ѕол≥толог≥¤ > ‘≥скальна пол≥тика украњнськоњ держави

¬идатки бюджету можна скоротити внасл≥док реформ в≥йськово-промислового комплексу, системи державного управл≥нн¤, аграрного сектора ≥ соц≥альноњ сфери, на утриманн¤ ≥ дотуванн¤ ¤ких витрачаЇтьс¤ переважна частина державного бюджету ”крањни.

«араз соц≥альними субвенц≥¤ми держави, що реал≥зуютьс¤ через численн≥ дотац≥њ, на житло, комунальн≥ та транспортн≥ послуги, видатки на медичне обслуговуванн¤, осв≥ту, розвиток аграрного комплексу ≥ т.д., користуЇтьс¤ за принципом р≥вного доступу все населенн¤ - ≥ б≥дн≥, ≥ багат≥ верстви. ѕричому р≥вень споживанн¤ соц≥альних благ ≥ послуг заможними верствами населенн¤ ”крањни значно вищий в≥д тих, на кого ц≥ субвенц≥њ мали б бути спр¤мован≥ безпосередньо.

ƒержавн≥ дотац≥њ, наприклад, компенсують 80% витрат на утриманн¤ житла. ƒл¤ зменшенн¤ видатк≥в з державного бюджету за даною статтею потр≥бно, на нашу думку, поетапно п≥двищувати квартплату з урахуванн¤м р≥вн¤ доход≥в с≥мей.

ѕевну економ≥ю видатк≥в бюджету може дати удосконаленн¤ системи соц≥ального захисту населенн¤, ¤кщо њњ основу становитимуть не ≥ндив≥дуальн≥ доходи, а середн≥й доход на члена с≥м'њ. ÷ей показник повинен стати основою призначенн¤ соц≥альноњ допомоги. “акий пор¤док вже впроваджуЇтьс¤ з 1 червн¤ 1995 р. ÷≥льова грошова допомога на прожитт¤ призначаЇтьс¤ непрацездатним громад¤нам, ¤к≥ отримують пенс≥ю, у с≥м'¤х, де середньом≥с¤чний сукупний доход члена с≥м'њ за три попередн≥ м≥с¤ц≥ не перевищував 2100 тис. крб. ≤з зазначеного пер≥оду доходи малозабезпечених людей матимуть таку структуру: 2100 тис. крб. - м≥н≥мальна пенс≥¤ з р≥зними доплатами плюс (за обстеженн¤м дл¤ самотн≥х непрацездатних) 750 тис. крб. ≥ плюс субсид≥њ (на квартплату, телефон тощо), ¤к≥ реально не надаютьс¤, але зменшують варт≥сть оплати комунальних послуг. “акий п≥дх≥д до соц≥ального захисту забезпечуЇ ц≥льову допомогу ≥ рац≥ональн≥ше використанн¤ бюджетних видатк≥в на соц≥альн≥ потреби.

” 1995 р. ≥ наступних роках нев≥дкладним завданн¤м Ї реформуванн¤ системи пенс≥йного забезпеченн¤ у напр¤м≥ л≥кв≥дац≥њ зр≥вн¤л≥вки, ¤ка склалас¤, коли практично не бравс¤ до уваги стаж роботи г р≥вень зарплати до виходу на пенс≥ю. «вичайно, це реформуванн¤ не дасть швидкого ефекту, позитивн≥ моменти про¤вл¤тьс¤ т≥льки у майбутньому.

Ќайближчим часом належить започаткувати глибоку перебудову системи соц≥ального страхуванн¤. –озробл¤Їтьс¤ механ≥зм створенн¤ трир≥вневоњ страховоњ системи, ¤ка дасть змогу частково перенести видатки за ц≥Їю статтею з державного бюджету на м≥сцевий р≥вень, а також на доходи п≥дприЇмств ≥ громад¤н. ѕроте треба мати на уваз≥, що сьогодн≥ в ”крањн≥ зароб≥тна плата б≥льшоњ частини зайн¤тих у народному господарств≥ не виконуЇ нав≥ть в≥дтворювальноњ функц≥њ, тому њњ не можна розгл¤дати ¤к значне джерело дл¤ соц≥ального страхуванн¤. Ќеобх≥дне значне зб≥льшенн¤ зарплати працюючих за наймом з одночасним перенесенн¤м на нењ-ф≥нансуванн¤ частини витрат ≥з соц≥ального страхуванн¤ ≥ переважноњ частини ран≥ше безплатних п≥льг, що надавалис¤ за рахунок бюджетних кошт≥в.

”досконаленн¤ механ≥зму державного управл≥нн¤, в тому числ≥ й соц≥альним захистом, можна також розгл¤дати ¤к важливий напр¤мок економ≥њ державних видатк≥в. —истемою соц≥ального захисту займаютьс¤ в ”крањн≥ ћ≥н≥стерство прац≥, ћ≥н≥стерство соц≥ального захисту. ѕенс≥йний фонд, ‘онд соц≥ального страхуванн¤. ‘онд зайн¤тост≥, в≥дпов≥дн≥ п≥дрозд≥ли м≥н≥стерств економ≥ки та ф≥нанс≥в. “ака розгалужена ≥ водночас вузькоспец≥ал≥зована система даЇтьс¤ держав≥ надзвичайно дорого.  р≥м цього, вона затрудн¤Ї проведенн¤ узгодженоњ соц≥альноњ пол≥тики. “ому плануЇтьс¤ утворити Їдину ƒержавну ком≥с≥ю з питань соц≥альноњ пол≥тики, ¤ка виконуватиме функц≥њ координац≥йноњ роботи та реформуванн¤ системи соц≥ального забезпеченн¤ ≥ соц≥ального страхуванн¤.

—уттЇву економ≥ю державних видатк≥в може дати посиленн¤ контролю за використанн¤м кошт≥в позабюджетних фонд≥в (пенс≥йно≠го, чорнобильського, м≥сцевих тощо). ÷≥ фонди фактично доповнюють державний бюджет. ƒл¤ багатьох ≥з позабюджетних фонд≥в харак≠терне нец≥льове використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, що засв≥дчують дан≥ перев≥рок √оловним контрольно-рев≥з≥йним управл≥нн¤м.

Ќеобх≥дно посилити економ≥чн≥ санкц≥њ та крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за нец≥льове використанн¤ державних кошт≥в, це спри¤тиме економному використанню не т≥льки позабюджетних фонд≥в, а й державних видатк≥в загалом.

ѕотребуЇ зм≥н ≥ механ≥зм наданн¤ позик з державного бюджету. “≥льки за чотири м≥с¤ц≥ 1995 р. ц¤ позиц≥¤ бюджету виконана на 103%. «а попередн≥ми п≥драхунками, на ц≥л≥, не передбачен≥ бюджетом, за цей пер≥од використано близько 400 трлн. крб. якщо на цю проблему не звертати уваги, то може повторитис¤ ситуац≥¤ 1993 р., коли бюджетн≥ позики були запланован≥ у розм≥р≥ 2% р≥чних витрат бюджету, а фактично до к≥нц¤ цього року вони становили 23% , що значною м≥рою вплинуло на розгортанн¤ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥.

—уттЇво зменшити державн≥ видатки можна шл¤хом рац≥онального використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в державного бюджету на утриманн¤ арм≥њ та воЇн≥зованих формувань. ¬ерховна –ада готуЇ законопроекти, ¤к≥ мають на мет≥ посиленн¤ адм≥н≥стративноњ та крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за нец≥льове використанн¤ кошт≥в, вид≥лених на ф≥нансуванн¤ арм≥њ та м≥л≥ц≥њ.

ќсобливост≥ ф≥скальноњ пол≥тики у 1995 р. ≥ наступних роках: зб≥льшенн¤ надходжень до держбюджету

¬ажливе значенн¤ маЇ розширенн¤ можливостей зб≥льшенн¤ доход≥в держбюджету. ¬они формуютьс¤ за рахунок податк≥в, державних позичок та ем≥с≥њ паперових грошей. ¬ умовах перех≥дного до ринку пер≥оду вимагаЇтьс¤ обмежити податков≥ платеж≥ з доход≥в п≥дприЇмств. ≤накше п≥дприЇмства просто не зможуть вийти з кризи ≥ ф≥нансовоњ скрути. ќдночасно потр≥бно вводити й нов≥ податки, ¤к≥ б не суперечили ц≥л¤м та ≥нтересам демократичного сусп≥льства. Ќаприклад, таким новим податком дл¤ населенн¤ м≥г би стати так званий в≥йськовий податок. …ого повинн≥ сплачувати ф≥зичн≥ особи, котр≥ зв≥льн¤ютьс¤ в≥д проходженн¤ в≥йськовоњ строковоњ служби (за вин¤тком непрацездатних та ≥нвал≥д≥в, ¤к≥ отримують державну пенс≥ю). ѕропонуЇтьс¤, щоб в≥н мав диференц≥йований характер (з урахуванн¤м р≥чного прибутку призовника та його с≥м'њ, на¤вност≥ нерухомого майна тощо).

«б≥льшенн¤ податкових надходжень до бюджету можна домогтис¤ шл¤хом зменшенн¤ податк≥в на малий та середн≥й б≥знес, це дасть змогу легал≥зувати так званий крим≥нальний кап≥тал ≥ розширити тим самим коло платник≥в податк≥в. ” цьому план≥ показовий досв≥д п≥сл¤воЇнноњ Ќ≥меччини (ур¤д Ћ. ≈рхарда), де внасл≥док зниженн¤ податк≥в стимулювавс¤ розвиток малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств. ÷е спри¤ло, виходу крањни з економ≥чноњ кризи ≥ одночасно розширенню доходноњ частини бюджету.

¬ ”крањн≥ збер≥гаЇтьс¤ високий р≥вень оподаткуванн¤. «а де¤кими даними, податки та ≥нш≥ обов'¤зков≥ платеж≥, що використовують фонд оплати прац≥ ¤к основу дл¤ п≥драхунк≥в, у 1994 р. вилучали до бюджету понад 90 крб. з кожних 100 крб. зароб≥тноњ плати. ” 1995 р. у зв'¤зку з введенн¤м податку на прибуток та нових нижчих ставок податку на добавлену варт≥сть цей показник зменшивс¤ ≥ становив 83 крб. , але це суттЇво не зм≥нило ситуац≥ю з р≥внем оподаткуванн¤ ф≥зичних та юридичних ос≥б.

—в≥товий досв≥д переконливо засв≥дчуЇ, що високими темпами економ≥ка розвиваЇтьс¤ тод≥, коли прибуток оподатковуЇтьс¤ на р≥вн≥ 10-12%. ѕри ставц≥ податку нижче в≥д 10% нагромадженн¤ кап≥талу в≥дбуваЇтьс¤ швидше, н≥ж створюютьс¤ умови дл¤ його ефективного використанн¤. “ому податков≥ п≥льги у в≥льних економ≥чних зонах дл¤ малих п≥дприЇмств повинн≥ тривати не б≥льше 2-5 рок≥в. ќптимальн≥ податки з прибутку дор≥внюють 20-30%, тод≥ дос¤гаЇтьс¤ економ≥чне зростанн¤ на 3-6% на р≥к. ¬оно може п≥дтримуватис¤ тривалий час.  оли оподаткуванн¤ п≥двищуЇтьс¤ до 30-55%, в≥дбуваЇтьс¤ "згортанн¤" розвитку економ≥ки, оск≥льки послаблюЇтьс¤ економ≥чний ≥нтерес виробник≥в ≥ база дл¤ оновленн¤ кап≥талу та вдосконаленн¤ виробництва. « метою отриманн¤ додаткових податкових надходжень у державний бюджет 1995 р. та наступних рок≥в було б доц≥льно:

- на першому етап≥ (1996-1997 рр.) м≥н≥м≥зувати ставки оподаткуванн¤ вс≥х виробник≥в товар≥в ≥ послуг;

- на другому етап≥ (з 1998 р.) стимулювати розвиток конкурентноздатних виробництв на основ≥ введенн¤ податкових "кан≥кул" у пр≥оритетних галуз¤х нац≥ональноњ економ≥ки ≥ створенн¤ в окремих рег≥онах в≥льних ≥ офшорних зон.

“ак≥ б заходи спри¤ли також поверненню на легальний ринок кап≥тал≥в, ¤к≥ сьогодн≥ приховуютьс¤ в≥д оподаткуванн¤, ≥ розширили б коло платник≥в податк≥в, зокрема у майбутньому, та спри¤ли б виходу держави з кризового стану.

¬ажливим джерелом поповненн¤ кошт≥в державного бюджету в перех≥дний пер≥од можуть стати ≥ноземн≥ позички, але за умови њх рац≥онального й ефективного використанн¤, оск≥льки вони можуть перетворитис¤ у гальмо економ≥чного розвитку крањни. ўо така загроза ≥снуЇ реально, засв≥дчують факти. “ак, сьогодн≥ переважна частина ≥ноземноњ допомоги ”крањн≥ поступаЇ у сфери виробництва сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в та на оплату енергонос≥њв. «ах≥дний кап≥тал уникаЇ ≥нвестиц≥й у високотехнолог≥чн≥ та наукоЇмк≥ галуз≥.

ѕ≥дх≥д до отриманн¤ й використанн¤ ≥ноземних кредит≥в повинен бути дуже виваженим ≥ вир≥зн¤тис¤ пом≥ркован≥стю. ≤накше може повторитис¤ ситуац≥¤, з ¤кою з≥ткнулись крањни —х≥дноњ ™вропи. Ќаприклад, ”горщина свого часу вз¤ла кредит у розм≥р≥ 4 млрд. долар≥в. ” 1995 р. сума боргу зросла з 4 до 12 млрд. долар≥в. «начно зб≥льшилис¤ витрати на обслуговуванн¤ боргу, загострилис¤ труднощ≥ перех≥дного пер≥оду.

ўоправда, де¤к≥ крањни зум≥ли ефективно використати отриман≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. “ак, бюджетний деф≥цит в ≤зрањл≥ 1985 р. становив 15% валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ) (темпи ≥нфл¤ц≥њ - 400%). –≥зке зб≥льшенн¤ американськоњ ф≥нансовоњ допомоги дало змогу в 1987 роц≥ практично л≥кв≥дувати бюджетний деф≥цит, а темпи ≥нфл¤ц≥њ впали до контрольованого р≥вн¤. ≤нша справа, що ф≥нансова допомога —Ўј ≤зрањлю надавалас¤ на дуже п≥льгових умовах, немислимих дл¤ ”крањни. якщо припустити, що народне господарство нашоњ крањни почне розвиватис¤ нормально не ран≥ше, н≥ж через дес¤ть рок≥в (а це реал≥стичний прогноз), то виплата вз¤тих кредит≥в ≥ в≥дсотк≥в за ними стане надзвичайно складною проблемою. ƒехто з в≥тчизн¤них економ≥ст≥в вважаЇ, що ”крањна н≥коли не зможе повернути кредит≥в. ” 1995 р. т≥льки на обслуговуванн¤ зовн≥шнього боргу в бюджет≥ передбачено 213 трлн. крб. (1230 млн. долар≥в), тобто, майже 15% реально оч≥куваних надходжень до бюджету .

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика украњнськоњ держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3435 прочитано)