¤ науково-техн≥чного потенц≥алу крањни. як≥ ж передумови над≥йного захисту ≥нформац≥йних ресурс≥в ¤к важливоњ складовоњ вс≥Їњ системи нац≥ональноњ безпеки?

«ахист нац≥ональноњ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к один з головних пр≥оритет≥в державноњ пол≥тики практично в ус≥х крањнах, у тому числ≥ й у наш≥й. ≤нформац≥йн≥ ресурси та ≥нформац≥йна ≥нфраструктура в≥д≥грають дедал≥ б≥льшу роль у м≥ждержавн≥й боротьб≥ за св≥тове л≥дерство ≥ дос¤гненн¤ пол≥тичних, економ≥чних, воЇнних ц≥лей. ќтже, ст≥йке функц≥онуванн¤ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури, забезпеченн¤ ≥нтерес≥в особи, сусп≥льства ≥ держави у ц≥й сфер≥ перетворюЇтьс¤ на важливий чинник збалансованого розвитку будь-¤коњ крањни.

 онцепц≥¤ (ќснови державноњ пол≥тики) нац≥ональноњ безпеки ”крањни (дал≥ Ђ онцепц≥¤ї), схвалена ¬ерховною –адою ”крањни у с≥чн≥ 1997 р., стверджуЇ: ЂЌац≥ональна безпека ¤к стан захищеност≥ життЇво важливих ≥нтерес≥в особи, сусп≥льства та держави в≥д внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х загроз Ї необх≥дною умовою збереженн¤ та примноженн¤ духовних ≥ матер≥альних ц≥нностейї [1, розд. ≤]. ƒо головних об'Їкт≥в нац≥ональноњ безпеки цей документ в≥дносить: громад¤нина (його права ≥ свободи), сусп≥льство (його духовн≥ ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥), державу (њњ конституц≥йний лад, суверен≥тет, територ≥альну ц≥л≥сн≥сть ≥ недоторканн≥сть кордон≥в). Ќац≥ональн≥ ≥нтереси щодо кожного з цих об'Їкт≥в включають пол≥тичн≥, економ≥чн≥, в≥йськов≥ та ≥нш≥ ≥нформац≥йн≥ складов≥.

” будь-¤кому протисто¤нн≥ або конкурентних стосунках перевагу завжди мала та сторона, у розпор¤дженн≥ ¤коњ були достов≥рн≥ш≥ й р≥зноман≥тн≥ш≥ в≥домост≥, особливо стосовно суперник≥в, конкурент≥в ≥ супротивник≥в. ” наш час ≥нформац≥йн≥ фактори набувають ще б≥льшого значенн¤, зокрема в пол≥тичн≥й сфер≥. —воЇчасна, точна ≥ р≥зноман≥тна ≥нформац≥¤ допомагаЇ пол≥тичним л≥дерам крањн обирати правильн≥ р≥шенн¤ у внутр≥шньо- ≥ зовн≥шньопол≥тичн≥й сфер≥, стаЇ мотивац≥Їю пол≥тичних акц≥й, що зд≥йснюютьс¤ на св≥тов≥й арен≥. ≤нформац≥¤, особливо науково-техн≥чна ≥ технолог≥чна, Ч найважлив≥ший продукт сусп≥льного виробництва, найц≥нн≥ший товар у св≥тов≥й торг≥вл≥.

Ќа початку ’’≤ ст. економ≥чний потенц≥ал держав дедал≥ б≥льше залежить в≥д обс¤г≥в виробництва ≥ ефективного використанн¤ наукових та науково-техн≥чних ≥нформац≥йних ресурс≥в. ¬ажко не погодитис¤ з тим, що Ђмогутн≥сть ≥ можливост≥ сучасноњ держави визначаютьс¤ значною м≥рою не к≥льк≥стю чавуну ≥ стал≥ на одиницю населенн¤, а обс¤гом науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, ¤кий припадаЇ на вищезгадану одиницюї, ≥ що вих≥д ≥з ситуац≥њ, в ¤к≥й ми опинилис¤, Ч це Ђр≥зке прискоренн¤ науково-технолог≥чного прогресу ≥ впровадженн¤ в народне господарство б≥льш високих технолог≥й, н≥ж у крањнах-конкурентахї [2, c. 99].

—ьогодн≥ в умовах становленн¤ украњнськоњ державност≥ першор¤дного значенн¤ набуваЇ активна моб≥л≥зац≥¤ науково-технолог≥чного ресурсу нашоњ крањни. ≤накше вона ризикуЇ залишитис¤ на перифер≥њ цив≥л≥зац≥йного розвитку.

”крањна маЇ величезний досв≥д у сфер≥ розробки ≥ впровадженн¤ передових технолог≥й, б≥льш≥сть ¤ких була призначена дл¤ оборонно-промислового комплексу. ƒруга половина ’’ ст. Ч це пер≥од форсованого розгортанн¤ широкого фронту фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень, що охоплювали майже вс≥ сфери знанн¤. ”станови јкадем≥њ наук ≥ вищоњ школи ”крањни створювали основи нов≥тн≥х технолог≥й оптики, матер≥алознавства, к≥бернетики, засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки, квантовоњ електрон≥ки, рад≥отехн≥ки та автоматики, ¤к≥, власне, зумовлюють сьогодн≥ перех≥д людства до нового технолог≥чного укладу житт¤.

“ак, завд¤ки в≥дновленню у повоЇнному  иЇв≥ функц≥онуванн¤ заводу Ђјрсеналї ¤к оптико-електронного п≥дприЇмства украњнська наука ≥ промислов≥сть усп≥шно розв'¤зали проблему виготовленн¤ оптико-електронних прилад≥в ≥ систем св≥тового р≥вн¤. «авод брав активну участь у перспективних досл≥дженн¤х, спр¤мованих на п≥двищенн¤ обороноздатност≥ крањни. —аме внасл≥док цих розробок рад¤нська Ђ—трела-3ї була прийн¤та на озброЇнн¤ на к≥лька рок≥в ран≥ше в≥д Ђ—тингераї Ч свого американського аналога. “о був виклик св≥товому л≥дерству —Ўј.

јктивне сп≥вроб≥тництво вчених ”крањни з в≥йськово-промисловим комплексом —–—– у галуз≥ нап≥впров≥дниковоњ фотоелектрон≥ки започаткувала конференц≥¤ з ф≥зики нап≥впров≥дник≥в, проведена ≤нститутом ф≥зики нап≥впров≥дник≥в у  иЇв≥ в 1957 р. « огл¤ду на високу квал≥ф≥кац≥ю украњнських учених ≥ спец≥ал≥ст≥в „ерн≥вецького ун≥верситету р≥шенн¤м директивних орган≥в —–—– у м≥ст≥ „ерн≥вц≥ за короткий терм≥н було побудовано завод Ђ варцї дл¤ випуску фотоприймач≥в.

ј з урахуванн¤м потреби у фотоприймальних пристро¤х (‘ѕѕ) ≥нфрачервоного д≥апазону 8-14 мкм на основ≥ твердих розчин≥в телуриду кадм≥ю ≥ ртут≥ ( –“), ¤к≥ сьогодн≥ визначають р≥вень озброЇнь, було споруджено завод чистих метал≥в у м≥ст≥ —в≥тловодську. ƒл¤ розв'¤занн¤ його енергетичних проблем використовувавс¤ каскад дн≥провських √≈—. Ќа розробку вкрай складноњ технолог≥њ отриманн¤ матер≥алу  –“ у високорозвинених крањнах п≥шло понад 15 рок≥в, хоча розробники мали можлив≥сть купувати надчист≥ вих≥дн≥ матер≥али ≥ прециз≥йне технолог≥чне устаткуванн¤ в усьому св≥т≥. ” наших досл≥дник≥в такоњ можливост≥ не було. ќднак сп≥льними зусилл¤ми проблема поступово вир≥шувалас¤. ≤ до 1983 р. ¤к≥сть в≥тчизн¤ного матер≥алу була вже достатньою дл¤ створенн¤ багатоелементних ‘ѕѕ, призначених дл¤ теплов≥з≥йних систем н≥чного баченн¤ й автоматичного керуванн¤ об'Їктами техн≥ки. ј на початку 90-х рок≥в цей матер≥ал за ¤к≥стю перевершив в≥дом≥ американськ≥ зразки, маючи нижчу варт≥сть (загалом же  –“ у дес¤тки раз≥в дорожчий за золото).

”крањнськ≥ вчен≥ дос¤гли значних усп≥х≥в у галуз≥ аерокосм≥чних, ф≥зико-математичних, х≥м≥чних ≥ б≥олог≥чних наук. ¬одночас в≥дбувавс¤ процес модиф≥кац≥њ в≥йськових технолог≥й у цив≥льн≥. —каж≥мо, технолог≥њ, розроблен≥ дл¤ реактивних винищувач≥в, знайшли застосуванн¤ на ринку пасажирських перевезень. –ац≥ональна взаЇмод≥¤ наукових ≥ промислових орган≥зац≥й у рамках атомних проект≥в дала змогу широко диверсиф≥кувати результати наукових розробок. “ак, кр≥м ¤дерноњ ≥ термо¤дерноњ зброњ, за короткий терм≥н було створено атомн≥ енергетичн≥ установки дл¤ в≥йськових корабл≥в ≥ криголам≥в, побудовано промислов≥ атомн≥ електростанц≥њ. ј досл≥дженн¤ в галуз≥ б≥олог≥чноњ зброњ дали поштовх формуванню нового покол≥нн¤ фармаколог≥чних препарат≥в.

« другого боку, потреба вир≥шувати численн≥ практичн≥ завданн¤, пов'¤зан≥ з≥ створенн¤м бойовоњ ав≥ац≥йноњ техн≥ки, зумовила актив≥зац≥ю суто наукових досл≥джень. “ак, виготовленн¤ аеродинам≥чних надзвукових труб дл¤ ав≥ац≥њ базувалос¤ на результатах фундаментальних здобутк≥в у галуз≥ газовоњ динам≥ки внутр≥шн≥х теч≥й. Ѕули знайден≥ ефективн≥ методи розв'¤занн¤ нел≥н≥йних задач щодо керованост≥ ≥ маневреност≥ бойового л≥така або безп≥лотного л≥тального апарата, що дало змогу розробити зак≥нчену теор≥ю ≥нерц≥йного руху.

” 70-80-≥ роки XX ст. в —–—– щор≥чно запускали в середньому 100Ч120 косм≥чних л≥тальних апарат≥в, значна частина ¤ких мала оборонне призначенн¤. ”станови јкадем≥њ наук ”крањни брали активну участь у розробц≥ ракетно-косм≥чних нос≥њв ≥ апарат≥в, бортових прилад≥в, у проведенн≥ роб≥т, зор≥Їнтованих на розв'¤занн¤ р≥зних проблем косм≥чного зв'¤зку, нав≥гац≥њ тощо.

Ўтучн≥ супутники «емл≥, ¤к≥ давно стали дл¤ земноњ цив≥л≥зац≥њ свого роду електронними органами чутт¤, використовуютьс¤ ≥ сьогодн≥ дл¤ потреб в≥йськових в≥домств. “ак, до глобальних косм≥чних систем розв≥дки, зокрема раннього попередженн¤ про запуск бал≥стичних ракет, вход¤ть косм≥чн≥ телескопи, оснащен≥ ≥нфрачервоною апаратурою. √либока розробка науково-техн≥чних проблем в аерокосм≥чн≥й сфер≥ даЇ людству нов≥тн≥ технолог≥њ, матер≥али, б≥омедичн≥ комплекси, глобальн≥ технолог≥њ зв'¤зку. —ьогодн≥ без супутник≥в згасли б екрани телев≥зор≥в ≥ замовкли б моб≥льн≥ телефони, втратили б ор≥Їнтири корабл≥, припинилос¤ б надходженн¤ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ метеоролог≥чних ≥ еколог≥чних прогноз≥в.

Ќайб≥льшим технолог≥чним нововведенн¤м ’’ стол≥тт¤ стала глобальна ≥нформац≥йна мережа ≤нтернет. ¬она дала змогу використовувати св≥тов≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси, зумовила неформальн≥ творч≥ контакти фах≥вц≥в, стала одним з найд≥Їв≥ших чинник≥в розвитку науки ≥ осв≥ти.

≤нтернет спри¤в л≥берал≥зац≥њ науки, ¤ка з ≥Їрарх≥чно орган≥зованоњ ≥ нац≥онально ор≥Їнтованоњ дедал≥ б≥льше перетворюЇтьс¤ на плюрал≥стичну й ≥нтернац≥ональну. ÷е дуже ≥стотно дл¤ ”крањни, ¤к≥й в≥д рад¤нського минулого д≥сталис¤ сильн≥ адм≥н≥стративно-командн≥ традиц≥њ управл≥нн¤. Ќаш≥ вчен≥ отримали можлив≥сть сп≥лкуватис¤ м≥ж собою, обм≥нюватис¤ ≥де¤ми та ≥нформац≥Їю в ≥нтерактивному режим≥. ≤нформац≥йна в≥дкрит≥сть розширюЇ перспективи входженн¤ украњнськоњ науки до структури св≥тового ринку високих технолог≥й.

¬одночас стр≥мкий розвиток сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й актуал≥зував значне п≥двищенн¤ рол≥ процедур захисту ≥нформац≥њ практично в ус≥х сферах життЇд≥¤льност≥ держави ≥ сусп≥льства. јдже ≥нформац≥йн≥ ресурси, закладен≥ в основу розвитку високих технолог≥й, дуже часто Ђзамовл¤ютьї в≥йськов≥.

” спадщину в≥д колишнього —–—– ”крањн≥ залишивс¤ добре розвинений в≥йськово-промисловий комплекс. ƒо нього входило 1840 п≥дприЇмств, на ¤ких працювали 2,7 млн ос≥б [4]. ядерному потенц≥алов≥ ”крањни належало третЇ м≥сце у св≥т≥ (п≥сл¤ —Ўј ≥ –ос≥њ). “обто ”крањна маЇ великий науково-техн≥чний досв≥д у сфер≥ розробки ≥ впровадженн¤ технолог≥й оборонного призначенн¤. јдже тут були створен≥ умови дл¤ проведенн¤ широкого фронту фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень, ¤к≥ охоплювали майже вс≥ сфери знанн¤.

1	2	3

Ќазва: ѕроблеми захисту науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1656 прочитано)