–≥зне > Ѕджоли та продукти бдж≥льництва

ѕот≥м камери посл≥довно, починаючи з останн≥х, звужуютьс¤, ≥ кров через вив≥дн≥ клапани проштовхуЇтьс¤ в напр¤мку голови. ѕри цьому вона доставл¤Ї до кожноњ кл≥тини орган≥зму поживн≥ речовини, а в≥д кл≥тини забираЇ р≥дк≥ продукти розпаду цих речовин. “ака кров потрапл¤Ї в черевце, де з допомогою черевноњ та спинноњ д≥афрагми рухаЇтьс¤ в певному напр¤мку. —тикаючись тут з багато численними мальп≥г≥Ївими судинами, вона зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д непотр≥бних ≥ шк≥дливих дл¤ орган≥зму продукт≥в розпаду, а натом≥сть б≥л¤ кишечника збагачуЇтьс¤ новими порц≥¤ми поживних речовин.  ров бджоли ще називаЇтьс¤ гемол≥мфою. ¬она здатна виконувати роль жирового т≥ла (утримувати поживн≥ речовини про запас) та маЇ захисне значенн¤ в боротьб≥ проти хвороботворних м≥кроб≥в.

ƒиханн¤ Ц у вищих тварин кисень ≥з леген≥в до кл≥тин доноситьс¤ кровТю а у бджоли Ц безпосередньо органами диханн¤. ќргани диханн¤ бджоли складаютьс¤ з девТ¤ти пар дихалець (три пари на груд¤х ≥ ш≥сть Ц на черевц≥), ¤к≥ з допомогою товстих трубочок зТЇднан≥ з пов≥тр¤ними м≥шками, розм≥щеними в черевц≥, грудн¤х та голов≥. ¬≥д пов≥тр¤них м≥шк≥в в≥дход¤ть численн≥ трубочки Ц трахењ, ¤к≥, в свою чергу, розгалужуютьс¤ на трахеоли ≥ трахейн≥ кл≥тини, що п≥дход¤ть до кожноњ кл≥тини орган≥зму. Ѕджола, скорочуючи та поширюючи черевц¤, осв≥жаЇ пов≥тр¤ в м≥шечках, збагачуючи його киснем. ” спок≥йному стан≥ бджола робить близько 20 дихальних рух≥в черевц¤ за хвилину, а п≥сл¤ льоту њх число доходить до 120-150. «имою к≥лограм бдж≥л потребуЇ близько 4 л пов≥тр¤ на годину, вл≥тку Ц20 л, а при особливо сильному збудженн≥ Ц у 140 раз≥в б≥льше, н≥ж взимку. ÷ю особлив≥сть бдж≥л треба враховувати при коч≥вл≥. Ѕджоли б≥льше, н≥ж люди чи тварини, витривал≥ до складу пов≥тр¤. ¬они витримують зб≥льшенн¤ концентрац≥њ вуглекислого газу до 10 % ≥ зменшенн¤ кисню до 4%. ”с≥ ц≥ б≥олог≥чн≥ властивост≥ бдж≥л мають велике значенн¤ ≥ повинн≥ враховуватись при њх догл¤д≥ та утриманн≥.

ќргани вид≥ленн¤. ” бдж≥л функц≥ю орган≥в вид≥ленн¤ виконують мальп≥г≥Їв≥в судини, через ¤к≥ вивод¤тьс¤ з орган≥зму р≥дк≥ продукти розкладу поживних речовин.

ћальп≥геЇв≥ судини Ц це трубочки завдовжки близько 20 мм, завтовшки 0,1-0,01 мм, ст≥нки ¤ких складаЇтьс¤ з одного шару кл≥тин, що здатн≥ вбирати з кров≥ р≥дк≥ продукти розкладу поживних речовин ≥ пропускати њх у порожнину судини. ÷их судин у бджоли 80-100 ≥ б≥льше. ¬они мають вит≥к у кишечник у м≥сц≥, де середн¤ кишка переходить у тонку. –≥дк≥ продукти ≥з мальп≥геЇвих судин потрапл¤ють у кишечник, а зв≥дти разом з орган≥зму.  р≥м того, в орган≥зм≥ бджоли Ї ще дуже багато особливих кл≥тин Ц еноцит≥в, ¤к≥ здатн≥ вбирати з кров≥ непотр≥бн≥ дл¤ орган≥зму речовини ≥ тримати њх у соб≥ до к≥нц¤ житт¤ бджоли.

Ќервова система ≥ повед≥нка бдж≥л.

Ќервова система бджоли под≥л¤Їтьс¤ на центральну, периферичну ≥ вегетативну.

÷ентральна нервова система складаЇтьс¤ з надглоткового (його ще називають мозком) та п≥дглоткового вузл≥в, зТЇднаних м≥ж собою. ¬≥д надглоткового вузла в≥дход¤ть нерви до складних ≥ простих очей та вусик≥в, а в≥д п≥дглоткового Ц до ротових додатк≥в. ¬≥д п≥дглоткового вузла також в≥дходить нервовий ланцюжок вздовж нижньоњ частини усього т≥ла. ÷ей нервовий ланцюжок утворюЇ 7 нервових вузл≥в Ц 2 великих у груд¤х та 5 менших у червц≥. ¬≥д вузл≥в черевного ланцюжка в≥дход¤ть нервов≥ волокна до вс≥х орган≥в т≥ла бджоли. —укупн≥сть цих волокон становить периферичну нервову систему. ”с¤ д≥¤льн≥сть бджоли дуже складна ≥ часто може здатись, що вона Ї осмисленою, св≥домою. ÷е, звичайно, не так. ”с≥ роботи, ¤к≥ б складн≥ вони не були бджоли виконують на основ≥ безумовних та умовних рефлекс≥в.

ќргани чутт¤.

Ѕджоли волод≥ють такими органами чутт¤, ¤к з≥р, нюх, дотик, смак, слух, а також в≥дчутт¤ часу.

«≥р: бджола маЇ троЇ простих ≥ двоЇ складних очей. ѕросте око складаЇтьс¤ з прозороњ л≥нзи, ¤ка виступаЇ горбочком на голов≥. ѕ≥д л≥нзою Ї зоров≥ кл≥тини. ѕо боках зорових кл≥тин Ї п≥гментн≥ кл≥тини, що вбирають боков≥ промен≥ св≥тла. –оль простих очей поки що мало вивчена. —кладн≥ оч≥ бджоли складаютьс¤ з 4-5 тис., а в трутн¤ Ц понад 8 тис. маленьких простих очок.  ожне просте очко (фасетка) складаЇтьс¤ з шестигранноњ прозороњ л≥нзи, кришталевого конусу та кришталевоњ палички, до ¤коњ п≥дходить нерв.  онус та паличка оточен≥ п≥гментними кл≥тинами, що поглинають боков≥ промен≥.  ожне таке очко бачить лише частину предмета, а вс≥ разом огл¤дають широкий прост≥р. “акий з≥р називаЇтьс¤ мозањчним. Ѕджоли розр≥зн¤ють пТ¤ть основних кольор≥в: жовтий, ф≥олетовий, син≥й, синьо-зелений та ультраф≥олетовий. “ому недоц≥льно вживати дл¤ фарбуванн¤ вулик≥в т≥ кольори, ¤к≥ бджоли не розр≥зн¤ють.

Ќюх бджоли мають сильн≥ший, н≥ж людина. ќрганами нюху служать вусики, на ¤ких Ї до 12 тис. нюхових ¤мочок, покритих пористими кришечками. ѕари речовини, ¤к≥ проникають через пори кришечок до нюхових ¤мочок, дають в≥дчутт¤ запаху нервовим кл≥тинам, ¤к≥ п≥дход¤ть туди. Ѕджоли своњх в≥д чужих в≥др≥зн¤ють в основному по запаху, ¤кий вони набриають в≥д з≥браного нектару та в≥д матки, внасл≥док вид≥ленн¤ нею пахучоњ маточноњ речовини.

ƒотик потр≥бний бджолам дл¤ ор≥Їнтуванн¤ у вулику. ќрганом дотику служать вусики, а також волоски та нервов≥ горбочки, розм≥щен≥ на р≥зних частинах т≥ла.

—мак бджоли розр≥зн¤ють ¤зичком та порожниною рота.  оли, наприклад, до одного л≥тра цукрового сиропу додати 0,9 г сол¤ноњ кислоти, то такого корму бджоли споживати не будуть. ÷е значить, що бджоли розр≥зн¤ють кислотн≥сть значно краще, н≥ж людина, а цукрист≥сть та г≥рк≥сть Ц г≥рше.

—лухом бджоли також волод≥ють.

÷е п≥дтверджуЇтьс¤ њхньою повед≥нкою. —приймають бджоли звуков≥ коливанн¤ хордотональними органами, ¤к≥ розм≥щен≥ на гом≥лках передн≥х н≥жок, та джонстоновими, що Ї на других члениках вусик≥в.

∆»““я ≤ –ќЅќ“ј Ѕƒ∆≤Ћ

”с¤ д≥¤льн≥сть робочих бдж≥л под≥л¤Їтьс¤ на два пер≥оди: у вулику та поза вуликом, тобто в пол≥. –ан≥ше вважали, що р≥зн≥ роботи у вулику бджоли виконують посл≥довно, залежно в≥д в≥ку. Ќасправд≥ це не так. Ѕджоли п≥сл¤ народженн¤ мл¤в≥ ≥ де¤кий час не виконують н≥¤коњ роботи, одержуючи корм в≥д ≥нших бдж≥л.  оли ж зм≥цн≥ють, починають виконувати ус≥ домашн≥ роботи, залежно в≥д потреби. ” пер≥од третього Ц пТ¤того дн¤ бджоли обл≥туютьс¤, в на 14-20 день переход¤ть на льотну роботу. «алежно в≥д умов, молод≥ бджоли можуть переходити на льотну роботу або затримуватись на домашн≥х роботах нав≥ть до 40-45 дн≥в. ќтже, под≥л бдж≥л на домашн≥х та польових умовний.

Ћ№ќ“Ќј –ќЅќ“ј Ѕƒ∆≤Ћ

≤нтенсивн≥сть бдж≥л залежить в≥д характеру медозбору, сили бджол¤ноњ с≥мТњ, на¤вност≥ ст≥льник≥в п≥д мед у гн≥зд≥, к≥лькост≥ розплоду, умов погоди та багатьох ≥нших фактор≥в. якщо вз¤ток багатий, а с≥мТ¤ сильна, то в льоту роботу включаЇтьс¤ 50-60% бдж≥л ≥ при цьому вони зд≥йснюють за день по 10-12 ≥ б≥льше вильот≥в.

¬ербувальн≥ танц≥ бдж≥л: не вс≥ льотн≥ бджоли розшукують джерела вз¤тку. ÷≥ обовТ¤зки виконують бджоли розв≥дниц≥, ¤к≥ щоденно першими вил≥тають на пошуки пожитку, а коли його знаход¤ть, то сигнал≥зують ус≥м льотним бджолам с≥мТњ. ” цьому криЇтьс¤ природна доц≥льн≥сть: бджоли сид¤ть дома ≥, ≥ не витрачаючи на льотну роботу безц≥льноњ енерг≥њ та корму, немов би вич≥кують в≥дпов≥дного сигналу.

Ћьотн≥ бджоли, принесений у вулик пилок, сам≥ складають у ком≥рки, а нектар в≥ддають домашн≥м бджолам, ¤к≥ њх зустр≥чають б≥л¤ льотка чи на нижн≥х частинах рамок. ѕричому одна збиральниц¤ в≥ддаЇ нектар трьом-пТ¤тьом бджолам-приймальниц¤м, а т≥ його ферментують ≥ розкладають у ком≥рки дл¤ випаровуванн¤. ўоб ще скор≥ше в≥дбувалось, наповнюють ком≥рки лише на четверту частину глибини, активно вентилюють вулик, зменшують волог≥сть пов≥тр¤ з 70-80%, ¤к це буваЇ звичайно, до 40-50%.

Ѕƒ∆ќЋяЌј —≤ћТя Ц ™ƒ»Ќј Ѕ≤ќЋќ√≤„Ќј ќƒ»Ќ÷я.

Ѕджолам властивий сусп≥льний спос≥б житт¤. ѕовед≥нка, робота ≥ взаЇмозвТ¤зок робочих бдж≥л та ≥нших особин с≥мТњ нагадуЇ Їдиний орган≥зм. “ому, пор¤д з вивченн¤м б≥олог≥њ окремих особин, необх≥дно розгл¤дати ≥ вивчати всю бджолину с≥мТю ¤к Їдину б≥олог≥чну одиницю. —правд≥ ж бо, бджоли вс≥Їю с≥мТю можуть пост≥йно п≥дтримувати у гн≥зд≥ температуру 34-35%, легко переживають сувору зиму, усп≥шно охорон¤ють своЇ гн≥здо. ќдинока бджола цього зробити не може. ќбТЇднуютьс¤ бджоли ¤к Їдиний орган≥зм сп≥льним житлом, м≥сцезнаходженн¤ ¤кого вони запамТ¤товують ≥ завжди до нього повертаютьс¤, на¤вн≥стю запаху, ¤кого надаЇ њ матка, вид≥л¤ючи маточну речовину, використанн¤м вз¤тку, особлив≥стю включенн¤ вс≥х бдж≥л у медозб≥р та ≥н. ƒо того ж бджоли пост≥йно обм≥нюютьс¤ њжею. ј коли гинуть з голоду, то вс≥ разом. ќтже, житт¤ бдж≥л можливе лише с≥мТ¤ми.

–ќ«ћЌќ∆≈ЌЌя Ѕƒ∆≤Ћ

Ѕджоли в с≥мТњ пост≥йно народжуютьс¤ ≥ гинуть. Ќайб≥льше вимираЇ бдж≥л вл≥тку, коли вони посилено працюють на медозбор≥. ўоб в≥дновлювалась сила с≥мТњ, щоденно повинн≥ народжуватись молод≥ бджоли. –озвиваютьс¤ ≥ народжуютьс¤ бджоли в результат≥ в≥дкладанн¤ маткою ¤Їць. „им б≥льше здатна матка в≥дкласти ¤Їць, тим б≥льше народжуватиметьс¤ молодих бдж≥л, тим сильн≥шою буде с≥мТ¤. ћатки бувають свищев≥ та ройов≥. Ћ≥пшими Ї матки ройов≥, бо в них майже завжди краще розвинен≥ статев≥ органи.

” статевих органах матки зароджуютьс¤, розвиваютьс¤ та запл≥днюютьс¤ ¤йц¤.  оли так≥ ¤йц¤ матка в≥дкладаЇ в бджол¤н≥ ком≥рки, то з них розвиваютьс¤ й народжуютьс¤ робоч≥ бджоли. —татев≥ органи матки знаход¤тьс¤ в червц≥ ≥ складаютьс¤ з двох грушовидних ¤Їчник≥в, парного ¤йцепроводу, до ¤кого приЇднаний с≥мТ¤ний м≥хурець (с≥мТ¤приймач) з витоком, п≥хви та ¤йцеклада. яЇчники мають довжину 8 мм та ширину Ц 4,5 мм ≥ займають б≥льшу частину черевц¤ з 150 трубочок кожний. “рубочка под≥лена на 12-13 камер. ” перших камерах ¤Їчник≥в зароджуютьс¤ ¤йцекл≥тини, ¤к≥, просуваючись по трубочках ¤Їчник≥в, обгортаютьс¤ жовтковими кл≥тинами (що Ї кормом дл¤ зародка) та оболонкою з маленьким отвором Ц м≥кроп≥ле.  ожне зр≥ле ¤йце зз останньоњ камери трубочки проходить у парний ¤йцепров≥д ≥ потрапл¤Ї у непарний.  оли матка в≥дкладаЇ ¤йце у бджол¤ну ком≥рку, в момент проходженн¤ по непарному ¤йцепроводу на нього з с≥мТ¤приймача вид≥л¤Їтьс¤ запл≥днююча речовина, в ¤к≥й Ї 8-12 сперматозоњд≥в. « запл≥дненого ¤йц¤ народжуЇтьс¤ робоча бджола, ≥з незапл≥дненого Ц трутень.

1	2	3	4	5

Ќазва: Ѕджоли та продукти бдж≥льництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (4484 прочитано)