Розміщення продуктивних сил > Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України

Товари, що iмпортуються на територiю України, пiдлягають обов'язковiй сертифiкацii. на предмет ix вiдповiдностi фармакологiчним, санiтарним, фiтосанiтарним, ветеринарним та екологiчним нормам.

Загальна тривала економiчна криза в Укрвїні негативно впливає i на стан зовнiшньої торгiвлi. Нинiшнiй обсяг експорту невiдповiдає можливостям вiтчизняних товаровиробникiв i не забезпечує потреб держав и у валютних надходженнях, необхiдних для стабiлiзацiї економiки, зниження рiвня iнфляцiї та бюджетних витрат. За даними Державного комітету статистики України, у 1998 р. експорт становив $ 16,4 млрд, що на $ 2,6 млрд менше, нiж у 1997 р.

Кpiм того, дуже неефективною є структура експорту - понад 70% йога становлять сировина, матерiали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефiцитнi ресурси i продаються на cвітовому ринку майже за демпiнговими цiнами. Haвіть з країнами близького зарубiжжя Україна має вiд'ємне сальдо балансу на продукцiю виробничо-технiчного призначення. Негативне сальдо в торгiвлi з цими країнами зберiгається по енергоносiях, прокату кольорових металiв, целюлозi, деревинi, каучуку, акумуляторах тощо. У свiтовий eкoнoмiчний простiр Україна iнтегрусться в ролi сировинного придатка. Аджеупродовж ocтaттix poків експорт машинно-технiчних тoвapiв у загальному балансi становив 10-20 %, а piвeнь експорту такої caмoї готової продукцiї у cвіті - понад 50 %.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть України, зрозумiло, потребує докорiнної перебудови. Насамперед необхiдно обмежити обсяг експорту сировини i пiдвищити в ньому частку продукцiї обробних галузей, а також удосконалити структуру iмпорту. Реальними основними експортерами кoнкуpeнтної на cвітовому ринку продукцiї можуть швидко стати вiтчизнянi пiдприємства вiйськово-промислового комплексу, на як їх зосередженi високоякiсне обладнання, сучасна технологiя, високо квалiфiкованi фахiвцi.

У товарнiй структурі вивозу переважають вироби чорної металургiї, залiзна руда i кокс, продукти харчової промисловостi. Промисловий потенцiал України достатнiй для надходження валюти, необхiдної для сплати державного зовнiшнього борту, закупiвлi найнеобхiднiшого iмпорту та оплати iнших загальнодержавних потреб. Реалiзацiя цього потенцiалу можлива за вiдповiдної пропускної здатності транспортної iнфраструктури, сприятливої соцiально-полiтичнoї i npaвової ситуації та здатностi зовнiшньоторгових органiзацiй, iнших виконавчих структур до реалiзацiї продукції.

Експортно-iмпортнi операції здiйснюються як на валютнiй основі, так i у формi клiрингу - системи безготiвкових розрахункiв, якi грунтуються на залiку взаємних вимог i зобов'язань i здiйснюються через банки або спецiальнi розрахунковi палати (перша створена в Лондонi в 1775р.). Використовуються також бартернi операцi, тобто операцi безпосереднього обмiну товарами. Иайбiльш поширеним був бартер в Україні в 1992 р. (майже 50% загального товарообороту). Однак при такому товарообмiнi Україна втрачала великi кошти через нееквiвалентний вартiсний обмiн продовольчих тoвapiв (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильнi матерiали.

Основним напрямком зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток i поглиблення торгово-економiчного спiвробiтництва з державами колишнього СРСР, країнами Схiдної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають численну українську дiаспору. Зовнiшньоторговi органiзацї та iншi виконавчi структури України повиннi не тiльки реалiзовувати продукцiю на традицiйнихринках, а й виходити на нові перспективнi регiони (Азiю, Африку, Латинську Америку та Австралiю).

Нинi спостерiгається певна диверсифiкацiя зовнiшньоекономiчних зв'язкiв з акцентом на країни далекого зарубiжжя: їх частка у торгiвлi товарами зросла вiд 14,6% в eкcnopтi та 15,6% в iмnopтi (1991р.) вiдповiдно до 49,8% i 36,0% (1998р.). Проте зростання експорту у країні далекого зарубiжжя не завжди свiдчить про змiцнення позицiй на захiдних ринках продовольства. Це пояснюсться тим, що у країнах колишнього СРСР обсяг вивезення продуктiв скорочувався швидкими темпами, а по деяких - зростав повiльнiше, нiж загальний експорт цих тoвapiв.

В експорт України у держави далекого зарубiжжя переважають сировина i продукти первинної переробки, тодi як країни сСНД i Балтії закуповують ширший асортимент харчових продуктiв, у тому числi поглиблен_переробки (консерви, ковбаси, борошно, крупи, обсяги вивезення яких до близького зарубiжжя сягають 99% вiд загального Українського експорту).

Нинi товарний експорт та iмпорт Укра'iни характеризуються яскраво вираженою асиметрiсю у бiк Росiйсько'i ФедерацЙ. Це означає збереження монопольної залежностi вiд росiйських ринкiв збуту, особливо вiд джерел постачання iмпортних тoвapiв, серед яких домi-нують eHeproHoci'i.

В ocTaHHi рок и простежусться негативна тенденцiя до витiснення України з окремих ринкiв, насамперед у кpaїнax сид, де вона посiдала ще недавно noмiтнe мiсце (ринки цукру, м'ясних, молочнихпродуктiв тощо).

Намiтилися позитивнi зрушення в eкcnopтi тoвapiв i послуг. Так, з 1993 по 1999 рр. частка йога у cтруктурі ВВП зросла з 26 до 53%. Значною мiрою цьому сприяло вивезення тoвapiв та послуг у країни далекого зарубiжжя, частка яких у 1999р. становила 64%. З 1996р. сальдо України в зовнiшньоторговельному оборотi позитивне.

Україна налагоджує прямi зовнiшньоекономiчнi вiдносини з багатьма країнами cвіту. На початок 1997 р. нашу державу визнали понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичнi вiдносини.

Україна - ще молодий суб'ект зовнiшньої торгiвлi iз зарубiжними країнами, оскiльки у складi колишнього СРСР вона мала обмеженi можливостi для укладання зовнiшньоторговельних контрактів та здiйснення експортно-iмпортних операцiй. Через це в державi не було вiдповiдної iнфраструктури.

За час своєї незалежностi Україна змогла налагодити зовнiш-ньоторговельнi стосунки бiльш як iз 180 країнами cвіту i створити свої торговельно-економiчнi місії у 34 державах европейського, азiатського, афри-канського та американського континентiв.

У країни далекого зарубiжжя ми поставляємо залiзну i марганцеву руди, чорнi метали, устаткування для гiрничо-шахтових, будiвельних, електро-технiчних пiдприємств, засоби автоматизацiї, автомобiлi, прокатнi стани, судна, силовi трансформатори, мaricтpaльнi тепловози, одяг та багато iншої продукції.

За даними Державного кoмітету статистики, у 1998 р. позитивне сальдо Украiни з краiїнами далекого зарубiжжя становило $1807,7 млн. Основна частина експорту України припадає на Європу (45,8%), Азiю (36,6%), Америку (10,6%); найбiльша частка Українського iмпорту - на Європу (72,2%), Азiю (13,8%), Америку (11,8%).

Нi обсяги експорту, нi його структура сьогоднi не можуть задовольнити Україну. Наприклад, у 1998 р. експорт становив $ 16457,2млн. У його структурі переважали сировина, матерiали i товари народного споживання (71,3%), машини й устаткування_(8,7%), iншi товари, в тому числi послуги (2,0%). Отже, необхiдно переорiєнтувати експорт з первинної сировини на нову тexнiку й технологiю, товари високого рiвня переробки, рiзнi послуги.

В Україну з рiзних кpaїн cвіту надходять промислове устаткування, медичне обладнання, рiзнi припади, хiмiчнi товари, джут, цитрусовi, продукцiя легкої промисловостi. Проте для таких тoвapiв, як напої, тютюновi вироби, радiотовари, жувальна гумка i деякi iншi товари широкого вжитку, необхiдно створювати економiчнi бар'єри для того, щоб зменшити дефiцит платiжного балансу i пiдвищити попит на аналогiчну вiтчизняну продукцiю.

7. ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ.

Найтiснiшi економiчнi зв'язки пiдтримує Україна з країнами Схiдної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. Уструктypi вивозу в цi країни переважає продукцiя галузей важкої iндустрiї: руда, чорнi метали, устаткування для гiрничодобувної та металургiйної промисловостi, тепловози, бульдозери, трансформатори, сiльсько-господарськi машини тощо. Тривалий час експортується донецькевугiлля (щорiчнi поставки 3-5 млн. т), що визначається попитом на нього як у колишнiх кpaїнax РЕВ, так i в рядi капiталiстичних держав (Iталії Франції, Єгиптi). Об'єктивною причиною попиту на це вугiлля на Європейському, пiвнiчно-африканському та близькосхiдному ринках є недостатня кiлькiсть на Землi антрацитового палива, яке мaє високу калорiйнiсть, а головне - не димить".

Залiзну руду Україна вивозить до Польщi, Чехії, Словаччини, Угорщини, Руминії, Болгарії та iнші; самородну cipку - в Чехiю, Словаччину, ФРН, Угорщину, Румунiю.

3 країн Схiдної Європи Українаімігрує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хiмiчної, меблево i харчовoї промисловостi, припади, продукцiю хiмiчної промисловостi, рухомий залiзничний склад, судна, автомашини, побутовi електроприпати, медикаменти тощо. (таб. 1)

Україна бере участь також в економiчному спiвробiтництвi з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрiя, Голландiя, Iталiя, Норвегiя, Францiя, Фiнляндiя, ФРН, Швейцарiя, Швецiя, США, Канада, Великобританiя, Японiя та iH.) отримують з Україні промислову продукцiю i промислову сировину: залiзну i марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металiв, графiт, металургiйнета гiрничо - шахтове устаткування, штучнi алмази, велосипеди, металообробнi верстати, припади, автонавантажувачi, а також одяг, олiйне насiння, олiю тощо,

До Великобританiії з України надходять прокат чорних металiв, чавун, руди, феросплави, олiйне насiння, одяг, продукти неорганiчної хiмії; а Україну Великобританiя постачає рiзнi машини, нафтопродукти, парфуми i продукцiю косметики, фармацевтичнi продукти.

До ФРН Україна експортує одяг, чорнi метали, мiдь i вироби з неї, алюмiнiй, котли тощо, а звiдти імпортується рiзнi машини та промислове устаткування, прокат чорних металiв, хiмiчну продукцiю.

До Франції з України вивозиться одяг, олiйне насiння, руди, органiчнi хiмiчнi сполуки, бiлковi речовини, а з Францi"i в УкраУну -авiацiйнi та космiчнi апарати, автобуснi двигуни, котли, обладнаннята механiчнi припади, фармацевтичнi продукти, На французьких суднобудiвних пiдприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства, Українські машино-будiвники виготовили для США унiкальний трансформатор на 500 тис, кiловольтампер, для Фiнляндiї - комплект устаткування для aтoмнoї електростанцiї, значно зменшився експорт металобрухту з України в США. Це пов'язано з широким вжиттям антидемпiнгових заходiв щодо експорту такої продукцiї iз України,

У розвитку зовнiшньоторговельних стосунків України i США noмітне мiсце зайняли переговори державної aвiaкoмnaнії «Авiалiнії України» з транснацiональним консорцiумом «Аiгbus іdustгiе», а також американським концерном «Boeing» про придбання американських лiтакiв, Компанiя «Аiгbus idustгiе» пропонувала поставку лiтакiв типу А-310, А-319, А-340 на вигiдних фiнансових умовах, «Boeing» готовий поставити лiтаки В-767, В-737, Подальшiй активiзацiї зовнiшньої торгiвлi України i США сприяє дiяльнiсть постiйнодiючої урядової комiсії.

3 Китаєм Україна пiдписала низку мiжнародних угод про cniвробiтництво в галузi металургії, енергетики, освоєння космiчного простору. Ще батата poків наша космiчна продукцiя буде конкурентоспроможною на китайському ринку. Торговельний оборот мiж Україною i Китаєм у перспективi може становити $ 2-3 млрд.

Україна бере участь в економiчному спiвробiтництвi також з країнами, що розвиваються. У наданих за часiв СРСР цим країнам кредитах на пiльгових умовах з вiдшкодуванням протягом 10-12 років частка України становила майже $ 18 млрд. Традицiйнi товари експорту кpaїн, що розвиваються, - бавовна, джут, вовна, apaxic, рис, оливкова олiя, натуральний каучук, какао - боби, кава, цитрусовi, тютюн та iн. Україна вивозить до цих кpaїн машини та промислове устаткування. Так, вантажнi автомобiлi Кременчуцького заводу поставляються до Iндії, Латинської Америки, на Близький Схiд; помпи iз Сумського заводу - до Iндil, Пакистану, Сирiї; машини, устаткування, прилади для африканських, азiатських i латиноамериканських кpaїн виготовляють з урахуванням їx роботи в умовах тропiчного клiмату.

Пiдписано угоду про постачання нафти i газу з Ipaну в Україну з цiєю метою створено Українсько - ipaнсько - азербайджанську компанiю, яка у майбутньому має збудувати систему трубопроводiв через Росiю в Україну (по 45% внески - України та Ipaну i 10 % - Азербайджану). Угода розрахована на 15 poків Україна поставлятиме до Ipaну машини та обладнання для гiрничодобувної i металургiйної промисловостi, братиме участь у реконструкцiї металургiйних пiдприємств, дорiг та морських портiв.

Пiдписано угоду мiж Україною i Tунicом про спiвробiтництво в галузi iригацiї, за якаю на тунiських iригацiйних спорудах працювагимуть Укpaoїнcькі фахiвцi. Tунic постачатиме Укpaїні фосфорити

Ocтaннім часом право на здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй надано окремим пiдприємствам i органiзацiям, що сприяло пiдвищенню активностi у зовнiшньоекономiчнiй сферi. Зареестровано бiльш як 30 тис. учасникiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.

В економiчних зв'язках України iз зарубiжними державами використовується науково-технiчне співробітнецтво (торгiвля патентами, лiцензiями, технiчним досвiдом «ноу-хау» тощо), яке сприяє прискоренню темпiв економiчного розвитку, втiленню у практику найновiших технiчних досягнень, рацiональному використанню природних pecypciв, автоматизацiї i механiзацiї технологiчних процесів, скороченню строків будiвництва сучасних пiдприємств, пiдвищенню ефективностi капiталовкладень, розширенню сфери мiжнародних вiдносин. Науково-технiчне спiвробiтництво здiйснюється у формах:

матерiальнiй, тобто через обмiн продукцiєю, насамперед наукоємкою, створеною за найновiшими технологiями;

нематерiальнiй - у виглядi креслень, формул, обмiну iнформацiєю, лiтературою та ін.;

послуг фахiвцiв i технiчного персоналу в галузi менеджменту, маркетингу, контролю за якiстю.

Науково-технiчне кооперування мiж фiрмами здiйснюсться у формi консалтингу (технiчного консультування та експертизи проектів), лiзингу (оренди промислового i науково-дослiдного устаткування).

У зовнiшньоекономiчних зв'язках України використовується i така форма економiчного спiвробiтництва, як кредити. В сучасних умовах нестабiльностi економiчного розвитку Україна зацiкавлена в надходженнi iноземних iнвестицiй в українську економіку. На перспективу Укpaїна зможе надавати цiльовi кредити в нацiональнiй валютi зарубiжним державам, пiдприємствам та iншим споживачам пiд закупiвлю вiтчизняної машинно-технiчної продукцiї. Таке кредитування iноземних споживачiв сприятиме зовнiшньому конвертуванню української грошової одиницi.

Створення спільних підприємств - одна з форм економiчного спiвробiтництва України iз зарубiжними партнерами. Ці пiдприємства дiють самостiйно, надiленi широкими правами для здiйснення експортних та iмпортних операцiй. Спiльнi пiдприємства погоджують цiни на спiльно вироблену продукцiю i укладають вiдповiднi контракти. Їх прибуток розподiляється мiж учасниками пропорцiйно вкладу в статутний фонд. На територiї України дiє понад 2,5 тис. Спiльних пiдприємств. За участю фiрм США створено 120, Нiмеччини - 40, Австрії - 22 та ряду iнших країн. Найбiльше їх у мicтi Києвi (204) та Одеськiй областi (143).

Рiзними є профiлi спiльних пiдприємств. Так, львiвське виробниче об'єднання «Koнвeєp» i болгарсько - угорське товариство «Iнтрасмаш», а також гомельське виробниче об'єднання «Гiдpoaвтоматика» та завод «Данувiя» (Угорщина) уклали договiр про прямi зв'язки щодо спiльного проектування i виробництва автоматизованих транспортно - складських систем i засобiв гiдроавтоматики.

Налагоджує стосунки iз зарубiжними фiрмами Міністерство аграрної полiтики України. Заслуговує на увагу спiвробiтництво з фiрмою BASF (ФРН) у галузi впровадження iнтенсивної технологiї виробництва coї на основі застосування хiмiчних препаратiв фiрми.

Перспективним напрямком розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв є створення спецiальних зон «вiльного підприємства» на територiї України (в районi Одеси, на Закарпаттi та в деяких iнших мiсцях). Taкi зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економiки на основі створення умов для залучення iноземного капiталу.

Прямi iнвестицiї в eкономіку України зросли з $ 483,5 млн. в 1995 р. до $ 2781,7 млн. у 1999 р. Найбiльшими iнвесторами в українську eкономіку є США, Нiдерланди, Нiмеччина, Великобританiя.

У харчову промисловiсть вкладено 21 % вiд загального обсягу iнвестицiй, у внутрiшню торгiвлю - 15,8%, у машинобудування та металообробку - 12,7%.

Великим резервом надходження валюти до України є мiжнародний туризм. Нинi ми приймаємо в себе майже 4 млн iноземних туристiв, або 0,8% світової їx кiлькостi, хоч реально вже тепер могли б обслуговувати до 6 млн. туристiв, що може дати майже $ 1 млрд. прибутку.

Плата за транзитнi залiзничнi, автомобiльнi, повiтрянi перевезення, транспортування нафти i газу разом може давати $ 6 млрд. прибутку щороку.

Експортерам продукцiї наша держава повинна забезпечити юридично-правовий (законодавчi акти, положення, митнi бар'єри тощо), мiжнародно-полiтичний (сприятливi умани для українських експортepiв на мiждержавних переговорах, у мiжнародних органiзацiях тощо) та рекламно-пропагандистський захист. Необхiдно також органiзувати кредитування i пiдтримку експортерiв конкурентних на cвітовому ринку товарів, разом з тим захистивши вiтчизняну eкономіку, виробництво вiд низько якiсних товарів, якi надходять з iнших країн (свiдоцтва, сертифiкати, рiзнi нетарифнi бар'єри).

Створюється система зовнiшньоторгових органiзацiй, представництв, торгових будинкiв та iнших структур, якi на високому органiзацiйному piвнi займатимуться проблемами просування українських товapiв на cвітовому ринку, рекламою та реалiзацiєю продукцiї українських пiдприємств.

Програма дiяльностi Уряду «Реформ и заради добробуту» на 2000 - 2004рр. визначає основні прiоритети зовнiшньоекономiчної дiяльностi i насамперед пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї нацiональної економiки.

З метою диверсифiкацiї джерел постачання нафти та газу в Україну передбачаеться виконання комплексу робiт з будiвництва об'ектiв Європейського нафтотранспортного коридору, газопроводу Тальне-Ізмаїл та визначення маршрутів поставок енергоносіїв з урахуванням інтересів України.

Для поступового входження енергетики України в енергетичний сектор ЄС, збiльшення експорту електричної енергії до країн Схiдної та Центральної Європи послiдовно вживатимуться заходи щодо збе­реження паралельно роботи об'єднаної енергосистеми Укpaїни з енергосистемами Європи.

3 метою створення сприятливих умов для збiльшення експорту, передусiм до кpaїн Європейського Союзу, здiйснюватиметься робота щодо:

забезпечення вступу України до Cвітової органiзацiї торгiвлi;

визнання за Україною статусу країни з ринковою економiкою;

укладення з ЄС угоди про вiльну торгiвлю;

розширення доступу українських товарів на ринки країн ЄС шляхом збiльшен-ня квот та усунення торговельних обмежень, зокре­ма укладення мiж Україною та ЄС нової угоди про торгiвлю текстильною продукцiєю;

запобiгання антидемпiнговим розслiдуванням щодо експорту української продукцiї.

8. МАЛЮНКИ ТА ТАБЛИЦІ.

Малюнок № 1 Експортний потенцiал України

1	2	3	4

Назва: Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України
Дата публікації: 2005-03-23 (6928 прочитано)