ќбразотворче мистецтво > ¬иготовленн¤ дерев¤них мозањчних вироб≥в

¬ ”крањн≥ блокова мозањка не знайшла широкого застосуванн¤. јле у практиц≥ художн≥х профтех≠училищ за принципами блоковоњ мозањки почали виготовл¤ти гео≠метричн≥ елементи в≥зерунка в мо≠дульн≥й систем≥: з'Їднуючи мо≠дульн≥ узори в с≥тчастий орнамент, њх наклеюють на плити розм≥ром 1000х1000 мм або 1000х1500 м, шл≥фують, а пот≥м лакують ст≥й≠ким паркетним лаком (3Ч4 по≠критт¤). «астосовують њх дл¤ оз≠добленн¤ п≥длог, перегородок, па≠нелей, дерев'¤них стель.

ќсновний ≥нструмент дл¤ виконанн¤ набору маркетр≥ Ч мо≠зањчний н≥ж. ¬≥н виготовл¤Їтьс¤ з≥ стал≥ доброњ ¤кост≥. Ќайчаст≥ше дл¤ його виготовленн¤ використо≠вують медичний скальпель або бритву.

Ћезо ножа повинне мати в≥льну частину, довжиною не б≥льше 20 мм, бути тонким (не б≥льше 1 мм) у р≥жуч≥й частин≥, бо товсте лезо важко заглиблюЇтьс¤ в деревину. ¬оно начебто виштовхуЇтьс¤ пруж≠н≥стю матер≥алу. Ќадто тонке лезо не "розводить" волокна дерева, а затискуЇтьс¤ ними. ѕри незграб≠ному натиску крихк≥ породи дере≠ва ламаютьс¤.

Ќ≥ж повинен мати ручку. ѓњ виготовл¤ють ≥з м'¤ких пор≥д (ли≠па, в≥льха, ¤лина, сосна) або ≥з двох дерев'¤них пластин (лущений шпон), щ≥льно обмотаних ≥зол¤≠ц≥йною стр≥чкою. –учки з м'¤ких пор≥д дерева зручн≥ш≥ дл¤ роботи.

–учку дл¤ скальпел¤ можна виготовити двома способами. ѕри першому способ≥ беруть проструган≥ дв≥ пластини: товщина одн≥Їњ 7Ч10 мм, ≥ншоњ Ч 5Ч7 мм. Ўирина пластин повинна бути на 5 мм б≥льшою в≥д ширини полотна скальпел¤. ѕриклавши до одн≥Їњ з них (товст≥шоњ) полотно скальпел¤ так, щоб лезо ножа виступало на 15Ч20 мм, обмальовують на пла≠стин≥ його форму. ¬ибирають по≠глибленн¤ ножем або плоскою ста≠мескою, п≥дчищують дно, вклада≠ють у вињмку скальпель, пот≥м прикладають, змазавши клеЇм, ≥н≠шу пластину й стискують њх струб≠циною або обмотують шнуром чи накладають важ≥ль (гирю тощо). ѕ≥сл¤ витримки й повного виси≠ханн¤ клею обробл¤ють ручку ру≠банком, ножем, рашпил¤ми, поло≠гими стамесками, округлюють ку≠ти. –учка повинна мати овальну форму ≥ бути зручною дл¤ три≠манн¤ трьома пальц¤ми.

ƒругий спос≥б. ” бруску тов≠щиною 15 мм вир≥зують паз (3Ч5 мм) на ширину полотна скальпе≠л¤, в ¤кий його вкладають. –об≠л¤ть шпакл≥вку з деревноњ муки на сечовиноформальдег≥дному клею (смолц≥) або на епоксидному. Ўпакл≥вку втирають у паз ≥ дають просохнути. ѕот≥м ручку обробл¤≠ють рубанком, шл≥фують ≥ лаку≠ють.

ƒва нож≥ з надф≥л¤ виготовл¤≠ють у так≥й посл≥довност≥. –озла≠мують надф≥ль на дв≥ однаков≥ половини. —точивши к≥нець стер≠жн¤ надф≥л¤, а в плоскому в≥д≠ламку Ч гран≥, забивають њх у ручки з осики або липи. –обл¤ть це пов≥льно й обережно, не заби≠ваючи в≥дразу, а постукуючи, щоб ручка не розкололас¤. «аточують леза за формою, а пот≥м заправ≠л¤ють њх на войлочному круз≥ з пастою або на др≥бнозернистому бруску чи шл≥фувальному папер≥.

¬з¤вши в≥друбок сталевого пру≠жинного дроту довжиною 50Ч60 мм, розклепують один його к≥нець до товщини 1 мм (краще це зро≠бити у роз≥гр≥тому вигл¤д≥, три≠маючи за другий к≥нець плоско≠губц¤ми) . –озклепують на наковальн≥ (або на рельс≥, на забит≥й у дерев'¤ну колодку сокир≥) мо≠лотком. ѕот≥м метал загартову≠ють, роз≥гр≥вши його до б≥ло-червоного кольору й швидко опуска≠ючи в мастило (сол≥дол, п≥дсолену воду). ѕ≥сл¤ охолодженн¤ забива≠ють у ручку таким самим спосо≠бом. Ќ≥ж ≥з небезпечноњ бритви заправл¤ють у дерев'¤ну ручку так, ¤к скальпель, а н≥ж ≥з в≥д≠ламка полотна слюсарноњ пил≠ки Ч ¤к н≥ж ≥з напилка.

—тамесками вир≥зують на≠п≥вкругл≥, кругл≥, овальн≥ елемен≠ти набору мозањки. ‘утчиком ви≠г≥дно вир≥зати кутов≥ елементи на≠бору, особливо по кра¤х смужки або круга, квадрата й ≥нших форм. ўоб уникнути розкол≥в шпону, спочатку злегка п≥др≥зують верхн≥ волокна, а п≥сл¤ цього стамескою в≥др≥зують елемент набору пов≠н≥стю.

ѕробивач≥-прос≥чки Ч це трубки з заточеною фаскою. «боку сточують отв≥р, через ¤кий вий≠мають вибит≥ й застр¤гнут≥ у труб≠ц≥ вставки шпону. ѕробивач≥ може зробити токар по металу або слю≠сар. Ѕажано заготовити пробивач≥ не т≥льки круглоњ форми, а й дл¤ вибиванн¤ квадрата, трикутника тощо. ¬они дають змогу точно й щ≥льно пасувати вставн≥ елементи.

–ейсмус звичайний, або спец≥альний, застосовують дл¤ нар≥зуванн¤ однаковоњ ширини смужок, ¤кими обкладають фризи, рамки тощо. ” звичайний стол¤р≠ний рейсмус потр≥бно вставити сталеву голку, заточену лопаточ≠кою.

–обочий планшет з одного бо≠ку повинен мати р≥вний невисокий бортик, в ¤кий впирають вир≥в≠н¤ний листок шпону. –ейсмус спец≥альний маЇ на п≥дошв≥ мета≠леву пластину, що закр≥плюЇтьс¤ гвинтами, ¤кими можна регулюва≠ти ширину смужок. ” ньому по≠винен бути отв≥р дл¤ р≥зц¤.

«а цим принципом можна ви≠готовити рейсмус ≥з дерев'¤ноњ ко≠лодки, де Ї наскр≥зний прор≥з ≥ ложе дл¤ ножа. Ќа п≥дошв≥ за≠кр≥плюють гвинтами металеву пластину товщиною дещо грубшою в≥д товщини шпону з поперечними прор≥зами. ќпускаючи гвинти, пе≠ресувають њх на потр≥бну ширину пластини, закр≥плюють нерухомо гвинтами й в≥др≥зують смужку шпону, впираючись пластиною в кромку шпону. ¬икористовують також здвоЇний р≥зак ≥з регульо≠ваною шириною р≥занн¤.

÷иркульний р≥зак Ч це звичайний циркуль-вим≥рювач ≥з кресл¤рськоњ готувальн≥. якщо од≠ну голку його сточити лопаточкою, ним можна вир≥зати невелик≥ кругл≥ вставки. ÷иркуль можна виготовити з розсувною скр≥плюючою дугою ≥ затискним р≥зцем. ƒл¤ вир≥зуванн¤ великих к≥л по≠тр≥бен спец≥альний циркуль ≥з ру≠хомим р≥зцем ≥ нерухомим упором ручки або навпаки.

ѕлечовий р≥зак з довгою, що закладаЇтьс¤ за плече, ручкою (600Ч700 мм) потр≥бний дл¤ р≥≠занн¤ твердих крихких пор≥д. Ќим легше вир≥зати довг≥ кривол≥н≥йн≥ елементи набору.

Ќ≥ж-пилка з односторонн≥м заточуванн¤м ≥ др≥бними, нар≥≠заними напилком зубц¤ми, з де≠рев'¤ною колодкою у верхн≥й ча≠стин≥ або з двосторонн≥м заточу≠ванн¤м ≥ боковою ручкою застосо≠вують дл¤ припасуванн¤ лист≥в шпону. Ќ≥ж-пилка маЇ ту перевагу перед звичайним ножем, що в≥д≠разу спилюЇ нав≥ть крихк≥ породи деревини ≥ не залежить в≥д на≠пр¤мку волокон,

Ћобзиком випилюють гн≥зда вставних елемент≥в в≥дразу в 8Ч10 пластинах шпону. ќблегшуЇ та прискорюЇ випилюванн¤ шпону електролобзик. Ќа меблевих ком≠б≥натах у Ќ≥меччин≥ застосовують електролобзиков≥ рамков≥ установ≠ки дл¤ випилюванн¤ елемент≥в на≠бору з дек≥лькох шматк≥в шпону, ¤к≥ вставл¤ють в одночасно випилен≥ гн≥зда фону. ƒл¤ обр≥зуванн¤ невеликих деталей у набор≥ по пр¤м≥й можна використати зви≠чайний р≥зак, ¤ким обр≥зують фо≠тограф≥њ.

ƒл¤ мозањчних роб≥т потр≥бн≥ металев≥ л≥н≥йки р≥зноњ довжи≠ни Ч «ќ, 50, 100 см; вим≥рю≠вальне приладд¤ Ч циркуль, кут≠ник; ол≥вець середньоњ твердост≥; кулькова ручка дл¤ передавлюван≠н¤ малюнк≥в ≤з кальки або паперу.  лейова (гум≥рована) стр≥чка не≠обх≥дна дл¤ скр≥плюванн¤ вставок набору.  оли ж њњ нема, можна використати клейку прозору тонку стр≥чку, ¤ку застосовують в ≥зо≠л¤ц≥йних роботах. ѕри з'Їднанн≥ елемент≥в набору дл¤ притиранн¤ клейовоњ стр≥чки користуютьс¤ мо≠лотком дл¤ притиранн¤, молотком, валком, клинком або ручкою но≠жа.

ƒл¤ тиражуванн¤ рисунк≥в ви≠готовл¤ють ≥з картону або крес≠л¤рського паперу шаблон ≥з про≠р≥зами, по ¤ких обвод¤ть контури зображенн¤ на шпону.

ўоб наклеювати ручним спо≠собом, бажано мати ручний прес з гумовими (10 мм) прокладками. ќсновою дл¤ наклеюванн¤ моза≠њчних набор≥в Ї деревостружкова плита, щити або дошки, фанера р≥зноњ товщини (6Ч12 шарова). Ќабори можна наклењти також на деревоволокнисту плиту або на товстий картон.

ћатер≥алом дл¤ планшета с березова, в≥льхова або осикова фанера. ћожна використати дл¤ ц≥Їњ мети зворотний б≥к кресл¤рськоњ дошки або просто обр≥зок проструганоњ дошки липи, берези, в≥льхи, осики, топол≥. “верд≥ породи не бажан≥, тому що в≥д них швидше затуплюЇтьс¤ ≥нструмент.

ƒек≥лька порад початк≥вц¤м. ѕланшет не можна р≥зати ножем або р≥заком, адже нер≥вност≥, за≠глибленн¤ пог≥ршують ¤к≥сть р≥≠занн¤. ѕланшет дл¤ маркетр≥ найвиг≥дн≥ше використовувати т≥льки дл¤ ц≥Їњ роботи. ƒл¤ збер≥ганн¤ шпону повинн≥ бути спец≥альн≥ стелаж≥. Ўпон, ун≥кальний за ко≠льором чи малюнком текстури або деф≥цитний, збер≥гають у окремих папках. ѕ≥д час виконанн¤ набору на робочому м≥сц≥ повинно знахо≠дитись т≥льки необх≥дне дл¤ робо≠ти: шпон, малюнок, н≥ж, л≥н≥йка, стр≥чка.

ћатерин≥ Ч шпон р≥зних пор≥д дерева. Ќайчаст≥ше застосовуютьс¤ бук, клен, червоне дерево, гор≥х, дуб, ¤сен, черешн¤, груша. ѕа≠м'¤тайте, що вс≥ породи дерев у вигл¤д≥ шпону придатн≥ дл¤ мо≠зањчних роб≥т: кожна мас св≥й ко≠л≥р ≥ свою текстуру. Ўпон ≥з пор≥д з≥ слабовираженою текстурою (ли≠па, береза, клен, груша, частково бук) б≥льше використовують дл¤ тих роб≥т, де важлив≥ в≥дт≥нки кольору (обличч¤ людини, кв≥тка, силуетний орнамент). “екстура вдало виражаЇ рух, стан природи (в≥тер, сн≥г, в≥дображенн¤ у вод≥, красу листк≥в), п≥дкреслюЇ об'Їм≠н≥сть форми або надаЇ специф≥чноњ декоративност≥ матер≥алов≥.

Ўпон дл¤. маркетр≥ под≥л¤ють на в'¤зк≥ пластичн≥ породи (неза≠лежно в≥д твердост≥) та крихк≥, з розр≥дженою будовою р≥чних ша≠р≥в-волокон. ƒо перших належать Ч клен, бук, липа, в≥льха береза, черешн¤, гор≥х, груша, де ус≥ види червоного дерева тощо. ƒо ≥нших Ч сосна, ¤лина, ¤сен дуб, окрем≥ види червоного дерева лимонне дерево та ≥н. якщо потр≥бно п≥д≥гнати листи шпону п≥д л≥н≥йку, то (залежно в≥д в'¤зких або крихких пор≥д) шпон п≥др≥зують в≥льним м'¤ким рухом ножа без натиску: 3Ч5 р≥зк≥в дл¤ в'¤зких ≥ 5Ч10 р≥зк≥в дл¤ крихких пор≥д. якщо л≥н≥йка закр≥плен≥ струбцинами ≥ добре п≥д≥гнана, то п≥др≥зку можна зробити в два-три прийоми. якщо ж л≥н≥йку доводитьс¤ притримувати рукою, т≥ повне вр≥зуванн¤ ножа у деревин; буде ускладнене: косошарн≥ волок на пот¤гнуть його у своЇму напр¤мку ≥ ви не зможете утримати л≥н≥йку по пр¤м≥й. ” крихких породах, ¤кщо не п≥др≥зати верх н≥й шар к≥лькома р≥зками, нав≥ть ≥з затисненою л≥н≥йкою, отримаЇте сколюванн¤, в≥дриви.

1	2	3	4

Ќазва: ¬иготовленн¤ дерев¤них мозањчних вироб≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2203 прочитано)