ѕсихолог≥¤ > ≤ндив≥дуальн≥ особливост≥ у зд≥бност¤х людей

≤ндив≥дуальн≥ особливост≥ у зд≥бност¤х людей

1. ѕон¤тт¤ про зд≥бност≥ та њх походженн¤

«д≥бност≥ - визначаютьс¤ ¤к ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ людини, що виражають њњ готовн≥сть до оволод≥нн¤ визначеними видами д≥¤льност≥ ≥ до њхнього усп≥шного виконанн¤, що Ї умовою њхнього усп≥шного виконанн¤. ѕ≥д ними розум≥Їтьс¤ високий р≥вень ≥нтеграц≥њ ≥ генерал≥зац≥њ псих≥чних процес≥в, властивостей,- в≥дношень, д≥й ≥ њхн≥х систем, що в≥дпов≥дають вимогам д≥¤льност≥.

√овор¤чи про ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥, вид≥л¤ють зд≥бност≥, що мають психолог≥чну природу, ≥ вар≥ююч≥ ≥ндив≥дуально. ѕ≥дкресленн¤м зв'¤зку зд≥бностей з усп≥шним зд≥йсненн¤м д≥¤льност≥ коло ≥ндив≥дуально-вар≥юючих особливостей обмежуЇтьс¤ лише тими, що забезпечують ефективний результат д≥¤льност≥. ќтже, у число зд≥бностей не потрапл¤ють властивост≥ темпераменту ≥ характеру. ј слово готовн≥сть ще раз обмежуЇ коло обговорюваних властивостей, залишаючи за його межами навички, ум≥нн¤ ≥ знанн¤.

ѕредметом спец≥ального психолог≥чного вивченн¤ зд≥бност≥ стали в XIX стол≥тт≥, коли роботами ‘. √альтона було покладено початок експериментальному ≥ статистичному досл≥дженню людських розб≥жностей.

«д≥бност≥ ви¤вл¤ютьс¤ в процес≥ оволод≥нн¤ д≥¤льн≥стю в тому, наск≥льки ≥ндив≥д за ≥нших р≥вних умов швидко ≥ грунтовно, легко ≥ м≥цно освоюЇ засоби њњ орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤. ¬они т≥сно пов'¤зан≥ з загальною спр¤мован≥стю особистост≥, ≥з м≥рою усталеност≥ схильностей людини до де¤коњ д≥¤льност≥. ” основ≥ однакових дос¤гнень при виконанн≥ д≥¤льност≥ можуть лежати р≥зноман≥тн≥ зд≥бност≥; у той же час одна зд≥бн≥сть може бути умовою усп≥шност≥ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥. ÷е забезпечуЇ можливост≥ широкоњ компенсац≥њ зд≥бностей.

ќдин ≥з важливих момент≥в у процес≥ навчанн¤ ≥ вихованн¤ - питанн¤ про сензетивн≥ пер≥оди, що спри¤ють становленню визначених зд≥бностей. ѕередбачаЇтьс¤, що формуванн¤ зд≥бностей в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ задатк≥в. як≥сний анал≥з зд≥бностей спр¤мований на ви¤вленн¤ ≥ндив≥дуальних характеристик, необх≥дних дл¤ ефективного виконанн¤ конкретного виду д≥¤льност≥.  ≥льк≥сн≥ вим≥ри зд≥бностей характеризують м≥ру њхньоњ виразност≥. Ќайпоширен≥ша форма оц≥нки м≥ри виразност≥ спроможностей - тести .

¬ивченн¤ конкретно-психолог≥чних характеристик р≥зноман≥тних зд≥бностей дозвол¤Ї вид≥лити: 1) загальн≥ ¤кост≥ ≥ндив≥да, що в≥дпов≥дають вимогам не одного, а багатьох вид≥в д≥¤льност≥ (≥нтелект); 2) спец≥альн≥ ¤кост≥, що в≥дпов≥дають б≥льш вузьким вимогам даноњ д≥¤льност≥ (зд≥бн≥сть спец≥альна).

–≥вень ≥ ступ≥нь розвитку зд≥бностей виражають пон¤тт¤ таланта ≥ ген≥альност≥.

ѕри визначенн≥ структури зд≥бностей ¤к властивостей особистост≥ завжди потр≥бно враховувати генетичн≥ механ≥зми й особливо т≥ властивост≥ нервових процес≥в, ¤к≥ безпосередньо позначаютьс¤ на динам≥ц≥ розвитку псих≥чних процес≥в ≥ њхн≥х властивостей. јле потр≥бно враховувати, що зд≥бност≥ не виступають ≥зольовано в≥д розвитку вс≥х ≥нших систем, що вход¤ть в особист≥сть ¤к складов≥.

” структур≥ зд≥бностей дуже важливе творче в≥дношенн¤ особистост≥ до виконуваноњ д≥¤льност≥, психолог≥чна готовн≥сть учитис¤ ≥ трудитис¤, усв≥домленн¤ своњх зд≥бностей, критичн≥сть ≥ самост≥йн≥сть њхньоњ оц≥нки.

” основ≥ психолог≥чних можливостей, що в≥др≥зн¤ють конкретну людину в≥д ≥нших, лежать ≥ндив≥дуальн≥ характеристики: конституц≥ональн≥ особливост≥, нейродинам≥чн≥ властивост≥ мозку, особливост≥ функц≥ональноњ асиметр≥њ п≥вкуль головного мозку та ≥н. —аме ц¤ своЇр≥дн≥сть ≥ндив≥дних характеристик виступаЇ ¤к природн≥ задатки, але ще не визначаЇ розвиток зд≥бностей ¤к ≥ндив≥дуальних психолог≥чних можливостей. ”сп≥х д≥¤льност≥ залежить в≥д взаЇмод≥њ трьох компонент≥в: знань, ум≥нь ≥ мотивац≥њ. јле знанн¤ й ум≥нн¤ можуть засвоюватис¤ завз¤тою працею при в≥дсутност≥ зд≥бностей у ц≥й област≥, тому њх ще не можна назвати зд≥бност¤ми. —утн≥сть зд≥бностей складають ¤кост≥ псих≥чних процес≥в, що лежать в основ≥ оволод≥нн¤ знанн¤ми й ум≥нн¤ми.

—труктуру конкретноњ зд≥бност≥ складаЇ сукупн≥сть псих≥чних ¤костей, необх≥дних дл¤ усп≥шного виконанн¤ в≥дпов≥дноњ д≥¤льност≥. ќсобист≥сть ¤к нос≥й визначених ¤костей маЇ передумови дл¤ розвитку зд≥бностей. ÷≥ передумови перетворюютьс¤ в реальн≥ зд≥бност≥, коли п≥д впливом вимог д≥¤льност≥ починають укладатис¤ у взаЇмод≥ючу систему ¤костей, завд¤ки ¤к≥й дос¤гаЇтьс¤ усп≥х д≥¤льност≥. «д≥бност≥ дуже динамична, рухлива взаЇмод≥¤ р≥зних псих≥чних ¤костей при виконанн≥ р≥зноман≥тних вид≥в д≥¤льност≥ може ви¤вл¤ти ≥ формувати нов≥ дл¤ даноњ особистост≥ зд≥бност≥.

«д≥бност≥ р≥зних людей до одной ≥ того ж д≥¤льност≥ можуть мати р≥зноман≥тну структуру завд¤ки ≥ндив≥дуальн≥й своЇр≥дност≥ псих≥чних ¤костей ≥ њхн≥х сполучень. Ќер≥дко людина змушена займатис¤ де¤кою д≥¤льн≥стю, не маючи зд≥бностей до нењ. ѕри цьому вона св≥домо або несв≥домо буде компенсувати хибу зд≥бностей, спираючись на сильн≥ сторони своЇњ особистост≥.  омпенсац≥¤ може зд≥йснюватис¤ через одержуван≥ знанн¤ й ум≥нн¤, або через формуванн¤ типового стилю д≥¤льност≥, або ж через ≥ншу, б≥льш розвиту зд≥бн≥сть.

як показники зд≥бностей можуть розгл¤датис¤: 1) темп просуванн¤ в оволод≥нн≥ д≥¤льн≥стю; 2) широта переносу псих≥чних ¤костей , що формуютьс¤; 3) сп≥вв≥дношенн¤ нервово-псих≥чних витрат ≥ к≥нцевого результату д≥¤льност≥.

2. ¬иди зд≥бностей

«д≥бн≥сть - сукупн≥сть уроджених анатомоф≥з≥олог≥чних ≥ набутих регул¤ц≥йних властивостей, що визначають псих≥чн≥ можливост≥ людини в р≥зноман≥тних видах д≥¤льност≥.

 ожна д≥¤льн≥сть пред'¤вл¤Ї комплекс вимог до ф≥зичних, психоф≥з≥олог≥чних ≥ псих≥чних можливостей людини. «д≥бност≥ - м≥ра в≥дпов≥дност≥ властивостей особистост≥ вимогам конкретноњ д≥¤льност≥.

–≥зн¤тьс¤ загальн≥ ≥ спец≥альн≥ зд≥бност≥. «агальн≥ зд≥бност≥ необх≥дн≥ дл¤ ус≥х вид≥в д≥¤льност≥. ¬они п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на елементарн≥ - зд≥бност≥ до псих≥чного в≥дбитку д≥йсност≥, елементарний р≥вень розвитку сприйн¤тт¤, пам'¤т≥, мисленн¤, у¤ви, вол≥ ≥ складн≥ - зд≥бност≥ до навчанн¤, спостережлив≥сть, загальний р≥вень ≥нтелектуального розвитку й ≥н. Ѕез в≥дпов≥дного р≥вн¤ розвитку елементарних ≥ складних зд≥бностей людина не може включатис¤ н≥ в один ≥з вид≥в людськоњ д≥¤льност≥.

¬заЇмод≥¤ людини з≥ св≥том зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ специф≥чноњ людськоњ активност≥ - д≥¤льност≥. ƒ≥¤льн≥сть - це функц≥ональна взаЇмод≥¤ людини з д≥йсн≥стю, спр¤мована на њњ п≥знанн¤ ≥ перетворенн¤ з метою задоволенн¤ своњх потреб. “≥льки в д≥¤льност≥ реал≥зуютьс¤ псих≥чн≥ можливост≥ людини. —ама ж д≥¤льн≥сть безупинно удосконалюЇтьс¤ в силу пост≥йного розвитку, зростанн¤ людських потреб.

Ќа в≥дм≥ну в≥д повед≥нковоњ активност≥ тварин д≥¤льн≥сть людини пов'¤зана з одержанн¤м продукт≥в д≥¤льност≥, що мають споживчу ц≥нн≥сть. ƒ≥¤льн≥сть пов'¤зана з≥ здатн≥стю особистост≥ до св≥домоњ постановки ц≥л≥, застосуванню ран≥ше вироблених ≥ формуванню нових ум≥нь ≥ навичок, використанню знар¤дь ≥ засоб≥в д≥¤льност≥.

¬≥дпов≥дно до вид≥в д≥¤льност≥ р≥зн¤тьс¤ спец≥альн≥ зд≥бност≥ - граф≥чн≥, художньо-л≥тературн≥, конкретно-науков≥ (математичн≥ й ≥н.), практично-орган≥зац≥йн≥ й ≥н.

” структур≥ особистост≥ ≥стотн≥ не т≥льки окрем≥ зд≥бност≥, але ≥ њхн≥ комплекси, найб≥льше в≥дпов≥даюч≥ повним вимогам широких сфер д≥¤льност≥

¬исока зд≥бн≥сть до конкретного виду д≥¤льност≥ - талант, а комплекс зд≥бностей, що забезпечують усп≥х у визначен≥й сфер≥ д≥¤льност≥, - обдарован≥сть. ¬ищий р≥вень зд≥бностей, вт≥лений у епохально значим≥ зд≥йсненн¤, - ген≥альн≥сть (в≥д лат. genius - дух) .

—пец≥альн≥ зд≥бност≥, що формуютьс¤ на основ≥ загальних зд≥бностей у процес≥ фахового навчанн¤. “алант - найвищий р≥вень творчих можливостей у конкретному вид≥ д≥¤льност≥ √ен≥альн≥сть - вищий р≥вень зд≥бностей, вт≥лений в епох≥ально значим≥ зд≥йсненн¤. «агальн≥ складн≥ зд≥бност≥ - загальний р≥вень ≥нтелектуальноњ орган≥зац≥њ ≥ндив≥да, що формуЇтьс¤ в процес≥ загальноњ осв≥тиќбдарован≥сть - загальна здатн≥сть до визначених сфер д≥¤льност≥. «агальн≥ елементарн≥ зд≥бност≥ - психомоторна ≥ сенсорна орган≥зац≥¤ ≥ндив≥да, що базуЇтьс¤ на його задатках

ѕсих≥чн≥ особливост≥ обдарованост≥ ≥ тим б≥льше ген≥альност≥ ви¤вл¤ютьс¤ у високорозвиненому ≥нтелект≥, нестандартност≥ мисленн¤, у його комб≥наторних ¤кост¤х, потужн≥й ≥нтуњц≥њ. ќбразно говор¤чи, талант - влученн¤ в ц≥ль, у ¤ку н≥хто не може потрапити; гениальность- влученн¤ в ц≥ль, ¤ку ще н≥хто не бачить.

ѕередумовою ген≥альних зд≥йснень служить творча одержим≥сть, пристрасть до пошуку принципово нового, прагненн¤ до найвищих дос¤гнень у р≥зноман≥тних сферах загальнолюдськоњ культури. ќбдарован≥ люди в≥др≥зн¤ютьс¤ ранн≥м ≥нтенсивним псих≥чним розвитком. –озвитку обдарованост≥ ≥ ген≥альност≥ спри¤ють спри¤тлив≥ соц≥альн≥ умови, що не сковують нестандартн≥ риси особистост≥. “овариство повинно бути насичено духом визначених соц≥альних чекань дл¤ того, щоб з'¤вивс¤ в≥дпов≥дний ген≥й.

3. —пец≥альн≥ зд≥бност≥

—пец≥альн≥ зд≥бност≥ - це психолог≥чн≥ особливост≥ ≥ндив≥да, що забезпечують можливост≥ усп≥шного виконанн¤ визначеного виду д≥¤льност≥ - музичноњ, сцен≥чноњ, л≥тературноњ й ≥н. –озвиток спец≥альних зд≥бностей спираЇтьс¤ на в≥дпов≥дн≥ задатки, - наприклад, музичний слух ≥ пам'¤ть.

ѕро спец≥альн≥ зд≥бност≥ можна говорити в двох планах: 1) ¤к про зд≥бност≥ в ¤к≥йсь област≥ псих≥чноњ д≥¤льност≥; сюди в≥днос¤тьс¤ перцептивн≥, мн≥стичн≥, лог≥чн≥ зд≥бност≥ й ≥н.; 2) ¤к про зд≥бност≥ до визначеного типу д≥¤льност≥; сюди в≥днос¤ть л≥нгв≥стичн≥, художн≥, педагог≥чн≥ та ≥н.

«д≥бност≥ другого типу, ¤к правило, описуютьс¤ на баз≥ першого типу, ≥ тести дл¤ њхньоњ д≥агностики включають завданн¤ дл¤ д≥агностики зд≥бностей першого типу.

1	2	3

Ќазва: ≤ндив≥дуальн≥ особливост≥ у зд≥бност¤х людей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (3191 прочитано)