–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “уризм в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥

“а структура украњнського туризму, ¤ка ≥снуЇ вже прот¤гом багатьох рок≥в потребуЇ ¤кщо не докор≥нноњ зм≥ни, то хоча б в≥дпов≥дноњ адаптац≥њ до сучасного становища ¤к в крањн≥, так ≥ у св≥т≥. Ќа сьогодн≥ вона Ї досить своЇр≥дною. “ак, майже половина (близько 43%) належить в≥дпочинку на курортах та в ≥нших рекреац≥йних зонах. ÷ю особлив≥сть довол≥ легко по¤снити ≥сторичними обставинами, коли туризм cаме всередин≥ крањни розвивавс¤ великими кроками. «вичайно, н≥хто не стверджуЇ, що це може стати негативною рисою нового украњнського туризму, але сл≥д прид≥л¤ти б≥льшу увагу й ≥ншим видам туризму. “ак, розм≥р с≥льського, мисливського та ≥нших спец≥ал≥зованих вид≥в туризму становл¤ть лише 9%.

6. «д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми. ќб'Їктивно анал≥зуючи нормативно-правову регул¤ц≥ю стану галуз≥ туризму в ”крањн≥, сл≥д в≥дм≥тити, що вона актив≥зувалас¤ лише прот¤гом дек≥лькох останн≥х рок≥в. «аконодавство ”крањни про туризм складаЇтьс¤ з  онституц≥њ ”крањни, «акону ”крањни Уѕро туризмФ (прийн¤тий лише 1995 р.), ≥нших законодавчих акт≥в ”крањни, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до них, м≥жнародних договор≥в ≥ угод, в ¤ких бере участь ”крањна.

ƒо сьогодн≥ в ”крањн≥ було досить ч≥тко вибудовано диференц≥йовану систему орган≥в ур¤дового та неур¤дового характеру, ¤к≥ фахово займалис¤ цим питанн¤м. “ак, «аконом Уѕро туризмФ встановлено, що державна пол≥тика у галуз≥ туризму визначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни. ÷ентральним органом державноњ виконавчоњ влади в галуз≥ туризму був ƒержавний ком≥тет ”крањни по туризму (на сьогодн≥ - л≥кв≥довано), повноваженн¤ ¤кого визначалис¤ цим законом та положенн¤м, що затверджувалос¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ƒержавний ком≥тет ”крањни по туризму реал≥зував державну пол≥тику в галуз≥ туризму ≥ н≥с в≥дпов≥дальн≥сть за подальший його розвиток; брав участь у п≥дготовц≥ проект≥в законодавчих та ≥нших нормативних акт≥в з питань туризму. ћ≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади в галуз≥ туризму Ї в≥дпов≥дн≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли у склад≥ орган≥в державноњ виконавчоњ влади в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥, ¤к≥ п≥дпор¤дкован≥ цим органам влади та ƒержавному ком≥тету ”крањни по туризму. ƒл¤ координац≥њ д≥¤льност≥ м≥н≥стерств ≥ в≥домств ”крањни в галуз≥ туризму створено Ќац≥ональну раду по туризму, ¤ка Ї позав≥домчим колег≥альним органом.

ѕроблема, на м≥й погл¤д, пол¤гаЇ в ≥ншому. ѕри впровадженн≥ «акону Уѕро туризмФ його метою визначалос¤ створенн¤ правовоњ бази дл¤ становленн¤ туризму ¤к високорентабельноњ галуз≥ економ≥ки та важливого засобу культурного розвитку громад¤н, забезпеченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤, зб≥льшенн¤ валютних надходжень, захист законних прав та ≥нтерес≥в турист≥в ≥ суб'Їкт≥в туристичноњ д≥¤льност≥, визначенн¤ њх обов'¤зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥. як бачимо, пройшло вже понад 5 рок≥в, а ситуац≥¤ в туристичн≥й галуз≥ реально не зм≥нилас¤. “ому можна д≥йти до ц≥лком лог≥чного висновку, що вс¤ створена система орган≥в, видана к≥льк≥сть закон≥в, розпор¤джень, указ≥в Ї черговою жертвою бюрократизму в наш≥й держав≥. ≤ саме це Ї головною проблемою сьогоденн¤ у сусп≥льств≥. Ќе можна вважати, що, видавши пару закон≥в, ситуац≥ю можна зм≥нити на краще. ƒоки не прийде усв≥домленн¤ у потреб≥ туризму ¤к пров≥дноњ галуз≥ економ≥ки, н≥¤ких зм≥н на краще не в≥дбуватиметьс¤.

«араз все ще на стад≥њ розробки знаходитьс¤ Уƒержавна програма розвитку туризму в ”крањн≥ до 2010 рокуФ. ¬она спр¤мована на вир≥шенн¤ таких ≥снуючих в ”крањн≥ проблем, ¤к в≥дсутн≥сть пропаганди рекреац≥йних можливостей крањни на державному р≥вн≥ та ефективноњ модел≥ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики в ц≥й галуз≥, висок≥ ц≥ни на готельн≥ послуги при њхнiй низьк≥й ¤кост≥, надм≥рний податковий тиск на туристичн≥ п≥дприЇмства, складн≥, пор≥вн¤но iз всесв≥тньо визнаною м≥жнародною практикою, в≥зов≥ та митн≥ процедури ≥ под≥бне. « прийн¤тт¤м програми плануЇтьс¤, що вТњзний туристичний пот≥к зросте вже 2005 року до 9,2 млн. ос≥б (нин≥ ц¤ цифра 4,4 млн.), а к≥льк≥сть внутр≥шн≥х турист≥в Ч до 12 млн. (з 6,6 млн.). «а попередн≥ми п≥драхунками, обс¤ги реал≥зац≥њ власних послуг принесуть до украњнського бюджету 5,5 м≥ль¤рд≥в гривень при загальному ф≥нансовому об≥гов≥ в галуз≥ в розм≥р≥ 34 млрд.

≤ ще одне принципове питанн¤. ¬с≥ плани, програми та проекти щодо розвитку туристичноњ ≥ндустр≥њ повинн≥ бути максимально зор≥Їнтован≥ не т≥льки на створенн¤ належних умов дл¤ турист≥в, а й на забезпеченн¤ високого комфорту проживанн¤ кор≥нних жител≥в рег≥ону. ≤ншими словами, розвиток туристичноњ галуз≥ треба розгл¤дати ¤к фактор стаб≥л≥зац≥њ м≥сцевих ринк≥в прац≥ та розширенн¤ зайн¤тост≥ населенн¤.

—еред ≥нших питань, ¤к≥ регулюютьс¤ в≥дпов≥дними ур¤довими орган≥зац≥¤ми, Ї й так≥, ¤к≥, наприклад, розробка першочергових крок≥в у реал≥зац≥њ ќсновних напр¤м≥в розвитку туризму в ”крањн≥, схвалених ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 10.10.1999 р. постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро заходи щодо подальшого розвитку туризмуФ (в≥д 29.04.1999 р.) –¤ду центральних орган≥в виконавчоњ влади дано дорученн¤ Уорган≥зувати облаштуванн¤ мереж≥ м≥жнародних транспортних коридор≥в обТЇктами туристичноњ ≥нфраструктури, залученн¤ ≥нвестиц≥й та одержанн¤ кредит≥в дл¤ розвитку туристичноњ ≥ндустр≥њФ.

«г≥дно з наказом ѕрезидента ”крањни розроблений проект Уƒержавноњ програми розвитку  риму ¤к ц≥лор≥чного загальнодержавного ≥ м≥жнародного курортно-рекреац≥йного та туристичного центруФ.

ќкремо сл≥д сказати про роботу јсоц≥ац≥њ туризму ”крањни. ¬она на сьогодн≥ Ї головною ланкою в т≥й систем≥, ¤ка була наведена вища, займаЇ пров≥дне м≥сце серед ур¤дових та неур¤дових орган≥зац≥й. ќбТЇднуючи орган≥зац≥њ в≥дпов≥дного проф≥лю на м≥сц¤х, јсоц≥ац≥¤ значно полегшуЇ роботу, намагаючись скоординувати њх роботу. ѕрикладом таких орган≥зац≥й може бути Ћьв≥вська орган≥зац≥¤ розвитку туризму, јсоц≥ац≥¤ У“рускавецькурортосерв≥сФ, ќдеський рег≥ональний центр спри¤нн¤ розвитку туризму У–ег≥он-туризмФ.

7. Ќеобх≥дн≥ ресурси та умови. Ќе зважаючи на вс≥ реал≥њ сьогоденн¤, хот≥лос¤ б зазначити, що ”крањна обТЇктивно маЇ могутн≥й туристичний потенц≥ал, ¤кий, нажаль, використовуЇтьс¤ не дуже ефективно. “ак, вагомою складовою туристичного потенц≥алу крањни Ї ≥сторико-культурн≥ памТ¤тки. Ќайб≥льше турист≥в приваблюють розкопки античних м≥ст ѕ≥вн≥чного ѕричорноморТ¤ (“≥ра, ќльв≥¤, ’ерсонес, ѕант≥капей); памТ¤тки  ињвськоњ –ус≥ ≤’-’≤≤ ст. у  иЇв≥, „ерн≥гов≥,  анев≥, ќвруч≥, ¬олодимир≥-¬олинському; памТ¤тки оборонноњ арх≥тектури (фортец≥ в Ћуцьку, ћеджибож≥,  амТ¤нц≥-ѕод≥льському, ’отин≥, Ѕ≥лгород≥-ƒн≥стровському, ”жгород≥ та ћукачевому); палацев≥ комплекси в  риму, на Ћьв≥вщин≥ та „ерн≥г≥вщин≥; памТ¤тки культовоњ арх≥тектури в  иЇв≥, Ћьвов≥, на ≤вано-‘ранк≥вщин≥, у ѕочаЇв≥, ћукачевому ≥ „ерн≥вц¤х, а також деревТ¤ноњ культовоњ та цив≥льноњ арх≥тектури в  арпатах.

ѕриродний потенц≥ал ”крањни складають узбережж¤ „орного та јзовського мор≥в, рельЇф, водн≥ (понад 70 тис. р≥чок, б≥льше 3 тис. природних озер ≥ 22 тис. штучних водоймищ), л≥сов≥, рослинн≥ та тваринн≥ ресурси. Ќа њх основ≥ створено 5 нац≥ональних природних парк≥в, 15 державних запов≥дник≥в, заказники, дендропарки, памТ¤тки садово-паркового мистецтва, ¤к≥ належать до природоохоронних територ≥й. –одовища л≥кувальних гр¤зей, а також м≥неральних ≥ радонових вод вход¤ть до рекреац≥йного потенц≥алу нашоњ крањни, ¤кий маЇ не т≥льки внутр≥шнЇ, а й м≥жнародне значенн¤.  р≥м того, ”крањна розташована на перехрест≥ шл¤х≥в м≥ж ™вропою ≥ јз≥Їю: важлив≥ зал≥зничн≥ та автомоб≥льн≥ маг≥страл≥, порти „орного ≥ јзовського мор≥в, а також ƒунаю, ав≥а мережа здатн≥ забезпечити њњ ≥нтенсивн≥ багатосторонн≥ звТ¤зки з багатьма крањнами.

як вже згадувалос¤ вище, велик≥ ≥дењ покладаютьс¤ на реал≥зац≥ю глобальноњ програми створенн¤ в ”крањн≥ транспортних коридор≥в. ¬они можуть дати не т≥льки тис¤ч≥ й тис¤ч≥ нових робочих м≥сць на строк будуванн¤, а й створити певний поштовх до по¤ви багатьох малих та середн≥х п≥дприЇмств ≥нфраструктури подальшого обслуговуванн¤ транспортних коридор≥в.

«гадувалос¤ вже ≥ про Узелений туризмФ, вс≥ передумови до розвитку ¤кого в наш≥й держав≥ ≥снують. јдже саме ”крањна з давн≥х час≥в славилас¤ красою та мальовнич≥стю своњх пейзаж≥в.

8. ¬исновки. ќтже, проанал≥зувавши ситуац≥ю в туристичн≥й галуз≥ ”крањни, ¤ спробувала виокремити њњ головн≥ проблеми та спробувала знайти альтернативний шл¤х виходу з кризи. «вичайно, така робота Ї далекою в≥д висновк≥в та думок справжн≥х фах≥вц≥в та експерт≥в в ц≥й галуз≥. јле, незалежно в≥д р≥вн¤ фаховоњ п≥дготовки, нас сьогодн≥шн≥й день Ї дек≥лька речей, очевидних, мабуть, кожному громад¤нинов≥ ”крањни. Ќайважлив≥ше з них Ц аби дос¤гти усп≥ху сл≥д докласти загальних зусиль до розвТ¤занн¤ проблеми. ÷е мають бути не лише викладен≥ на папер≥ думки законодавц≥в з приводу того, ¤кою б вони хот≥ли бачити галузь туризму у майбутньому, а конкретн≥ вчинки з њх боку. ≤ починати сл≥д не т≥льки з економ≥чних та законодавчих нюанс≥в. “ак, на сьогодн≥ можна говорити про де¤ке покращенн¤ загальноњ ситуац≥њ. “ак, спостер≥гаЇтьс¤ певна зац≥кавлен≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в. –озпочато реконструкц≥ю р¤ду кињвських готел≥в; в  арпатському рег≥он≥ почала свою д≥¤льн≥сть з розвитку туристичноњ галуз≥ м≥жнародна орган≥зац≥¤ TACIS; британський фонд УЌоу-хауФ вз¤в на себе витрати на в≥дновленн¤ туристичних обТЇкт≥в Ћьвова; дек≥лька м≥льйон≥в долар≥в вкладено в ¤лтинський готель УќреандаФ та в≥дому Уѕол¤ну казокФ.

“уристична галузь, хоч ≥ дуже пов≥льними кроками, починаЇ зб≥льшувати своњ показники. јле не можна зупин¤тис¤ на дос¤гнутому. —аме в≥д того, ¤ким шл¤хом п≥де зараз розвиток галуз≥, залежить все њњ майбутнЇ зокрема та майбутнЇ економ≥ки, а, отже, ≥ житт¤ ”крањни в ц≥лому.

1	2	3	4	5

Ќазва: “уризм в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7743 прочитано)