Ќаукознавство > ѕроблеми захисту науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ

ќднак прот¤гом останн≥х дес¤ти рок≥в наукова ≥ виробнича база ”крањни зазнала занепаду. Ќе може не вражати розрив в обс¤гах бюджетних ≥ корпоративних витрат на фундаментальн≥ та прикладн≥ досл≥дженн¤ у нас ≥ в розвинених крањнах.

ƒл¤ входженн¤ в цив≥л≥зований ринок ≥ формуванн¤ у св≥товоњ сп≥льноти реального у¤вленн¤ про науково-техн≥чний потенц≥ал ”крањни нам треба розв'¤зати силу-силенну проблем. јдже у багатьох з нас дос≥ немаЇ розум≥нн¤ того, що за допомогою ≥нтелектуальноњ власност≥ можна одержати ц≥лком реальн≥ конкурентн≥ переваги на ринку. ¬она допомагаЇ зб≥льшити р≥вень кап≥тал≥зац≥њ п≥дприЇмства, оптим≥зувати оподаткуванн¤, п≥двищити ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть ≥ дох≥дн≥сть. јле поки що лише окрем≥ п≥дприЇмства оц≥нюють об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥, включаючи њх у варт≥сть своњх актив≥в.

‘еномен п≥д назвою Ђ≥нформац≥йний ресурсї, ¤к ≥ пон¤тт¤ Ђ≥нформац≥¤ї, здеб≥льшого сприймаЇтьс¤ нами на ≥нтуњтивному р≥вн≥. ѓх ототожнюють нав≥ть в оф≥ц≥йних документах, розгл¤даючи ¤к сукупн≥сть в≥домостей, заф≥ксованих на матер≥альних нос≥¤х. “им часом ≥нформац≥йн≥ ресурси держави Ч це сукупн≥сть накопичених фонд≥в ≥нтелектуальноњ прац≥ людства, поЇднаноњ з ≥нформац≥йною структурою сусп≥льства, включаючи ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йн≥ мереж≥ держави.

„инне законодавство ”крањни дос≥ не передбачаЇ ч≥ткого трактуванн¤ складових ≥ об≥гу ≥нформац≥йних ресурс≥в. Ќе визначен≥ критер≥њ њх належност≥ до категор≥й державних та недержавних. ƒо того ж, в≥тчизн¤н≥ адм≥н≥стратори сьогодн≥ не досить компетентн≥ в техн≥ц≥ ≥ технолог≥¤х ≥, обираючи пр≥оритети науково-техн≥чного розвитку, спираютьс¤ переважно на ф≥нансов≥ м≥ркуванн¤. як насл≥док Ч ор≥Їнтац≥¤ на зовн≥шн≥ запозиченн¤. „и варто п≥дкреслювати, що це лише посилюЇ залежн≥сть ”крањни в≥д транснац≥ональних корпорац≥й?!

” наш час пон¤тт¤ Ђнац≥ональна безпекаї набуло нового наповненн¤, стало б≥льш широким. «бройн≥ —или, створен≥ лише дл¤ оборони, вже не гарантують безпеки держави. —ьогодн≥ це Ч лише одна з њњ п≥дсистем. —еред основних напр¤м≥в державноњ пол≥тики в галуз≥ нац≥ональноњ безпеки ”крањни, визначених Ђ онцепц≥Їюї, вид≥лимо три:

Ч комплексн≥ заходи щодо захисту та розвитку науково-технолог≥чного потенц≥алу;

Ч ви¤вленн¤ та усуненн¤ причин науково-технолог≥чного в≥дставанн¤ ”крањни;

Ч створенн¤ ефективних механ≥зм≥в боротьби з в≥дпливом ≥нтелектуального та науково-технолог≥чного потенц≥алу за меж≥ ”крањни [1, розд. IV].

”  онцепц≥њ також ≥детьс¤ про стратег≥ю, необх≥дну дл¤ захисту ≥ розвитку науково-технолог≥чного потенц≥алу та ефективного використанн¤ нац≥ональних наукових здобутк≥в в ≥нтересах економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку. ÷¤ стратег≥¤ включаЇ в себе:

Ч створенн¤ д≥Ївих механ≥зм≥в захисту прав громад¤н ”крањни всередин≥ крањни та у св≥т≥;

Ч запоб≥ганн¤ та усуненн¤ спроб втручанн¤ у внутр≥шн≥ справи ”крањни;

Ч недопущенн¤ незаконного використанн¤ бюджетних кошт≥в ≥ державних ресурс≥в;

Ч контроль за експортно-≥мпортною д≥¤льн≥стю, спр¤мованою на п≥дтримку важливих дл¤ ”крањни пр≥оритет≥в та захист в≥тчизн¤ного виробника;

Ч розробка ≥ впровадженн¤ необх≥дних засоб≥в та режим≥в отриманн¤, збер≥ганн¤, поширенн¤ ≥ використанн¤ сусп≥льно значущоњ ≥нформац≥њ, створенн¤ розвиненоњ ≥нфраструктури в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ тощо [1, розд. ≤V].

як бачимо, одним з найважлив≥ших завдань визнаЇтьс¤ забезпеченн¤ захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в стосовно ресурс≥в науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ. ÷е ц≥лком узгоджуЇтьс¤ з≥ св≥товою практикою. ” —Ўј до категор≥њ ≥нформац≥њ, ¤ка п≥дл¤гаЇ засекречуванню, в≥днесено науков≥, технолог≥чн≥ та економ≥чн≥ питанн¤, що стосуютьс¤ сфери нац≥ональноњ безпеки [5, розд. 1.5]. ” –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ державною таЇмницею вважаютьс¤ в≥домост≥ про дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, науково-досл≥дн≥, досл≥дно-конструкторськ≥, проектн≥ роботи ≥ технолог≥њ, ¤к≥ мають важливе оборонне або економ≥чне значенн¤ та впливають на безпеку держави [6, cт. 5]. ”  итайськ≥й Ќародн≥й –еспубл≥ц≥ державна таЇмниц¤ включаЇ секретн≥ в≥домост≥ про народне господарство, соц≥альний розвиток, науку ≥ техн≥ку [7, ст. 8]. ¬≥дносини у сфер≥ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, пов'¤заноњ ≥з нац≥ональною безпекою ≥ обороною, регулюютьс¤ законодавством про державну таЇмницю ≥ у ¬еликобритан≥њ, ≤спан≥њ,  анад≥, Ќ≥меччин≥, Ўвец≥њ та в ≥нших крањнах.

¬ ”крањн≥ законодавча база регулюванн¤ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин щодо державноњ таЇмниц≥ створювалас¤ з урахуванн¤м св≥тового досв≥ду. ¬ преамбул≥ «акону ”крањни Ђѕро державну таЇмницюї зазначено, що цей «акон регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини, пов'¤зан≥ з в≥днесенн¤м ≥нформац≥њ до державноњ таЇмниц≥, засекречуванн¤м њњ матер≥альних нос≥њв та охороною державноњ таЇмниц≥ з метою захисту нац≥ональноњ безпеки ”крањни [8].

” статт≥ 6 цього «акону зазначаЇтьс¤, що до державноњ таЇмниц≥ в≥днесено ≥нформац≥ю у сферах: оборони (п. 1), економ≥ки, науки ≥ техн≥ки (п. 2), зовн≥шн≥х в≥дносин (п. 3), державноњ безпеки та охорони правопор¤дку (п. 4).

” частин≥, що стосуЇтьс¤ науково-техн≥чноњ сфери, конкретизовано, ¤ка саме ≥нформац≥¤ Ї державною таЇмницею: про науков≥, науково-досл≥дн≥, досл≥дно-конструкторськ≥ та проектн≥ роботи, на баз≥ ¤ких можуть бути створен≥ прогресивн≥ технолог≥њ, нов≥ види виробництва продукц≥њ ≥ технолог≥чних процес≥в, що мають важливе економ≥чне чи оборонне значенн¤ або суттЇво впливають на зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ≥ нац≥ональну безпеку ”крањни; про в≥йськове, науково-техн≥чне та ≥нше сп≥вроб≥тництво ”крањни з ≥ноземними державами, ¤кщо розголошенн¤ в≥домостей про це завдаватиме шкоди нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни [8, ст. 8].

¬икористанн¤ ≥нституту державноњ таЇмниц≥ у сфер≥ ≥нформац≥йних ресурс≥в Ч це св≥това практика, зумовлена необх≥дн≥стю забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в. ƒержавна секретн≥сть у р≥зних формах на¤вна в ус≥х розвинених крањнах. ÷е суверенне право кожноњ незалежноњ держави. ¬одночас у св≥товоњ сп≥льноти ≥снують ≥ певн≥ м≥жнародно-правов≥ обмеженн¤ та вимоги щодо створенн¤ й функц≥онуванн¤ нац≥ональних систем захисту таЇмниць.

“аким чином, основою захисту ≥нформац≥њ Ї њњ засекречуванн¤, тобто введенн¤ у встановленому законодавством пор¤дку обмежень на поширенн¤ та доступ до нењ, дл¤ чого надаЇтьс¤ в≥дпов≥дний гриф документам, виробам або ≥ншим матер≥альним нос≥¤м ц≥Їњ ≥нформац≥њ.

ƒл¤ обірунтуванн¤ рол≥ ≥ м≥сц¤ ≥нституту таЇмниць, спр¤мованих на захист нац≥ональних ≥нтерес≥в в ≥нформац≥йн≥й сфер≥, зокрема щодо науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, доц≥льно проанал≥зувати окрем≥ положенн¤ Ђ онцепц≥њ (ќснов державноњ пол≥тики) нац≥ональноњ безпеки ”крањниї [1]. ” розд≥л≥ 2 цього документа визначено, що нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни в≥дображають фундаментальн≥ ц≥нност≥ та прагненн¤ украњнського народу, його потреби в г≥дних умовах життЇд≥¤льност≥, а також цив≥л≥зован≥ шл¤хи њх створенн¤ ≥ способи задоволенн¤.

” цьому положенн≥ використан≥ так≥ категор≥њ, ¤к потреби, ц≥нност≥, ≥нтереси. –озгл¤немо њх деф≥н≥ц≥њ. ≤нформац≥йн≥ потреби Ч це необх≥дна особистост≥, сусп≥льству ≥ держав≥ ≥нформац≥¤ дл¤ вир≥шенн¤ повс¤кденних, тактичних ≥ стратег≥чних завдань у пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, науково-техн≥чн≥й, соц≥окультурн≥й, оборонн≥й, ≥нформац≥йн≥й та ≥нших сферах д≥¤льност≥. “обто йдетьс¤ про ≥нформац≥йн≥ ресурси, необх≥дн≥ нац≥њ дл¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, розбудови державност≥, взаЇмод≥њ з навколишн≥м середовищем, збереженн¤ власноњ культурноњ ≥дентичност≥, самов≥дтворенн¤, самовдосконаленн¤.

¬ажлива роль в≥дводитьс¤ демократичним ц≥нност¤м Ч засобам (правилам, нормам) задоволенн¤ ≥нформац≥йних потреб людини, сусп≥льних орган≥зац≥й, держави, нац≥њ в ц≥лому, ¤кщо так≥ потреби рац≥ональн≥, санкц≥онован≥ в духовно-соц≥альному та правовому план≥, схвально сприймаютьс¤ сусп≥льством ≥ об'Їктивно придатн≥ дл¤ кожного, принаймн≥ дл¤ б≥льшост≥ громад¤н держави.

ƒе¤к≥ досл≥дники розгл¤дають нематер≥альн≥ ц≥нност≥ кр≥зь призму впливу на стаб≥льн≥сть ≥ застосовують таку њх класиф≥кац≥ю:

Ч загальнозначущ≥ (ун≥версальн≥), санкц≥онован≥ правовими нормами, до ¤ких належать свобода слова, думки, право на ≥нформац≥ю, свобода ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥, захист базових ц≥нностей та ≥нтерес≥в тощо;

Ч моральн≥, серед ¤ких ≥стина, справедлив≥сть, доброта, взаЇмодопомога та ≥н.;

Ч етн≥чн≥ Ч звичањ, традиц≥њ, в≥руванн¤, св¤тин≥.

ѕри цьому доц≥льно враховувати суб'Їктивн≥ у¤вленн¤ окремих людей та громадських орган≥зац≥й про те, що Ї ц≥нним, тобто придатним дл¤ задоволенн¤ загальнонац≥ональних потреб. ¬одночас суб'Їктив≥зм в осмисленн≥ потреб ≥ ц≥нностей окремоњ людини або окремоњ громадськоњ орган≥зац≥њ ≥ нав'¤зуванн¤ сусп≥льству цих потреб ≥ ц≥нностей у вигл¤д≥ нац≥ональних ≥нтерес≥в завжди призводитиме до негативних насл≥дк≥в. ¬арто пам'¤тати, що ≥снуЇ небезпека такого нав'¤зуванн¤ з боку правл¤чих ел≥т, клан≥в, крим≥нального б≥знесу тощо.

≤нтереси Ч це пол≥тично, соц≥ально та психолог≥чно зумовлен≥ у¤вленн¤ людей про потреби ≥ ц≥нност≥. ¬они бувають ≥ндив≥дуальн≥, групов≥ (с≥мейн≥, профес≥йн≥, громадськ≥, державн≥) та загальнонац≥ональн≥. “обто ≥нтереси в≥дбивають бажанн¤, нам≥ри, мотиви д≥¤льност≥ людей, соц≥альних груп, орган≥зац≥й, держави, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на ц≥нн≥сн≥й основ≥. ј ц≥нност≥ в≥дображають обов'¤зки, рац≥ональну св≥дом≥сть ≥ нормативн≥ п≥дстави повед≥нки людей та створених ними сп≥льнот. ѕотреби, ц≥нност≥ й ≥нтереси у своњй сукупност≥ закладають п≥дірунт¤ сусп≥льноњ св≥домост≥. ÷е найважлив≥ш≥ чинники мотивац≥њ ¤к ≥ндив≥дуальноњ, так ≥ груповоњ повед≥нки та самоорган≥зац≥њ людей.

Ќормативно-правов≥ правила захисту науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, що м≥стить в≥домост≥ обмеженого доступу, Ч це демократичн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ в цив≥л≥зованих крањнах оц≥нюютьс¤ на р≥вн≥ прав ≥ свобод людини. јдже йдетьс¤ про ≥нформац≥йн≥ ресурси, що Ї нац≥ональним надбанн¤м. ¬они повинн≥ працювати на ефективний економ≥чний ≥ соц≥альний розвиток та нац≥ональну безпеку крањни. «ахист прав суб'Їкт≥в ”крањни ¤к усередин≥ крањни, так ≥ в стосунках ≥з зовн≥шн≥м св≥том маЇ в≥дбуватис¤ на основ≥ загальновизнаних цив≥л≥зованих нормативно-правових правил.

1	2	3

Ќазва: ѕроблеми захисту науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1656 прочитано)