ѕ≥дприЇмництво >  омерц≥йна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур

“оварним документом Ї коносамент (накладна), ¤кий п≥дтверджуЇ одержанн¤ вантажу, тимчасове його збереженн¤ та складуванн¤, в≥д≠вантаженн¤ ≥ доставку вантажоотримувачу. ≤ндосамент дозвол¤Ї передаванн¤ коносаменту ≥нш≥й особ≥.

—траховий документ - це страховий пол≥с, ¤кий видаЇтьс¤ стра≠ховою компан≥Їю дл¤ забезпеченн¤ ц≥лост≥ товар≥в в≥д пошкоджень, втрат ≥ форс-мажорних обставин (стих≥йних лих).

—упроводжувальний док/мент представлений рахунком-факту-рою. ÷ей документ даЇ докладний опис товар≥в. ƒо нього можуть до≠даватис¤ сертиф≥кати, ¤к≥ засв≥дчують вид, походженн¤, масу, обс¤г, ¤к≥сть та х≥м≥чний анал≥з товар≥в.

ќсновними моментами при ввезенн≥ (≥мпорт≥) товар≥в з-за кордону на нац≥ональний ринок Ї митний огл¤д ≥ митний тариф. «авданн¤м митного огл¤ду Ї:

оц≥нка вартост≥ товар≥в, що ввоз¤тьс¤, ≥ визначенн¤ виду мита, ¤ке оподатковуЇтьс¤;

в≥дпов≥дн≥сть маркуванн¤ нац≥ональним стандартам;

ви¤вленн¤ товар≥в, заборонених до ввезенн¤ на нац≥ональний ринок;

в≥дпов≥дн≥сть величини парт≥њ, зазначен≥й у рахунку;

правильн≥сть виставлених рахунк≥в-фактур за вантаж.

ћитний тариф потр≥бний дл¤ класиф≥кац≥њ товар≥в з метою обкла≠данн¤ його в≥дпов≥дним митом.

–озрахунки по зовн≥шньоторгових операц≥¤х можуть зд≥йснювати≠с¤ за фактом в≥двантаженн¤ товар≥в у порту або на зал≥зничн≥й станц≥њ при поданн≥ комплексу документ≥в (страховий пол≥с, коносамент, рахунок-фактура тощо). ” договорах м≥ж партнерами обумовлюютьс¤ м≥сце в≥двантаженн¤, час передаванн¤ права власност≥, в≥дпов≥даль≠н≥сть продавц¤ перед покупцем, розпод≥л транспортних видатк≥в м≥ж партнерами. ≤снують стандартн≥ форми м≥жнародних угод, заснован≥ на Д”мовах поставки у м≥жнародн≥й торг≥вл≥". ќсновними Ї так≥ фор≠ми розрахунку м≥ж партнерами:

—/‘ (варт≥сть, фрахт, страховка) - продавець зобов'¤заний за св≥й рахунок зафрахтувати судно, оплатити перевезенн¤ (фрахт), митн≥ витрати ≥ страхуванн¤ вантажу до того моменту, коли в≥н перетне борт судна при в≥двантаженн≥, а покупець бере на себе ризик щодо збереженн¤ вантажу п≥сл¤ перетинанн¤ вантажем л≥н≥њ судна;

‘ќЅ - продавець оплачуЇ вс≥ транспортн≥, страхов≥ та митн≥ витра≠ти до моменту доставки вантажу (товару) на борт судна ѕокупець, у свою чергу, фрахтуЇ судно ≥ страхуЇ вантаж;

‘ќ– (в≥льний на рейках або франко-в≥двантажувальна платфор≠ма) - продавець повинен за св≥й рахунок доставити ≥ завантажити товар до зал≥зничного вагону, а решту витрат несе покупець;

‘ќ“ (франко-вантажний автомоб≥ль) - продавець доставл¤Ї товар до вантажного автомоб≥л¤ ≥ оплачуЇ вс≥ витрати до моменту переда≠ванн¤ товару перев≥зников≥ вантажу;

франко-завод - покупець отримуЇ товар в≥д продавц¤ на м≥сц≥ його виготовленн¤ або збер≥ганн¤. ¬≥н несе вс≥ витрати з транспортуванн¤ ≥ страхуванн¤ вантажу;

‘ќ  (франко-в≥двантаженн¤) - продавець оплачуЇ вс≥ видатки до моменту передаванн¤ вантажу в установленому м≥сц≥ його перев≥з≠нику;

‘ј— (франко уздовж борту судна) - продавець повинен в установ≠лений строк доставити товари до борту судна;

 ј‘ (варт≥сть, фрахт) - продавець оплачуЇ вс≥ видатки з в≥дванта≠женн¤, страхуванн¤ ≥ фрахту до прибутт¤ судна у порт призначенн¤.

¬ ус≥х зовн≥шньоторгових розрахунках, що включають умову Дфранко", продавц≥ несуть митн≥ витрати.

Ѕ≥ржа ≥ б≥ржов≥ операц≥њ

Ќе вс≥ п≥дприЇмницьк≥ структури самост≥йно займаютьс¤ реал≥за≠ц≥Їю свого продукту. Ѕагато з них при укладанн≥ угод куп≥вл≥-продажу або обм≥ну (бартеру) користуютьс¤ послугами посередник≥в. “аким посередником Ї б≥ржа- товарна, товарно-сировинна, фондова, валют≠на, ун≥версальна њњ д≥¤льн≥сть пол¤гаЇ в орган≥зац≥њ оптовоњ торг≥вл≥ матер≥альними, сировинними ресурсами, продукц≥Їю виробничо-тех≠н≥чного призначенн¤, товарами народного споживанн¤, с≥льськогос≠подарськими продуктами, валютою, ц≥нними паперами. Ѕ≥ржа не маЇ права провадити операц≥њ куп≥вл≥-продажу в≥д свого ≥мен≥, тобто не може виступати у торз≥ ¤к продавець або покупець, њњ основна функ≠ц≥¤ - посередництво.  р≥м того, б≥ржа виконуЇ ще р¤д функц≥й, а са≠ме: ви¤вл¤Ї попит ≥ пропозиц≥ю; надаЇ членам б≥рж≥ та в≥дв≥дувачам м≥сц¤ дл¤ торгу ≥ його обслуговуванн¤; збираЇ та опубл≥ковуЇ б≥ржо≠ву ≥нформац≥ю (головним чином про операц≥њ та ц≥ни), регулюЇ супе≠речки при укладанн≥ та реал≥зац≥њ угод.

Ѕ≥ржа створюЇтьс¤ ¤к товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерне товариство або асоц≥ац≥¤. ќсновним њњ завданн¤м та зм≥≠стом д≥¤льност≥ Ї орган≥зац≥¤ пост≥йно д≥ючого оптового ринку. «а≠сновники б≥рж≥ внос¤ть початковий кап≥тал, ¤кий становить статутний фонд, необх≥дний дл¤ оплати вартост≥ основних фонд≥в, утворенн¤ оборотних кошт≥в та резервного фонду.

„ленами б≥рж≥ можуть бути ¤к окрем≥ громад¤ни, так ≥ орган≥зац≥њ, що оплатили пост≥йне м≥сце на н≥й.

ƒл¤ орган≥зац≥њ б≥ржовоњ торг≥вл≥ необх≥дно визначити: перел≥к б≥р≠жових товар≥в ≥ процедур реал≥зац≥њ њх; роль котирувальних ком≥с≥й у встановленн≥ б≥ржовоњ ц≥ни, статус маклерства та маклер≥в. ѕотр≥б≠но також знати мову жест≥в б≥ржи, розум≥ти њњ.

Ѕ≥ржова торг≥вл¤ виступаЇ у трьох основних формах: власне б≥ржова (угоди укладаютьс¤ через маклера у б≥ржовому зал≥);

аукц≥онна (зд≥йснюЇтьс¤ на конкурентн≥й основ≥ в аукц≥онному зал≥); ¤рмаркова (торг≥вл¤ за зразками, на основ≥ виставки-продажу). ¬с≥ ц≥ форми передбачають реал≥зац≥ю товар≥в на посередниць≠ких, ком≥с≥йних засадах через б≥ржов≥ орган≥зац≥њ. „лени б≥рж≥ мають право безплатно в≥дв≥дувати б≥ржу, користуватис¤ њњ техн≥чним апа≠ратом ≥ зд≥йснювати операц≥њ. ¬≥дв≥дувач≥ б≥рж≥ бувають пост≥йними (¤к≥ за це внос¤ть р≥чну платню) ≥ разов≥ (оплачують кожне в≥дв≥дуванн¤) . √л¤дач≥ плат¤ть за вх≥д ≥ не мають права брати участь у торгах

Ѕ≥рж≥ под≥л¤ють:

за принципом орган≥зац≥њ- на публ≥чно- та приватно-правов≥. ѕерш≥ функц≥онують п≥д державним котролем, друг≥ - Ї акц≥онерною компа≠н≥Їю з публ≥чною в≥дпов≥дальн≥стю;

за сферою д≥¤льност≥ - м≥жнародн≥ та нац≥ональн≥;

залежно ви номенклатури - вузькоспец≥ал≥зован≥, спец≥ал≥зован≥, ун≥версальн≥.

ѕосередницьк≥ операц≥њ на б≥рж≥ мають право зд≥йснювати т≥льки члени б≥рж≥, брокерськ≥ контори, ф≥рми, у тому числ≥ маклери, броке≠ри, ¤к≥ в≥д ≥мен≥ своњх кл≥Їнт≥в ≥ укладають торгов≥ контракти.

 р≥м брокер≥в на б≥рж≥ зд≥йснюють операц≥њ джобери (спекул¤нти), що провад¤ть операц≥њ за св≥й рахунок, а також трейдери (б≥ржов≥ спекул¤нти), ¤к≥ скуповують контракти за своњ кошти ≥ продають до≠рожче. —пекул¤нти, ¤к≥ виграють на п≥двищенн≥ ц≥н, звутьс¤ Дбиками", а на зниженн≥ - Дведмед¤ми".

ƒо основних та допом≥жних операц≥й, що виконуютьс¤ товарною б≥ржею, належать: куп≥вл¤-продаж реального товару; спекул¤ц≥њ, хеджуванн¤, котируванн¤ ц≥н, встановленн¤ стандарт≥в на б≥ржов≥ това≠ри; розробка типових контракт≥в; ф≥ксуванн¤ торгових угод, зд≥йс≠ненн¤ арб≥тражних функц≥й; веденн¤ розрахунк≥в м≥ж членами б≥рж≥ через л≥кв≥дац≥йн≥ каси ≥ розрахунков≥ палати, ≥нформац≥йна д≥¤льн≥сть, наданн¤ р≥зних послуг кл≥Їнтам.

ѕри укладанн≥ терм≥нового контракту покупець ≥ продавець пере≠дають брокеру маржу, тобто де¤ку грошову суму, ¤ку брокер вносить у розрахункову палату б≥рж≥. ¬с≥ б≥ржов≥ операц≥њ реЇструють. Ѕ≥ржо≠вий механ≥зм п≥дтримуЇ економ≥чну боротьбу м≥ж б≥знесменами за кращ≥ умови господарюванн¤, найвиг≥дн≥ш≥ умови виробництва, реал≥≠зац≥ю продукту ≥ отриманн¤ максимального доходу.

ѕри проведенн≥ операц≥й на будь-¤к≥й товарн≥й б≥рж≥ укладаЇтьс¤ б≥ржовий контракт, в ¤кому обумовлюють строки поставки товару, його ц≥ну, к≥льк≥сть, ¤к≥сть. —л≥д зазначити, що на¤вн≥сть товару на б≥р≠ж≥ на момент укладанн¤ угоди не Ї обов'¤зковою умовою.

” б≥ржов≥й практиц≥ вид≥л¤ють два типи угод; на реальн≥ товари ≥ ф'ючерсн≥ (строков≥ угоди).

”годи на реальн≥ товари под≥л¤ють на Дкеш"-угоди (або Дспот") ≥ на форвард-угоди.

Д еш"-уго да (або Дспот") - це на¤вн≥ товари, ¤к≥ продавець по≠винен здати на б≥ржовий склад ≥ отримати спец≥альне складське посв≥дченн¤ - варант. ѕ≥сл¤ укладенн¤ угоди в≥н передаЇтьс¤ по≠купцев≥ дл¤ отриманн¤ товар≥в з б≥ржового складу.

‘орфард-угоди передбачають поставку реальних товар≥в у майбутньому (угода на строк).

‘'ючерсн≥ (строков≥) угоди зд≥йснюютьс¤ з товарами, ¤ких на мо≠мент укладанн¤ угоди немаЇ в на¤вност≥. ‘актично в≥дбуваЇтьс¤ акт куп≥вл≥-продажу права на майбутн≥й товар.

‘'ючерсн≥ угоди обов'¤зково реЇструють у розрахунков≥й палат≥. ћетою ф'ючерсноњ угоди Ї отриманн¤ р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною контракту на момент його укладанн¤ та ц≥ною у день зак≥нченн¤ його строку.

якщо в цей пер≥од ц≥на п≥двищитьс¤, то продавець програЇ. ўоб сплатити р≥зницю м≥ж ц≥ною, що передбачаЇтьс¤, та реальною ц≥ною, продавець укладаЇ офсетну або зворотну угоду, тобто угоду на куп≥в≠лю такоњ самоњ парт≥њ товар≥в, але за новою (на момент завершенн¤ ф'ючерсноњ угоди) ц≥ною. « моменту укладенн¤ офсетного контракту ф'ючерсний л≥кв≥дуЇтьс¤. ‘'ючерсн≥ угоди зд≥йснюютьс¤ дл¤ страху≠ванн¤ в≥д можливих витрат у випадку зм≥ни ринкових ц≥н при укла≠данн≥ угод на реальний товар. “ака страхувальна операц≥¤ назива≠Їтьс¤ хеджуванн¤м. ќперац≥¤ хеджуванн¤ може бути проведе≠на через о п ц ≥ о н, тобто особливий вид б≥ржовоњ операц≥њ, ¤кий пе≠редбачаЇ укладанн¤ догов≥рного зобов'¤занн¤ куп≥вл≥-продажу това≠р≥в за заздалег≥дь встановленою ц≥ною.

—ьогодн≥ б≥рж≥ ”крањни перебувають у складному становищ≥, њм до≠водитьс¤ працювати за умов нерозвиненого ринку, конкуренц≥њ, при найгостр≥шому деф≥цит≥ товар≥в, втрат≥ навичок, школи веденн¤ торг≥в ≥ супутних њм операц≥й; в≥дсутност≥ профес≥онал≥в (маклер≥в, б≥ржових спекул¤нт≥в), матер≥ально-техн≥чноњ бази, без банк≥вськоњ п≥дтримки, повноњ децентрал≥зац≥њ розпод≥лу ресурс≥в.

1	2	3	4

Ќазва:  омерц≥йна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (7188 прочитано)