–еклама >  ласиф≥кац≥¤ рекламних засоб≥в, њх оц≥нка та виб≥р

ўодо людей, котр≥ вже мають нам≥р купити товар ≥ спинилис¤ перед в≥триною т≥льки дл¤ того, щоб зайвий раз на нього погл¤ну≠ти, завданн¤ буде ≥ншим. Ќеобх≥дно домогтис¤, щоб вони й справ≠д≥ придбали цей товар ≥ саме в цьому торговому заклад≥. ÷им лю≠д¤м необх≥дно запропонувати в≥дпов≥дну аргументац≥ю. —пециф≥ч≠ною в≥тринною аргументац≥Їю Ї гранична стисл≥сть, використанн¤ символ≥ки, а також ум≥ла гра формою та кольором товару.

≈кспрес≥¤, виразн≥сть, майстерн≥сть художнього вт≥ленн¤ Ч це фактори, ¤к≥ визначають психолог≥чний вплив в≥трини. ≈ксп≠рес≥¤ виражаЇтьс¤ в гострих та виразних контурах, в ¤скравих фарбах, у динам≥чн≥й л≥н≥њ рисунку. ƒекоративн≥ елементи в≥три≠ни, ¤к≥ виконуютьс¤ в експресивному стил≥, створюють, на думку фах≥вц≥в, своЇр≥дну кольорову мозањку в≥тринного простору, ¤ка ще здалеку впадаЇ в око. яскрав≥ колористичн≥ акценти привер≠тають увагу перехожих, просто примушують зупинитис¤ та по≠гл¤нути на це диво. ј реклам≥сту т≥льки цього ≥ треба, бо зац≥кав≠ленн¤Ч це перший крок до куп≥вл≥.

¬≥тринний показ товар≥в маЇ так≥ переваги:

Х по-перше, людина може ск≥льки завгодно раз≥в п≥д≥йти до в≥≠трини ≥ огл¤дати њњ ст≥льки часу, ск≥льки заманетьс¤;

Х по-друге, в≥трина даЇ змогу з максимальною ефективн≥стю використовувати можливост≥ натурального кольору;

Х по-третЇ, в≥трина показуЇ товар у натуральну величину.

ќсобливе значенн¤ маЇ сюжет в≥трини, њњ ориг≥нальн≥сть, ¤к≥ можуть виг≥дно в≥др≥знити показ товар≥в торгового закладу в≥д в≥трин його конкурент≥в. ќсь чому важливо знати, ¤к зробити в≥≠трину ефективним рекламним засобом ≥ ¤к≥ прийоми необх≥дно дл¤ цього використати.

‘ах≥вц≥ з торговоњ реклами виокремлюють два типи в≥трин:

торговельн≥ та престижн≥. ѕерш≥ розраховано на безпосередн≥й ефект, тобто зб≥льшенн¤ продажу; друг≥ Ч на створенн¤ високого ≥м≥джу закладу. ” престижних в≥тринах виставл¤ютьс¤ новинки останньоњ моди, а також звертаЇтьс¤ увага на широкий асортимент ≥нших високо¤к≥сних товар≥в у цьому заклад≥.

ѕоказ товар≥в у в≥тринах маЇ посл≥довний або тематичний ха≠рактер. ....

«а посл≥довного показу к≥лька сус≥дн≥х в≥трин використовую≠тьс¤ дл¤ показу товар≥в-супутник≥в. Ќаприклад, бритви вистав≠л¤ютьс¤ у перш≥й в≥трин≥, а по сус≥дству Ч т≥ товари, що супро≠воджують процес гол≥нн¤: креми Ч у друг≥й в≥трин≥, туалетн≥ осв≥жаюч≥ води Ч у трет≥й тощо. «а тематичного показу вс≥ ц≥ товари розм≥щуютьс¤ в одн≥й в≥трин≥. “ематичний показ добре п≥дкреслюЇ загальну ≥дею в≥трини, але маЇ той недол≥к, що за од≠ночасного показу багатьох товар≥в, р≥зних за призначенн¤м, ви≠гл¤дом та ц≥ною увага покупц¤ розпорошуЇтьс¤ ≥ переважноњ б≥льшост≥ з них в≥н просто не бачить.

ќформл¤ючи в≥трини, необх≥дно враховувати ще й так≥ фак≠тори:

Х своЇчасн≥сть показу сезонних в≥трин,

Х п≥дтримуванн¤ принадност≥ та ефективност≥ в≥трин, що були оформлен≥ вже давно,

Х дан≥ про продаж ≥ оч≥кувану реал≥зац≥ю товар≥в окремими в≥дд≥лами торгового закладу, тобто треба посилити показ у в≥три≠нах тих товар≥в, що мають усп≥х у покупц≥в,

Х зорову принадн≥сть товару, що його було в≥д≥брано дл¤ пока≠зу у в≥трин≥,

Х вплив в≥трин на престижн≥сть торгового закладу,

Х лог≥ку комб≥нуванн¤ у в≥трин≥ р≥зних за призначенн¤м товар≥в.

 ожний торговий заклад маЇ специф≥чн≥ риси, ¤к≥ зумовлю≠ють частоту зм≥ни оформленн¤ в≥трин. Ќа думку фах≥вц≥в, до них належать:

Х м≥сцезнаходженн¤ торгового закладу (д≥лов≥ чи житлов≥ квар≠тали), оск≥льки повз в≥трини в житлових кварталах проходить зна≠чно б≥льша к≥льк≥сть людей, н≥ж у д≥лових кварталах м≥ста,

Х асортимент торгового закладу,

Х к≥льк≥сть перехожих, тому що в≥трини на людному м≥сц≥ не≠обх≥дно м≥н¤ти част≥ше, н≥ж в≥трини в тихих кварталах.

¬загал≥ част≥ша зм≥на оформленн¤ в≥трин даЇ покупц¤м л≥пшу нагоду ознайомитис¤ з ус≥м асортиментом товар≥в даного закладу а в≥трини матимуть сучасн≥ший та приваблив≥ший вигл¤д, бо виставлен≥ у в≥трин≥ товари не так бл¤кнуть та забруднюютьс¤. ” великих м≥стах та промислових центрах необх≥дно пост≥йно оно≠влювати в≥трини, бо вони швидко вкриваютьс¤ пилом.

Ќин≥, проектуючи нов≥ торгов≥ заклади, часто влаштовують так зван≥ в≥дкрит≥ в≥трини, тобто так≥, що кр≥зь них можна розди≠витис¤, що Ї у магазин≥ ≥ що там в≥дбуваЇтьс¤. “ак≥ в≥трини влаш≠товують переважно в магазинах торгових центр≥в, прим≥ських зон або на околиц¤х м≥ст.

‘ах≥вц≥ вважають, що в≥дкрит≥ в≥трини дають можлив≥сть по≠купцю швидко визначити характер магазину, наближають торгову залу до тротуарноњ дор≥жки, в≥дкривають перед перехожим мальо≠вничу картину д≥¤льност≥ магазину, спокусливий затишок (особ≠ливо у дощову та прохолодну погоду), що породжуЇ в перехожого бажанн¤ зайти, з≥гр≥тис¤, а, користуючись нагодою, ≥ розгл¤нути товар.  р≥м того, з комерц≥йного погл¤ду використанн¤ в≥дкритих в≥трин збер≥гаЇ чимал≥ кошти, ¤к≥ витрачаютьс¤ на утримуванн¤ та облаштуванн¤ звичайних в≥трин. ¬икористанн¤ в≥дкритих в≥трин Ї дуже ефективним у невеликих торгових закладах, де немаЇ надто широких проход≥в м≥ж прилавком ≥ в≥триною.

јле в≥дкрит≥ в≥трини мають ≥ недол≥ки: вони позбавл¤ють по≠купц¤ елемента неспод≥ванки, таЇмниц≥, на ¤ку в≥н чекаЇ, набли≠жаючись до новоњ в≥трини; вони не дають змоги сконцентрувати ^ увагу саме на тому товар≥, ¤кий потр≥бний покупцю. Ќайб≥льшим недол≥ком в≥дкритих в≥трин Ї те, що перехожий може бачити тор≠говий зал не т≥льки в час пожвавленн¤ торг≥вл≥, а й тод≥, коли в зал≥ порожньо, а продавц≥ поз≥хають чи п'ють каву. ж

ќформл¤ючи в≥трини закритого типу, необх≥дно зрозум≥ти, Щ що багато в≥трин Ї малоефективними, тому що неправильно використано задник. «адник, тобто задн¤ частина в≥трини, у жодно≠му раз≥ не повинен в≥двертати увагу в≥д товару, виставленого у ї в≥трин≥. ћета задника Ч забезпечити таке декоративне тло, щоб т виставлен≥ товари вигл¤дали реал≥стично ≥ водночас привабливо. Щ ¬≥н маЇ бути витриманий у нейтральних чи пастельних тонах.

–озр≥зн¤ють два основн≥ типи задник≥в: декоративн≥ (статичн≥) та сюжетн≥ (художн≥). ƒо перших належать дерев'¤н≥ панел≥, р≥з≠номан≥тн≥ драп≥ровки та реш≥тки. ¬они служать нейтральним тлом дл¤ товар≥в, що њх демонструють. «а використанн¤ сюжетних за≠дник≥в виставлен≥ товари демонструютьс¤ у своЇр≥дних декорац≥≠¤х (¤к у театр≥).

ќдн≥Їю з головних переваг сюжетного задника Ї можлив≥сть його частоњ зам≥ни. ¬≥дтак можна зм≥нювати ≥м≥дж торгового за≠кладу за кожноњ зм≥ни декорац≥й. —татичн≥ задники залишаютьс¤

п≥сл¤ зм≥ни товар≥в у в≥трин≥. –еконструкц≥¤ таких в≥трин потре≠буЇ кап≥тальних витрат.

ƒл¤ демонстрац≥њ товар≥в у в≥тринах використовують найр≥зноман≥тн≥ш≥ прийоми викладки. —татичною називають викладку по вертикал≥ та горизонтал≥. ƒинам≥чна викладка передбачаЇ використанн¤ косих л≥н≥й. ћожна використовувати и м≥шаний принцип викладки або користуватис¤ фантастичними, тобто не≠пр¤мими, л≥н≥¤ми. —пос≥б викладки залежить в≥д характеру товару. √ром≥здк≥ мебл≥ потребують т≥льки статичноњ викладки, б≥жутер≥¤ Ч динам≥чноњ, а дит¤ч≥ товари Ч фантастичноњ. ѕрактики рекомендують так≥ композиц≥њ:

Х ступ≥нчасту (головне, дл¤ продовольчих товар≥в);

Х п≥рам≥дальну (дл¤ показу винно-гор≥лчаних вироб≥в, взутт¤, парфум≥в, електротовар≥в тощо);

Х горизонтальну;

Х похилу (використовують похил≥ полиц≥, п≥дставки або три≠мач≥, ¤к≥ дають змогу бачити не т≥льки товар, а ≥ його марку, іа≠тунок та ≥нш≥ атрибути),

Х дугопод≥бн≥ (у центр≥ встановлюють ф≥рмовий знак, а навко≠ло нього Ч зразки товар≥в),

Х у вигл¤д≥ в≥¤ла (використовують дл¤ показу фактури та ко≠льору легких тканин).

¬изначеного способу оформленн¤ в≥трин треба суворо дотри≠муватис¤. ќвальн≥ та квадратн≥ форми предмет≥в належать до паси≠вних ≥ тому в≥д≥грають другор¤дну роль у побудов≥ композиц≥њ в≥т≠рин. јктивн≥ форми надають особливоњ принадност≥ в≥трин≥ (мис≠ливське приладд¤, фотоапарати, дит¤ч≥ ≥грашки, взутт¤ та од¤г). ѕоказ товар≥в у в≥трин≥ маЇ бути наближеним до реальних умов ко≠ристуванн¤. Ќаприклад, вал≥зу необх≥дно виставити так, н≥би њњ п≥д≠готовлено до укладанн¤ речей, тобто нап≥вв≥дкритою, фарби Ч по≠р¤д ≥з щ≥точками тощо. ¬ироби квадратноњ форми ставл¤ть один на одному. “овари б≥льшого розм≥ру експонують на п≥дставках. «а по≠казу др≥бних ювел≥рних вироб≥в у центр≥ виставл¤ють найкоштовн≥ш≥ на п≥дставц≥, а дешевш≥ Ч викладають навколо. ” в≥тринах виставл¤ють здеб≥льшого т≥ товари, ¤к≥ найб≥льше ц≥кавл¤ть поку≠пц≥в (¤к≥сь новинки або дуже дорог≥, престижн≥ товари).

–екомендують так≥ принципи показу товар≥в у в≥трин≥:

Х граф≥к показу товар≥в у в≥тринах треба координувати ≥з за≠гальним планом рекламних заход≥в торгового закладу;

Х ” в≥тринах треба демонструвати товар (товари), ¤кий корис≠туЇтьс¤ попитом. ÷е необх≥дно дл¤ того, щоб спри¤ти стимулюванню ≤мпульсних покупок та привернути увагу перехожих;

Х за кожного оновленн¤ в≥трин треба враховувати нов≥ напр¤≠мки, ¤к≥ з'¤вилис¤ на цей час у рекламному мистецтв≥ (нов≥ мате≠р≥али, нов≥ прийоми тощо);

Х к≥льк≥сть виставлених у в≥трин≥ товар≥в маЇ в≥дображати ха≠рактер торгового закладу. ¬елика к≥льк≥сть виставлених товар≥в (особливо дешевих) пог≥ршуЇ њхнЇ сприйн¤тт¤ покупцем, а також може створити враженн¤ дешевого розпродажу, що дуже зашко≠дить ≥м≥джу закладу;

Х товари невеликих розм≥р≥в ставл¤ть ближче до в≥кна в≥трини, велик≥ Ч в≥дсувають углиб;

Х товари однакового призначенн¤ бажано розм≥щувати пор¤д;

Х товари не повинн≥ затул¤ти один одного. ƒр≥бн≥ ставл¤ть пе≠ред великими, не рекомендуЇтьс¤ викладати поруч велик≥ ≥ др≥бн≥ предмети, бо останн≥ губл¤тьс¤ серед великих;

1	2	3	4

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ рекламних засоб≥в, њх оц≥нка та виб≥р
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (3850 прочитано)