–озм≥щенн¤ продуктивних сил > «агальн≥ риси зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни
9. ¬»—Ќќ¬ќ . ќтже, перебудова зовнiшньоекономiчноњ дi¤льностi ”крањни значною мiрою спри¤тиме iњ просуванню на свiтовий ринок та iнтeг≠руванню в мiжнародну економ≥ку. ќсь уже с≥м рок≥в ”крањна виступаЇ на св≥тов≥й арен≥ ¤к незале≠жна Ївропейська держава, њњ економ≥ка переживаЇ зат¤жну кризу. „ерез зниженн¤ попиту на внутр≥шньому ринку велика к≥льк≥сть п≥дприЇмств працюЇ практично в п≥всили. “иповим ¤вищем стало приховане безроб≥тт¤. ƒепрес≥йн≥ процеси у виробництв≥ негативно впливають на стан зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ќбс¤г експорту не в≥дпов≥даЇ можливост¤м то≠варовиробник≥в ≥ не задовольн¤Ї державних потреб щодо валютних надходжень, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, зни≠женн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та бюджетних витрат. р≥м того, характер експорту залишаЇтьс¤ пасивно-сировинним. Ќав≥ть у крањни —Ќƒ необх≥дно зб≥льшити експорт продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤. Ќегативне також сальдо в торг≥вл≥ щодо енергонос≥њв, прокату кольорових метал≥в, целюлози, деревини, каучуку. ¬≥домо, що незадов≥льний стан зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в не може по≠зитивно впливати на економ≥ку ”крањни. ” той же час значну роль в оздоровленн≥ економ≥чноњ ситуац≥њ маЇ в≥д≥гравати ефективна зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть, ¤ка включаЇ в себе економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж окремими крањнами, њх рег≥ональними об'Їднанн¤ми, а також окремими п≥дприЇмствами (корпорац≥¤ми). ѕерех≥д ”крањни до фази економ≥чного пожвавленн¤ та п≥дне≠сенн¤ в нових умовах господарюванн¤ може зд≥йснюватис¤ за зрахунок ефективного використанн¤ власного ресурсного потенц≥алу шл¤хом упровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й. ќсновою новоњ еконо≠м≥чноњ стратег≥њ у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни мають бути зац≥кавлен≥сть людини у в≥льному п≥дприЇмництв≥ та розвитку товарного виробництва, а також упровадженн≥ ринкових в≥дносин; запровадженн¤ в об≥г твердоњ конвертованоњ грошовоњ одиниц≥; Ќ“ѕ ≥з застосуванн¤м активноњ ≥нновац≥йноњ, ≥нвестиц≥йноњ та структурноњ пол≥тики; р≥вноправне сп≥в≥снуванн¤ р≥зних форм власност≥. ўоб стати р≥вноправним учасником загальноЇвропейського процесу ≥нтеграц≥њ, ”крањн≥ необх≥дно докласти немало зусиль дл¤ створенн¤ новоњ економ≥чноњ системи; проходженн¤ стаб≥л≥зац≥йного пер≥оду, подоланн¤ кризи економ≥ки; усуненн¤ бар'Їр≥в у сп≥лку≠ванн≥ ≥з зовн≥шн≥м св≥том; налагодженн¤ активних ≥ взаЇмовиг≥дних зв'¤зк≥в з крањнами-партнерами. ƒл¤ цього маЇ бути створена ≥н≠фраструктура, сум≥сна ≥з зах≥дноЇвропейською та здатна функц≥о≠нувати з нею в одн≥й систем≥ координат. √оловн≥ њњ елементи Ч це самост≥йн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥; економ≥чний рац≥она≠л≥зм у в≥дносинах з крањнами-учасниц¤ми; створенн¤ режиму в≥ль≠ного руху товар≥в, послуг, кап≥тал≥в; формуванн¤ мереж≥ банк≥в ≥ д≥лових центр≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ та ≥нформац≥йноњ п≥дтримки дер≠жавних та приватних ≥нвестиц≥йних проект≥в; комплексне викорис≠танн¤ й охорона природних ресурс≥в; сп≥вроб≥тництво в розвитку паливно-сировинноњ бази; рац≥ональне використанн¤ енергетичних ресурс≥в; сп≥вроб≥тництво в технолог≥чному оновленн≥ металург≥йних п≥дприЇмств, розвитку јѕ , харчовоњ та переробноњ промисловост≥; створенн¤ сучасних телекомун≥кац≥й; розвиток ун≥ф≥кованоњ митноњ системи. ƒл¤ ≥нтеграц≥њ з економ≥кою Ївропейських та ≥нших крањн ”крањн≥ необх≥дно максимально використовувати переваги м≥жнародного! розпод≥лу прац≥ та розташуванн¤ в центр≥ ™вропи, створити спри¤тливий кл≥мат дл¤ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу та заруб≥жних ≥нвестиц≥й. Ќа сучасному етап≥ понад половину експорту ”крањни припадаЇ на ™вропу. ќдним з найважлив≥ших завдань зовн≥шньое≠коном≥чноњ д≥¤льност≥ Ї диверсиф≥кац≥¤ ринк≥в збуту та просуванн¤ украњнських товар≥в у јфрику, Ћатинську јмерику, јз≥ю з метою зб≥льшенн¤ обс¤г≥в експорту та валютних надходжень. ѕромисловий потенц≥ал ”крањни достатн≥й дл¤ усп≥шного вир≥≠шенн¤ проблем забезпеченн¤ валютних надходжень, потр≥бних дл¤ закуп≥вл≥ найнеобх≥дн≥шого з ≥мпорту, покритт¤ загальнодержавних потреб ≥ сплати зовн≥шнього боргу. ¬ажливо зб≥льшити питому вагу продукц≥њ машинобудуванн¤ в загальному обс¤з≥ експорту ”крањни. Ќеобх≥дн≥сть п≥дтримки державою експортер≥в продукц≥њ машинобу≠дуванн¤ зумовлена й тим фактором, що «ах≥д не зац≥кавлений у прониканн≥ наших товар≥в на св≥тов≥ ринки, тому створюЇ додатков≥ квоти та митн≥ бар'Їри. Ќе дуже посп≥шають розвинен≥ крањни з на≠данн¤м ”крањн≥ виг≥дних кредит≥в п≥д реал≥зац≥ю проект≥в, що сти≠мулюють експорт машинобуд≥вноњ продукц≥њ. Ѕез розробки й реал≥зац≥њ державноњ програми розвитку екс≠порту продукц≥њ машинобудуванн¤ ”крањн≥ не п≥дн¤тис¤ до р≥вн¤ розвинених держав. ÷¤ проблема ускладнюЇтьс¤ ще й необх≥дн≥стю одночасного проведенн¤ структурноњ перебудови, конверс≥њ та ди≠версиф≥кац≥њ ц≥лого р¤ду п≥дприЇмств. —л≥д зазначити, що ”крањна виробл¤Ї багато вид≥в науком≥сткоњ, складноњ продукц≥њ машинобу≠дуванн¤, ¤ка зробила 6 честь економ≥ц≥ будь-¤коњ крањни св≥ту (це л≥таки, трактори, автобуси, судна, ракетн≥ косм≥чн≥ комплекси, верстати, турб≥ни та ≥н.).
¬» ќ–»—“јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј. Ђ–озм≥щенн¤ продуктивних сил ”крањниї за редакц≥Їю ™.ѕ. ачана Ц ињв ¬идавничий ƒ≥м Уёридични книгаФ 2002 р. У”крањна в цифрах 2001р.Ф Ц ињв У“ехн≥каФ 2002 р. Ђ√еограф≥¤ Ц нав≥чальний пос≥бникї ћасл¤к ѕ.ќ., ќл≥йник я.Ѕ.Ц ињв У«нанн¤Ф, 1998 р. Ђ≈коном≥чна ≥ соц≥ал≥стична географ≥¤ св≥ту: ѕ≥дручник дл¤ 10 кл.ї Ѕ.ѕ. яценко, ¬.ћ.ёрк≥вський, ќ.ќ.Ћюб≥цева та ≥н. «а редакц≥Їю Ѕ.ѕ. яценка Ц ињв Ђјркаї 1999р.
Ќазва: «агальн≥ риси зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6928 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
