–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “уризм в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥

дан≥ ƒержкомкордону ”крањни

4. ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми. —итуац≥¤, що склалас¤ в туристичн≥й сфер≥ останн≥м часом, вимагаЇ активного пошуку засоб≥в подоланн¤ кризових ¤вищ та ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва туристичного продукту, ≥з забезпеченн¤м необх≥дноњ його ¤кост≥.

ѕроблеми, ¤к≥ можна спостер≥гати сьогодн≥ в галуз≥ туризму ”крањни, Ї насл≥дком того економ≥чного минулого, ¤ке залишилос¤ наш≥й держав≥ п≥сл¤ розпаду —–—–. “ому ц≥ ¤вища Ї досить глибинними, а њх розвТ¤занн¤ потребуЇ комплексного та продуманого п≥дходу. «розум≥ло, що цим на державному р≥вн≥ займаютьс¤ спец≥ально створен≥ ур¤дов≥ та неур¤дов≥ орган≥зац≥њ. Ќа мою ж думку, сл≥д наголосити на тих факторах, ¤к≥ призвод¤ть до т≥Їњ ситуац≥њ, що спостер≥гаЇтьс¤ на ринку туризму. —аме намагаючись њх зм≥нити, ≥ можна дос¤гти ¤кщо не абсолютного, то хоча б поступового часткового покращенн¤ стану туристичноњ галуз≥ ”крањни.

‘актори, що спричин¤ють розвиток ≥ноземного туризму, не адекватний природо-ресурсному, ≥сторико-арх≥тектурному та рекреац≥йному потенц≥алов≥ ”крањни, знаход¤тьс¤ ¤к у суто внутр≥шн≥й, галузев≥й, так ≥ в зовн≥шн≥й (переважно загальноеконом≥чн≥й) площинах. ќсновними з галузевих фактор≥в Ї:

- Ќедостатн≥й р≥вень розвинутост≥ безпосередньо мереж≥ та обТЇкт≥в туристичноњ ≥нфраструктури, њх нев≥дпов≥дн≥сть св≥товим стандартам. —л≥д памТ¤тати, що виробнича база галуз≥ формувалас¤, в основному, за рад¤нських час≥в з ор≥Їнтац≥Їю переважно на невибагливого туриста, тому серед обТЇкт≥в ≥нфраструктури переважають велик≥ (пор≥вн¤но з аналог≥чними закордонними) комплекси, ≥з значною концентрац≥Їю м≥сць та низьким р≥внем комфортност≥. ѕотр≥бно також в≥дзначити, що в ”крањн≥ лише близько 10% готел≥в в≥дпов≥дають м≥жнародним стандартам, серед них станом на 2000 р≥к не було жодного пТ¤тиз≥ркового, ≥ т≥льки ш≥сть малиь чотири з≥рки. «араз ситуац≥¤ починаЇ поступово зм≥нюватис¤, все ж виник перший пТ¤тиз≥кровий готель в ”крањн≥. јле до стаб≥л≥зац≥њ ситуац≥њ ще далеко. Ќа щаст¤, усв≥домленн¤ цього ¤к важливоњ проблеми галуз≥ вже ≥снуЇ у держав≥. ƒо 2010 року лише у  иЇв≥ маЇ зТ¤витис¤ пТ¤ть пТ¤тиз≥ркових готел≥в, 12Ч15 Ч чотириз≥ркових, а також 40Ч50 Ч триз≥ркових, що, за ≥деЇю, мало б спри¤ти притоку турист≥в у столицю. ѕро стан украњнських шл¤х≥в говорити взагал≥ не доводитьс¤. ќдним ≥з д≥йових засоб≥в прискоренн¤ розвитку туризму в ”крањн≥ Ї розвиток туристичноњ ≥нфраструктури у мереж≥ м≥жнародних транспортних коридор≥в (ћ“ ). «а оц≥нками експерт≥в, вона маЇ найвищий в ™вроп≥ коеф≥ц≥Їнт транзитност≥ (з 13 тис. км автомоб≥льних шл¤х≥в державного значенн¤ понад 9 тис. км Ї маг≥страл¤ми, звТ¤заними з ћ“ ). ” з потужним туристичним потенц≥алом нашоњ крањни, цей факт може стати важливим фактором розвитку в≥тчизн¤ноњ економ≥ки.

- ¬≥дсутн≥сть скоординованоњ висококвал≥ф≥кованоњ та грамотноњ системи д≥й з проведенн¤ туристичного продукту ”крањни на св≥товий ринок, ¤ка б давала в≥дчутн≥ результати. ѕроблеми виникають насамперед з рекламою в≥тчизн¤них курорт≥в. “ак, в 1999 роц≥ в Ќац≥ональному бюджет≥ на це було передбачено 1,7 млн. грн., отримано ж лише 40 тис. “ому абсолютно зрозум≥ло, що за кордоном дуже важко отримати ≥нформац≥ю ¤к про саму ”крањну, так ≥ про туристичн≥ послуги, що в н≥й надаютьс¤. ≤ хоча в 1999 роц≥ в наш≥й крањн≥ було створено власну ≥нформац≥йну систему (UTIS), вона в значн≥й м≥р≥ носить комерц≥йно-≥нформац≥йний, а не ≥м≥джовий характер. «овс≥м ≥накше за кордоном. Ќаприклад, ¬еликобритан≥¤, котру ≥ так не маЇ особливоњ потреби рекламувати, витрачаЇ на ц≥ ц≥л≥ 80 млн. фунт≥в стерл≥нг≥в. Ќа перший погл¤д здаЇтьс¤, що це марнотратство. јле, ¤к було п≥драховано, кожен вкладений в рекламу фунт приносить доход в≥д залучених турист≥в у 27 фунт≥в. “ому спр¤муванн¤ переважноњ частини кошт≥в на рекламу ”крањни по всьому св≥ту та њњ широк≥ туристичн≥ можливост≥, на мою, думку, буде правильним р≥шенн¤м.

- “ехнолог≥чна в≥дстал≥сть галуз≥. ¬ ”крањн≥ практично не застосовуютьс¤ туристичн≥ технолог≥њ, ¤к≥ в розвинутих крањнах набули ознак повс¤кденноњ ужитковост≥: електронн≥ ≥нформац≥йн≥ дов≥дники щодо готел≥в, транспортних маршрут≥в ≥ туристичних ф≥рм з перел≥ком ≥ варт≥стю послуг, ¤к≥ ними надаютьс¤; у св≥т≥ практично вс≥ дов≥дники з туризму випускаютьс¤ в електронному , а б≥льш≥сть Ц у Internet-форматах, що даЇ њх користувачам можлив≥сть бронювати м≥сц¤ в готел¤х ≥ на транспортн≥ у режим≥ реального часу Ц Уon-lineФ). ќстанн≥м часом в галуз≥ ≥нформац≥йних технолог≥й ”крањни спостер≥гаЇтьс¤ значне пожвавленн¤. “ому сл≥д також активно використовувати цю можлив≥сть дл¤ наближенн¤ до виходу на св≥товий р≥вень обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в.

- Ќизький р≥вень обслуговуванн¤, зумовлений загальною квал≥ф≥кац≥Їю прац≥вник≥в галуз≥. Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ практично в≥дсутн≥ в≥дпов≥дна система в галуз≥ туризму дл¤ п≥дготовки ≥ переп≥дготовки кадр≥в, а також ч≥тк≥ та адекватн≥ св≥товим стандартам квал≥ф≥кац≥йн≥ вимоги; тим часом ¤к у –ос≥њ, наприклад, ¤ка, за прогнозами ¬“ќ, у 2020 р. ув≥йде до дес¤тки найб≥льш в≥дв≥дуваних крањн св≥ту, вже сьогодн≥ функц≥онуЇ близько 40 державних ≥ приватних навчальних заклад≥в п≥дготовки кадр≥в дл¤ туризму). ¬ наш≥й держав≥ також поступово виникають в≥дпов≥дн≥ навчальн≥ заклади, але вони робл¤ть лише перш≥ кроки у цьому напр¤мку, не маючи в≥дпов≥дного досв≥ду.

- ¬≥дставанн¤ масштаб≥в (нав≥ть пор≥вн¤но з середн≥ми показниками по —Ќƒ) нормативно-правового та орган≥зац≥йного забезпеченн¤ туристичноњ д≥¤льност≥, ¤ке значною м≥рою по¤снюЇтьс¤ перманентною адм≥н≥стративною реформою в ”крањн≥. ѕро останн≥ зм≥ни та перегл¤д стратег≥њ держави в галуз≥ туризму йтиметьс¤ нижче.

√оловними зовн≥шн≥ми факторами, ¤к≥ стримують розвиток туризму в ”крањн≥, Ї викликана мл¤в≥стю та неспод≥ван≥стю економ≥чних реформ неспри¤тлив≥сть ≥снуючих умов дл¤ п≥дприЇмництва взагал≥ та туристичного зокрема, недосконал≥сть ≥ нав≥ть певна агресивн≥сть нормативно-правового пол¤ (≥ в тому числ≥ Ц правил ≥ умов перетинанн¤ кордон≥в ≥ноземц¤ми) ≥, ¤к насл≥док, в≥дсутн≥сть необх≥дних ≥нвестиц≥й дл¤ розвитку туризму Ц ¤к внутр≥шн≥х (через тривалу економ≥чну кризу), так ≥ ≥ноземних (через неспри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат). Ќеспри¤тлив≥сть б≥знесового кл≥мату спричинила той факт, що з майже 3000 украњнських туристичних п≥дприЇмств, ¤к≥ мають д≥йсн≥ л≥ценз≥њ на наданн¤ туристичних послуг, фактично на ринку працюють лише близько третини.

як вже зазначалос¤, саме ц≥ зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥ фактори можуть бути базою, на основ≥ ¤коњ розробл¤тимутьс¤ пропозиц≥њ щодо виходу галуз≥ з кризового становища та слугувати вказ≥вниками подальших напр¤мк≥в њњ розвитку.

5. ќбірунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив. якщо розгл¤дати альтернативи, що ≥снують сьогодн≥ перед украњнським туризмом, то Ї лише два шл¤хи, тобто два сценар≥њ подальшого переб≥гу под≥й. —аме зараз в≥дбуваЇтьс¤ той вир≥шальний момент, в≥д ¤кого залежить майбутнЇ украњнського туризму, коли зТ¤совуЇтьс¤, чи стане туризм одн≥Їю з головних статей доходу у бюджет≥, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ у б≥льшост≥ цив≥л≥зованих крањн св≥ту, чи залишитьс¤ на тому ж р≥вн≥, на ¤кому в≥н ≥снував до сьогодн≥. ¬се це визначаЇтьс¤ тими ор≥Їнтирами, що будуть закладен≥ в пол≥тику розвитку туризму, тобто, ¤кщо говорити доступн≥ше, тим на кого буде спр¤мований наш ринок туристичних послуг. “аким чином, стоњть альтернатива: чи робити акцент на ≥ноземного споживача чи реан≥мувати внутр≥шн≥й туристичний процес.

«розум≥ло, що палк≥ суперечки, ¤к≥ ведутьс¤ з цього приводу, базуютьс¤ на перевагах та недол≥ках ¤к першого, так ≥ другого шл¤ху розвитку.

якщо ор≥Їнтуватис¤ насамперед на ≥ноземного споживача, то це потребуватиме серйозного перегл¤ду вс≥Їњ сут≥ самого пон¤тт¤ туристичноњ послуги ¤к такоњ. Ќе треба вт≥шати себе ≥люз≥¤ми, що при на¤вност≥ сучасного р≥вн¤ комфорту на к≥лькох туристичних обТЇктах в ц≥л≥й держав≥ можна ≥стотно зм≥нити ситуац≥ю. јдже ≥ноземний турист њде в ”крањну насамперед за враженн¤ми, ≥ готовий платити за них, у державу, а не в ≥зольований в≥д нењ туристичний обТЇкт. «а оц≥нками фах≥вц≥в, за останн≥ 4 роки наш≥ можливост≥ по прийому ≥ноземних турист≥в використан≥ на 10 %, в≥д чого ми втратили 80 % валютних надходжень. ќтже, будьмо реал≥стами - УбумуФ ≥ноземних турист≥в в найближч≥ роки оч≥кувати не варто. ѕ≥д великий сумн≥в можна поставити над≥њ на ≥стотне пожвавленн¤ процесу припливу ≥ноземних ≥нвестиц≥й на туристичний ринок ”крањни.

“обто, сл≥д обрати, чи форсованими темпами довести р≥вень туристичного комфорту до м≥жнародних стандарт≥в, чи поступово налагоджувати серв≥с та реан≥мувати внутр≥шн≥й туристичний процес. «розум≥ло, що така постановка питанн¤ Ї досить умовною, але на р≥вн≥ концептуального обгрунтуванн¤ програм на найближчу перспективу перевагу сл≥д в≥ддати другому вар≥анту. «вичайно, це не познаЇ, що при цьому треба ≥гнорувати вигоди в≥д м≥жнародного туризму. …детьс¤, насамперед про те, щоб п≥дн¤тис¤ на ноги за рахунок власних споживач≥в, ≥ тод≥ вже, маючи в≥дпов≥дну базу, прагнути максим≥зувати своњ дос¤гненн¤ на св≥товому р≥вн≥.

јле нав≥ть обираючи другий шл¤х розвитку (ор≥Їнтац≥¤ на розвиток внутр≥шнього туристичного процесу), постаЇмо перед вибором, в ¤кому саме напр¤мку працювати: вТњзний (рег≥ональний) чи вињзний туризм розвивати. “ак, орган≥зац≥¤ поњздок за меж≥ ”крањни - справа довол≥ прибуткова, ≥ на н≥й заробл¤ють грош≥ безл≥ч орган≥зац≥й, зокрема й туристичн≥ агенц≥њ. јле не сл≥д забувати, що у б≥льшост≥ випадк≥в Ц це так зван≥ Ушоп-туриФ, ¤к≥ спричинен≥ нестаб≥льною економ≥чною ситуац≥Їю в крањн≥ ≥ тому не можуть залишатис¤ пр≥оритетними надовго.  р≥м того, вони не Ї безпосередньою функц≥Їю туристичних ф≥рм, а лише дозвол¤ють њм отримати певний прибуток. “им часом, у б≥льшост≥ держав закордонний туризм пос≥даЇ ¤краз останнЇ м≥сце. “ак, у япон≥њ з 15000 тур ф≥рм т≥льки 5% орган≥зовують поњздки за њњ меж≥, решта працюють на ≥ноземний та внутр≥шн≥й туризм. “ому б≥льш доц≥льним, мабуть, Ї розвиток саме вТњзного туризму , адже в≥н даЇ додатков≥ робоч≥ м≥сц¤ та валютн≥ надходженн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: “уризм в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7743 прочитано)