ќбразотворче мистецтво >  ерам≥ка. ћистецтвознавчий погл¤д на еволюц≥ю звичних речей

 ерам≥ка. ћистецтвознавчий погл¤д на еволюц≥ю звичних речей

ќп≥шн¤. —толиц¤ украњнського гончарства. ƒва роки не була ¤ тут. “ож ≥ зац≥кавилас¤ передус≥м останн≥ми тутешн≥ми новинами. ј вони - невт≥шн≥. « трьох керам≥чних завод≥в один за цей час встигли перетворити на маслоробню, другий переобладнали на ситрокомб≥нат, а трет≥й раз по раз в≥дправл¤Ї своњх роб≥тник≥в у безстроков≥ неоплачуван≥ в≥дпустки. ‘≥рмову крамницю художньоњ керам≥ки перепроф≥льовано у продтоварну. ѕозбулас¤ даху, п≥длоги, в≥кон-дверей ун≥кальна пам'¤тка - буд≥вл¤ колишнього комб≥нату "’удожн≥й керам≥к", зведена 1912 року в стил≥ украњнського модерну за проектом самого ¬асил¤  ричевського: бракуЇ кошт≥в на реконструкц≥ю њњ.

—елище стоњть на глин≥. ƒощовоњ днини √умов≥ чоботи ледве в≥дриваютьс¤ в≥д м≥сива, про ¤ке сам≥ оп≥шн¤ни, не без почутт¤ малого патр≥отизму, кажуть: наша керам≥ка. ј њх, талановитих керамельник≥в, запевн¤ють у невиг≥дност≥ й непотр≥бност≥ њхньоњ прац≥! “им-то сини, дочки й онуки славетних гончар≥в вербуютьс¤ в м≥сцеву експедиц≥ю "Ќафтогаз-геолог≥њ", перебираютьс¤ назавжди до ѕолтави. ¬риваЇтьс¤ ниточка прадавньоњ традиц≥њ, в≥дходить у небутт¤ профес≥¤ гончар¤...

јби не вдаватись у в≥дчай, погл¤ньмо в минуле. ѕерегорн≥мо одну з найц≥кав≥ших стор≥нок ≥стор≥њ людства, пов'¤зану з керам≥кою, а власне - з еволюц≥Їю техн≥ки виготовленн¤ керам≥чних вироб≥в. ћожливо, це додасть нам снаги, розум≥нн¤ того, що не може, не повинно загинути на наш≥й, щедр≥й на глини земл≥ багатотис¤чол≥тнЇ ремесло - гончарство.

ўо таке керам≥ка?  ерам≥ка - це ≥ арх≥тектурно-буд≥вельн≥ матер≥али (цегла, черепиц¤, кахл≥, обличкувальн≥ плитки, димар≥, плитки дл¤ п≥длоги, буд≥вельн≥ перекритт¤ та ≥н.); керам≥ка - це ≥ техн≥ка (≥зол¤тори, вогнетриви, труби, тепло≥зол¤ц≥йн≥ вироби, детал≥ дл¤ електро- й рад≥отехн≥чноњ промисловост≥, ракетного виробництва, атомноњ енергетики, автомоб≥лебудуванн¤, квантовоњ оптики тощо);

керам≥ка - це ≥ мистецтво (скульптура, вази, ≥грашки, сувен≥ри, мозањка, л≥пн≥ декоративн≥ вставки, панно та ≥н.);

керам≥ка - це ≥ наш побут, повс¤кденний посуд (майол≥ковий, порцел¤новий, фа¤нсовий);

керам≥ка - це ≥ дорожн≥ вироби (мостовий кл≥нкер), ≥ сан≥тарно-буд≥вельн≥, ≥ ще чимало ≥нших важливих речей.

 ерам≥ка - неоц≥ненний пом≥чник у вивченн≥ стародавньоњ ≥стор≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д дерева, тканини, кост≥, паперу випалена глина не боњтьс¤ вогню, вологи, атмосферних вплив≥в. Ќа противагу золоту, ср≥блу та ≥ншим металам випалену глину не можна перетопити. ќсь чому старожитностей з випаленоњ глини, з керам≥ки, д≥йшло до нашого часу незр≥вн¤нно б≥льше, н≥ж з ≥нших матер≥ал≥в. ѕерш≥ ж керам≥чн≥ вироби виготовлен≥ ще за неол≥ту (близько 8 тис. рок≥в тому), коли люди не знали н≥ металу, н≥ скла, н≥ тканини, н≥ паперу. ќтож т≥льки керам≥ка постаЇ перед ученими ¤к "св≥док" людського житт¤ в найдавн≥ш≥ часи.

 ерам≥чн≥ вироби, що њх найчаст≥ше знаход¤ть археологи, м≥ст¤ть у соб≥ багатющ≥ в≥домост≥ про житт¤ стародавн≥х народ≥в.  ерам≥ка даЇ у¤вленн¤ про њхн≥й господарчий ≥ соц≥альний устр≥й, про р≥вень техн≥чних дос¤гнень ≥ культури, вона допомагаЇ в≥дтворити картину торг≥вельних зв'¤зк≥в, характер харчуванн¤, розвиток буд≥вельноњ техн≥ки, знань про космос у давнину ≥ дуже багато ≥ншого.

ј вт≥м, наша розмова - про техн≥чну сторону справи, про найварт≥сн≥ш≥ техн≥чн≥ в≥дкритт¤ в ц≥й галуз≥. «упин≥мо свою увагу на де¤ких вельми ц≥кавих аспектах теми. «апрошую вс≥х бути не пасивними читачами, а сп≥втворц¤ми (або - опонентами) наведених дал≥ м≥ркувань та верс≥й. ’оч ≥накше й бути не може, адже поринаЇмо в глиб≥нь тис¤чол≥ть, у новокам'¤ний в≥к, з ¤кого до нас не д≥йшло св≥дчень про те, ¤к було в≥дкрито перший в ≥стор≥њ людства штучний матер≥ал. ќтже, доведетьс¤ висловлювати здогади, припущенн¤, а подекуди покладатис¤ на у¤ву. …тиметьс¤ тут не т≥льки про в≥тчизн¤ний, а й загальнолюдський характер еволюц≥њ техн≥ки гончарства. Ѕо ж керам≥ка була в≥дома практично вс≥м народам св≥ту, а в≥дм≥нност≥ на шл¤ху поступу гончарства - непринципов≥ (вони випливають з природних умов, ≥сторичних ≥ побутових традиц≥й кожного народу).

«адумаймось: ¤к глина, що довгий час була дл¤ людини лише грунтом п≥д ногами, опинилас¤, нарешт≥, в њњ руках? «в≥сно, це т≥льки наш≥ верс≥њ.

ѕрадавн≥ люди були спостережлив≥. ѕридивл¤лис¤ до житт¤ птах≥в, тварин, до форми рослин. Ќапевно, й п≥дглед≥ли, ¤к птахи мост¤ть гн≥зда, а пот≥м обмазують њх глиною, ≥ сам≥ почали зал≥плювати нею щ≥лини плетеного з лози й трави посуду. ¬≥дтод≥ в такому посуд≥ можна було збер≥гати сипк≥ продукти, наприклад, зерно. “од≥ ж почали обмазувати й плетен≥ з г≥лок житла, щоб не дошкул¤в в≥тер.

ј коли люди спробували роз≥м'¤ти в руках глин¤не т≥сто, аби надати йому форми? ћожливо, ¤к пом≥тили, що п≥сл¤ дощу на глин¤стих грунтах лишаютьс¤ сл≥ди. ¬они завважили п≥ддатлив≥сть вологоњ глини, њњ здатн≥сть набувати будь-¤коњ форми. ј з того моменту, ¤к шматочок глини (а може, й рукотворний глин¤ний вир≥б) випадково опинивс¤ в багатт≥ й став м≥цним ¤к кам≥нь - ≥ це було оц≥нено - починаЇтьс¤ ≥стор≥¤ керам≥ки, з ¤кою в людське житт¤ ув≥йшло безл≥ч корисних речей.

ѕерше надбанн¤ людства в освоЇнн≥ нового матер≥алу - посуд. ”¤в≥мо еволюц≥ю цього ген≥ального винаходу.

—початку, мабуть, перв≥сна людина спробувала, перш н≥ж зап≥кати дичину в багатт≥, обмазати њњ глиною. ” такому "панцер≥" м'¤со зберегло св≥й с≥к, лишилос¤ м'¤ким, не п≥дгор≥ло. ÷е надихнуло нашого прапращура шукати форму "панцера" дл¤ ≥нших продукт≥в. ѕоза сумн≥вом, рука була першим "≥нструментом" стародавнього гончар¤. ћожна припустити, що вм'¤тина в≥д кулака на глин¤н≥й грудц≥ могла стати першою посудиною. ‘орма њњ повторювала форму кулака, отв≥р дор≥внював величин≥ його.

™ й така верс≥¤ щодо походженн¤ глин¤ного посуду. ѕосудини з≥ шкур, м≥хур≥в тварин, з≥ скойок, панцер≥в черепах, шкаралупи, бананового лист¤, гарбуз≥в, кокосових гор≥х≥в, ¤Їць великих птах≥в, а також видовбан≥ з дерева, у форм≥ рог≥в, черепних ≥ тазових к≥сток тварин - ¤к ≥ вс≥ ≥нш≥ перв≥сн≥ види посуду - бо¤лис¤ вогню. ўоб страву нагр≥ти, в наповнену посудину кидали розпечене кам≥нн¤, але щоб при цьому не пропалити посудини, внутр≥шн≥ ст≥нки њњ перед цим обмащували глиною. —тикаючись з гар¤чим кам≥нн¤м (або вогнем), орган≥чна оболонка частково або повн≥стю згор¤ла. ј глина, навпаки, м≥цн≥шала. ÷ю властив≥сть њњ використали, створюючи посуд.

¬≥дом≥ й ≥нш≥ верс≥њ.  ожна з них заслуговуЇ на увагу. Ѕо ж спростувати њх набагато легше, н≥ж знайти максимально наближену до реальност≥ прадавн≥х час≥в.

«наченн¤ винайденн¤ керам≥чного посуду важко переоц≥нити. ÷е в≥дкритт¤ пов'¤зане з початком переходу людини до ос≥лого способу житт¤, а в≥дтак - з розвитком р≥льництва, скотарства, що своЇю чергою спри¤ло усталенню побуту. ѕотр≥бний був досконалий посуд. ƒокерам≥чн≥ його види стримували господарський розв≥й через обмежен≥сть форм ≥ розм≥р≥в, невелику м≥стк≥сть, нетермост≥йк≥сть.

 ерам≥чний посуд - перший вид посуду, в ¤кому в≥дбилась д≥¤льн≥сть людини. ћ≥цний, маси, сировини дл¤ виготовленн¤ керам≥ки. —постережлив≥сть ≥ досв≥д допомогли визначити, що глина буваЇ жирна (мастка) або п≥сна. ¬ироби з жирноњ, тобто пластичн≥шоњ глини, коли њх сушать, здеб≥льшого деформуютьс¤ й розтр≥скуютьс¤. –еч≥, вил≥плен≥ з надто п≥сних глин, взагал≥ розкришуютьс¤. ѕотр≥бно було знайти "рецепт" глин¤ного т≥ста, ¤кий би усунув ц≥ вади. ”ламки керам≥ки неол≥тичноњ доби засв≥дчують, що вже в той час люди збагачували п≥сну глину жирною, а в жирну додавали п≥сок, др≥бно с≥чену солому, крейду, шамот, вовну, товчений гран≥т або черепашки, ≥нш≥ знежирювач≥.

ќтже, вже в епоху неол≥ту людина опанувала перший етап керам≥чного виробництва, пов'¤заний з добуванн¤м ≥ очищенн¤м сировини, гарний, г≥г≥Їн≥чний в≥н давав змогу збер≥гати, а при потреб≥ й транспортувати велику к≥льк≥сть води, молока, напоњв, ≥нших р≥дин. ” цьому збер≥гали запаси зб≥жж¤, борошна, сушн≥, меду, жир≥в тощо. ѕо¤ва керам≥чного посуду спри¤ла тому, що значно збагативс¤ рац≥он харчуванн¤ людини: до сирих продукт≥в ≥ нап≥взапеченого м'¤са з багатт¤ додалис¤ каш≥, юшки, тобто м'¤ка, р≥дка, гар¤ча, варена њжа. “акий посуд захищав продукти в≥д гризун≥в, мурах, у ньому вони не гак швидко випаровувались ≥ псувались. ÷е був наче перв≥сний термос, у ¤кому гар¤ча страва довго не холоне, а холодна не нагр≥ваЇтьс¤. « керам≥чних посудин почалас¤ народна фармакопе¤: у них робили в≥двари, насто¤нки. ¬они були першими м≥рами об'Їму.

1	2	3	4

Ќазва:  ерам≥ка. ћистецтвознавчий погл¤д на еволюц≥ю звичних речей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2039 прочитано)