ѕол≥толог≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика украњнськоњ держави

≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ виконають позитивну роль у розвитку економ≥ки ”крањни, ¤кщо вони будуть вкладатис¤ у високотехнолог≥чн≥ галуз≥, а не використовуватис¤ ¤к зас≥б покритт¤ деф≥циту державного бюджету ≥ в≥д'Їмного сальдо плат≥жного балансу в торг≥вл≥ з крањнами (насамперед, з –ос≥Їю ≥ “уркменистаном), що постачають нам нафту ≥ газ.

ѕроблеми деф≥циту державного бюджету ≥ державного боргу

ƒеф≥цит державного бюджету ≥ розм≥р державного боргу - це важлив≥ показники ф≥скальноњ пол≥тики, за ¤кими можна оц≥нити њњ ефективн≥сть.

ƒеф≥цит державного бюджету означаЇ перевищенн¤ державних витрат над доходами, що надход¤ть у державний бюджет.

” сучасному св≥т≥ вс≥ крањни у певний пер≥од розвитку стикалис¤ з бюджетним деф≥цитом, але ¤к≥сна оц≥нка самого деф≥циту р≥зна. ѕо-перше, в≥н може бути пов'¤заний з необх≥дн≥стю зд≥йсненн¤ великих державних ≥нвестиц≥й у народне господарство; у цьому випадку зростанн¤ державних витрат над доходами потр≥бно визнати обірунтованим. ѕо-друге, деф≥цит державного бюджету виникаЇ внасл≥док д≥њ надзвичайних обставин (в≥йна, стих≥йне лихо), що вимагаЇ значного зб≥льшенн¤ бюджетних видатк≥в. ѕо-третЇ, бюджетний деф≥цит може в≥дображати кризов≥ ¤вища в економ≥ц≥ крањни. ” цьому випадку дл¤ його л≥кв≥дац≥њ вимагаютьс¤ серйозн≥ економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ заходи. —аме така проблема постаЇ перед ”крањною, оск≥льки за умов системноњ економ≥чноњ кризи деф≥цит державного бюджету став≥ хрон≥чним ≥ малокерованим.

ƒеф≥цит державного бюджету в ”крањн≥ 1992-1995 рр. зумовлений причинами, серед ¤ких можна вид≥лити:

- низьку ефективн≥сть сусп≥льного виробництва;

- нерац≥ональну структуру бюджетних витрат (значна частинн≥ кошт≥в використовуЇтьс¤ дл¤ субсидуванн¤ нерентабельних виробництв);

- недосконалий бюджетний механ≥зм, непридатний дл¤ стимулюванн¤ розвитку економ≥ки ≥ соц≥альноњ сфери;

- слабку результативн≥сть зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в.

—в≥товий досв≥д засв≥дчуЇ, що р≥вень бюджетного деф≥цитн≥ не повинен перевищувати 2-3% валового нац≥онального продукту. ƒл¤ подоланн¤ бюджетного деф≥циту необх≥дно забезпечити, насамперед, динам≥чний розвиток економ≥ки крањни, ≥накше не можна дос¤гнути ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ.  люч до стаб≥л≥зац≥њ у ф≥нансов≥й сфер≥ знаходитьс¤ у процес≥ виробництва. Ѕ≥льш≥сть крањн дл¤ покритт¤ державного деф≥циту передус≥м використовуЇ р≥зноман≥тн≥ форми державного кредиту, а не ем≥с≥ю грошей.

ƒо програми конкретних д≥й, спр¤мованих на скороченн¤ бюджетного деф≥циту, вход¤ть так≥ заходи: зм≥на напр¤м≥в ≥нвестуванн¤ державних кошт≥в у галуз≥ народного господарства з метою п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ в≥ддач≥ в≥д кожного бюджетного карбованц¤; ширше використанн¤ ф≥нансових п≥льг та санкц≥й, ¤к≥;

дають змогу повн≥ше враховувати специф≥чн≥ умови господарюванн¤, ≥ стимулювати зростанн¤ сусп≥льного виробництва; звуженн¤ сфери державноњ економ≥ки ≥ державного ф≥нансуванн¤; скороченн¤ в≥йськових витрат; збереженн¤ ф≥нансуванн¤ т≥льки найважлив≥ших соц≥альних програм; введенн¤ заборони на прийн¤тт¤ нових соц≥альних програм, що вимагають значного бюджетного ф≥нансуванн¤; заборона Ќац≥ональному банков≥ надавати кредити ур¤довим структурам без належного оформленн¤ заборгованост≥ державними ц≥нними паперами тощо.

¬ ”крањн≥ 1992-1994 рр. бюджетний деф≥цит кожного року перевищував визначен≥ ур¤дом ор≥Їнтири. ѕод≥бне трапилос¤ 1995 р. «апланований на цей р≥к деф≥цит державного бюджету (на р≥вн≥ 7,3% валового внутр≥шнього продукту) може бути зб≥льшений до 10% (¤к 1994 р.). “≥льки в першому п≥вр≥чч≥ 1995 р. бюджетний деф≥цит становив 4,3% валового внутр≥шнього продукту.

Ќеправильне прогнозуванн¤ темп≥в розвитку ”крањни, коли зам≥сть запланованоњ стаб≥л≥зац≥њ спостер≥гаЇтьс¤ протилежне - деста≠б≥л≥зац≥¤, спри¤Ї деф≥циту державного бюджету. ѕроте головною причиною зростанн¤ бюджетного деф≥циту Ї порушенн¤ висх≥дних;

принцип≥в бюджетноњ пол≥тики, ¤ких необх≥дно обов'¤зково дотриму≠ватис¤ у кризов≥ пер≥оди. ѕод≥бне може повторитис¤ 1996 р. Ч деф≥цит державного бюджету передбачаЇтьс¤ менший, н≥ж 1995 р. (6%), ¤кщо не вдастьс¤ пригальмувати пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва.

” 1995 р. планувалос¤, що деф≥цит державного бюджету повинен бути проф≥нансований на 3,3% за рахунок зовн≥шн≥х джерел, на 3,3% - грошовоњ ем≥с≥њ та на 0,7% - випуску державних обл≥гац≥й, всього - 7,3%. —кладн≥сть використанн¤ першого джерела покритт¤ деф≥циту державного бюджету пол¤гаЇ в обов'¤зковому дотриманн≥ вимог ћ≥жнародного валютного фонду щодо темп≥в ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥. Ќа думку багатьох економ≥ст≥в, ц≥ вимоги нереальн≥. «а прогнозами фах≥вц≥в з неур¤дових к≥л, 1995 р. ем≥с≥¤ грошей залишаЇтьс¤ основним засобом покритт¤ державного бюджету, насл≥дком чого може стати подальше зростанн¤ державного боргу.

ƒержавний борг - це сума нагромаджених за певний пер≥од бюджетних деф≥цит≥в.

¬≥др≥зн¤ють зовн≥шн≥й ≥ внутр≥шн≥й державний борг. «овн≥шн≥й державний борг - це борг ≥ноземним державним орган≥зац≥¤м ≥ окремим особам. ¬≥н покриваЇтьс¤ ц≥нними товарами (нафтою, газом, золотом), послугами ≥ державним майном. Ќа 1 с≥чн¤ 1995 р. зовн≥шн≥й борг ”крањни становив 7,5 млрд. американських долар≥в (переважно –ос≥њ й “уркменистану за енергонос≥њ), а за оц≥нкою ћ≥н≥стерства економ≥ки, до початку 2000 р. в≥н може дос¤гти 32-34 млрд. долар≥в (33% валового внутр≥шнього продукту) .

¬нутр≥шн≥й борг - це борг держави своЇму населенню. Ѕоргов≥ зобов'¤занн¤ держави мають так≥ форми: кредити, отриман≥ ур¤дом;

державн≥ позички шл¤хом випуску ц≥нних папер≥в в≥д ≥мен≥ ур¤ду;

≥нш≥ боргов≥ зобов'¤занн¤, гарантован≥ ур¤дом. «ростанн¤ внутр≥шнього боргу менш негативно впливаЇ на економ≥ку крањни пор≥вн¤но з≥ зовн≥шн≥м боргом, оск≥льки тут не в≥дбуваЇтьс¤ в≥дпливу в≥тчизн¤них товар≥в ≥ послуг за кордон у рахунок сплати боргу.

¬≥д зростанн¤ внутр≥шнього боргу особливо потерпають люди з ф≥ксованими грошовими доходами. ќдночасно виплата в≥дсотк≥в за державним боргом зб≥льшуЇ доходи високозабезпечених верств населенн¤, тому що вони волод≥ють переважною к≥льк≥стю державних зобов'¤зань. ќднак ≥снуЇ негативний момент Ч п≥двищенн¤ ставок податк≥в (¤к зас≥б сплати державного боргу) п≥дриваЇ д≥ю економ≥чних стимул≥в виробництва. ÷≥ та ≥нш≥ причини зумовлюють потребу у зменшенн≥ внутр≥шнього боргу держави перед населенн¤м.

Ќа жаль, в ”крањн≥ поки що в≥дсутн¤ догов≥рна статистична ≥нформац≥¤ стосовно величини внутр≥шнього боргу. јле, ¤к засв≥дчують дан≥, в≥н становить сотн≥ трильйон≥в карбованц≥в. ƒостатньо згадати лише борг держави перед населенн¤м за вклади ¬.ќщадбанку, не компенсован≥ до цього часу. ¬ розвинутих крањнах державний борг становить в≥д 20 до 70% валового внутр≥шнього продукту. ¬ ”крањн≥ в≥н значно б≥льший. ƒл¤ боротьби з≥ зростанн¤м державного боргу використовуютьс¤ заходи, що позитивно впливають на зменшенн¤ деф≥циту державного бюджету ≥ на дос¤гненн¤ загальноњ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ.

¬»—Ќќ¬ »

1. ‘≥скальна пол≥тика побудована на використанн≥ державних податк≥в ≥ ур¤дових витрат з метою дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги. ѕроведенн¤ ф≥скальноњ та бюджетноњ пол≥тики в ”крањн≥ у перех≥дний до ринкових в≥дносин пер≥од ускладнюЇтьс¤ потребами одночасного зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

2. ” 1992-1994 рр. дл¤ ф≥скальноњ пол≥тики ”крањнськоњ держави характерне почергове зменшенн¤ або зб≥льшенн¤ податк≥в, що негативно позначилос¤ на динам≥ц≥ виробництва валового внутр≥шнього продукту. ” перш≥й половин≥ 90-х рок≥в недостатню ефективн≥сть мала ≥ така складова ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, ¤к державн≥ видатки, значна частина ¤ких використовувалас¤ на п≥дтримку низькорентабельних виробництв. –≥вень соц≥альних витрат значно перевищував можливост≥ державного бюджету, що було пост≥йним катал≥затором ≥нфл¤ц≥њ.

«.” друг≥й половин≥ 90-х рок≥в передбачаЇтьс¤ кардинально реформувати бюджетну систему ”крањни, ¤ка повинна стати основою, новоњ ф≥скальноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на стимулюванн¤ виробництва товар≥в та послуг. ¬ ”крањн≥ 1995 р. був введений податок на прибуток п≥дприЇмств зам≥сть податку на доход, базова ставка ¤кого дор≥внювала 30%. —уттЇво зменшено ≥ ставку податку на добавлену варт≥сть: з 28 до 20%. Ѕезсумн≥вно, податок на добавлену варт≥сть - необх≥дний елемент сучасноњ податковоњ системи, хоча механ≥зм його нарахуванн¤ ≥ в≥дшкодуванн¤ м≥стить чимало нерозв'¤заних проблем. ƒл¤ зменшенн¤ негативного впливу податку на добавлену варт≥сть на сукупний попит у 1995-1996 рр. доц≥льно було б в≥дм≥нити цей податок на вс≥ продукти харчуванн¤, знизити податок на добавлену варт≥сть на ≥мпортн≥ продовольч≥ та непродовольч≥ товари.

4. « метою отриманн¤ додаткових податкових надходжень було б доц≥льно: на першому етап≥ (1996-1997рр.) м≥н≥м≥зувати ставки оподаткуванн¤ вс≥х виробник≥в товар≥в та послуг; на другому етап≥ (з 1998 р.) стимулювати розвиток конкурентноздатних виробництв на

основ≥ введенн¤ податкових "кан≥кул" у пр≥оритетних галуз¤х нац≥ональноњ економ≥ки ≥ створенн¤ в окремих рег≥онах в≥льних та офшорних зон.

5. јктуальна проблема - виб≥р об'Їкта оподаткуванн¤. ƒосв≥д зах≥дних крањн засв≥дчуЇ, що основним об'Їктом оподаткуванн¤ повинен бути прибуток. ¬ ”крањн≥ економ≥чний зм≥ст прибутку ще ч≥тко не сформувавс¤. «агалом проблема пол¤гаЇ не в пошуку ≥деального об'Їкта оподаткуванн¤ товаровиробник≥в, придатного дл¤ будь-¤кого випадку ≥ на будь-¤кому етап≥ ринкових реформ. √оловне - гнучко видозм≥нювати об'Їкт оподаткуванн¤ при зм≥нах об'Їктивних умов економ≥чного розвитку.

6. ≈коном≥ю видатк≥в бюджету може дати удосконаленн¤ системи соц≥ального захисту населенн¤, ¤кщо використовувати дл¤ цього не ≥ндив≥дуальн≥ доходи, а середн≥й доход на члена с≥м'њ. ¬идатки бюджету можна скоротити внасл≥док реформ в≥йськово-промислового комплексу, системи державного управл≥нн¤, аграрного сектора ≥ соц≥альноњ сфери, на утриманн¤ ≥ дотуванн¤ ¤ких витрачаЇтьс¤ переважна частина державного бюджету ”крањни.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика украњнськоњ держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3435 прочитано)