ѕравознавство > ёридична в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ еколог≥чного права
ѕлатеж≥ п≥дприЇмств за викиди й скиди забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в у межах встановлених л≥м≥т≥в в≥днос¤тьс¤ на витрати виробництва, а за понадл≥м≥тн≥ Ч провад¤тьс¤ за рахунок доходу, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства. ќбмеженн¤ розм≥р≥в платеж≥в за викиди й скиди забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в установлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за пропозиц≥Їю ћ≥н≥стерства економ≥ки, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ≥ ћ≥некоресурс≥в ”крањни. «а р≥шенн¤м рад базового р≥вн¤ збитков≥ та низькорентабельн≥ п≥дприЇмства можуть повн≥стю або частково зв≥льн¤тис¤ в≥д плати за забрудненн¤ навколишнього природного середовища. –озм≥щен≥ на територ≥њ ”крањни сп≥льн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства, що використовують ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ реал≥зують усю свою продукц≥ю або њњ частину за валюту, внос¤ть плату за л≥м≥тн≥ та понадл≥м≥тн≥ викиди й скиди забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в у ≥ноземн≥й валют≥ пропорц≥йно до обс¤гу реал≥зац≥њ њхньоњ продукц≥њ за валюту. ѕлатеж≥ за забрудненн¤ навколишнього природного середовища провад¤тьс¤ п≥дприЇмствами у вигл¤д≥ авансових платеж≥в р≥вними частинами в≥д розрахункового р≥чного розм≥ру платеж≥в щоквартально до 15 числа першого м≥с¤ц¤ наступного кварталу. ќстаточний розрахунок за платежами за зв≥тний р≥к провадитьс¤ в≥дпов≥дно до фактичноњ к≥лькост≥ викинутих ≥ скинутих забруднюючих речовин та розм≥щених в≥дход≥в у 10-денний строк п≥сл¤ поданн¤ п≥дприЇмствами р≥чного зв≥ту про к≥льк≥сть викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в за формами статистичноњ зв≥тност≥, а дл¤ п≥дприЇмств, що не складають таких зв≥т≥в, Ч за дов≥дками п≥дприЇмств, що подаютьс¤ органам ћ≥некоресурс≥в ”крањни обласного р≥вн¤. јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥ст иЇва та —евастопол¤, а також ур¤ду јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласним, ињвськ≥й та —евастопольськ≥й м≥ським державним адм≥н≥страц≥¤м, про фактичну к≥льк≥сть викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в. онтроль за достов≥рн≥стю зв≥тних даних щодо обс¤г≥в викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин та розм≥щенн¤ в≥дход≥в зд≥йснюють органи ћ≥некоресурс≥в ”крањни ≥ ƒержавного ком≥тету статистики ”крањни. якщо ви¤влено, що обс¤ги викид≥в ≥ скид≥в ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в перевищують зв≥тн≥, за них ст¤гуютьс¤ платеж≥ в≥дпов≥дно до встановлених норматив≥в у п'¤тикратному розм≥р≥ цих платеж≥в. ”раз≥ несвоЇчасного перерахуванн¤ кошт≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища ст¤гуЇтьс¤ пен¤ в розм≥р≥ 0,1% суми платеж≥в за кожний прострочений день. якщо п≥дприЇмство не сплатило платеж≥, при остаточному розрахунку за р≥к п≥сл¤ строку, зазначеного в п. 14 ѕор¤дку визначенн¤ плати ≥ ст¤гненн¤ платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища, платеж≥ ст¤гуютьс¤ в безакцептному пор¤дку. ѕлатеж≥ за забрудненн¤ навколишнього природного середовища п≥дприЇмства (кр≥м розташованих у м≥стах республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤) перераховують у таких розм≥рах: - 70% Ч до позабюджетних фонд≥в охорони навколишнього природного середовища рад базового р≥вн¤ на окрем≥ рахун. ки; - 20% Ч до позабюджетних фонд≥в охорони навколишнього природного середовища јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ обласних рад на окрем≥ рахунки; - 10%Ч на рахунок республ≥канського позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища ћ≥некоресурс≥в ”крањни. ѕ≥дприЇмства, розташован≥ у м≥стах республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤, платеж≥ за забрудненн¤ навколишнього природного середовища перераховують у таких розм≥рах: - 90% Ч до позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища м≥ських рад; - 10% Ч на рахунок республ≥канського позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища ћ≥некоресурс≥в ”крањни. онтроль за використанн¤м платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища зд≥йснюють органи ћ≥некоресурс≥в ”крањни.
4. —удова практика при розгл¤д≥ еколог≥чних справ ѕитанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ в д≥¤льност≥ судових орган≥в узагальнено в постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 26 с≥чн¤ 1990 р. є 1 Ђѕро практику розгл¤ду судами справ про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про охорону природиї, а також у роз'¤сненн≥ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни в≥д 23 червн¤ 1995 р. Ђѕро де¤к≥ питанн¤ практики вир≥шенн¤ спор≥в, пов '¤заних з застосуванн¤м «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї. “ак, у постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є 1 в≥д 26 с≥чн¤ 1990 р. зазначено, що забезпеченн¤ охорони ≥ рац≥онального використанн¤ земл≥ та њњ надр, водних ресурс≥в, атмосферного пов≥тр¤, рослинного ≥ тваринного св≥ту, оздоровленн¤ еколог≥чноњ обстановки потребуЇ п≥двищенн¤ р≥вн¤ зд≥йсненн¤ правосудд¤ в справах про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ природоохоронного законодавства. ќбговоренн¤ судовоњ практики св≥дчить, що в д≥¤льност≥ природоохоронних орган≥в ≥ суд≥в Ї ≥стотн≥ недол≥ки. ƒопускаютьс¤ помилки у застосуванн≥ законодавства. Ќе забезпечуЇтьс¤ принцип нев≥дворотност≥ в≥дпов≥дальност≥ за забрудненн¤ грунту, р≥к, озер, мор≥в та атмосферного пов≥тр¤. Ќе завжди прит¤гуютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥ вс≥ особи, причетн≥ до злочину, внасл≥док чого ≥нод≥ залишаютьс¤ безкарними орган≥затори ≥ пособники. —постер≥гаютьс¤ факти недооц≥нки сусп≥льноњ небезпечност≥ порушень закон≥в про охорону природи, призначенн¤ м'¤ких м≥р покаранн¤ зл≥сним порушникам, неправильноњ квал≥ф≥кац≥њ њхн≥х д≥й. Ќе завжди конф≥скують знар¤дд¤ злочину. ƒе¤к≥ суди за на¤вност≥ в природоохоронному законодавств≥ спец≥альних норм, що регулюють пор¤док в≥дшкодуванн¤ шкоди, вир≥шуючи позови про њњ в≥дшкодуванн¤, керувалис¤ лише загальними нормами цив≥льного законодавства про зобов'¤занн¤ ≥з запод≥¤нн¤ шкоди. ” р¤д≥ випадк≥в судами без достатн≥х нате п≥дстав зменшувавс¤ розм≥р належноњ до в≥дшкодуванн¤ шкоди, не виконувалис¤ вимоги закону про вилученн¤ незаконно добутоњ продукц≥њ (зв≥р≥в, птах≥в, риби, хутра та ≥н.) або ст¤гненн¤ њњ вартост≥ за неможливост≥ вилученн¤. «а ви¤вленн¤ у цив≥льних справах у д≥¤х особи д≥¤нь, що караютьс¤ в крим≥нальному пор¤дку, окрем≥ суди на порушенн¤ ст. 235 ÷ив≥льно-процесуального кодексу ”крањни не пов≥домл¤ли про це прокурора ≥ сам≥ не порушували справи. —уди не прид≥л¤ли належноњ уваги ви¤вленню причин ≥ умов, ¤к≥ спри¤ли еколог≥чним правопорушенн¤м, ≥ реагуванню на них, розширенню гласност≥ в цих справах. ѕленум ¬ерховного —уду ”крањни постановив звернути увагу суд≥в на необх≥дн≥сть усуненн¤ на¤вних недол≥к≥в ≥ вдосконаленн¤ практики розгл¤ду крим≥нальних та цив≥льних справ про порушенн¤ законодавства про охорону природи, забезпеченн¤ правильного ≥ однакового застосуванн¤ цього законодавства, неухильного додержанн¤ положень «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, про те, що одн≥Їю з гарант≥й еколог≥чних прав громад¤н Ї нев≥дворотн≥сть в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ законодавства про охорону навколишнього природного середовища. —уди мають п≥двищувати ефективн≥сть застосуванн¤ правових засоб≥в до припиненн¤ порушень законодавства про охорону природи, активн≥ше ви¤вл¤ти причини й умови, що спри¤ють еколог≥чним правопорушенн¤м, реагувати з метою усуненн¤ њх винесенн¤м окремих ухвал, розширювати гласн≥сть судових процес≥в у так≥й категор≥њ справ. —удам належить у кожн≥й справ≥ забезпечити всеб≥чне, повне ≥ об'Їктивне з'¤суванн¤ вс≥х обставин вчиненого злочину, ви¤вл¤ти вс≥х його учасник≥в, ос≥б, ¤к≥ спри¤ли цьому, ≥ вживати заход≥в щодо прит¤гненн¤ њх до в≥дпов≥дальност≥. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що коли дв≥ ≥ б≥льше особи, ¤к≥ об'Їднан≥ нам≥ром вчинити злочин проти природи, розпод≥лили рол≥ так, щоб дос¤гти бажаного результату, вс≥ вони мають нести в≥дпов≥дальн≥сть за сп≥вучасть у вчиненн≥ цих злочин≥в незалежно в≥д того, хто з них в≥дстрелив тварину, виловив рибу, зрубав дерево чи чагарник. ѕленум звернув увагу суд≥в на необх≥дн≥сть суворого додержанн¤ вимог законодавства при розгл¤д≥ справ, пов'¤заних ≥з забрудненн¤м водойм ≥ атмосферного пов≥тр¤. ѕри вир≥шенн≥ справ ц≥Їњ категор≥њ сл≥д мати на уваз≥, що в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 228 рим≥нального кодексу ”крањни настаЇ при порушенн≥ чистоти водойм ≥ атмосферного пов≥тр¤ шк≥дливими викидами ≥ в≥дходами промислових, с≥льськогосподарських, комунальних та ≥нших п≥дприЇмств, ¤к≥ зд≥йснюють функц≥њ виробничого характеру, пов'¤зан≥ з виготовленн¤м, збер≥ганн¤м, застосуванн¤м, утил≥зац≥Їю продукт≥в ≥ матер≥ал≥в, що м≥ст¤ть забруднююч≥ речовини. ¬≥дпов≥дальн≥сть за ч. 1 ст. 228 рим≥нального кодексу ”крањни настаЇ за умови, що забрудненн¤ водойм запод≥¤ло чи могло запод≥¤ти шкоду здоров'ю людей, с≥льськогосподарському виробництву чи рибним запасам, а так само при забрудненн≥ атмосферного пов≥тр¤ шк≥дливими дл¤ здоров'¤ людей в≥дходами промислового виробництва. «г≥дно з ч. 2 ст. 228 в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ за умови, що забрудненн¤м запод≥¤но значноњ шкоди здоров'ю людей (захворюванн¤ одного чи к≥лькох ос≥б на т¤жку хворобу, поширенн¤ еп≥дем≥чних або заразних хвороб серед значноњ к≥лькост≥ людей), с≥льськогосподарському виробництву (загибель чи пошкодженн¤ великоњ к≥лькост≥ с≥льгосппродукц≥њ, пошкодженн¤ на значних площах уг≥дь, пос≥в≥в, насаджень, пад≥ж або захворюванн¤ значноњ к≥лькост≥ худоби) або спричинено масову загибель риби (знищенн¤ вс≥Їњ чи б≥льшост≥ риби у водойм≥ чи на значн≥й њњ площ≥ або загибель великоњ к≥лькост≥ ц≥нних пор≥д риб). ” постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни дано роз'¤сненн¤ судам також щодо ≥нших еколог≥чних правопорушень у природоохоронн≥й, природоресурсов≥й галуз¤х та у сфер≥ еколог≥чноњ безпеки.
Ќазва: ёридична в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ еколог≥чного права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (6755 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
