–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≈нергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ

сировину або введенн¤ плати за забрудненн¤ навколишнього середовища Ц дл¤ п≥дприЇмств це стимул, щоб вкласти кошти у потр≥бне обладнанн¤ та п≥дготовку кадр≥в.

ћодерн≥зац≥¤ технолог≥й на п≥дприЇмств≥ чи орган≥зац≥¤ контролю за викидами може значно знизити њх концентрац≥ю ≥ об¢Їм. ќсобливо перспективн≥ ус≥ низьковитратн≥ та малов≥дходн≥ технолог≥њ. √арн≥ приклади застосуванн¤ цих заход≥в можна знайти в так≥й галуз≥ ¤к очистка питних вод. «вичайна х≥м≥чна або б≥олог≥чна очистка даЇ можлив≥сть у багато раз≥в зб≥льшити об¢Їм води дл¤ њњ повторного використанн¤ на п≥дприЇмств≥. ѕри цьому знижуЇтьс¤ к≥льк≥сть виток≥в, а також к≥льк≥сть твердих та орган≥чних частинок, що потрапл¤ють разом ≥з ст≥чними водами у р≥чки.

“ехнолог≥¤ регенерац≥њ може застосовуватис¤ ≥ дл¤ твердих в≥дход≥в металург≥йних п≥дприЇмств, електростанц≥й та шахт.

 онтроль в к≥нц≥ технолог≥чного циклу при пом≥рних витратах. —тандартним прикладом под≥бних заход≥в Ї встановленн¤ б≥льш ефективних пилових ф≥льтр≥в на металург≥йних та металообробних заводах з метою зменшенн¤ викид≥в метал≥чного пилу разом з топковими газами. ¬елика к≥льк≥сть п≥дприЇмств кольоровоњ металург≥њ в ÷ентральн≥й та —х≥дн≥й ™вроп≥ Ц джерела шк≥дливих викид≥в свинцевого, цинкового, н≥келевого, кадм≥Ївого та ≥нших вид≥в метал≥чного пилу, ¤кий завдаЇ суттЇвоњ шкоди здоров¢ю людей, що живуть поблизу. Ќа в≥дм≥ну в≥д цього, пилов≥ ф≥льтри та ≥нш≥ засоби, що застосовуютьс¤ в —Ўј на п≥дприЇмствах ≥з виплавленн¤ свинцю, наст≥льки ефективн≥, що у тих, хто живе на в≥ддал≥ 1 км в≥д п≥дприЇмства, к≥льк≥сть свинцю у кров≥ не вища за ту, що мають мешканц≥ ≥нших штат≥в. ѕод≥бну картину можна бачити при анал≥з≥ аналог≥чних проблем, пов¢¤заних з викидами бензолу та ≥нших токсичних орган≥чних в≥дход≥в в≥д п≥дприЇмств нафтопереробноњ та х≥м≥чноњ промисловост≥. Ќеможливо радикально скоротити об¢Їм шк≥дливих викид≥в, але значних зм≥н на краще можна дос¤гти, ¤к правило, за рахунок невеликих витрат.

“аким чином, ≥нвестиц≥њ в основн≥ фонди лише один ≥з способ≥в пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤ економ≥чними новац≥¤ми. јле жодн≥ внески в б≥льш досконале виробництво чи еколог≥чний контроль не вир≥шать проблеми охорони довк≥лл¤ у крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, ¤кщо вони не будуть доповнен≥ ефективним кер≥вництвом та експлуатац≥Їю.

« ≥ншого боку, можна дос¤гнути значного прогресу при м≥н≥мальних витратах ресурс≥в, ¤кщо просто забезпечити належне кер≥вництво п≥дприЇмством, ефективну експлуатац≥ю його обладнанн¤, функц≥онуванн¤ заход≥в еколог≥чного контролю в≥дпов≥дно з техн≥чними умовами та швидку л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в шк≥дливих викид≥в. «начною м≥рою цей процес залежить в≥д ступеню в≥дпов≥дальност≥ за доручену справу та бажанн¤ дос¤гти кращих показник≥в у справ≥ охорони довк≥лл¤.

“ак, наприклад, так≥ загалом трив≥альн≥ кроки, ¤к донесенн¤ до широкого загалу дос¤гнень п≥дприЇмств або робочих колектив≥в сфер≥ пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤ можуть принести велик≥ прибутки. ¬се сказане вище означаЇ, що ≥нвестиц≥њ мають п≥дсилюватис¤ видатками на орган≥зац≥ю правильноњ управл≥нськоњ д≥¤льност≥, навчанн¤ персоналу тощо.

7. ѕроблеми та перспективи функц≥онуванн¤ .

«астосуванн¤ попередньо≥зольованих труб ¤к в≥домо, забезпечуЇ значну економ≥ю паливно Ценергетичних ресурс≥в , суттЇво зближуЇ кап≥тальн≥ та матер≥льн≥ витрати на ремонт та прокладанн¤ нових мереж , вир≥шуЇ соц≥альн≥ проблеми , повТ¤зан≥ з в≥дключенн¤м тепла та гар¤чоњ води. ¬икористанн¤ при цьому труб в≥тчизн¤ного виробництва Ц додатковий зиск державного маштабу ( значно нижча ц≥на , нов≥ робоч≥ м≥сц¤ , надходженн¤ до державного бюджету ). ѕри позитивному вир≥шенн≥ ц≥Їњ проблеми в наш≥й держав≥ прот¤гом найближчих 2-3 рок≥в р≥чна економ≥¤ могла б оц≥нювати сотн¤ми м≥льйон≥в долар≥в —Ўј . ўе на початкуминулого року нами в≥дзначалось, що ”крањна по використанню попередньо≥зольованих труб суттЇво випереджуЇ вс≥ крањни —Ќƒ. ¬же тод≥ ≥снували потенц≥йн≥ можливост≥ почати виробництво принаймн≥ у 7-9 в≥тчизн¤них п≥дприЇмст . Ѕ≥льш≥сть потенц≥йних споживач≥в ц≥Їњ продукц≥њ розум≥ли њњ значн≥ переваги ≥ вишукували кошти дл¤ проведенн¤ ремонт≥в та буд≥вництва теплових мереж по нов≥й технолог≥њ .ќднак економ≥чна ситуац≥¤ та ф≥нансовий стан ¤к п≥дприЇмств-споживач≥в попередньо≥зольованих труб . так ≥ крањни в ц≥лому прот¤гом року швидкими пемпами пог≥ршувались . ¬ результат≥ б≥льш≥сть з них знову була змушена УзекономитиФ ≥ провести тепло≥зол¤ц≥ю з використанн¤м м≥нвати або ≥нших тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в , а то й взагал≥ прнокласти теплов≥ мереж≥ без жодноњ ≥зол¤ц≥њ .“ут можна знову нар≥кати на в≥дсутн≥сть економ≥чних важел≥в чи приватного власника , але тим з м≥сц¤ не зрушиш . Ќа нарадах й оф≥ц≥йних зуср≥чах кер≥вники та фах≥вц≥ р≥зно р≥вн¤ не раз вже висловлювались , що в першу чергу потр≥бно зробити , щоб забезпечити позитивн≥ зрушенн¤ в цьому питанн≥ . ѕотр≥бно прийн¤ти за участю ћ≥ненерго , ƒержбуду , ƒержкоменергозбереженн¤ та ƒержстандарту в≥дпов≥дне р≥шенн¤ про виключне застосуванн¤ при прокладц≥ чи ремонтах теплових мереж попередньо≥зольованих ѕѕ” труб .Ќеобх≥дн≥ передумови дл¤ прийн¤тт¤ такого р≥шенн¤ в наш≥й крањн≥ в основному забезпечен≥ : обс¤ги планового виробництва попередньо≥зольованих труб переважають ф≥нансов≥ можливост≥ споживач≥в , б≥льше того , можуть бути за короткий час нарощен≥; розробка нормативно-техн≥чноњ документац≥њ завершуЇтьс¤ ; функц≥онують структури дл¤ проведенн¤ атестац≥њ та сертиф≥кац≥њ продукц≥њ . ѕ≥дготовку в≥дпов≥дних матер≥ал≥в щодо метод≥в прокладки теплових мереж повинна вз¤ти на себе јсоц≥ац≥¤ украњнських виробник≥в тепло≥зольованиз труб .

ўо стосуЇтьс¤ можливостей нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва , то 2001 р≥к можна вважати втраченим . –азом з тим наша б≥дн≥сть призвела до по¤ви ще одн≥Їњ негативноњ тенденц≥њ в практичному використанн≥ попернедньо≥зольованих труб , а саме до по¤ви так званих Угаражних технлог≥й У њх виробництва .ƒе¤к≥ виробництва , створен≥ чи наближен≥ до п≥дприЇмств тепловоњ комунальноњ енергетики , займаютьс¤ тепло≥зол¤ц≥Їю вироб≥в дл¤ теплових мереж , так би мовити , дл¤ власних потреб з порушенн¤м багатьох технолог≥чних та нормативних принцип≥в .Ќа виробництв≥ закуповуЇтьс¤ ≥ встановлюЇтьс¤ устаткуванн¤ , ¤ке не забезпечуЇ технолог≥чних параметр≥в при формуванн≥ ѕѕ” , через в≥дсутн≥сть досв≥ду ≥ необх≥дного устаткуванн¤ не проводитьс¤ вх≥дний контроль сировини та матер≥ал≥в ≥ в≥дпов≥дно , контроль готовоњ продукц≥њ . як правило , сировина та матер≥али купуютьс¤ найдешевш≥ , сумн≥вного походженн¤ ≥ ¤кост≥ , виробництво не атестоване , продукц≥¤ не маЇ в≥дпов≥дних сертиф≥кат≥в , в≥дсутн¤ технолог≥чна документац≥¤ . « досв≥ду екслуатац≥њ попередньо≥зольованих труб в Ївропейських крањнах в≥домо , що недотриманн¤ належноњ ¤кост≥ будь-¤кого з елемент≥в тепловоњ мереж≥ нанос¤ть значну шкоду .

ƒо позитивних ознак ринку можна в≥днести зн¤тт¤ п≥льг дл¤ щакордонних ф≥рм ( зокрема , по сплат≥ ѕƒ¬ ) , внасл≥док чого значно вищ≥ ц≥ни зробили њх неконкурентноздатними .ѕоказовим Ї р¤д внутр≥шн≥х тендер≥в , ¤к≥ виграло “зќ¬ У ≤“≈ ќ У на початку 2000 р. у ф≥рми ј¬¬ . —еред таких обТЇкт≥в , в першу чергу , сл≥д в≥дзначити маг≥стральну тепломережу ƒ530 мм довжиною 1500 м дл¤ п≥дприЇмства У  оломи¤теплоенерго У ; комплектн≥ поставки дл¤ прокладки теплових мереж д≥аметром в≥д 219 мм до 720 мм зальною довжиною понад 2 км дл¤ п≥дприЇмства Уѕсихоневролог≥чноњ та онколог≥чноњ л≥карн≥ У м. ≤вано-‘ранк≥вськ ; крупн≥ поставки труб ≥ комплектуючих дл¤ теплових мереж ≥ , що найважлив≥ше , тепло≥зрольованих пол≥проп≥ленових труб дл¤ гар¤чого водопостачанн¤ дл¤ п≥дприЇмства У  ос≥втеплоенерго У .Ќа початку 2000 р. “зќ¬ У≤“≈ ќ Ф вввело в експлуатац≥ю виробнич≥ потужност≥ , що дозвол¤ють тепло≥золювати труби , фасонн≥ вироби , арматуру та компенсатори д≥аметром до 1020 мм . ƒл¤ тепло≥зол¤ц≥њ стик≥в використовуютьс¤ переважно термоусадков≥ муфти виробництва кращих Ївропейських ф≥рм , над≥йн≥ в експуатац≥њ , з дуже просою технолог≥Їю монтажу , в≥дносно дешев≥ .

ќднак , попри ц≥ здобутки необх≥до звернути увагу на ще одне важливе дос¤гненн¤ “зќ¬Ф≤“≈ ќФ , ¤ке пол¤гаЇ в освлЇнн≥ технолог≥њ тепло≥зол¤ц≥њ пол≥етиленових ≥ пол≥проп≥ленових труб . «окрема , пол≥проп≥ленов≥ труби з наступними характеристиками : тепмпература експлуатац≥њ до 95∞— ; робочий тиск до 2,0 ћѕа ; ф≥з≥олог≥чна нецтральн≥сть ; в≥дсутн≥сть солев≥дкладень на поверхн≥ ; асортамент в≥д ƒу 20 до ƒу 325 Ї в значн≥й м≥р≥ У новинкою У дл¤ наших еслуатац≥йник≥в ≥ можуть усп≥шо викорисовуватись дл¤ прокладки та ремонту маг≥стралей гар¤чоњ води , довжина ¤ких в ”крањн≥ у звТ¤зку з надм≥рнем р≥внем централ≥зац≥њ теплопостачанн¤ Ї одн≥Їю ≥з найб≥льших в ™вроп≥ . Ќова технолог≥¤ маЇ р¤д переваг емалюванн¤ , зокрема набагато вища ( не менше 30 рок≥в ) довгов≥чн≥сть ( при емалюванн≥ сталевих труб ≥снуЇ небезпека ≥нтенсивних процес≥в локальноњ короз≥њ в м≥сц¤х скол≥в та тр≥щин , зумовлених транспортуванн¤м , зваркою стик≥в ≥ т.п.) простота ≥ технолог≥чн≥сть монтажу при прокладу≥ теплопровод≥в ( дешеве пересуванн¤ устаткуванн¤ ) . ѕри приблизно р≥вних ц≥нах на емальован≥ ≥ пол≥проп≥ленов≥ труби , останн≥ найближчим часом вит≥сн¤ть сталев≥ при буд≥вництв≥ трубопровод≥в гар¤чого водопостачанн¤ . ƒо реч≥ , вс≥ розвинут≥ крањни св≥ту п≥шли у ц≥й галуз≥ саме по шл¤ху використанн¤ пластмасових труб , вин¤тком сьогодн≥ Ї –ос≥¤ ≥ ”крањна , де залишилис¤ виробнич≥ потужност≥ емалюванн¤ з час≥в —–—– .

“зќ¬ У ≤“≈ ќ У було створене ≥ продовжуЇ розвиватис¤ в результат≥ виконанн¤ державного ≥нновац≥йного проекту У –ег≥ональний центр теплог≥дро≥зольованих труб У . Ќа початку 2001 року вс≥ орган≥зац≥њ ≥ п≥дприЇмства , причинен≥ до створенн¤ першого в ”крањн≥ виробництва попередньо≥зольованих труб , обТЇдналис¤ в корпорац≥ю У ≈Ќ≈–√ќ–≈—”–— У наведено в таблиц≥. є

“аблиц¤ є

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈нергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4233 прочитано)