ќбразотворче мистецтво > ¬иготовленн¤ дерев¤них мозањчних вироб≥в

« ¤кого боку краще скр≥плю≠вати клейовою стр≥чкою детал≥ на≠бору Ч з лицьового чи зворотного? ƒехто надаЇ перевагу зворотному. јле практикою перев≥рено, що скр≥плювати гум≥рованою стр≥чкою краще з лицьового боку, тим паче, що набори великих розм≥р≥в пере≠вертати дуже незручно: випадають або виламуютьс¤ вставки тощо.

3. ¬иконанн¤ ромбовидноњ встав≠ки п≥сл¤ розкреслюванн¤ зд≥йс≠нюють у так≥й посл≥довност≥, ¤к ≥ елементи набору розетки.

4. Ќаб≥р шаховоњ дошки, або шахового орнаменту ("шах≥вни≠ц≥"), з обкладанн¤м фризу. Ќа≠р≥зують по п'¤ть смужок ≥з св≥тлих пор≥д дерева (бук, клен, береза) ≥ чотири з темних (червоне дерево, гор≥х) в≥дпов≥дноњ ширини й до≠вжини (наприклад, ширина Ч 10 мм, а довжину вибираЇмо з при≠пуском 8-10 мм). —клеюють по вс≥й довжин≥ св≥тл≥ й темн≥ смуж≠ки, що чергуютьс¤, клейовою стр≥чкою. ¬ир≥вн¤вши пр¤мий кут, у поперечному напр¤мку в≥дм≥рюють 10 мм ≥ в≥др≥зують смужку, а пот≥м знову в≥дм≥р¤вши (позначають гострим к≥нчиком ножа), в≥др≥зують другу ≥ посувають на один квадратик, щоб напроти св≥тлого нижче лежав темний. “ак продовжують до восьми квадра≠тик≥в. «айв≥ кл≥тини л≥воруч ≥ праворуч в≥др≥зують. ѕотр≥бно точно нар≥зати смужки, ≥накше не буде витриманий розм≥р (у нашо≠му випадку Ч 80х80 мм). ѕри з'Їднанн≥ двох смужок необх≥дно вим≥р¤ти њх ширину. якщо одна смужка ширша, то при вир≥зуванн≥ наступноњ цю р≥зницю потр≥бно зн≥велювати. “аким чином, не≠значн≥ розходженн¤ не будуть пом≥тн≥. јле не можна це робити наприк≥нц≥ набору, в≥др≥зуючи зайве з одного чи ≥ншого боку. ¬ цьому випадку буде пом≥тна нер≥вн≥сть квадратик≥в. ќбкладку пол¤ "шах≥вниц≥" робл¤ть чотирма нар≥заними смуж≠ками. Ўирина першоњ (темноњ) смужки Ч 3 мм, а ≥ншоњ (св≥т≠лоњ) Ч 10 мм. јле потр≥бно до≠дати ще припуск Ч к≥лька м≥≠л≥метр≥в до крањв по довжин≥. —по≠чатку приклеюють темн≥ смужки (« мм) до стор≥н "шах≥вниц≥" так, щоб њх к≥нц≥ виходили один за одного у накладку. “ак само при≠клеюють смужки (10 мм) фризу. ѕот≥м п≥д л≥н≥йку њх прор≥зують по д≥агонал≥. Ќаб≥р "шах≥вниц≥" малих розм≥р≥в вимагаЇ особливоњ точност≥ й акуратност≥. ¬ "ша≠х≥вниц≥" б≥льших розм≥р≥в малень≠к≥ неточност≥ не так пом≥тн≥. ѓњ можна використати дл¤ виготов≠ленн¤ шаховоњ дошки, шахового столика або ¤к орнамент. якщо "шах≥вницю" розр≥зати смугами по д≥агонал≥, одержимо простий ≥ виразний стр≥чковий орнамент ≥з квадратик≥в ≥ трикутник≥в, ¤кими можна обрамл¤ти скриньку (шка≠тулку), кришку стола, рами дл¤ картин (у наступному набор≥) то≠що.

5. Ќаб≥р ≥з переплетень пр¤≠мол≥н≥йних ≥ кривол≥н≥йних форм Ї етапом переходу в≥д р≥занн¤ п≥д л≥н≥йку до р≥занн¤ ≥ пасовки шпо≠ну в≥д руки. ћожна скласти ма≠люнок р≥зноњ форми. ” вир≥зуванн≥ кривол≥н≥йних вставок (або будь-¤коњ форми) н≥ж не потр≥бно дуже нахил¤ти, ¤к ≥ в р≥занн≥ п≥д л≥≠н≥йку. ≈лементи набору необх≥дно в≥др≥зувати в один прийом, а це вимагаЇ великих ф≥зичних зусиль.  рихк≥ породи можна попередньо скр≥пити клейовою стр≥чкою, а по≠т≥м вир≥зати вставки.

6. —≥тчастий орнамент скла≠даЇтьс¤ ≥з повторюваних однакових або р≥зних елемент≥в, а також мотив≥в геометричних й ≥нших форм. ¬≥н може прикрасити криш≠ку скриньки, двер≥, панел≥, п≥длогу ≥ виг≥дний саме дл¤ оздобленн¤ ≥нтенсивно експлуатованих повер≠хонь. „ерез його строкат≥сть не так пом≥тн≥ неминуч≥ в експлуа≠тац≥њ забрудненн¤, пл¤ми. ≈сте≠тично вигл¤дають панел≥ з геомет≠ричного с≥тчастого орнаменту в р≥зноман≥тних залах (кафе, холах ≥ вестибюл¤х).

7. Ќаб≥р ≥з обТЇмних форм ви≠конують р≥зними способами:

а) дл¤ невеликого набору (оз≠добленн¤ скриньок тощо) беруть три листи шпону р≥зних пор≥д деревини ≥ в≥дпов≥дно р≥зноњ кольо≠ровоњ насиченост≥. –озкреслюють на кожному з них точний малю≠нок однакових розм≥р≥в. ћожна вз¤ти шпон клена, бука ≥ черво≠ного дерева або бука ≥ червоного дерева. ¬ир≥зують п≥д л≥н≥йку в ус≥х трьох листах елемент ≥ пере≠ставл¤ють в ≥нший фон, за ним Ч наступний ≥ т. д. ќдержу≠ють одне й те саме зображенн¤, ¤ке можна розгл¤дати у р≥зних аспектах;

б) п≥дготовл¤ють шаблон ≥з кресл¤рського паперу й по ньому нар≥зують повторюван≥ елементи трьох в≥дт≥нк≥в, а пот≥м з'Їднують њх клейовою стр≥чкою;

в) наб≥р на папер≥ широко за≠стосовують у подальш≥й робот≥, наприклад, при виготовленн≥ мо≠зањчних малюнк≥в, ¤к≥ складаютьс¤ ≥з р≥знокольорових частин, де не-мас великих площин фону. Ќа кресл¤рському папер≥ в≥дпов≥дних розм≥р≥в розкреслюють малюнок ≥ почергово, в≥др≥зуючи паперов≥ де≠тал≥ малюнка, вставл¤ють детал≥ трьох в≥дт≥нк≥в. ћалюнок орнамен≠ту обмежують фоном рамки. —по≠чатку скр≥плюють клейовою стр≥≠чкою детал≥ набору, поступово розширюючи ѓх охопленн¤ по вс≥й ширин≥ або довжин≥, а пот≥м Ч по вс≥й площин≥.

8. –ослинний орнамент: дл¤ опрацюванн¤ навичок можна вз¤≠ти з мотив≥в нескладноњ форми Ч листок дуба, клена або зображенн¤ середньоњ складност≥ Ч г≥лки ка≠лини, горобини. ћожна перенести рослинний орнамент з кальки або паперу за допомогою кульковоњ ручки. —початку орнамент бажано вир≥зати на папер≥, з'Їднавши де≠тал≥ вузькими перемичками. Ќа≠клавши такий шаблон на фон шпону, гостро заточеним ол≥вцем обвод¤ть контур, намагаючись, щоб в≥н щ≥льно прил¤гав до зовн≥шньоњ ст≥нки шаблону. “акий шаблон можна використати дл¤ багатора≠зового перенесенн¤ малюнка на фон. ” наборах рослинних форм необх≥дно використати р≥зн≥ кольо≠ров≥ в≥дт≥нки половинок листка, п≥дкреслити будову його прожилок напр¤мком волокон шпону (еле≠мента шпону).

9. –озетковий орнамент ≥ ор≠намент, замкнутий у трикутн≥й, квадратн≥й або ≥нш≥й форм≥, ви≠конуЇтьс¤ аналог≥чно попередньо≠му завданню. ” навчальн≥й та гуртков≥й робот≥ це завданн¤ мож≠на виконати колективно. ¬икрес≠ливши малюнок розетки з п'¤тьма, ш≥стьма, с≥мома чи й б≥льшою к≥льк≥стю частин у вигл¤д≥ пр¤мо≠кутник≥в, трикутник≥в чи ≥нших однакових форм, њх вир≥зують за шаблоном.  ожний учень маЇ св≥й шаблон, позначений цифрами. «а шаблоном малюнок орнаменту пе≠ренос¤ть обведенн¤м контуру на фон шпону.  оли вс≥ детал≥ будуть виконан≥ набором, њх з'Їднують разом за номерами, одержуючи всю розетку. ÷ентр њњ можна зро≠бити додатково й вир≥зати ¤к ок≠рему деталь.

10. јн≥мал≥стичн≥ орнаменти виконують аналог≥чно попередн≥м. «ауважимо, що п≥др≥зувати еле≠менти набору потр≥бно дуже ч≥тко, адже нав≥ть невелик≥ огр≥хи мо≠жуть деформувати зображенн¤. ƒл¤ даного виду орнаменту це недопу≠стимо, «ображенн¤ птах≥в ≥ комах можуть мати характер реал≥стич≠ний або декоративний. ƒл¤ ре≠ал≥стичних зображень необх≥дно шукати такий природний малюнок шпону, ¤кий не дозволив би по≠др≥бнювати детал≥, а одн≥Їю ц≥ль≠ною великою вставкою про¤вив би форму. «ображенн¤ тварин може поЇднуватис¤ з мотивами рослин≠ного орнаменту або мати самос≠т≥йне значенн¤, њх застосовують дл¤ оздобленн¤ дверей, мебл≥в, зокрема дит¤чих.

11. √еральдичн≥ мотиви (герби. ордени, символ≥чн≥ знаки) вимага≠ють особливоњ точност≥ й акурат≠ност≥ виконанн¤. ¬они можуть прикрасити ц≥льов≥ стенди або бу≠ти самост≥йними панно дл¤ гро≠мадського ≥нтер'Їру.

12. Ќаб≥р натюрморту вико≠нуЇтьс¤ двома способами: декора≠тивним або живописно-декоратив≠ним. ” першому випадку естетич≠ною основою зображенн¤ може бути виразний силует, струнк≥сть ≥ пропорц≥йн≥сть формату. ¬ ≥н≠шому б≥льше уваги прид≥л¤Їтьс¤ кольоров≥. ≤нколи вир≥шують на≠тюрморт у живописн≥й манер≥, ≥м≥≠туючи живопис. ÷е вимагаЇ в≥д майстра тонкого, добре розвинуто≠го художнього чутт¤, великого вм≥нн¤, проникливост≥.

13. Ќаб≥р пейзажу в маркетр≥ маЇ так≥ специф≥чн≥ способи вико≠нанн¤:

а) у силуетному вир≥шенн≥, де велик≥ площини фону виконують основну декоративну роль завд¤ки природному малюнку текстури;

б) декоративно Ч у фон встав≠л¤ють т≥льки елементи пейзажу, не пов'¤зан≥ перспективою;

в) у декоративному вир≥шенн≥ великих площин без додаткових плавних тон≥в-переход≥в ѕередати глибину простору (в≥тер, дощ, со≠нце, рух, спок≥й тощо) можна текстурою Ч ¤к л≥н≥Їю й штрихом в малюнку;

г) у живописно-декоративному вир≥шенн≥, коли основна роль в≥д≠водитьс¤ кольоров≥, а ¤вища пер≠спективи передаютьс¤ послаблен≠н¤м тону та зм≥ною кольору (по≠в≥тр¤на перспектива). ѕри цьому форми на передньому план≥ мають б≥льшу виразн≥сть.

14. Ќаб≥р портрета зд≥йсню≠ють на фон≥ шпону або на фон≥ паперу. ѕеревагу отримав другий спос≥б. Ќа аркуш щ≥льного паперу перенос¤ть малюнок портрета, точно обв≥вши його контури. –обл¤ть це або з кальки, на ¤ку попередньо акуратно нанос¤ть зоб≠раженн¤, або накладають на ори≠г≥нал аркуш кресл¤рського паперу, скр≥плюють њх скр≥пками в к≥лькох м≥сц¤х, прикладають до в≥кна або на скло, п≥дсв≥чене знизу, й точно обвод¤ть контури малюнка. ќсоб≠ливо старанно и акуратно по≠тр≥бно перемалювати суттЇв≥ де≠тал≥ портрета Ч оч≥, н≥с, рот ≥ площини.

” сприйн¤тт≥ натюрморту, пор≠трета, пейзажу, тематичного або сюжетного набору маркетр≥ велику роль виконуЇ рама. ѓњ можна зро≠бити ≥з масиву або набрати набо≠ром. ѕом≥чено, що вузька рамка надаЇ композит≥ легкост≥, витон≠ченост≥, широка Ч концентруЇ увагу гл¤дача на сам≥й картин≥.

Ѕлокова (чертоз≥анська) мозањ≠ка. ћозањка з бруск≥в одержала назву "чертоз≥анськоњ" в≥д назви монастир¤ „ертоза ѕав≥йська в ≤тал≥њ, де вона процв≥тала в XV ст. “епер њњ називають блоковою. “ехн≥ка њњ пол¤гаЇ в тому, що за малюнком склеюють п≥д≥гнан≥ бру≠ски ≥ рейки р≥зного перер≥зу з р≥знокольорових пор≥д деревини. Ѕрусок розпилюють на багато тон≠ких пластинок з однаковим ма≠люнком. ѓх або наклеюють на поверхню виробу способами ≥нтар≠с≥њ або покривають суц≥льним в≥≠зерунком. ≤тал≥йськ≥ майстри ра≠зом з деревиною склеювали у блоки к≥стку, р≥г, фарбували ок≠рем≥ бруски, щоб одержати ви≠разн≥ше зображенн¤. ¬ ≤тал≥њ й ≤спан≥њ блокова мозањка застосову≠валас¤ дл¤ прикрашуванн¤ ст≥ль≠ц≥в ≥ кр≥сел, а також оздобленн¤ панно неширокими смужками.

1	2	3	4

Ќазва: ¬иготовленн¤ дерев¤них мозањчних вироб≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2203 прочитано)