–еклама >  ласиф≥кац≥¤ реклами на основ≥ етап≥в життЇвого циклу товар≥в

трет≥й крок Ч ви складаЇте з компан≥Їю контракт ¤к незалеж≠ний дистриб'ютор; у контракт≥ визначаЇтьс¤ коло ваших обов'¤зк≥в та обов'¤зк≥в компан≥њ, форми стимулюванн¤ вашоњ роботи;

четвертий крок Ч ви починаЇте розповсюджувати продукц≥ю компан≥њ серед р≥дних та знайомих; щоразу, коли товар продаЇтьс¤ за вашоњ рекомендац≥Їю, ви отримуЇте ком≥с≥йну винагороду;

п'¤тий крок Ч розповсюджуючи серед ≥нших людей продук≠ц≥ю компан≥њ, ви знаходите тих, хто за≥нтересований розпочати та≠кий самий б≥знес, ¤к ваш;

шостий крок Ч ви спонсоруЇте за≥нтересованих у можливос≠т¤х багатор≥вневого маркетингу енерг≥йних та п≥дприЇмливих лю≠дей, навчаючи њх та допомагаючи побудувати њхн≥й особистий б≥знес;

за це ви отримуЇте ком≥с≥йну винагороду в≥д кожного продажу товару ц≥Їю людиною особисто або дистриб'юторами створеноњ ним мереж≥.

ѕерсональний продаж об'ЇднуЇ переваги особист≥сноњ реклами та реклами на м≥сц≥ продажу товару, тому що передбачаЇ продаж товару Ђз рук до рукї методом бес≥д та переконанн¤, а також пока≠зом (демонстрац≥Їю) самого товару та принципу його д≥њ.

ћетод розповсюдженн¤ реклами. –еклама розповсюджуЇтьс¤ через пресу, поштою, по телебаченню, на м≥сц≥ продажу, у транспорт≠них засобах, а також встановлюЇтьс¤ на вулиц¤х, на спец≥альних конструкц≥¤х та з допомогою нових техн≥чних засоб≥в (факс, телекс, модемний зв'¤зок).

ѕресовою рекламою називають ус≥ рекламн≥ зверненн¤, ¤к≥ створюютьс¤ пол≥граф≥чним способом. ћенеджер пресовоњ реклами мусить бути об≥знаним з ус≥ма тонкощами друкарськоњ та рекламно-видавничоњ справи, обов'¤зковим Ї художн≥й смак, журнал≥стський Ђнюхї, знанн¤ рейтингу пер≥одичних видань, оц≥нки њх р≥зними споживачами та в р≥зних рег≥онах.

ѕоштова реклама, ¤к уже було сказано, Ч це один з найефекти≠вн≥ших вид≥в реклами, суть ¤коњ пол¤гаЇ в т≥м, що на адресу ф≥рми або приватноњ особи надсилаютьс¤ рекламн≥ матер≥али у визначений час ≥ у визначен≥й к≥лькост≥.

јуд≥ов≥зуальна та к≥нореклама Ч це реклама на в≥део- або к≥но≠пл≥вц≥. ћенеджер з ауд≥о- та к≥нореклами наймаЇ на роботу автор≥в сценар≥ю (автор≥в ≥дей, д≥алог≥в, трюк≥в, споган≥в), режисер≥в, опе≠ратор≥в, звукооператор≥в, художник≥в, монтажер≥в, в≥део≥нженер≥в; директора зн≥мальноњ групи або орган≥затора виробництва, а також потр≥бний акторський колектив. «розум≥ло, що такий менеджер по≠винен мати спец≥альну осв≥ту в галуз≥ к≥но- або телевиробництва.

јуд≥ореклама Ч це реклама через рад≥останц≥њ та м≥сцев≥ канали зв'¤зку, що д≥ють у великих торгових центрах, к≥нотеатрах, на тран≠спорт≥ тощо. ¬≥дпов≥дно до психолог≥чних основ сприйманн¤ ≥нформац≥њ Ђна слухї закони рад≥ореклами мають свою специф≥ку. “екст реклами викладаЇтьс¤ в так≥й посл≥довност≥: що, ¤к ≥ аж пот≥м Ч де. якщо рекламу подано у вигл¤д≥ скетчу, сценки, п≥сн≥ тощо, голов≠ним ЂгероЇмї маЇ бути товар, а не ситуац≥¤ чи музика.

“ехнолог≥чний процес створенн¤ рекламного зверненн¤ на ра≠д≥о складаЇтьс¤ з таких етап≥в: перший Ч проведенн¤ досл≥дженн¤ ринку та визначенн¤ Ђсвогої сегмента ринку; другий Ч визначен≠н¤ часу передач≥ та њњ тривалост≥; трет≥й Ч вивченн¤ граф≥ка пере≠дач р≥зних редакц≥й, канал≥в та програм, вартост≥ хвилини звучан≠н¤; четвертий Ч визначенн¤ ≥дењ рекламного зверненн¤; п'¤тий Ч виб≥р потр≥бноњ редакц≥њ, каналу, програми та ч≥тке зрозум≥нн¤ њх≠н≥х вимог; шостий Ч написанн¤ тексту рекламного зверненн¤; сьомий Ч затвердженн¤ рекламодавцем тексту рекламного звер≠ненн¤; восьмий Ч затвердженн¤ виконавц≥в; дев'¤тий Ч поперед≠н≥й запис п≥дготовленоњ рад≥ореклами та його прослуховуванн¤; дес¤тий Ч тиражуванн¤ рекламного рад≥озверненн¤. √отуючи ауд≥орекламу, менеджер обов'¤зково мусить ураховувати, що ко≠жна група рад≥ослухач≥в маЇ Ђсвоњї передач≥ та св≥й час прослухо≠вуванн¤. –еклам≥сту треба ефективно його використати.

ѕро переваги реклами на м≥сц≥ продажу ми вже достатньо гово≠рили ран≥ше. ƒодамо ще к≥лька сл≥в про техн≥чн≥ засоби такоњ рек≠лами: телев≥трини, електронн≥ табло, демонстрац≥йн≥ стенди, г≥гант≠ськ≥ етикетки, св≥тлов≥ табло, транспаранти, оформленн¤ фронтон≥в магазин≥в, р≥зноман≥тн≥ схеми тощо. ќбладнанн¤ маЇ спростити ф≥≠зичний контакт м≥ж товаром ≥ кл≥Їнтом та примусити останнього вз¤ти товар у руки.

ƒо зовн≥шньоњ реклами належить будь-¤ка реклама, що вм≥щуЇть≠с¤ на окремих спец≥альних конструкц≥¤х, щитах, екранах, розм≥щених просто на вулиц¤х, на фасадах будинк≥в та споруд. ѕор¤док розм≥≠щенн¤ зовн≥шньоњ реклами встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дними м≥сцевими органами влади в межах њхньоњ компетенц≥њ (без втручанн¤ у форму та зм≥ст рекламного зверненн¤). «году на розм≥щенн¤ зовн≥шньоњ рекла≠ми на будинках та спорудах додатково дають њхн≥ власники або впов≠новажен≥ ними особи. јле ≥нформац≥¤ (вив≥ска) про особу (ф≥рму), розм≥щена на фасад≥ б≥л¤ входу (в'њзду) до споруди, в ¤к≥й ц¤ особа (ф≥рма) займаЇ прим≥щенн¤, так само, ¤к ≥ рекламна ≥нформац≥¤ у в≥т≠рин≥ магазину, не потребують дозволу м≥сцевого органу влади.

–озм≥щуючи зовн≥шню рекламу на опорах вуличного осв≥тлен≠н¤ та над проњжджою частиною вулиць ≥ дор≥г, сл≥д обов'¤зково дотримуватись вимог техн≥ки безпеки, забезпечити нормальну ви≠дим≥сть дорожн≥х знак≥в, св≥тлофор≥в, перехресть, п≥шох≥дних пе≠реход≥в, зупинок транспорту загального користуванн¤. «аборон¤≠Їтьс¤ будь-¤ка ≥м≥тац≥¤ дорожн≥х ≥ вказ≥вних знак≥в.

–озм≥щенн¤ зовн≥шньоњ реклами в межах охоронних зон пам'¤≠ток ≥стор≥њ та культури, об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду можливе т≥льки з дозволу в≥дпов≥дних м≥н≥стерств (в≥домств) або м≥сце≠вих орган≥в влади. Ќа транспортних засобах, автомоб≥льних шл¤хах сполученн¤ загального користуванн¤ ≥ зал≥зниц¤х (включаючи смугу в≥дведенн¤), у метропол≥тен≥ рекламу можна розм≥щувати лише за згодою в≥дпов≥дних в≥домств (власник≥в) та з дотриманн¤м ус≥х ви≠мог безпеки ≥ правил руху.

’арактер емоц≥йного впливу. «а ц≥Їю ознакою рекламу под≥л¤≠ють на рац≥ональну та емоц≥йну.

–ац≥ональна, або предметна, реклама ≥нформуЇ, звертаЇтьс¤ до розуму потенц≥йного покупц¤, наводить аргументи, щоб переконати його. Ќа п≥дтвердженн¤ своњх доказ≥в рекламодавець може викорис≠тати малюнки, кресленн¤, схеми, фотозн≥мки тощо.

≈моц≥йна, або асоц≥ативна, реклама звертаЇтьс¤ до почутт≥в, емоц≥й, п≥дсв≥домост≥. ќсновними засобами переконанн¤ тут Ї ху≠дожн≥ Ч малюнки, в≥деозображенн¤, звуки. Ћог≥ка тексту, ¤к прави≠ло, в≥д≥граЇ допом≥жну роль.

–екламн≥ зверненн¤ р≥дко бувають суто рац≥ональними чи суто емоц≥йними. «вичайно в них комб≥нуютьс¤ обидва види впливу.

«а способом передач≥ реклама под≥л¤Їтьс¤ на Ђжорсткуї та Ђм'¤куї.

Ђ∆орсткаї реклама дуже близька до засоб≥в стимулюванн¤ збуту та дуже часто њх супроводжуЇ. “ака реклама маЇ обмежену мету Ч зб≥льшити обс¤г продажу. “ому вона, ¤к правило, кричуща, пр¤мо≠л≥н≥йна, без полутон≥в, розрахована на миттЇвий зовн≥шн≥й ефект.

Ђћ'¤каї реклама маЇ на мет≥ не т≥льки про≥нформувати про то≠вар та його марку, а й створити навколо цього товару доброзичливу атмосферу, оточити його певним ореолом. Ќайчаст≥ше це емоц≥йна реклама, ¤ка граЇ на символ≥ц≥, глибинних душевних мотивах, люд≠ських почутт¤х. ѓњ д≥Їв≥сть ви¤вл¤Їтьс¤ не миттЇво, а через певний час, оск≥льки вона поступово зм≥нюЇ ставленн¤ потенц≥йного поку≠пц¤ до ¤когось товару чи торговоњ марки, створюючи в нього внут≠р≥шню готовн≥сть до покупки.

’арактер взаЇмод≥њ. ÷¤ ознака допомагаЇ визначити своЇр≥дний Ђmodus vivendiї, тобто позиц≥ю рекламодавц¤ в рекламн≥й кампан≥њ. «а характером взаЇмод≥њ рекламу под≥л¤ють на позиц≥йну, масованоњ д≥њ, стимулюючу, пор≥вн¤льну та ≥м≥туючу.

ѕозиц≥йна реклама презентуЇ св≥й товар ¤к безальтернативну в≥≠дпов≥дь на запит потенц≥йного споживача. ÷¤ реклама допомагаЇ просунути товар на ринок ≥з сильною конкуренц≥Їю. якщо об'Їк≠тивн≥ характеристики багатьох товар≥в Ї однаковими, позиц≥юванн¤ грунтуватиметьс¤ не на утил≥тарн≥й, а на символ≥чн≥й або суто пси≠холог≥чн≥й його вартост≥, коли продавець наголошуватиме на соц≥≠альн≥й значущост≥ або Ђпрестижност≥ї свого товару на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, под≥бних до нього. ќднак тут треба бути дуже уважним ≥ обережним, оск≥льки конкуренти пост≥йно намагатимутьс¤ спросту≠вати ваш≥ докази.

–еклама масованоњ д≥њ маЇ на мет≥ позбутис¤ конкурент≥в. “ака реклама не дбаЇ про психолог≥чн≥ тонкощ≥, бо њњ головний зас≥б Ч нав'¤злива повсюдн≥сть. ≈фективн≥сть такоњ реклами вим≥рюЇтьс¤ такими показниками, ¤к ступ≥нь охопленн¤ покупц≥в, частота пов≠торенн¤, а в≥дтак Ч к≥льк≥сть повторних покупок. –еклама такого типу не намагаЇтьс¤ бути ориг≥нальною або винах≥дливою. ѓњ зав≠данн¤ найчаст≥ше пол¤гаЇ в утриманн≥ частки ринку, ¤ку вже зай≠н¤в рекламодавець, а цього можна домогтис¤, лише вклавши вели≠к≥ кошти та галасуючи без упину. ¬т≥м, про це ми вже говорили.

—тимулююча реклама використовуЇтьс¤, коли рекламодавець маЇ справу з дуже сильною конкуренц≥Їю. –еклама в такому раз≥ маЇ ≥нформувати про розпродаж, ¤кий незабаром в≥дбудетьс¤, або ¤кий уже в≥дбуваЇтьс¤, а також про вс≥ заходи дл¤ стимулюванн¤ збуту, маючи на мет≥ зац≥кавити потенц≥йних покупц≥в, породити в них бажанн¤ досл≥дити товар, а паралельно Ч примусити торгову мере≠жу вжити додаткових зусиль до просуванн¤ та продажу товар≥в, спри¤ти комерц≥йн≥й д≥¤льност≥ в пер≥од спаданн¤ попиту. “ака рек≠лама одночасно стимулюЇ та ≥нформуЇ про стимули.

ѕор≥вн¤льна реклама звичайно проходить п≥д дев≥зом: Ђћи кра≠щ≥ за ≥нших або за такого-тої. Ќею широко користуютьс¤ у —Ўј,  анад≥, ‘ранц≥њ, јвстрал≥њ. “ака реклама часто балансуЇ на меж≥ до≠зволеного законом, але њњ прихильники висувають на захист пор≥в≠н¤льноњ реклами так≥ докази:

1	2	3	4

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ реклами на основ≥ етап≥в життЇвого циклу товар≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (3269 прочитано)