ѕол≥толог≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика украњнськоњ держави

‘≥скальна пол≥тика украњнськоњ держави

¬ажливим фактором регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки Ї ф≥скальна пол≥тика.

‘≥скальна пол≥тика Ц це використанн¤ державних податк≥в ≥ ур¤дових витрат дл¤ дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги.

ћета ф≥скальноњ пол≥тики Ц домогтис¤ макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥ та нормального р≥вн¤ безроб≥тт¤ на основ≥ розвитку виробництва за допомогою:

«меншенн¤ податк≥в ≥ зб≥льшенн¤ державних ≥нвестиц≥й

«меншенн¤ ≥нфл¤ц≥њ шл¤хом зб≥льшенн¤ податк≥в ≥ зменшенн¤ ≥нвестиц≥й у виробництво.

¬икористанн¤ тих чи ≥нших метод≥в ф≥скальноњ пол≥тики залежить в≥д стану, в ¤кому знаходитьс¤ економ≥ка.  оли при економ≥чному зростанн≥ спостер≥гаЇтьс¤ високий сукупний попит, що загрожуЇ

вибухом ≥нфл¤ц≥њ, ур¤д п≥двищуЇ ставки податк≥в, водночас обмежуючи, державн≥ витрати. ≤ навпаки, за умов спаду або кризи економ≥ки ставки податк≥в знижуютьс¤, а державн≥ бюджетн≥ видатки зростають."

¬ид≥л¤ють два види ф≥скальноњ пол≥тики: дискрец≥йную недискрец≥йну. ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика про¤вл¤Їтьс¤ тод≥ коли держава регулюЇ податки ≥ державн≥ витрати з метою зм≥ни реального обс¤гу нац≥онального виробництва й зайн¤тост≥, контролю над ≥нфл¤ц≥Їю ≥ прискоренн¤м економ≥чного зростанн¤. Ќедискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика означаЇ використанн¤ вмонтованих стаб≥л≥затор≥в (податк≥в, допомоги за безроб≥тт¤м ≥ малозабезпечен≥стю тощо). јвтоматизм њх д≥њ пол¤гаЇ в тому, що у випадку зб≥льшенн¤ чистого нац≥онального продукту зростають податков≥ платеж≥ у бюджет ≥, навпаки, при зниженн≥ чистого нац≥онального продукту податков≥ надходженн¤ до бюджету зменшуютьс¤, отже, в≥дпов≥дно зменшуютьс¤ й розм≥ри допомоги за безроб≥тт¤м, малозабезпечен≥стю тощо.

” розвинутих крањнах дл¤ характеристики ф≥скальноњ пол≥тики використовують мультипл≥катор збалансованого бюджету, ¤кий дор≥внюЇ одиниц≥. ÷е означаЇ, що зб≥льшенн¤ податк≥в ≥ державних витрат на одну ≥ ту ж саму величину зумовлюЇ прир≥ст чистого нац≥онального продукту на величину, ¤ка дор≥внюЇ приросту обс¤гу державних витрат ≥ податк≥в.

” наш≥й економ≥ц≥ мультипл≥катор збалансованого бюджету за 1992-1994 рр. практично не можна обчислити. ” ц≥ роки державний бюджет ”крањни характеризувавс¤ деф≥цитн≥стю, тобто був незбалансованим. ѕ≥двищенн¤ податк≥в ≥ державних витрат призводило не до зб≥льшенн¤ валового нац≥онального продукту ”крањни, а, навпаки, до його скороченн¤.

ѕроведенн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥ у перех≥дний пер≥од до ринку ускладнюЇтьс¤ потребою одночасного зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ” крањнах з≥ сталою ринковою економ≥кою такоњ проблеми, ¤к правило, не ≥снуЇ. “ам домагаютьс¤ або зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ (у тому числ≥ й внасл≥док зниженн¤ обс¤г≥в виробництва шл¤хом зб≥льшенн¤ податк≥в), або зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва (серед ≥ншого - через зниженн¤ податк≥в на прибуток корпорац≥й). ” 50-х середин≥ 70-х рок≥в на «аход≥ п≥двищенн¤ податк≥в на корпорац≥њ з метою забезпеченн¤ зростанн¤ доход≥в малозабезпечених верств населенн¤ негативно в≥дбилос¤ на розвитку виробництва. “ому з другоњ половини 70-х рок≥в майже повсюди ставки податк≥в на виробник≥в були зменшен≥, що позитивно вплинуло на зростанн¤ обс¤г≥в виробництва та ≥нш≥ макроеконом≥чн≥ процеси.

” 1992-1994 рр. в ”крањн≥ неодноразово робилас¤ спроба використати дискрец≥йну ф≥скальну пол≥тику дл¤ пол≥пшенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ. ќднак бажаного результату не вдалос¤ дос¤гнути.

” перш≥й половин≥ 1994 р. жорстка монетарна пол≥тика Ќац≥онального банку ”крањни ≥ висок≥ податков≥ ставки спри¤ли зниженню темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, але спровокували р≥зкий спад виробництва, що дос¤гнув критичноњ меж≥. “ому в друг≥й половин≥ року був вз¤тий курс на в≥дносну л≥берал≥зац≥ю податкового законодавства ≥ ф≥скальноњ пол≥тики. ¬насл≥док цього вдалос¤ припинити р≥зкий спад виробництва.

” 1992-1994 рр. дл¤ ф≥скальноњ пол≥тики ”крањнськоњ держави була характерна хаотичн≥сть у зм≥н≥ системи оподаткуванн¤, в≥дбувалос¤ почергово зменшенн¤, або зб≥льшенн¤ розм≥ру податк≥в. Ќаприклад, ставки акцизного збору ≥ базова ставка податку з доходу (прибутку) зм≥нювалис¤ дек≥лька раз≥вї а максимальна ставка прибуткового податку п≥дн¤лась майже до 90% у 1993 р. Ќестаб≥льн≥стю податковоњ пол≥тики по¤снюЇтьс¤, насамперед, невизначен≥сть напр¤м≥в переходу до ринку. ¬ 1992 р. був вз¤тий курс на прискорене входженн¤ ”крањни у ринкову економ≥ку, що вимагало проведенн¤ л≥берал≥зац≥њ податковоњ системи., –езультатом такого курсу стала нестача бюджетних кошт≥в дл¤ задоволенн¤ соц≥альних потреб. ” друг≥й половин≥ 1992 р. податковий тиск на п≥дприЇмства посиливс¤. Ќа валовий доход п≥дприЇмств була встановлена базова ставка у розм≥р≥ 18%. ” першому квартал≥ 1993 р., коли в≥дбулос¤ поверненн¤ до оподаткуванн¤ прибутку, ставка податку визначалась на р≥вн≥ 30%, що в≥дпов≥дало бажанню ур¤ду зменшити податковий т¤гар дл¤ п≥дприЇмств ≥ створити умови дл¤ зм≥цненн¤ њх ф≥нансового становища. ќднак оподаткуванн¤ прибутку за вказаною ставкою значно зменшило надходженн¤ до бюджету. ѕочинаючи з другого кварталу 1993 р. ур¤д повернувс¤ назад до оподаткуванн¤ валового доходу за ставкою 18%. ќднак ≥ це не змогло забезпечити необх≥дн≥ надходженн¤ до бюджету, тому ставку оподаткуванн¤ було зб≥льшено до 22%. “аким чином, зб≥льшенн¤ ставки податк≥в зумовлювалос¤ потребами бюджету, кошти з ¤кого були необх≥дн≥ дл¤ реал≥зац≥њ програм соц≥ального захисту малозабезпечених верств населенн¤. «меншенн¤ ж податк≥в зумовлювалос¤ спадом виробництва, що с¤гнув критичноњ меж≥.

” перш≥й половин≥ 90-х рок≥в низьку ефективн≥сть мала ≥ така складова ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, ¤к державн≥ видатки. ¬они були значно вищими в≥д запланованоњ суми. «а даними —в≥тового банку, у 1992 р. загальн≥ кошти на соц≥альний захист (пенс≥њ, допомоги, субсид≥њ та соц≥альн≥ послуги) вид≥л¤лис¤ у розм≥р≥ понад 40% валового нац≥онального продукту (або становили 2/3 загальних витрат держави, соц≥альних фонд≥в та обласних бюджет≥в). ÷е значно перевищувало запланован≥ 25% валового нац≥онального продукту, що призначалис¤ в 1989-1990 рр. на соц≥альн≥ потреби. ѕод≥бне повторилос¤ й у 1993-1994 рр. ÷е багато в чому спричинило подальшу ≥нфл¤ц≥ю ≥, в≥дпов≥дно, нове зростанн¤ соц≥альних видатк≥в. «а результатами досл≥дженн¤ "”крањна. —оц≥альна сфера у перех≥дний пер≥од", проведеного —в≥товим банком, жоден ур¤д у св≥т≥ на початку 90-х рок≥в не мав такого т¤гара соц≥альних витрат, ¤к украњнський.

ќтже, нав≥ть високо розвинут≥ крањни св≥ту не можуть дозволити соб≥ таку велику частку витрат з державного бюджету не соц≥альн≥ видатки, ¤к ”крањна 1992 р. ” наступн≥ роки ситуац≥¤ не зм≥нилас¤ на краще.

¬се б≥льша частка нац≥онального доходу перерозпод≥л¤Їтьс¤ в ”крањн≥ через державний бюджет: ¤кщо 1992 р. бюджетн≥ витрати

становили 61,7% нац≥онального доходу, то 1993 р. цей показник зр≥с до 73,2, а 1994 р. - 85%. ѕроте (¤к це не здаЇтьс¤ парадоксальним) кошт≥в на ф≥нансуванн¤ соц≥ального сектора економ≥ки пост≥йно не вистачаЇ. Ќаприклад, за дев'¤ть м≥с¤ц≥в 1994 р. ф≥нансуванн¤ осв≥ти з бюджету становило 64,4%, медицини - 68,8, науки - 60, культури - лише 30% запланованих видатк≥в .

Ќадзвичайно висока частка витрат на соц≥альн≥ потреби 1992-1994 рр. зумовлена тим, що держава змушена була вз¤ти на себе соц≥альн≥ функц≥њ, ¤к≥ ран≥ше виконували соц≥ал≥стичн≥ п≥дприЇмства. —итуац≥¤ пог≥ршувалась у зв'¤зку з≥ спадом виробництва на державних п≥дприЇмствах (скороченн¤м валового нац≥онального продукту, починаючи з 1989 р.) та ≥ндексац≥Їю доход≥в малозабезпечених верств населенн¤ ≥ прац≥вник≥в держсектора, розм≥ри ¤коњ вийшли за меж≥ ф≥нансових можливостей нац≥ональноњ економ≥ки ≥ державного бюджету.

¬насл≥док непродуманоњ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥ кр≥м спаду виробництва почалис¤ г≥пер≥нфл¤ц≥йн≥ процеси. –еальн≥стю стала стагфл¤ц≥¤, що негативно в≥дбилос¤ на обс¤з≥ та ¤кост≥ споживанн¤ продукт≥в населенн¤м. Ѕлизько 90% працюючих отримували зарплату нижчу в≥д середньоњ, а за жовтень 1994 р. - березень 1995 р. реальн≥ доходи населенн¤ знизились ще на 40% .

“аким чином, зам≥сть дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги ф≥скальна пол≥тика в ”крањн≥ 1992-1994 рр. призвела до поглибленн¤ кризових ¤вищ у економ≥ц≥, що засв≥дчуЇ њњ необірунтован≥сть та потребу зм≥ни концептуальних засад.

ќсобливост≥ ф≥скальноњ пол≥тики у 1995 р. ≥ наступних роках: вдосконаленн¤ системи оподаткуванн¤

” 1995 р. заплановано кардинально реформувати бюджетну систему ”крањни ≥ оновити всю ф≥скальну пол≥тику. ћожна визначити так≥ основн≥ ознаки новоњ ф≥скальноњ пол≥тики:

- зменшенн¤ бюджетних видатк≥в;

- скороченн¤ деф≥циту державного бюджету;

- проведенн¤ децентрал≥зац≥њ державних ф≥нанс≥в, внасл≥док чого на р≥вн≥ центру будуть вдаватись лише до тих витрат, ¤к≥ матимуть загальнодержавне значенн¤;

- скасуванн¤ податку на доход та запровадженн¤ оподаткуванн¤ прибутку;

- зниженн¤ ставки прибуткового податку з ф≥зичних ос≥б;

- зменшенн¤ ставки на ѕƒ¬;

- перегл¤д пор¤дку нарахуванн¤ ѕƒ¬ з метою уникненн¤ багаторазового ст¤гненн¤ кошт≥в за одну й ту саму величину чистоњ продукц≥њ;

- п≥двищенн¤ податку на землю;

ƒе¤к≥ з названих заход≥в реформуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики вже проведено, насамперед, зменшено основну ставку податку з прибутку п≥дприЇмств (з 45% 1994 р. до 30% 1995 р.). ÷е позитивно вплинуло на динам≥ку сукупноњ пропозиц≥њ. якщо темпи зниженн¤ промислового виробництва у першому квартал≥ 1994 р. становили .38,4%, то у першому квартал≥ наступного року - лише 12,1%, тобто були втрич≥ меншими. ¬аловий внутр≥шн≥й продукт в ”крањн≥ у першому квартал≥ 1995 р. скоротивс¤ трохи б≥льше, н≥ж на 10%, а за в≥дпов≥дний пер≥од попереднього року - 34,8%.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика украњнськоњ держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3435 прочитано)