–ел≥г≥¤ > “еор≥њ походженн¤ рел≥г≥њ
«алежн≥сть людини в≥д сил природи ≥ сусп≥льства в умовах њњ слабкост≥ викликала в≥дчутт¤ безсилл¤. ѕошуки причин цього безсилл¤, своЇњ залежност≥ в≥д оточуючого св≥ту вели людину до утворенн¤ ¤к реальних у¤влень про св≥т, так ≥ перекручених, фантастичних. —еред них були ≥ рел≥г≥йн≥ у¤вленн¤, у¤вленн¤ про щось надприродне. ¬ рел≥г≥Їзнавств≥ цю причину виник≠ненн¤ рел≥г≥њ звуть њњ соц≥альними корен¤ми. јле чому рел≥г≥йна св≥дом≥сть стала притаманна лише Ђлюдин≥ розумн≥йї? јдже в перв≥сному стад≥ Ђлюдей ум≥лихї, п≥текант≠роп≥в чи синантроп≥в р≥вень розвитку виробництва був ще ниж≠чий, залежн≥сть в≥д природи ще б≥льшою? Ќа це питанн¤ ми в≥дпов≥мо, розгл¤нувши процес сприйн¤тт¤ людиною навколишнього св≥ту в т≥ далек≥ часи дитинства людства. ѕ≥текантроп т≥льки починав мислити. “рудов≥ д≥њ його з ф≥з≥олог≥чноњ точки зору мало в≥др≥зн¤лись в≥д ≥нстинктивних д≥й тварин, св≥дом≥сть його мала стадний характер. ÷е була стадна св≥дом≥сть, усв≥домлений ≥нстинкт, мисленн¤ було вкрай обмеже≠не, а мозок нерозвинутий. Ќема н≥¤ких сумн≥в≥в, що нерозвине≠ний мозок ≥ елементарне мисленн¤ такоњ ≥стоти не вдавалис¤ до абстракц≥й в б≥льш чи менш широкому план≥. ѕерв≥сна людина мислила лог≥чними категор≥¤ми, але в межах конкретних пон¤ть. «годом у неандертальц¤ ≥ тим б≥льше у кроманьйонц¤ з'¤вилис¤ у мисленн≥ абстрактн≥ пон¤тт¤. ѕо¤ва таких пон¤ть обумовила мож≠лив≥сть в≥дриву в≥д конкретност≥, д≥йсност≥, утворенн¤ у¤влень, не в≥дпов≥дних њй. «'¤вл¤Їтьс¤ роздвоЇнн¤ п≥знанн¤. ћайте на уваз≥, що це не пог≥ршуЇ його. ѕомилки теж потр≥бн≥ людин≥ дл¤ того, щоб вив≥рити ≥стинне знанн¤. јле ц≥ помилки породжують перекручен≥, фантастичн≥ у¤вленн¤. “ак створюютьс¤ рел≥г≥њ, ¤к≥ мають гносеолог≥чний (теоретико-п≥знавальний) характер. ≤накше кажучи, гносеолог≥чн≥ причини њњ. ќдн≥Їю з внутр≥шн≥х законом≥рностей розвитку людськоњ св≥до≠мост≥ Ї прагненн¤ ос¤гти сенс ≥ суть св≥ту, природи, самоњ себе. ÷е глибок≥ питанн¤, над розв'¤занн¤м ¤ких ≥ тепер б'Їтьс¤ люд≠ська думка. Ќе сл≥д думати, що перв≥сна людина була така вже прим≥тивна, що њњ св≥дом≥сть н≥коли не виходила за меж≥ њж≥, тепла, продовженн¤ роду. Ћюдська св≥дом≥сть вже тод≥ намага≠лас¤ знайти в≥дпов≥дь на кардинальн≥ питанн¤ свого ≥снуванн¤, ¤к≥ в узагальненому вигл¤д≥ звод¤тьс¤ до основного питанн¤ ф≥ло≠соф≥њ. Ќ≥, в перв≥сному сусп≥льств≥ ф≥лософ≥в ще не було, сусп≥≠льна св≥дом≥сть ще не включала в себе ф≥лософську св≥дом≥сть. јле вже в аморфн≥й м≥фолог≥чн≥й св≥домост≥ були вс≥ зародки майбутньоњ складноњ структурноњ св≥домост≥ цив≥л≥зованого сус≠п≥льства. ћайбутнЇ онтолог≥чне питанн¤ ф≥лософ≥њ зароджува≠лос¤, започатковувалос¤ в м≥фолог≥чн≥й сусп≥льн≥й св≥домост≥. оли стала можлива рел≥г≥йна св≥дом≥сть, вона стала задоволь≠н¤ти ≥ цю духовну потребу людства. “ак виникла онтолог≥чна потреба в рел≥г≥њ. ” перв≥сноњ людини на виникненн¤ рел≥г≥йноњ картини д≥йсност≥ величезний вплив справили обставини психолог≥чного характеру. Ѕезсилл¤ людей перед силами природи ≥ сусп≥льства викликало пост≥йне психолог≥чне напруженн¤. √оловною емоц≥Їю був страх, в≥н тримав у моб≥л≥зац≥йн≥й готовност≥ весь орган≥зм, ≥ цим добре служив людин≥. јле одночасно в≥н штовхав на переб≥льшенн¤, викликав у св≥домост≥ фантастичн≥ картини, ¤к≥ ототожнювалис¤ з д≥йсн≥стю. ћаЇмо на уваз≥ також ≥ те, що пост≥йн≥ життЇв≥ труд≠нощ≥, пост≥йна небезпека вели до того, що житт¤ перв≥сноњ люди≠ни майже ц≥лком складалос¤ з афект≥в, п≥д час ¤ких втрачавс¤ контроль над д≥¤ми ≥ думками. ÷е ще одна причина послабленн¤ елемент≥в розумного в≥дображенн¤ св≥ту. ‘антастичне починаЇ панувати над реальним. “ак складалис¤ психолог≥чн≥ причини ви≠никненн¤ рел≥г≥йного в≥дображенн¤ д≥йсност≥. ¬с≥ назван≥ нами причини виникненн¤ рел≥г≥њ не д≥¤ли кожна окремо, вони д≥¤ли в комплекс≥, обумовлюючи одна ≥ншу, взаЇ≠моп≥дсилюючи, набуваючи особливоњ ваги в р≥зних умовах, але дом≥нували завжди соц≥альн≥. ¬икористана л≥тература: 1) ¬.≤.Ћубський .Ф–ел≥г≥езнавствоФ, . Ђ¬≥лборї,1997 2) р≥вЇлЇв.≤.ј.Ф≤стор≥¤ рел≥г≥њФ 2 т,ћ.,1975-1976 3)ј.ј.–адугин. У¬ведение в религиоведениеФ,ћосква, 1996.
Ќазва: “еор≥њ походженн¤ рел≥г≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (4866 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
