–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ƒемограф≥чн≥ проблеми людства

¬ ”крањн≥ визначено в≥к початку трудовоњ д≥¤льност≥ Ч 16 рок≥в, а виходу на пенс≥ю Ч 55 рок≥в дл¤ ж≥нок ≥ 60 рок≥в дл¤ чолов≥к≥в. ѕрактично у трудов≥й д≥¤льност≥ бере участь трохи ≥нший контингент, бо продовжуЇ працювати частина ос≥б пенс≥йного в≥ку, але де¤к≥ категор≥њ (напри≠клад, в≥йськовослужбовц≥) до трудових ресурс≥в не зараховуютьс¤.

—ередн≥й в≥к мешканц¤ ”крањни Ч 36,5 року, але водночас в≥к м≥ського жител¤ становить 34,8, а сел¤нина Ч 39,8 року. Ќаймолодше населенн¤ у «акарпатськ≥й област≥ Ч 32,3 року, найстар≥ше Ч у ¬≥нницьк≥й Ч 38,9. —ередн≥й в≥к мешканц¤ ќдещини Ч 35,9 року.

¬ працездатному в≥ц≥ знаходитьс¤ 55,8% населенн¤ ”крањни (на 1 с≥чн¤ 1996 р.). Ќайб≥льша питома вага ос≥б працездатного в≥ку Ч в ќдеськ≥й (57,6), ’арк≥вськ≥й (57,2), ≤ «апор≥зьк≥й (57,2) област¤х та в јвтономн≥й республ≥ц≥  рим (57,5). Ќайнижчий показник Ч в „ерн≥г≥вськ≥й област≥ (51,3). Ќезважаючи на те, що питома вага ос≥б пра≠цездатного в≥ку досить висока, ситуац≥¤ з трудовими ре≠сурсами в ”крањн≥ непроста. ќсновна маса трудових ре≠сурс≥в ”крањни працюЇ у сфер≥ матер≥ального виробництва (63,4%). „астка галузей непродуктивноњ сфери нижча, н≥ж в економ≥чно розвинутих крањнах ™вропи та ѕ≥вн≥чноњ јмерики.

«агальна к≥льк≥сть трудових ресурс≥в ”крањни становить близько «ќ млн чол. (1996 р.).

–≥вень квал≥ф≥кац≥њ трудових ресурс≥в ”крањни досить високий. ÷е випливаЇ з р≥вн¤ осв≥ти прац≥вник≥в: питома вага фах≥вц≥в з вищою та середньою спец≥альною осв≥тою у народному господарств≥ становить 28,7%. ѕрактично вс≥ особи працездатного в≥ку письменн≥, що властиво лише високорозвинутим крањнам св≥ту.“еритор≥альне розм≥щенн¤ населенн¤ т≥сно пов'¤зане з економ≥чними й природними передумовами розм≥щенн¤ виробництва.  ращ≥ ірунтово-кл≥матичн≥ умови спри¤ють б≥льш≥й продуктивност≥ с≥льського господарства, тому на одиниц≥ територ≥њ може прохарчуватись б≥льше населенн¤.

ƒо самого початку XX ст. с≥льське господарство було пров≥дною галуззю в б≥льшост≥ крањн св≥ту, ≥ тому населенн¤ концентрувалось у рег≥онах з високою природною продуктивн≥стю земл≥: сх≥дн≥ райони  итаю, ≤нд≥¤, ѕ≥вденно —х≥дна јз≥¤, «ах≥дна ™вропа, л≥состепова зона —х≥дноњ ™вропи. ÷ентральна јмерика, долина р≥чки Ќ≥л, плато —х≥дноњ та ѕ≥вденноњ јфрики тощо. ≤ нин≥ щ≥льн≥сть населенн¤ там достатньо висока.

3 розвитком промислового виробництва, особливо обробноњ промисловост≥, залежн≥сть розселенн¤ в≥д природних умов почала слабшати. Ћише добувна промислов≥сть центруЇ населенн¤ у м≥сц¤х видобутку корисних копалин: у ƒонбас ≥  ривор≥зький басейн, ”рал, –урський басейн тощо.

” друг≥й половин≥ XX ст. населенн¤ економ≥чно розвинутих крањн маЇ тенденц≥ю концентруватись у рег≥онах з м'¤ким кл≥матом, проте це вже пов'¤зано не з р≥льництвом, а з т¤ж≥нн¤м до комфорту. —л≥дом за населенн¤м пересуваЇтьс¤ й виробництво. «окрема, цей фактор впливаЇ певною м≥рою на прискорений розвиток штату  ал≥форн≥¤ в —Ўј.

«алежно в≥д структури економ≥ки у де¤ких крањнах щ≥льн≥сть населенн¤ визначаЇтьс¤ передус≥м с≥льським населенн¤м, в ≥нших Ч м≥ським. Ќайчаст≥ше на ірунт≥ чималих ресурс≥в згодом розвиваЇтьс¤ обробна промислов≥сть, ≥ щ≥льн≥сть населенн¤ стаЇ насл≥дком д≥њ обох фактор≥в.

«а впливом фактор≥в розселенн¤ наша крањна д≥литьс¤ на три рег≥они, ¤к≥ майже зб≥гаютьс¤ з економ≥чними районами. ” ƒонецько-ѕридн≥провському район≥ розселенн¤ зумовлено передус≥м промисловим розвитком. ќсобливо щодо цього вид≥л¤ютьс¤ ƒонбас,  ривор≥жж¤, —ереднЇ ѕри≠дн≥пров'¤, ’арк≥вська область. «ах≥дно-”крањнський район б≥льшою м≥рою зазнав впливу фактора с≥льського розсе≠ленн¤, бо промислове виробництво запанувало тут пор≥в≠н¤но п≥зно. ” ѕ≥вденному район≥ вплив обох фактор≥в при≠близно ур≥вноважений.

якщо не враховувати держав-м≥ст ≥ др≥бних за терито≠р≥Їю крањн, то найб≥льшу в св≥т≥ щ≥льн≥сть населенн¤ ма≠ють: Ѕангладеш (818 чол./км2), Ѕахрейн (784), ѕуерто-–≥ко (410), Ћ≥ван (292), –еспубл≥ка  оре¤ (449), Ѕельг≥¤ (325), Ќ≥дерланди (375 чол./км2). Ќайменшу щ≥льн≥сть населен≠н¤ мають: ћонгол≥¤ (1,5 чол./км2), ≤сланд≥¤ (2,6), Ћ≥в≥¤ (3),  анада (3), јвстрал≥¤ (2,3 чол./км2).

–озселенн¤ т≥сно пов'¤зане з м≥грац≥¤ми. ќсновн≥ види м≥грац≥й Ч зовн≥шн≥ й внутр≥шн≥. ќстанн≥, у свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на м≥жрайонн≥ м≥грац≥њ та м≥грац≥њ м≥ж м≥с≠том ≥ селом. «овн≥шньою називаЇтьс¤ м≥грац≥¤ населенн¤ м≥ж крањнами. Ћюди, ¤к≥ вињзд¤ть з крањни, називаютьс¤ ем≥грантами, а ¤к≥ прињзд¤ть Ч ≥мм≥грантами. Ќайб≥льш ≥нтенсивн≥ потоки м≥грац≥њ спостер≥гаютьс¤ сьогодн≥ з крањн ѕ≥вн≥чноњ јфрики, ѕ≥вденно-—х≥дноњ та ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ Ч до крањн «ах≥дноњ ™вропи, з крањн Ћатинськоњ јме≠рики та ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ Ч до —Ўј, з ”крањни, Ѕ≥ло≠рус≥, –ос≥њ Ч до —Ўј, ‘–Ќ та ≤зрањлю. « внутр≥шньоњ м≥грац≥њ найб≥льшу ц≥кав≥сть становить переселенн¤ з села до м≥ста.

«б≥льшенн¤ питомоњ ваги м≥ського населенн¤ й зростан≠н¤ соц≥ально-економ≥чноњ рол≥ м≥ст називаЇтьс¤ урбан≥за≠ц≥Їю. ” де¤ких економ≥чно розвинутих крањнах св≥ту цей процес майже завершивс¤, ≥ в≥дсоток м≥ського населенн¤ с¤гнув високих позначок ≥ дал≥ майже не п≥двищуЇтьс¤.

¬ ”крањн≥ показник урбан≥зац≥њ становить 68%. Ќайви≠щий в≥дсоток м≥ського населенн¤ в ”крањн≥ Ч у ƒонецьк≥й (90%), ƒн≥пропетровськ≥й (84%), Ћуганськ≥й (87%) та ’ар≠к≥вськ≥й (79%) област¤х. Ќайнижчий Ч у „ерн≥вецьк≥й, “ерноп≥льськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й та «акарпатськ≥й об≠ласт¤х (41Ч43%). ћ≥ське населенн¤ б≥льш зосереджене у промислових районах ƒонбасу й ѕридн≥пров'¤. «ах≥дн≥ рег≥они ”крањни недостатньо урбан≥зован≥.

ѕон¤тт¤ урбан≥зац≥њ т≥сно пов'¤зане з системами роз≠селенн¤ населенн¤ Ч територ≥альне ц≥л≥сними ≥ функц≥о≠нально взаЇмопов'¤заними сукупност¤ми поселень. ƒва ос≠новних типи поселень Ч м≥ськ≥ й с≥льськ≥ мають ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ щодо функц≥ональноњ структури й людност≥, причому функц≥ональна характеристика Ї вир≥шальною при визначенн≥ типу поселенн¤. ¬иникненн¤ й розвиток сис≠тем розселенн¤ Ч це насл≥док територ≥ального розпод≥лу прац≥.  ожне поселенн¤ в систем≥ виконуЇ своњ соц≥ально-економ≥чн≥ функц≥њ.

ƒл¤ системи розселенн¤ характерн≥ т≥сн≥ внутр≥шн≥ зв'¤з≠ки м≥ж њњ елементами (поселенн¤ми), що вт≥люЇтьс¤ в ≥нтен≠сивн≥ м≥жселенн≥ потоки: виробнич≥, культурн≥, ≥нформарц≥йн≥ тощо.

«а ступенем розвитку й територ≥альним охопленн¤м системи розселенн¤ под≥л¤ютьс¤ на локальн≥ й рег≥ональн≥. Ћокальн≥ системи охоплюють в≥дносно невелику територ≥ю (в ”крањн≥ Ч звичайно область або нав≥ть њњ частину).  ритер≥Їм межуванн¤ такоњ системи Ї показник транспорт≠ноњ доступност≥, ¤кий визначаЇ в≥дстань (у годинах) в≥д центру системи до њњ крайнього поселенн¤; дл¤ регул¤рних поњздок населенн¤ в один к≥нець ц¤ в≥дстань не повинна перевищувати 1,5 години. Ћокальн≥ системи дають змогу активного сп≥лкуванн¤ людей, спри¤ють найб≥льш ≥нтенсивним економ≥чним зв'¤зкам м≥ж об'Їктами системи. ÷ентром локальноњ системи Ї найб≥льше багатофункц≥ональне м≥сто. Ќавколо нього групуютьс¤ м≥ста ниж≠чих ранг≥в; так утворюЇтьс¤ м≥ська агломерац≥¤. —≥льськ≥ поселенн¤, що вход¤ть в систему, також ранжируютьс¤ за величиною ≥ функц≥ональним призначенн¤м (центри адм≥н≥стративних район≥в, с≥льськогосподарськ≥ центри, селища при фермах тощо).

–ег≥ональн≥ системи розм≥щуютьс¤ на досить великих територ≥¤х; в ”крањн≥ вони включають поселенн¤ дек≥лькох областей. „асто базою дл¤ формуванн¤ рег≥ональних систем розселенн¤ виступають “¬  (¤к, наприклад, дл¤ ƒонецькоњ рег≥ональноњ системи, що охоплюЇ ƒонбас), Ќайб≥льше м≥сто рег≥ону, найскладн≥ше в функц≥ональному в≥дношенн≥, набуваЇ значенн¤ рег≥онального центру. ≤нод≥ рег≥ональна система може мати дек≥лька центр≥в, ¤кщо вони прим≥рно р≥внозначим≥.

Ќайб≥льшою формою розселенн¤ Ї мегапол≥с, що виникаЇ у раз≥ зрощуванн¤ дек≥лькох агломерац≥й. ћегапол≥си можуть прост¤гатись на сотн≥ к≥лометр≥в; проте вони не ¤вл¤ють ц≥лковиту м≥ську забудову територ≥њ, њњ "гал¤ви≠ни" можуть бути зайн¤т≥ селами, рекреац≥йними об'Їкта≠ми тощо. Ќайб≥льш≥ мегапол≥си св≥ту: "Ѕосваш" Ц м≥ж американськими м≥стами Ѕостоном ≥ ¬ашингтоном; "„ип≥тс" Ч м≥ж „икаго й ѕ≥ттсбургом; "—ансан" Ч м≥ж —ан-‘ранциско й —ан-ƒ≥Їго; “ихоокеанське узбережж¤ м≥ж “ок≥о й ќсакою; район нижньоњ теч≥њ р. –ейн (Ќ≥дерлан≠ди Ч Ќ≥меччина).

–озселенн¤ й виробництво мають пр¤мий та зворотн≥й зв'¤зок. ƒовгий час дом≥нуючим фактором було виробниц≠тво, ¤ке зумовлювало певну систему розселенн¤. ≤ сьогодн≥ с≥льське господарство й г≥рнича промислов≥сть, наприклад, локал≥зують поселенн¤. јле п≥д впливом Ќ“ѕ велик≥ м≥ста "прит¤гують" виробництво до себе. «осереджен≥сть в м≥стах науково-досл≥дних заклад≥в, вуз≥в, великого контингенту висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в спри¤Ї розм≥щенню в них наукоЇмних виробництв, формуванню потужних ≥нформа≠ц≥йних центр≥в.

ѕодальший розвиток систем розселенн¤ веде до њх транс≠формац≥њ. ƒруга половина XX ст. в≥дзначаЇтьс¤ зменшенн¤м населенн¤ багатьох великих м≥ст (Ќью-…орк, Ћондон);

водночас швидко зростаЇ њх прим≥ське оточенн¤: м≥ста-су≠путники, ¤к≥ перетворюютьс¤ чи на "м≥ста-спальн≥", чи на промислов≥ додатки великих м≥ст. ћ≥сто-центр "розванта≠жуЇтьс¤" в≥д надм≥рноњ к≥лькост≥ виробничих об'Їкт≥в ≥ населенн¤. ѕроте посилюютьс¤ його зв'¤зки ≥з ≥ншими поселенн¤ми агломерац≥њ. “акий процес маЇ назву субур-бан≥зац≥њ. “аким чином, урбан≥зац≥¤ переходить на вищий щабель.

Ќац≥ональни≥ склад населенн¤ не в≥д≥граЇ вир≥шальноњ рол≥ в економ≥ц≥, хоча де¤к≥ нац≥ональн≥ аспекти треба враховувати у певних економ≥чних ситуац≥¤х. ƒо них в≥д≠нос¤тьс¤: ступ≥нь етн≥чноњ однор≥дност≥ у крањн≥, нац≥о≠нальн≥ традиц≥њ у трудов≥й д≥¤льност≥, р≥вень нац≥ональноњ культури, спос≥б житт¤, темперамент тощо.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒемограф≥чн≥ проблеми людства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (14772 прочитано)