–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ украњни, њњ рег≥ональн≥ особливост≥

” ѕрикарпатт≥ Ї р¤д родовищ кал≥йних солей, що йдуть на ви≠робництво безхлорних добрив ≥ магн≥ю. –озробл¤ютьс¤ велик≥ родовища в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ( алуш) ≥ Ћьв≥вськ≥й (—тебник) област¤х.

”крањна маЇ дуже велик≥ родовища самородноњ с≥рки, що в≥д≠крит≥ у повоЇнний час в ѕрикарпатт≥. ÷е так≥ родовища, ¤к –оздольське, явор≥вське, Ќемир≥вське (Ћьв≥вська область), √лумаЇвське (≤вано-‘ранк≥вська область) та ≥н. Ќа баз≥ перших двох створен≥ велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства. ¬икористовуютьс¤ та≠кож в≥дходи коксох≥м≥чноњ промисловост≥.

ўо стосуЇтьс¤ розв≥даних запас≥в фосфорит≥в, ¤к≥ йдуть на ви≠робництво фосфатних добрив, то, ¤к вже зазначалос¤ вище, вони обмежен≥, а њх використанн¤ до останнього часу оц≥нювалос¤ ¤к малоефективне. “ак, найб≥льше  ролевецьке родовище в —умсь≠к≥й област≥ через глибоке зал¤ганн¤ фосфорит≥в придатне лише дл¤ розробки дорогим п≥дземним способом. –азом з тим, ¤кщо родовище розробл¤ти комплексно (видобувати глибоко розташо≠ван≥ фосфорити ≥ цементну сировину, що њњ прикриваЇ), то воно може мати промисловий ≥нтерес. як фосфорна сировина можуть бути використан≥ апатитов≥ руди, широко представлен≥ в межах ”крањнського кристал≥чного щита, ≥ насамперед в межах ƒн≥про≠петровськоњ ≥ ∆итомирськоњ областей. ѕри цьому витрати на њњ розробку можуть бути нижчими, н≥ж на ≥мпорт кольських (–ос≥¤) апатит≥в. ¬ ”крањн≥ Ї у на¤вност≥ реальн≥ геолог≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ нових родовищ фос≠форноњ сировини.

Ќа територ≥њ ”крањни розв≥дано к≥лька великих родовищ тита≠нових руд. як правило, вони належать до металург≥йноњ сирови≠ни, але водночас њх сл≥д розгл¤дати ≥ ¤к х≥м≥чну сировину, тому що вони значною м≥рою використовуютьс¤ дл¤ виробництва п≥г≠ментного двоокису титану. ќсновн≥ родовища титанових руд Ї в луженн¤ї сол≥ з наступним викачуванн¤м розсолу. —ол¤н≥ пласти цього родовища виход¤ть далеко на п≥вн≥ч за меж≥ ƒонбасу Ч переважно на територ≥ю ’арк≥вськоњ област≥. “ут найб≥льший ≥н≠терес у майбутньому може мати ™фрем≥вське родовище. –¤д ве≠ликих родовищ кухонноњ сол≥ Ї у «акарпатт≥. « них з давнини роз≠робл¤Їтьс¤ —олотвинське родовище (шахтний видобуток). «начну ц≥нн≥сть дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ мають запаси солей ѕ≥вн≥ч≠ного  риму. ¬они представлен≥ ¤к самосадочною с≥ллю, так ≥ ро≠пою —ивашських озер. ¬ склад≥ останн≥х розчини солей натр≥ю, магн≥ю, брому, йоду, титану та ≥нших ц≥нних елемент≥в. Ўироке освоЇнн¤ солей  риму почалос¤ т≥льки у повоЇнн≥ роки.

” ѕрикарпатт≥ Ї р¤д родовищ кал≥йних солей, що йдуть на ви≠робництво безхлорних добрив ≥ магн≥ю. –озробл¤ютьс¤ велик≥ родовища в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ( алуш) ≥ Ћьв≥вськ≥й (—тебник) област¤х.

”крањна маЇ дуже велик≥ родовища самородноњ с≥рки, що в≥д≠крит≥ у повоЇнний час в ѕрикарпатт≥. ÷е так≥ родовища, ¤к –оздольське, явор≥вське, Ќемир≥вське (Ћьв≥вська область), √лумаЇвське (≤вано-‘ранк≥вська область) та ≥н. Ќа баз≥ перших двох створен≥ велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства. ¬икористовуютьс¤ та≠кож в≥дходи коксох≥м≥чноњ промисловост≥.

ўо стосуЇтьс¤ розв≥даних запас≥в фосфорит≥в, ¤к≥ йдуть на ви≠робництво фосфатних добрив, то, ¤к вже зазначалос¤ вище, вони обмежен≥, а њх використанн¤ до останнього часу оц≥нювалос¤ ¤к малоефективне. “ак, найб≥льше  ролевецьке родовище в —умсь≠к≥й област≥ через глибоке зал¤ганн¤ фосфорит≥в придатне лише дл¤ розробки дорогим п≥дземним способом. –азом з тим, ¤кщо родовище розробл¤ти комплексно (видобувати глибоко розташо≠ван≥ фосфорити ≥ цементну сировину, що њњ прикриваЇ), то воно може мати промисловий ≥нтерес. як фосфорна сировина можуть бути використан≥ апатитов≥ руди, широко представлен≥ в межах ”крањнського кристал≥чного щита, ≥ насамперед в межах ƒн≥про≠петровськоњ ≥ ∆итомирськоњ областей. ѕри цьому витрати на њњ розробку можуть бути нижчими, н≥ж на ≥мпорт кольських (–ос≥¤) апатит≥в. ¬ ”крањн≥ Ї у на¤вност≥ реальн≥ геолог≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ нових родовищ фос≠форноњ сировини.

Ќа територ≥њ ”крањни розв≥дано к≥лька великих родовищ тита≠нових руд. як правило, вони належать до металург≥йноњ сирови≠ни, але водночас њх сл≥д розгл¤дати ≥ ¤к х≥м≥чну сировину, тому що вони значною м≥рою використовуютьс¤ дл¤ виробництва п≥г≠ментного двоокису титану. ќсновн≥ родовища титанових руд Ї влуженн¤ї сол≥ з наступним викачуванн¤м розсолу. —ол¤н≥ пласти цього родовища виход¤ть далеко на п≥вн≥ч за меж≥ ƒонбасу Ч переважно на територ≥ю ’арк≥вськоњ област≥. “ут найб≥льший ≥н≠терес у майбутньому може мати ™фрем≥вське родовище. –¤д ве≠ликих родовищ кухонноњ сол≥ Ї у «акарпатт≥. « них з давнини роз≠робл¤Їтьс¤ —олотвинське родовище (шахтний видобуток). «начну ц≥нн≥сть дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ мають запаси солей ѕ≥вн≥ч≠ного  риму. ¬они представлен≥ ¤к самосадочною с≥ллю, так ≥ ро≠пою —ивашських озер. ¬ склад≥ останн≥х розчини солей натр≥ю, магн≥ю, брому, йоду, титану та ≥нших ц≥нних елемент≥в. Ўироке освоЇнн¤ солей  риму почалос¤ т≥льки у повоЇнн≥ роки.

” ѕрикарпатт≥ Ї р¤д родовищ кал≥йних солей, що йдуть на ви≠робництво безхлорних добрив ≥ магн≥ю. –озробл¤ютьс¤ велик≥ родовища в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ( алуш) ≥ Ћьв≥вськ≥й (—тебник) област¤х.

”крањна маЇ дуже велик≥ родовища самородноњ с≥рки, що в≥д≠крит≥ у повоЇнний час в ѕрикарпатт≥. ÷е так≥ родовища, ¤к –оздольське, явор≥вське, Ќемир≥вське (Ћьв≥вська область), √лумаЇвське (≤вано-‘ранк≥вська область) та ≥н. Ќа баз≥ перших двох створен≥ велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства. ¬икористовуютьс¤ та≠кож в≥дходи коксох≥м≥чноњ промисловост≥.

ўо стосуЇтьс¤ розв≥даних запас≥в фосфорит≥в, ¤к≥ йдуть на ви≠робництво фосфатних добрив, то, ¤к вже зазначалос¤ вище, вони обмежен≥, а њх використанн¤ до останнього часу оц≥нювалос¤ ¤к малоефективне. “ак, найб≥льше  ролевецьке родовище в —умсь≠к≥й област≥ через глибоке зал¤ганн¤ фосфорит≥в придатне лише дл¤ розробки дорогим п≥дземним способом. –азом з тим, ¤кщо родовище розробл¤ти комплексно (видобувати глибоко розташо≠ван≥ фосфорити ≥ цементну сировину, що њњ прикриваЇ), то воно може мати промисловий ≥нтерес. як фосфорна сировина можуть бути використан≥ апатитов≥ руди, широко представлен≥ в межах ”крањнського кристал≥чного щита, ≥ насамперед в межах ƒн≥про≠петровськоњ ≥ ∆итомирськоњ областей. ѕри цьому витрати на њњ розробку можуть бути нижчими, н≥ж на ≥мпорт кольських (–ос≥¤) апатит≥в. ¬ ”крањн≥ Ї у на¤вност≥ реальн≥ геолог≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ передумови дл¤ ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ нових родовищ фос≠форноњ сировини.

Ќа територ≥њ ”крањни розв≥дано к≥лька великих родовищ тита≠нових руд. як правило, вони належать до металург≥йноњ сирови≠ни, але водночас њх сл≥д розгл¤дати ≥ ¤к х≥м≥чну сировину, тому що вони значною м≥рою використовуютьс¤ дл¤ виробництва п≥г≠ментного двоокису титану. ќсновн≥ родовища титанових руд Ї в ∆итомирськ≥й ≥ ƒн≥пропетровськ≥й област¤х. —ировиною дл¤ виробництва титанових барвник≥в Ї й сол≥ —ивашських озер.

 арбонатна сировина (крейда, вапн¤к), що використовуЇтьс¤ у х≥м≥чн≥й промисловост≥, Ї у багатьох м≥сц¤х крањни (ѕричорномор'¤, ƒонецько-придн≥провська низовина, ƒонбас тощо). «абезпеченн¤ ”крањни цим видом сировини дл¤ х≥м≥чноњ промислове Ї не проблемою.

’≥м≥чна промислов≥сть використовуЇ в значних обс¤гах ¤к сировину ≥ промислов≥ в≥дходи. ¬они створюютьс¤ у значних обс¤гах в де¤ких галуз¤х промисловост≥ (насамперед в чорн≥й та кольоров≥й металург≥њ, нафтопереробц≥, теплов≥й електроенергетиц≥, л≥сов≥й промисловост≥ тощо). ¬ цьому в≥дношенн≥ особливе сл≥д в≥дм≥тити коксох≥м≥чне виробництво, на баз≥ ¤кого з вуг≥лл¤ (пор¤д з коксом, що направл¤Їтьс¤ у доменне виробництво) отримують багато ≥нших ц≥нних продукт≥в: ам≥ак, смоли, бензол тощо. ¬елик≥ коксох≥м≥чн≥ заводи збудован≥ поблизу основним споживач≥в коксу Ч металург≥йних завод≥в Ч у багатьох м≥стах ƒонбасу ≥ ѕридн≥пров'¤: √орл≥вц≥, ƒонецьку, ћак≥њвц≥, јвд≥њвц≥;

јлчевську, —таханов≥, ™нак≥Їв≥, ћар≥упол≥, ƒн≥продзержинську;

ƒн≥пропетровську,  ривому –оз≥, «апор≥жж≥.

 омб≥нуванн¤ коксох≥м≥чного ≥ металург≥йного виробництва даЇ значний економ≥чний ефект, оск≥льки при цьому доменн≥ гази використовують дл¤ об≥гр≥ву коксових печей, а високо¤к≥сн≥ гази Ч на технолог≥чн≥ потреби сталеварних ≥ прокатних цех≥в металур≠г≥йних завод≥в, п≥дприЇмств х≥м≥чноњ промисловост≥ ≥ газиф≥кац≥њ населених пункт≥в.

¬ажливим постачальником сировини дл¤ х≥м≥чноњ промисло≠вост≥ може служити нафтопереробна промислов≥сть. ѕри в≥днос≠но невеликому видобутку нафти в крањн≥ (приблизно 4 млн. т) в н≥й Ї значно б≥льш≥ потужност≥ нафтопереробноњ промисловост≥ (приблизно 60 млн. т на р≥к). ¬елик≥ нафтопереробн≥ заводи, що працюють головним чином на ≥мпортн≥й нафт≥, розташован≥ у Ћисичанську,  ременчуц≥, ќдес≥, ’ерсон≥. –азом з тим њх потуж≠ност≥ дл¤ ц≥лей х≥м≥чноњ промисловост≥ використовуютьс¤ ще не достатньо.

¬ ц≥лому, незважаючи на на¤вн≥сть потужноњ сировинноњ бази х≥м≥чноњ промисловост≥, дл¤ крањни ще характерна ≥стотна залежн≥сть в≥д ≥мпортних поставок сировини (природних газ≥в, апатитових концентрат≥в, с≥рчастого колчедану тощо) ≥ нап≥вфабрикат≥в (синтетичного каучуку, целюлози та ≥н.), що особливо згубно впливаЇ на розвиток галуз≥ в останн≥ роки у зв'¤зку з переходом до ринкових в≥дносин ≥ недосконалим законодавством щодо њх регулюванн¤.

—учасний стан та особливост≥ розм≥щенн¤ комплексу х≥м≥чних виробництв ”крањни

”крањна маЇ стару г≥рничодобувну промислов≥сть. Ѕ≥льшу частину сучасного ≥сторичного пер≥оду вона розвивалась ¤к м≥нерально-сировинна база —–—–, що зумовило випереджувальний розвиток г≥рничодобувноњ, металург≥йноњ, х≥м≥чноњ та ≥нших ресурсоЇмних галузей. ѕри цьому з часом зростали ¤к обТЇми видобутку сировини, так ≥ глибини та площ≥ г≥рничих виробок.

1	2	3	4

Ќазва: —ировинна база х≥м≥чноњ промисловост≥ украњни, њњ рег≥ональн≥ особливост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3016 прочитано)