ќбразотворче мистецтво > ¬иготовленн¤ дерев¤них мозањчних вироб≥в

¬иготовленн¤ дерев¤них мозањчних вироб≥в

ƒекоративно-ужиткове мистецтво - це один ≥з вид≥в художньоњ д≥¤льност≥, твори ¤кого поЇднують естетичн≥ та практичн≥ ¤кост≥. ƒекоративне означаЇ "прикрашувальне". ўо ж до терийна "ужиткове мистецтво", то його вв≥в —≥чинський. "÷¤ назва, - зазначав в≥н, - починаЇ загально прийматис¤ в ус≥х Ївропейських мовах дл¤ означенн¤ тих галузей мистецтва, що залишають поза арх≥тектурою ≥ мал¤рством... ƒос≥ у мистецтвознавч≥й терийнолог≥њ дл¤ означенн¤ ус≥х цих галузей не було ¤когось одного терм≥ну ... √оворилос¤ "артистичний промисел", "прикладне мистецтво", також "мистецтво декоративне", "промислове", "виробниче". ¬с≥ ц≥ терм≥ни ... не в≥дпов≥дають сучасному розум≥нню мистецькоњ прац≥ та не означають у належн≥й м≥р≥ властивостей вс≥х галузей мистецького виробництва."

ќсновне завданн¤ декоративно-ужиткового мистецтва - зробити гарним предметне середовище людини.

 раса твор≥в ужиткового мистецтва дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки декоративност≥. ƒекоративн≥сть Ї Їдино можливим засобом вираженн¤ зм≥сту та художньоњ образност≥. ѕод≥л декоративно-ужиткового мистецтва на жанри зд≥йснюЇтьс¤ за призначенн¤м предмета /мебл≥, посуд тощо/, за техн≥кою виконанн¤ /р≥зьбленн¤, ткацтво, розпис/, за матер≥алом /дерево, керам≥ка, текстиль/.

—п≥льною рисою роботи художн≥х промисл≥в ≥ п≥дприЇмств художньоњ промисловост≥ в сучасних умовах Ї ѓх зверненн¤ до народного мистецтва, збереженн¤ ≥ розвиток його традиц≥й, нац≥ональноњ своЇр≥дност≥.

Ќародне мистецтво - це творча, ≥сторична, художн¤ система, що розвиваЇтьс¤ через спадкоЇмн≥сть традиц≥й ≥ колективн≥сть, ¤ка визначаЇтьс¤ родовою сутн≥стю. —уть родового м≥стить духовно ц≥нне дл¤ народу. ¬≥дом≥ три аспекти родовоњ сутност≥; 1) природний; 2) нац≥ональний; 3) досв≥д шк≥л народноњ майстерност≥.

ѕерший аспект зумовлюЇтьс¤ перв≥сним зв'¤зком людини з природою. ѕоетизац≥¤ природного опираЇтьс¤ на м≥фопоетичн≥ образи й на м≥сцев≥ природн≥ матер≥али (дерево, глина тощо).

ƒругий аспект в≥дображаЇ нац≥ональний життЇвий досв≥д народу. Ќац≥ональний аспект п≥дтримуЇтьс¤ ст≥йк≥стю образ≥в народного мистецтва, ¤к≥ набувають тип≥зованого характеру. ¬ цьому ви¤вл¤Їтьс¤ т≥сний зв'¤зок нац≥онального аспекту з етн≥чним.

“рет≥й аспект в≥дображаЇ колективну основу ≥ водночас ви¤вл¤Ї ≥ндив≥дуал≥зац≥ю до загального. Ќародне мистецтво ≥ндив≥дуал≥зуЇтьс¤ у сп≥льност¤х шк≥л - нац≥ональних, рег≥ональних, краЇвих, шк≥л окремих промисл≥в.

Ќародн≥ художн≥ промисли - це товарне виробництво художн≥х речей, де переважаЇ висококвал≥ф≥кована ручна творча прац¤ у поЇднанн≥ з незначними використанн¤ми механ≥зм≥в ≥ пристосувань. ¬они розвиваютьс¤ ¤к на основ≥ традиц≥йних ремесел (гуцульське р≥зьбленн¤, ≥нкрустац≥¤, петрик≥вський розпис) ≥ на основ≥ нових матер≥ал≥в ≥ технолог≥й.

ќдним з ц≥кавих художн≥х промисл≥в Ї мозањка з дерева.

ћозањка Ч це художн≥й тв≥р, виконаний ≥з окремих, п≥д≥гнаних один до одного, р≥знокольорових шматочк≥в однор≥дних або р≥зних матер≥ал≥в, у тому числ≥ з дерева. ћозањку використовують не т≥льки в монументально-декоративному мистецтв≥ (при оздобленн≥ громад≠ських ≥ монументальних споруд), а й у декоративно-ужитковому ми≠стецтв≥ (у декоруванн≥ музичних ≥нструмент≥в, мебл≥в тощо). ћо≠зањку з дерева (тонких пластин деревини) виконують у двох тех≠н≥ках Ч ≥нтарс≥њ та маркетр≥.

≤нтарс≥¤ (≥тал. Intarsio - ≥нкрустац≥¤) - це вид ≥нкрустац≥њ, в ¤кому на дерев'¤ну поверхню вр≥зуютьс¤ (вставл¤ютьс¤) р≥зн≥ за кольором ≥ текстурою пла≠стинки деревини. ≤ншими слова≠ми Ч цt ≥нкрустац≥¤ деревом по дереву. ѕри цьому вр≥зки (встав≠ки) знаход¤тьс¤ на одному р≥вн≥ з оздоблюваною поверхнею.

Ќайб≥льшого розкв≥ту ≥нтарс≥¤ дос¤гла у творах ≥тал≥йських май≠стр≥в епохи ¬≥дродженн¤. Ќею прикрашали мебл≥ й реч≥ церков≠ного вжитку, церковне начинн¤. «а св≥дченн¤м сучасник≥в, у ‘ло≠ренц≥њ 1478 р. ≥нтарс≥Їю займались 84 майстерн≥. ќрнаменти св≥тлих тон≥в рослинного або геометрично≠го характеру вр≥зували у темне дерево. ¬икористовували тут про≠струган≥ пластини товщиною 3Ч 5 мм ≥з трьох-чотирьох пор≥д де≠рева, ¤к≥ закр≥плювались у п≥д≠готовлених поглибленн¤х за допо≠могою мастики,

¬ XVЧXVI ст. ≥нтарс≥Їю вико≠нують, окр≥м орнаментальних, сю≠жетн≥ композиц≥њ, доповнюючи њх грав≥руванн¤м, мор≥нн¤м ≥ пропа≠люванн¤м фону. ƒо початку XVI ст. ≥нтарс≥¤ поширилась у Ќ≥меччин≥, √олланд≥њ та ‘ранц≥њ. ” Ќ≥меччин≥ почали виготовл¤ти декоративн≥ панно дл¤ ≥нтер'Їр≥в, комб≥нуючи ≥нтарс≥ю з р≥зьбленн¤м. ѕопул¤р≠н≥сть цього виду художнього оз≠добленн¤ засв≥дчують видан≥ 1596Ч1666 рр. альбоми мозањчних зразк≥в. ≤нтарс≥¤ поширюЇтьс¤ в ус≥х крањнах ™вропи. « розвитком мореплавства почали використову≠вати екзотичн≥ прив≥зн≥ породи дерева, ¤к≥ розширили кольорову пал≥тру мозањки.

¬ ”крањн≥ майстри-мебл¤р≥ XVIЧXVII ст. переймають ≥нтар≠с≥ю в≥д заруб≥жних майстр≥в, ви≠користовуючи њњ дл¤ оздобленн¤ мебл≥в, ≥нтер'Їр≥в. –оботи того ча≠су можна побачити в ќлеському замку на Ћьв≥вщин≥, каплиц≥ Ѕоњм≥в у Ћьвов≥. ѕ≥зн≥ший приклад Ч стел¤ у „ерн≥вецькому державно≠му ун≥верситет≥ (XIX ст.). ” творчост≥ украњнських народ≠них майстр≥в ≥нтарс≥¤ була поши≠рена в XX ст. ¬≥дом≥ вироби Ч декоративний тар≥ль з портретом Ѕ. ’мельницького, в ¤кому вижницький майстер ≤. ’орюк дос¤г гармон≥йного поЇднанн¤ р≥знор≥д≠них техн≥к Ч портрета в ≥нтарс≥њ, орнаменту "сухого" р≥зьбленн¤ по кайм≥ з зображенн¤м атрибутики запор≥зьких козак≥в. ÷¤ робота привернула загальну увагу на ви≠ставц≥ у м.  иЇв≥ 1959 р.

” такому ж поЇднанн≥ ц≥кав≥ портретн≥ композиц≥њ створили бу≠ковинськ≥ майстри ћ. √айдук, “. √ерцюк, ћ. ћатул¤к, ј. ƒуменко, Ћ. √орох≥в, ¬. ћонтей, ¬. явдошн¤к та ≥н. ” 60-х роках техн≥ц≥ ≥нтарс≥њ в оздобленн≥ скриньок, декоративних тарел≥в, ваз починають навчати учн≥в у явор≥вськ≥й школ≥ художн≥х ремесел.

¬иконанн¤ маркетр≥ починають ≥з п≥дготовки еск≥зу. ќднак по≠тр≥бно враховувати особливост≥ де≠рев'¤ноњ мозањки. ” цьому вид≥ мистецтва будь-¤ке зображенн¤ п≥дл¤гаЇ стил≥зац≥њ (узагальненню) такою м≥рою, ¤кою дозвол¤Ї сам матер≥ал. —тил≥зуючи образ, не≠обх≥дно залишити найхарактерн≥≠ше, властиве т≥льки цьому пред≠метов≥ або ¤вищу. ÷е, насамперед, форма предмета. ѕотр≥бно пам'¤≠тати, що деревина маЇ ун≥кальн≥ властивост≥ дл¤ переданн¤ декора≠тивними засобами будь-¤ких зоб≠ражень.

 оли еск≥з готовий, приступа≠ють до створенн¤ робочого малюн≠ка, що виконують л≥н≥йним кон≠туром у натуральну величину мо≠зањчного набору. ћалюнок за ха≠рактером повинен в≥дпов≥дати при≠значенню оздоблюваного предме≠та, а за композиц≥Їю Ч його форм≥ й розм≥рам. якщо готовий малюнок потр≥бно зменшити або зб≥льшити, то робл¤ть це за до≠помогою розм≥рноњ с≥тки або еп≥≠д≥аскопа. —пос≥б ≥з застосуванн¤м розм≥рноњ с≥тки такий: аркуш ≥з малюнком умовно розд≥л¤ють на квадрати й нумерують њх, а на окремий чистий аркуш нанос¤ть таку ж к≥льк≥сть нумерованих квадрат≥в, але менших (при змен≠шенн≥) або б≥льших (при зб≥ль≠шенн≥) розм≥р≥в: контури малюнка з квадрат≥в ориг≥налу перенос¤ть на в≥дпов≥дн≥ (за нумерац≥Їю) квадрати окремого аркуша.

–обоче м≥сце Ч звичайний ст≥л або верстак, на ¤кий кладуть планшет. ¬иконувати маркетр≥ можна сто¤чи або сид¤чи, залежно в≥д цього ст≥л чи верстак може бути нижчим або вищим. –озм≥р планшета залежить в≥д характеру наступноњ роботи. ƒл¤ невеликих орнаментальних роб≥т достатньо планшета 300х300 мм, дл¤ склад≠н≥ших Ч 400х400 або 500х500, а дл¤ великих Ч до 1500х1500 мм. ƒл¤ припасуванн¤ шпону краще мати смугу 1500х400 мм.

ѕри виконанн≥ мозањчних набор≥в наведемо прийоми, ¤к≥ не≠обх≥дно засвоњти дл¤ одержанн¤ навичок.

1. Ќаб≥р ≥з абстрактних форм (квадрат≥в, пр¤мокутник≥в, три≠кутник≥в) та ≥нших геометричних ф≥гур, з'Їднаних м≥ж собою по пр¤м≥й п≥д л≥н≥йку (в квадрат≥ 250х250 мм). ћета такого завдан≠н¤ Ч в≥дпрацювати прийоми р≥занн¤ ножем шпону р≥зних пор≥д деревини п≥д л≥н≥йку, навчитис¤ утримувати лезо ножа вертикаль≠но, без нахилу вл≥во або вправо, виконувати елементи набору та щ≥льно њх з'Їднувати. ќстаннЇ особливо важливо, ¤кщо так≥ на≠бори виконують учн≥. ƒетал≥ од≠ного розм≥ру можна з'Їднати й одержати наб≥р дл¤ панелей, пар≠кету, оздобленн¤ дверей тощо. ” ц≥й робот≥ розп≥знаЇтьс¤ кол≥р, текстура, тонов≥ переходи р≥зних пор≥д дерева.

–обити наб≥р потр≥бно ≥з за≠лишк≥в шпону. Ќабирати мозањку можна в≥д центра, нарощуючи вставки в один чи ≥нший б≥к, вир≥внюючи п≥д пр¤мим кутом ≥н≠ший базовий б≥к, в≥д ¤кого в≥д≠м≥рюють 250 мм, а решту в≥др≥зу≠ють. ѕри набор≥ елемент≥в мозањки використовують њх вир≥вн¤н≥ боки, щ≥льно з'Їднують ≥ закр≥плюють клейовою стр≥чкою. Ќаступн≥ п≥д≠кладають до перших ≥ м≥т¤ть но≠жем кутов≥ з'Їднанн¤. ѕот≥м п≥д л≥н≥йку в≥др≥зують залишки.

2. Ќаб≥р розетки в квадрат≥ 60х60 мм. Ўпон дл¤ фону Ч св≥тлий бук. ƒл¤ вставних еле≠мент≥в Ч червоне дерево темного й св≥тлого тону. ¬ир≥зують фон Ч точний квадрат, розкреслюють д≥а≠гонал≥ й ос≥, циркулем провод¤ть коло рад≥усом 25 мм. «'Їднують точки перетину кола з ос¤ми. ƒал≥ вир≥зують п≥д л≥н≥йку одну пелю≠стку. ѕ≥д фоновий шпон з гн≥здом вир≥заноњ пелюстки п≥дкладають шпони червоного дерева ≥з зазда≠лег≥дь вибраним напр¤мком тек≠стури. Ќожем потр≥бно р≥зати так, щоб лезо його щ≥льно прил¤гало до ст≥нки гн≥зда. ƒотримуючись цього правила, необх≥дно зробити нас≥чки по кутах. ќл≥вцем заф≥к≠совують м≥сце вставки в≥дносно фону.

¬≥дклавши буковий шпон, п≥д л≥н≥йку по зовн≥шн≥й крайн≥й л≥н≥њ вир≥зують нам≥чений ножем еле≠мент набору. ѕотр≥бно р≥зати так, щоб н≥ж притискувавс¤ до дереви≠ни за напр¤мком волокон. ¬и≠р≥заний елемент вставл¤Їмо у гн≥з≠до ≥ скр≥плюЇмо клейовою стр≥ч≠кою, не закриваючи контури малюнка наступних елемент≥в на≠бору. ¬ир≥зуЇмо наступну пелюстку в так≥й сам≥й посл≥довност≥. ¬ставл¤ють њх почергово (або спочатку одного в≥дт≥нку, а пот≥м Ч ≥ншого). ќднаков≥ елементи набору можна з'Їднати у розетковий ор≠намент.

1	2	3	4

Ќазва: ¬иготовленн¤ дерев¤них мозањчних вироб≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2203 прочитано)