–ел≥г≥¤ > ≤слам

≤слам

≤слам Цнаймолодша св≥това рел≥г≥¤. «а даними всесв≥тньоњ ≥сламськоњ л≥ги 1980р. в р≥зних крањнах нал≥чувалось понад 800 м≥льйон≥в посл≥довник≥в ≥сламу.

ћусульмани живуть б≥льш ¤к у 120 крањнах св≥ту. ¬ 35 крањнах вони становл¤ть 95 Ц 99% населенн¤, в 13 державах Ц впливову менш≥сть, а у 28 крањнах Ц ≥слам Ї державною рел≥г≥Їю (≤ран, ѕакистан, ћавритан≥¤).

“ерм≥н У≥сламФ у переклад≥ з арабськоњ означаЇ Упок≥рн≥стьФ, а того хто прийн¤в рел≥г≥ю називають в≥дданими (з арабськоњ - мусульманином). «в≥дси друга назва ц≥Їњ рел≥г≥њ: мусульманство. ” ™вроп≥ њњ називають ще й УмагометанствоФ (в≥д зм≥неного ≥мен≥ ћухамед - ћагомет).

≤слам виник в јрав≥њ в VII стол≥тт≥ н.е. ѕоходженн¤ його ¤сне, н≥ж походженн¤ христи¤нства, буддизму. «а мусульманськоњ традиц≥Їю засновником ≥сламу був пророк ћуха мед, араб, ¤кий жив у ћец≥.

јрав≥¤ була здавна населена семетичними племенами, предками тепер≥шн≥х араб≥в. „астина њх жила в оазисах ≥ м≥стах, займаючись землеробством, ремеслом, торг≥влею, частина кочувала в степах ≥ пустел¤х, розвод¤чи верблюд≥в, в≥вц≥в, к≥з коней. јрав≥¤ була економ≥чно ≥ культурно звС¤зана ≥з сус≥дн≥ми крањнами Ц ћесопотам≥Їю, —ир≥Їю, ѕалестиною, ™гиптом, ≈ф≥оп≥Їю. “орговельн≥ шл¤хи м≥ж цими крањнами йшли через јрав≥ю. ќдин з важливих вузл≥в перетину торговельних дор≥г був в ћекканському оазис≥, близько узбережж¤ „ервоного мор¤. –одоплем≥нна знать, ¤ка проживала тут, писемн≥ колоти (кулоти) знаходила багато вигод ≥з торг≥вл≥. ¬ ћец≥ утворивс¤ рел≥г≥йний центр вс≥х араб≥в: в особливому св¤тилищ≥  раба були з≥бран≥ св¤щенн≥ зображенн¤ ≥ культов≥ предмети арабських племен.

Ѕули в јрав≥њ ≥ поселенн¤ ≥ноземц≥в, в основному ≥удейськоњ ≥ христи¤нськоњ общини. Ћюди р≥зних мов ≥ рел≥г≥й сп≥лкувались м≥ж собою, в≥ддавали њх впливом один на одного. ¬ V≤ ст. ¬ јрав≥њ почавс¤ занепад караванноњ торг≥вл≥ так ¤к торг≥вельн≥ шл¤хи перем≥стились на сх≥д, в ≤ран. ÷е порушило економ≥чну р≥вновагу, ¤ка трималась роками.  оч≥вники, ¤к≥ втратили досв≥д в≥д караванного руху, почали схил¤тись до ос≥лого способу житт¤, переходили до землеробства. «росла в потреба в земл≥, посилились сутички м≥ж племенами. —тала необх≥дн≥сть в обСЇднанн≥. ¬иник рух за знищенн¤ писемних кулот≥в. “ак≥ були ≥сторичн≥ передумови дл¤ виникненн¤ ≥сламу.

¬ јрав≥њ ≥слам поширивс¤ на сус≥дн≥ крањни. як ≥ будь-¤ка рел≥г≥¤, ≥слам маЇ р¤д теч≥й, найпоширен≥шими з ¤ких Ї сун≥тська та шињтська, що в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ де¤кими догматами ≥ обр¤дами. ќсновн≥ визначенн¤ ≥сламу викладен≥ у Усв¤т≥йФ книз≥ мусульман Ц  оран≥ (у переклад≥ з арабськоњ У оранФ означаЇ Учитанн¤Ф). Ќаписаний в≥н у ’’ ст.., але прот¤гом часу в нього вносились доповненн¤ ≥ зм≥ни.

 оран розд≥лено на 114 глав. ¬они розм≥щен≥ в хаос≥, просто за розм≥рами: б≥льш довг≥ ближче до початку, б≥льш коротк≥ Ц до к≥нц¤. —ури мекканськ≥ (б≥льш ранн≥) ≥ мед≥нсон≥ (б≥льш п≥зн≥)перм≥шан≥. ќдне ≥ теж повторюЇтьс¤ багато, н≥бито в р≥зних сурах.

ƒругим п≥сл¤  орану джерелом в≥ри мусульман Ц сун≥ст≥в Ї —укна (араб: повед≥нка, приклад), у  оран≥ й —укн≥ пор¤д з рел≥г≥йними догмами ≥ переказами про всесилл¤ јллаха м≥ст¤тьс¤ р≥зн≥ моральн≥ повчанн¤, викладен≥ принципи взаЇмостосунк≥в з ≥ншими народами, ставленн¤ до ж≥нки, до власност≥ тощо. ѕоложенн¤  орану ≥ √унни покладено в основу феодального мусульманського права Ц шар≥ату, в ¤кому ¤скраво висв≥тлено суть ≥сламу.

¬арто звернути увагу на так≥ особливост≥ в≥ровченн¤ ≥сламу:

в≥ра в Їдиного бога јллаха ≥ його посланц≥в Ц ћуха мед ≥ јл≥ јллах Ц один нев≥дд≥льний ≥ Їдиний. УƒоповнюютьФ јллаха пророки, ангели, демони, ¤к≥ також шануютьс¤ ¤к боги;

шануванн¤ Усв¤щенного писанн¤Ф ( орану), в ¤кому розпов≥даЇтьс¤ про створенн¤ св≥ту, страшний суд, м≥ст¤тьс¤ ворожбитськ≥ заклинанн¤, стародавньоарабський фольклор, сказанн¤ про пророк≥в, вказ≥вки, ¤к≥ регулюють сусп≥льн≥ ≥ с≥мен≥ стосунки,  оран створювавс¤ майже 100 рок≥в, роботу над ним було завершено у VIII стол≥тт≥;

шануванн¤ Усв¤щенного писанн¤Ф (—укна) Ц зведенн¤ опов≥дей про д≥¤нн¤, вчинки ћухамеда, його висловлюванн¤ з р≥зних привод≥в, його автоб≥ограф≥¤. —укна Ї основою ф≥нха - мусульманського правознавства ≥ шар≥ату Ц зведенн¤ мусульман;

щоденна пС¤тиразова молитва (намаз): на св≥танку, в об≥д, о трет≥й годин≥ дн¤, при заход≥ сонц¤ ≥ перед настанн¤м ноч≥. ” сучасному ≥слам≥ Ї дво Ц ≥ одноразова молитви. ѕеред намазом ритуальне обмиванн¤ (п≥ском або водою);

сплата податку (зак¤т) у стародавньому ≥слам≥ Ц на користь б≥дних (чим ≥слам завоював прихильн≥сть пригноблених), а нин≥ на користь мусульманського духовенства. «ак¤т доповнюЇтьс¤ садаком Ц добров≥льним пожертвуванн¤м;

дотриманн¤ посту (уразу). ѕрот¤гом девС¤того м≥с¤ц¤ (рамадан) за м≥с¤чним календарем мусульман в≥д св≥танку ≥ до настанн¤ темр¤ви на њсть ≥ не пСЇ, а з наставанн¤м ноч≥ може њсти ≥ пити, зараз цю вимоги спрощено. ƒуховенство не вимагаЇ строгого дотриманн¤ посту в≥д людей, ¤к≥ працюють на виробництв≥, у с≥льськогосподарських м≥сцевост¤х, ваг≥тних ж≥нок;

ход≥нн¤ на молитви до ћекки (хадж) Ц пока¤нн¤ у гр≥хах ≥ прилученн¤ до св¤тих;

св¤щенна в≥йна з нев≥рними (дасихад, або газават). « давн≥х час≥в цей елемент ≥сламськоњ в≥ри насаджав ненависть ≥ ворожнечу серед в≥руючих р≥зних рел≥г≥й.

” ≥слам≥ велику роль в≥д≥граЇ складна обр¤дн≥сть. ћусульманин повинен пС¤ть раз≥в на день зд≥йснити молитву зд≥йснити молитву, дотримуватись рел≥г≥йних св¤т, пост≥в, обр¤д≥в, звичањв, зд≥йснювати неможливо.

“ридц¤ти денний пост м≥с¤ц¤ рамазану належить до обовС¤зкових звичањв, ¤к≥ ≥снували в —тародавн≥й јрав≥њ до ≥сламу. …мов≥рно що у давнину постилис¤ у найжарк≥ший л≥тн≥й м≥с¤ць. «в≥дси, напевно, й назва м≥с¤ц¤ УрамазанФ(по араб. рамадан), ¤кий походить в≥д арабських сл≥в Уромад харФ, що означаЇ спека, виснажливий час.

Ћ≥то в јрав≥њ, особливо його к≥нець було найважчим часом року у господарств≥, коли запаси продукт≥в зак≥нчувалис¤, а нещадно пекуче сонце випалювало п≥дн≥жний корм дл¤ худоби. ÷е змушувало стародавн≥х араб≥в певним чином обмежувати себе в њж≥ ≥ переносити значну частину господарських справ на прохолодн≥шу частину доби Ц веч≥р ≥ н≥ч. ¬ той же час стародавн≥ араби, ¤к≥ в≥рили в добрих ≥ злих дух≥в та бог≥в, влаштовували молитви про даруванн¤ дощу, аби задобрити њх. Ќе спавши першу частину ноч≥, вони молилис¤ своњм богам ≥ духам, чекаючи дощу, оголошували заборону на прийн¤тт¤ њж≥ ≥ питт¤ прот¤гом дн¤.

“аким чином, вимоги мусульманського посту м≥с¤ц¤ рамадана - н≥чого не њсти ≥ не пити з раннього ранку до настанн¤ темр¤ви, не вдихати в цей час н≥¤ких пахощ≥в, не купатис¤ тощо Ц в основному повторюють до ≥сламськ≥, ¤к≥ визначалис¤ передус≥м господарським житт¤м стародавн≥х араб≥в.

≤слам маЇ особливу форму пов≥домленн¤ в≥руючих про час намазу.  личе до молитви служитель мечет≥ Ц муедзин. ¬иход¤чи на балкон м≥нарету, в≥н сп≥вучим голосом к≥лька раз≥в зачитуЇ в≥рш≥: Ујллах великий: —в≥дчу, що немаЇ Ѕога, кр≥м јллаха. ѕ≥д≥ймайтес¤ на молитву, йд≥ть до спас≥нн¤. ћолитва корисн≥ша в≥д снуФ. ќстаннЇ реченн¤ вимовл¤Їтьс¤ перед ранковим намазом.

ѕеред намазом обовС¤зкове обмиванн¤ обличч¤ та рук до л≥кт≥в, голови та н≥г. ≤сламу властива сакрал≥зац≥¤ води, ставленн¤ до нењ ¤к до чудод≥йноњ сили. ¬важаЇтьс¤, що вода очищаЇ не т≥льки в≥д ф≥зичного бруду, а й в≥д моральноњ нечистоти. ќмиванн¤, наприклад, необх≥дне п≥сл¤ сп≥лкуванн¤ з ≥нов≥рц¤ми (гаурами).

Ќамаз зд≥йснюЇтьс¤ у будь-¤кому м≥сц≥, де застав в≥руючого арм (заклик до молитви): у пол≥, б≥л¤ верстата, у каб≥нет≥. ѕотр≥бно, щоб м≥сце було чисте, а той, хто моливс¤, сто¤в обличч¤м до ћекки. ѕ≥д час намазу промовл¤ютьс¤ славословС¤ јллаху, де¤к≥ сури  орану.  онкретних прохань, звернень до Ѕога молитва не м≥стить.

Ќамаз супроводжуЇтьс¤ кол≥нопреклон≥нн¤м, низьк≥ поклони. ÷е дало пов≥д мусульманським богословам стверджувати корисн≥сть намазу , ¤к своЇр≥дноњ г≥мнастики. «д≥йснювати його необх≥дно на особливому молитовному килимку, араби називають його саджада, турки Ц наша дик. ” мечет≥ п≥длога вкрита величезним килимом, перед входом взутт¤ зн≥мають. √олова мусульманина п≥дчас намазу повинна бути вкрита Ц тюбетейкою, дескою, галемою, беретом.

” великих м≥стах “уреччини, ™гипту, —ир≥њ, “ун≥су мало хто молитьс¤ ст≥льки раз≥в. –итм сучасного житт¤ змусив скоротити к≥льк≥сть намаз≥в до двох Ц ранкового та веч≥рнього. ќднак у селах цей звичай збер≥гс¤. —урового його дотримуютьс¤ ≥ у крањнах, де ≥слам державна рел≥г≥¤: —ауд≥вська јрав≥¤, ≤ран, Ћ≥в≥¤.

≤снують ≥ ≥нш≥ види сп≥лкуванн¤ мусульман з Ѕогом, дуа Ц молитва, що м≥стить ¤кесь конкретне проханн¤ до јллаха; маул≥д - под¤чна або поминальна молитва, н≥чн≥ молитви п≥д час посту. ѕолуденну молитву в пС¤тницю сл≥д зд≥йснювати у нечист≥. ѓй передуЇ пропов≥дь хутба, ¤ка трактуЇ рел≥г≥йн≥, моральн≥ питанн¤, проблеми пол≥тики.

ѕ≥д час посту потр≥бно також утримуватись в≥д усього, що може приносити задоволенн¤. «аборонено й процедури повС¤зан≥ з веденн¤м в орган≥зм≥ л≥кувальних препарат≥в, укол≥в, кл≥зм. Ўар≥ат стверджуЇ, ¤к п≥ст буде порушено, ¤кщо злизнути хоч крапельку одну, що випадково впала на губу, або, зануривши голову у воду, р¤туючись в≥д перегр≥ванн¤. —татеве збудженн¤ та дотик до ж≥нки теж робл¤ть п≥ст нед≥йсним. ¬имоги щодо посту сл≥д використати лише в день. « настанн¤м вечора до св≥танку п≥ст тимчасово припин¤Їтьс¤. Ќевипадково , ≥ сама назва у багатьох крањнах походить в≥д перського слова УрузФ(день), УрурсФ Ц в ≥ранських мовах; УрозаФ Ц в урду; УуразаФ Ц у мовах —ередньоњ јз≥њ. ≤нколи п≥ст називаЇтьс¤ за ≥мС¤м м≥с¤ц¤ Ц рамадоном або ромазоном.

Ўарат перел≥чуЇ поважн≥ причини, ¤к≥ дозвол¤ють в≥д≥йти в≥д дотриманн¤ посту. ќбовС¤зок постити не поширюЇтьс¤ на тих, хто подорожуЇ, учасник≥в бойових д≥й. ”с≥, хто не постив, кр≥м д≥тей, людей похилого в≥ку те невил≥ковно хворих, зобовС¤зан≥ компенсувати його, коли в≥дпадуть поважн≥ причини : в≥дпостити в будь-¤кий ≥нший м≥с¤ць чи сплатити певну суму грошей або роздати милостиню жебракам. ¬≥дшкодуванн¤ належить ≥ тим, хто порушив п≥ст Ц це спокутуЇтьс¤ неоф≥ц≥йним постом (наддара), тобто аналог≥чним постом прот¤гом 60 д≥б. —покутувальний п≥ст можна зам≥нити добрими вчинками Ц годувати ц≥лий день жебрак≥в або 60 д≥б одного жебрака.

1	2	3	4

Ќазва: ≤слам
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (5800 прочитано)