–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ украњни, њњ рег≥ональн≥ особливост≥

—ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ украњни, њњ рег≥ональн≥ особливост≥

«м≥ст

—ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ украњни, њњ рег≥ональн≥ особливост≥. 1

сировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ украњни 3

сучасний стан та особливост≥ розм≥щенн¤ комплексу х≥м≥чних виробництв украњни 12

виробництво м≥неральних добрив 13

виробництво синтетичних смол та пластмас 15

виробництво лак≥в ≥ фарб 15

сучасний стан х≥м≥чного комплексу 17

—ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ ”крањни, њњ рег≥ональн≥ особливост≥.

—ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ ”крањни

”крањна маЇ потужну сировинну базу дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥, тобто запаси майже вс≥х вид≥в м≥неральноњ х≥м≥чноњ сировини: вуг≥лл¤, природного газу, нафти, с≥рки, карбонатноњ сировин≥ кухонноњ ≥ кал≥йноњ солей, титанових руд тощо. « основних вид≥ м≥неральноњ сировини в крањн≥ поки що не ви¤влен≥ велик≥ родовища фосфорноњ сировини (в≥дом≥ лише незначн≥ родовища фосфорит≥в ≥ апатит≥в).

ѕро запаси вуг≥лл¤, газу ≥ нафти в ”крањн≥ докладно викладено у тем≥, присв¤чен≥й паливно-енергетичному комплексу. «упинимос¤ на характеристиц≥ ≥нших вид≥в х≥м≥чноњ сировини.

”крањна маЇ практично невичерпн≥ запаси кухонноњ сол≥ (п( над 10 млрд. т), б≥льше н≥ж половина ¤ких припадаЇ на јртем≥всько-—лов'¤нське родовище ƒонбасу. —ол¤н≥ пласти зал¤гають тут на глибин≥ в≥д 80 до 500 м, њх потужн≥сть м≥сц¤ми дос¤гаЇ 20Ч28 м. ¬они розробл¤ютьс¤ шахтним способом шл¤хом Увилущенн¤Ф сол≥ з наступним викачуванн¤м розсолу. —ол¤н≥ пласти цього родовища виход¤ть далеко на п≥вн≥ч за меж≥ ƒонбасу Ч переважно на територ≥ю ’арк≥вськоњ област≥. “ут найб≥льший ≥н≠терес у майбутньому може мати ™фрем≥вське родовище. –¤д ве≠ликих родовищ кухонноњ сол≥ Ї у «акарпатт≥. « них з давнини роз≠робл¤Їтьс¤ —олотвинське родовище (шахтний видобуток). «начну ц≥нн≥сть дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ мають запаси солей ѕ≥вн≥ч≠ного  риму. ¬они представлен≥ ¤к самосадочною с≥ллю, так ≥ ро≠пою —ивашських озер. ¬ склад≥ останн≥х розчини солей натр≥ю, магн≥ю, брому, йоду, титану та ≥нших ц≥нних елемент≥в. Ўироке освоЇнн¤ солей  риму почалос¤ т≥льки у повоЇнн≥ роки.

” ѕрикарпатт≥ Ї р¤д родовищ кал≥йних солей, що йдуть на ви≠робництво безхлорних добрив ≥ магн≥ю. –озробл¤ютьс¤ велик≥ родовища в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ( алуш) ≥ Ћьв≥вськ≥й (—тебник) област¤х.

”крањна маЇ дуже велик≥ родовища самородноњ с≥рки, що в≥д≠крит≥ у п≥сл¤воЇнний час в ѕрикарпатт≥. ÷е так≥ родовища, ¤к –оздольське, явор≥вське, Ќемир≥вське (Ћьв≥вська область), √лумаЇвське (≤вано-‘ранк≥вська область) та ≥н. Ќа баз≥ перших двох створен≥ велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства. ¬икористовуютьс¤ та≠кож в≥дходи коксох≥м≥чноњ промисловост≥.

ўо стосуЇтьс¤ розв≥даних запас≥в фосфорит≥в, ¤к≥ йдуть на ви≠робництво фосфатних добрив, то, ¤к вже зазначалос¤ вище, вони обмежен≥, а њх використанн¤ до останнього часу оц≥нювалос¤ ¤к малоефективне. “ак, найб≥льше  ролевецьке родовище в —умсь≠к≥й област≥ через глибоке зал¤ганн¤ фосфорит≥в придатне лише дл¤ розробки дорогим п≥дземним способом. –азом з тим, ¤кщо родовище розробл¤ти комплексно (видобувати глибоко розташо≠ван≥ фосфорити ≥ цементну сировину, що њњ прикриваЇ), то воно може мати промисловий ≥нтерес. як фосфорна сировина можуть бути використан≥ апатитов≥ руди, широко представлен≥ в межах ”крањнського кристал≥чного щита, ≥ насамперед в межах ƒн≥про≠петровськоњ ≥ ∆итомирськоњ областей. ѕри цьому витрати на њњ розробку можуть бути нижчими, н≥ж на ≥мпорт кольських (–ос≥¤) апатит≥в. ¬ ”крањн≥ Ї у на¤вност≥ реальн≥ геолог≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ нових родовищ фос≠форноњ сировини.

Ќа територ≥њ ”крањни розв≥дано к≥лька великих родовищ тита≠нових руд. як правило, вони належать до металург≥йноњ сирови≠ни, але водночас њх сл≥д розгл¤дати ≥ ¤к х≥м≥чну сировину, тому що вони значною м≥рою використовуютьс¤ дл¤ виробництва п≥г≠ментного двоокису титану. ќсновн≥ родовища титанових руд Ї в луженн¤ї сол≥ з наступним викачуванн¤м розсолу. —ол¤н≥ пласти цього родовища виход¤ть далеко на п≥вн≥ч за меж≥ ƒонбасу Ч переважно на територ≥ю ’арк≥вськоњ област≥. “ут найб≥льший ≥н≠терес у майбутньому може мати ™фрем≥вське родовище. –¤д ве≠ликих родовищ кухонноњ сол≥ Ї у «акарпатт≥. « них з давнини роз≠робл¤Їтьс¤ —олотвинське родовище (шахтний видобуток). «начну ц≥нн≥сть дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ мають запаси солей ѕ≥вн≥ч≠ного  риму. ¬они представлен≥ ¤к самосадочною с≥ллю, так ≥ ро≠пою —ивашських озер. ¬ склад≥ останн≥х розчини солей натр≥ю, магн≥ю, брому, йоду, титану та ≥нших ц≥нних елемент≥в. Ўироке освоЇнн¤ солей  риму почалос¤ т≥льки у повоЇнн≥ роки.

” ѕрикарпатт≥ Ї р¤д родовищ кал≥йних солей, що йдуть на ви≠робництво безхлорних добрив ≥ магн≥ю. –озробл¤ютьс¤ велик≥ родовища в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ( алуш) ≥ Ћьв≥вськ≥й (—тебник) област¤х.

”крањна маЇ дуже велик≥ родовища самородноњ с≥рки, що в≥д≠крит≥ у повоЇнний час в ѕрикарпатт≥. ÷е так≥ родовища, ¤к –оздольське, явор≥вське, Ќемир≥вське (Ћьв≥вська область), √лумаЇвське (≤вано-‘ранк≥вська область) та ≥н. Ќа баз≥ перших двох створен≥ велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства. ¬икористовуютьс¤ та≠кож в≥дходи коксох≥м≥чноњ промисловост≥.

ўо стосуЇтьс¤ розв≥даних запас≥в фосфорит≥в, ¤к≥ йдуть на ви≠робництво фосфатних добрив, то, ¤к вже зазначалос¤ вище, вони обмежен≥, а њх використанн¤ до останнього часу оц≥нювалос¤ ¤к малоефективне. “ак, найб≥льше  ролевецьке родовище в —умсь≠к≥й област≥ через глибоке зал¤ганн¤ фосфорит≥в придатне лише дл¤ розробки дорогим п≥дземним способом. –азом з тим, ¤кщо родовище розробл¤ти комплексно (видобувати глибоко розташо≠ван≥ фосфорити ≥ цементну сировину, що њњ прикриваЇ), то воно може мати промисловий ≥нтерес. як фосфорна сировина можуть бути використан≥ апатитов≥ руди, широко представлен≥ в межах ”крањнського кристал≥чного щита, ≥ насамперед в межах ƒн≥про≠петровськоњ ≥ ∆итомирськоњ областей. ѕри цьому витрати на њњ розробку можуть бути нижчими, н≥ж на ≥мпорт кольських (–ос≥¤) апатит≥в. ¬ ”крањн≥ Ї у на¤вност≥ реальн≥ геолог≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ нових родовищ фос≠форноњ сировини.

Ќа територ≥њ ”крањни розв≥дано к≥лька великих родовищ тита≠нових руд. як правило, вони належать до металург≥йноњ сирови≠ни, але водночас њх сл≥д розгл¤дати ≥ ¤к х≥м≥чну сировину, тому що вони значною м≥рою використовуютьс¤ дл¤ виробництва п≥г≠ментного двоокису титану. ќсновн≥ родовища титанових руд Ї в луженн¤ї сол≥ з наступним викачуванн¤м розсолу. —ол¤н≥ пласти цього родовища виход¤ть далеко на п≥вн≥ч за меж≥ ƒонбасу Ч переважно на територ≥ю ’арк≥вськоњ област≥. “ут найб≥льший ≥н≠терес у майбутньому може мати ™фрем≥вське родовище. –¤д ве≠ликих родовищ кухонноњ сол≥ Ї у «акарпатт≥. « них з давнини роз≠робл¤Їтьс¤ —олотвинське родовище (шахтний видобуток). «начну ц≥нн≥сть дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ мають запаси солей ѕ≥вн≥ч≠ного  риму. ¬они представлен≥ ¤к самосадочною с≥ллю, так ≥ ро≠пою —ивашських озер. ¬ склад≥ останн≥х розчини солей натр≥ю, магн≥ю, брому, йоду, титану та ≥нших ц≥нних елемент≥в. Ўироке освоЇнн¤ солей  риму почалос¤ т≥льки у повоЇнн≥ роки.

” ѕрикарпатт≥ Ї р¤д родовищ кал≥йних солей, що йдуть на ви≠робництво безхлорних добрив ≥ магн≥ю. –озробл¤ютьс¤ велик≥ родовища в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ( алуш) ≥ Ћьв≥вськ≥й (—тебник) област¤х.

”крањна маЇ дуже велик≥ родовища самородноњ с≥рки, що в≥д≠крит≥ у повоЇнний час в ѕрикарпатт≥. ÷е так≥ родовища, ¤к –оздольське, явор≥вське, Ќемир≥вське (Ћьв≥вська область), √лумаЇвське (≤вано-‘ранк≥вська область) та ≥н. Ќа баз≥ перших двох створен≥ велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства. ¬икористовуютьс¤ та≠кож в≥дходи коксох≥м≥чноњ промисловост≥.

ўо стосуЇтьс¤ розв≥даних запас≥в фосфорит≥в, ¤к≥ йдуть на ви≠робництво фосфатних добрив, то, ¤к вже зазначалос¤ вище, вони обмежен≥, а њх використанн¤ до останнього часу оц≥нювалос¤ ¤к малоефективне. “ак, найб≥льше  ролевецьке родовище в —умсь≠к≥й област≥ через глибоке зал¤ганн¤ фосфорит≥в придатне лише дл¤ розробки дорогим п≥дземним способом. –азом з тим, ¤кщо родовище розробл¤ти комплексно (видобувати глибоко розташо≠ван≥ фосфорити ≥ цементну сировину, що њњ прикриваЇ), то воно може мати промисловий ≥нтерес. як фосфорна сировина можуть бути використан≥ апатитов≥ руди, широко представлен≥ в межах ”крањнського кристал≥чного щита, ≥ насамперед в межах ƒн≥про≠петровськоњ ≥ ∆итомирськоњ областей. ѕри цьому витрати на њњ розробку можуть бути нижчими, н≥ж на ≥мпорт кольських (–ос≥¤) апатит≥в. ¬ ”крањн≥ Ї у на¤вност≥ реальн≥ геолог≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ нових родовищ фос≠форноњ сировини.

Ќа територ≥њ ”крањни розв≥дано к≥лька великих родовищ тита≠нових руд. як правило, вони належать до металург≥йноњ сирови≠ни, але водночас њх сл≥д розгл¤дати ≥ ¤к х≥м≥чну сировину, тому що вони значною м≥рою використовуютьс¤ дл¤ виробництва п≥г≠ментного двоокису титану. ќсновн≥ родовища титанових руд Ї в луженн¤ї сол≥ з наступним викачуванн¤м розсолу. —ол¤н≥ пласти цього родовища виход¤ть далеко на п≥вн≥ч за меж≥ ƒонбасу Ч переважно на територ≥ю ’арк≥вськоњ област≥. “ут найб≥льший ≥н≠терес у майбутньому може мати ™фрем≥вське родовище. –¤д ве≠ликих родовищ кухонноњ сол≥ Ї у «акарпатт≥. « них з давнини роз≠робл¤Їтьс¤ —олотвинське родовище (шахтний видобуток). «начну ц≥нн≥сть дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ мають запаси солей ѕ≥вн≥ч≠ного  риму. ¬они представлен≥ ¤к самосадочною с≥ллю, так ≥ ро≠пою —ивашських озер. ¬ склад≥ останн≥х розчини солей натр≥ю, магн≥ю, брому, йоду, титану та ≥нших ц≥нних елемент≥в. Ўироке освоЇнн¤ солей  риму почалос¤ т≥льки у повоЇнн≥ роки.

1	2	3	4

Ќазва: —ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ украњни, њњ рег≥ональн≥ особливост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3016 прочитано)