–еклама >  ласиф≥кац≥¤ реклами на основ≥ етап≥в життЇвого циклу товар≥в

 ласиф≥кац≥¤ реклами на основ≥ етап≥в життЇвого циклу товар≥в

—учасна реклама маЇ ч≥тку наукову базу. ¬она озброЇна науко≠вими засобами, виробленими психолог≥Їю та соц≥олог≥Їю.

«асоби рекламного б≥знесу вкладаютьс¤ в систему точноњ науко≠воњ класиф≥кац≥њ. Ќею охоплено вс≥ складов≥ рекламного процесу:

рекламодавц≥в, споживач≥в, об'Їкти реклами, рекламн≥ засоби та но≠с≥њ, соц≥альн≥ та виробничо-економ≥чн≥ умови комерц≥йноњ д≥¤льнос≠т≥, а також саму рекламу.

” класиф≥кац≥њ реклами розр≥зн¤ють два пон¤тт¤: реклама ¤к процес (тод≥ краще њњ визначати терм≥ном Ђрекламуванн¤ї) та рек≠лама ¤к продукт (тобто рекламне зверненн¤).

„исленн≥ заруб≥жн≥ спец≥ал≥сти в галуз≥ рекламного б≥знесу створили ц≥л≥сну систему класиф≥кац≥њ реклами ≥ ¤к процесу, ≥ ¤к продукту. ќсновою ц≥Їњ системи Ї под≥л реклами на групи за такими ознаками:

вид реклами;

мета отриманн¤ прибутку;

способи передаванн¤ ≥нформац≥њ;

метод передаванн¤ ≥нформац≥њ;

характер емоц≥йного впливу та спос≥б його передаванн¤;

характер взаЇмод≥њ;

предмет рекламуванн¤;

суб'Їкт рекламуванн¤;

ц≥л≥ рекламуванн¤;

≥нтенсивн≥сть реклами;

тип рекламодавц¤;

форма використанн¤ нос≥њв реклами.

¬ид реклами. «а ц≥Їю ознакою реклама под≥л¤Їтьс¤ на б≥знесо≠ву, соц≥альну, пол≥тичну та рел≥г≥йну.

Ѕ≥знесова реклама маЇ на мет≥ довести комерц≥йну ≥нформац≥ю рек≠ламодавц¤ до споживача, спри¤ючи продажу товару, послуги або ≥дењ.

—оц≥альна рекламна ≥нформац≥¤ Ч це некомерц≥йна ≥нформац≥¤ державних орган≥в з питань здорового способу житт¤, охорони здо≠ров'¤, охорони природи, збереженн¤ енергоресурс≥в, проф≥лактики правопорушень, соц≥ального захисту та безпеки населенн¤. ” так≥й реклам≥ не згадуютьс¤ н≥ конкретна продукц≥¤, н≥ њњ виробник. ќсо≠би, ¤к≥ зд≥йснюють на безоплатн≥й основ≥ д≥¤льн≥сть з поширенн¤ соц≥альноњ рекламноњ ≥нформац≥њ або передають дл¤ цього власн≥ кошти, користуютьс¤ п≥льгами, передбаченими законодавством ”крањни.

ѕол≥тична реклама маЇ дуже специф≥чн≥ ознаки: њњ метою Ї ство≠ренн¤ попул¤рност≥ окремим пол≥тичним л≥дерам чи парт≥¤м. «алу≠чають дл¤ цього так званих ≥м≥джмейкер≥в, тобто профес≥онал≥в, що знають, ¤кими засобами можна створити привабливий образ (≥м≥дж) котрогось пол≥тичного д≥¤ча чи парт≥њ.

–ел≥г≥йна реклама маЇ на мет≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ про рел≥≠г≥йне житт¤, окрем≥ под≥њ та св¤та церковних громад. ÷¤ реклама та≠кож маЇ специф≥чн≥ ознаки, що визначаютьс¤ самою суттю рел≥г≥й≠них в≥дносин.

 омерц≥йна й некомерц≥йна реклама. «вичайно метою рекла≠муванн¤ Ї зб≥льшенн¤ обс¤гу продажу та отриманн¤ додаткового прибутку чи стаб≥л≥зац≥¤ свого становища на ринку. ќднак реклама може бути й некомерц≥йною, коли, наприклад, рекламодавц¤ми Ї некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ (державн≥, громадськ≥, пол≥тичн≥ та ≥нш≥), метою ¤ких Ї не отриманн¤ прибутку, а так звана сусп≥льна корис≠н≥сть Ч об'¤ви про найманн¤ на роботу, оф≥ц≥йн≥ пов≥домленн¤, ре≠л≥г≥йна ≥нформац≥¤ та ≥н.

Ќекомерц≥йною рекламою можна також уважати заходи дл¤ встановленн¤ добрих людських в≥дносин у сам≥й ф≥рм≥, а також м≥ж ф≥рмою та державою, ф≥рмою й громадськ≥стю. ÷е некомерц≥йн≥ статт≥, теле- та рад≥опередач≥, прес-конференц≥њ з приводу некомерц≥йних под≥й у житт≥ ф≥рми, р≥зн≥ культурн≥ та соц≥альн≥ заходи, ¤к≥ не мають комерц≥йних ц≥лей. –еклама державних символ≥в, способу житт¤ в крањн≥, хоч ≥ Ї некомерц≥йною, однак важить б≥льше, н≥ж комерц≥йна, оск≥льки виховуЇ почутт¤ нац≥ональноњ гордост≥ та лю≠бов≥ до своЇњ крањни.

—пособи передач≥ ≥нформац≥њ. «а ц≥Їю ознакою реклама под≥л¤≠Їтьс¤ за такими напр¤мами:

реклама в засобах масовоњ ≥нформац≥њ;

пр¤ма реклама;

реклама на м≥сц≥ продажу;

особист≥сна реклама;

персональний продаж.

–еклама в засобах масовоњ ≥нформац≥њ Ч це класична реклама, тобто платне, однонапр¤млене та неособист≥сне зверненн¤, що вм≥≠щуЇтьс¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ (газети, рад≥о, телебаченн¤) з метою пов≥домленн¤ певн≥й груп≥ людей ¤кихось факт≥в про товари, послуги чи ≥дењ. “обто пов≥домленн¤ Ї платним, зворотний зв'¤зок забезпечуЇтьс¤ з певним зап≥зненн¤м Ч т≥льки через к≥нцеву пове≠д≥нку потенц≥йного покупц¤; реклама адресуЇтьс¤ не конкретн≥й особ≥, а ц≥льов≥й аудитор≥њ. ќсобливост≥ класичноњ б≥знес-реклами буде докладн≥ше розгл¤нуто дал≥.

ѕр¤мою рекламою називають ус≥ зв'¤зан≥ з пошуками нових кл≥Їнт≥в та торгових угод операц≥њ, що зд≥йснюютьс¤ поштою, те≠лефоном, безпосередн≥м вкладанн¤м проспект≥в у поштов≥ скринь≠ки, а також через пресу у вигл¤д≥ в≥др≥зних купон≥в-замовлень дл¤ читач≥в. —юди також належить продаж товар≥в за каталогами, спе≠ц≥альна ≥нформац≥¤ дл¤ промисловц≥в та спец≥ал≥ст≥в р≥зних галу≠зей. «авжди д≥ють дв≥ форми пр¤моњ реклами: одна Ч ≥нформуЇ, ≥нша Ч продаЇ.

јсоц≥ац≥¤ пр¤моњ поштовоњ реклами називаЇ дев'¤ть переваг пр¤моњ реклами:

1. ѓњ можна адресувати безпосередньо конкретним особам або конкретним ринкам з≥ встановленн¤м значно б≥льшого контролю за њњ д≥Їв≥стю, н≥ж це можливо дл¤ ≥нших засоб≥в реклами.

2. ѓй можна надати особист≥сного характеру аж до абсолютноњ конф≥денц≥йност≥.

3. ¬она Ї ≥ндив≥дуальним зверненн¤м конкретного рекламодав≠ц¤ до конкретного споживача, тобто не конкуруЇ н≥ з ≥ншою рек≠ламою, н≥ з будь-¤кими редакц≥йними матер≥алами в засобах масо≠воњ ≥нформац≥њ.

4. њњ не л≥м≥товано м≥сцем, форматом ≥ тиражем виданн¤.

5. ¬она даЇ значно б≥льш≥ можливост≥ вибору матер≥ал≥в ≥ вироб≠ничих процес≥в дл¤ њњ виготовленн¤.

6. ¬она даЇ змогу вносити елементи ¤к новизни, так ≥ рац≥ональ≠ного п≥дходу в ≥нтерпретац≥ю ≥дењ рекламодавц¤.

7. ѓњ виготовленн¤ можна орган≥зувати в сувор≥й в≥дпов≥дност≥ до потреб персонального оперативного граф≥ка рекламодавц¤.

8. ѓњ д≥Їв≥сть найлегше контролювати, орган≥зувавши в≥дпов≥дне виб≥ркове досл≥дженн¤ й тестуванн¤ невеликих груп одержувач≥в.

9. «авд¤ки недоступним дл¤ ≥нших засоб≥в реклами ірунтовност≥ й широт≥ ≥нформац≥њ вона даЇ змогу покупц¤м рац≥ональн≥ше поста≠витис¤ до куп≥вл≥ чи укладанн¤ угоди.

”важають, що пр¤ма поштова реклама Ч це найб≥льш особист≥сна, найб≥льш Ђ≥нтимнаї з ус≥х форм реклами.

—пец≥ал≥сти пр¤моњ поштовоњ реклами переконан≥, що коли вони безпосередньо звертаютьс¤ до покупц¤ чи потенц≥йного кл≥Їнта, то вони використовують найважлив≥ше з ус≥х в≥домих покупцю чи кл≥≠Їнту сл≥в Ч його власне ≥м'¤. ¬они намагаютьс¤ розмовл¤ти з покуп≠цем чи кл≥Їнтом так само, ¤к розмовл¤ли б з ними за особистоњ зус≠тр≥ч≥. ѕроте варт≥сть пр¤моњ поштовоњ реклами в розрахунку на один контакт Ї пор≥вн¤но високою. ¬она може бути виправданою т≥льки за умови, коли рекламодавець точно знатиме, що його зверненн¤ потрапило до рук тих, кому воно потр≥бне.

¬≥дтак ран≥ше н≥ж орган≥зовувати цю роботу треба скласти пе≠рел≥к потр≥бних адрес. ¬ економ≥чно розвинутих крањнах д≥ють на≠в≥ть спец≥альн≥ брокери з продажу таких списк≥в. ¬они мають банк адрес за р≥зними сегментами ринку. ÷е ф≥рми, п≥дприЇмц≥, банки, агентства, приватн≥ особи, що розпод≥лен≥ на спец≥альн≥ групи за май≠новими, с≥мейними, рел≥г≥йними, осв≥тн≥ми цензами та ≥нтересами.

“ак, найб≥льший у Ќ≥меччин≥ брокер списк≥в маЇ 280 млн адрес. ќсобливо вид≥лено майже 800 тис. приватних ос≥б з високою куп≥≠вельною спроможн≥стю, а також до 6 млн споживач≥в у р≥зних крањ≠нах за ≥нтересами. ” комп'ютери брокер≥в занос¤тьс¤ дан≥ про по≠купц≥в елегантного од¤гу, ф≥рмового взутт¤, про розм≥ри гараж≥в, щом≥с¤чн≥ прибутки та значн≥ покупки в останн≥ м≥с¤ц≥. ўоранку поштов≥ служби Ќ≥меччини кладуть у поштов≥ скриньки рекламн≥ посланн¤ варт≥стю понад 12 млн марок.

≤нший вид реклами Ч реклама на м≥сц≥ продажу Ч це комплекс заход≥в дл¤ доведенн¤ комерц≥йноњ ≥нформац≥њ до покупц¤ безпосе≠редньо на м≥сц≥ продажу товару, ≥нформац≥њ, ¤ка спонукувала б його до негайноњ д≥њ, тобто куп≥вл≥. ясна р≥ч, вона маЇ справл¤ти значний психолог≥чний вплив, ¤скраво ≥ винах≥дливо презентуючи товар, впливаючи тим самим на повед≥нков≥ рефлекси покупц¤ (споживача).  ласична реклама маЇ на мет≥ досить тривалий процес зм≥ни пове≠д≥нки споживача дл¤ куп≥вл≥ ¤когось товару в майбутньому. –еклама на м≥сц≥ продажу маЇ д≥¤ти Ђблискавичної, ≥накше вона втрачаЇ будь-¤кий сенс. ÷е Ї њњ основним недол≥ком, ¤кий, проте, ур≥внова≠жуЇтьс¤ такими перевагами:

Ч њњ звернено до можливих потенц≥йних покупц≥в, ¤ких справд≥ ц≥кавить товар (≥накше вони не прийшли б до м≥сц¤ його продажу), а це забезпечуЇ њй високу ефективн≥сть;

Ч вона полегшуЇ споживачев≥ виб≥р, допомагаючи придбати то≠вар швидко, без зайвих вагань;

Ч вона пропонуЇ хоч ≥ не в≥домий дос≥ покупцев≥ товар, але так,

щоб це д≥¤ло на його у¤ву;

Ч вона, ¤к правило, даЇ можлив≥сть покупцев≥ пор≥вн¤ти к≥лька вид≥в близьких за призначенн¤м товар≥в ≥ вибрати або те, що йому найб≥льше подобаЇтьс¤, або те, що в≥дпов≥даЇ його матер≥альним

можливост¤м.

ƒо особист≥сноњ (≥ндив≥дуальноњ) реклами заруб≥жн≥ спец≥ал≥сти

в≥днос¤ть безпосередню рекламу ¤кимись особами, авторитетними у своЇму кол≥. —юди ж зараховують ≥ багатор≥вневий маркетинг, що уможливлюЇ створенн¤ мереж≥ розповсюджувач≥в-дистриб'ютор≥в, ¤к≥, в свою чергу, Ђаг≥туютьї за продукт родич≥в, друз≥в, знайомих. ÷ей напр¤м маркетингових комун≥кац≥й уважаЇтьс¤ найб≥льш ефек≠тивним, оск≥льки Ї досить переконливим.

ѕроцес створенн¤ мереж≥ дистриб'ютор≥в звичайно в≥дбуваЇтьс¤ поступово:

перший крок Ч ви вибираЇте компан≥ю, що працюЇ за прин≠ципом багатор≥вневого маркетингу, причому таку, котра випускаЇ ¤к≥сну продукц≥ю ≥ кер≥вництву ¤коњ ви дов≥р¤Їте;

другий крок Ч ви починаЇте сам≥ користуватис¤ продукц≥Їю ком≠пан≥њ, тобто њњ купуЇте, споживаЇте та практично оц≥нюЇте њњ ¤к≥сть;

1	2	3	4

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ реклами на основ≥ етап≥в життЇвого циклу товар≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (3269 прочитано)